Як побудувати сильну журналістську мережуІнституційні зв’язки роблять журналістику сильнішою — дають підтримку, ресурси й партнерів для розслідувань. Ось кілька порад, як розвивати такі зв’язки, щоб бути частиною стійкої професійної спільноти 👇▪️ Долучайтеся до міжнародних спільнотСаме тут народжуються партнерства для транскордонних розслідувань, з’являються нові контакти та можливості для навчання.Як стати членом GIJN — читайте тут.▪️ Будуйте інституційні партнерстваСпівпраця з університетами, дослідницькими центрами чи профільним медіа поліпшує якість і зміцнює методологічну основу розслідувань. Такі зв’язки відкривають доступ до ресурсів і додають журналістам упевненості для реалізації складних проєктів.▪️ Беріть участь у програмах менторства та навчанняВони допомагають журналістам зростати професійно, отримувати новий досвід і забезпечують безперервний розвиток мережі.Наприклад, GIJN, iMEdD та Ideas Zone об’єднали зусилля, щоб навчати журналістів розслідуванням, роботі з даними та цифровій безпеці на онлайн-курсах і практичних воркшопах.▪️ Співпрацюйте з громадськими організаціямиЦе відкриває журналістам додатковий доступ до даних, експертних думок, технічної підтримки та посилює соціальний вплив розслідувань.▪️ Розвивайте місцеві та регіональні мережіЛокальні спільноти допомагають координувати роботу в полі — збір фактів, інтерв’ю, фотофіксацію та верифікацію даних. Вони створюють надійну інфраструктуру для обміну перевіреною інформацією та стають містком між місцевими журналістами й міжнародними розслідувальними командами.▪️ Долучайтеся до міжнародних розслідувальних проєктівТака співпраця формує культуру солідарності та командної відповідальності в журналістиці.Яскраві приклади — «Панамський архів» та «Архів Пандори» — міжнародні проєкти для роботи над масштабними витоками документів, координовані ICIJ, які продемонстрували силу міжнародного співробітництва в розслідуваннях.📕 Більше порад щодо побудови міцної журналістської мережі — на GIJN.
Журналістка Лінда Муджуру вирощує кукурудзу та розводить курей, а її колега Сільке Грюнвальд викладає у двох художніх школах, створює театральні вистави на основі журналістських розслідувань та проводить платні лекції.Вони свідомо вирішили працювати розслідувачками на фрилансі, тож ці підробітки — їхній спосіб диверсифікувати доходи. І це одна з порад, якою вони поділилися з колегами на #GIJC25.Нижче — ще кілька рекомендацій із цієї сесії 👇🔻 Рахуйте не лише години, витрачені на написання матеріалуВрахуйте в бюджеті проєкту всю «невидиму» адміністративну роботу: планування відряджень, виставлення рахунків, підготовку презентацій, редагування, фактчекінг, а також витрати на техніку, програмне забезпечення та інші операційні потреби. Інакше ви працюватимете «в мінус», навіть не усвідомлюючи цього.🔻 Детально обговорюйте умови співпраці на стартіРозслідування — це не «гонорар за кількість слів», тому подавайте редакції детальну калькуляцію витрат і наполягайте на справедливій оплаті, навіть якщо редактор відмовиться публікувати вже готову історію, чи ви створили її за грантові кошти. І обов’язково фіксуйте всі домовленості письмово.🔻 Створюйте професійні альянсиРобота з партнерами відкриває доступ до фінансування, джерел і спільнот. Об’єднуйтеся у групи підтримки, вступайте до журналістських спілок або створюйте власні — це дасть контакти, безпеку та юридичну підтримку.🔻 Дбайте про безпеку на всіх рівняхЖурналіст-фрилансер має сам подбати про цифрову, юридичну та фізичну безпеку: шифруйте дані, керуйте паролями, увімкніть 2FA, регулярно видаляйте цифрові сліди, повідомляйте довіреним людям про свої переміщення, не публікуйте в соцмережах новини з місця подій у реальному часі, та завжди тримайте під рукою контакти юриста.🔻 Ніколи не підписуйте контракт, який перекладає всю відповідальність на васЯкщо угода вимагає, щоб фрилансер ніс юридичні ризики — від дифамаційних позовів до наслідків розслідування — відмовляйтеся від такої співпраці без вагань. Під час переговорів користуйтеся перевіреними шаблонами контрактів.📗 Шаблон контракту для незалежних розслідувачів та більше порад для журналістів-фрилансерів — на GIJN.📸 На світлині — спікери панелі «Розслідування у фриланс-форматі»: Лінда Муджуру (Зімбабве), Сільке Грюнвальд (Швейцарія), Нітхін Кока (Японія) та директорка сайту GIJN Ніколія Апостолу. Автор фото: Алія Абдул Азіз Альхаджрі.
Як відстежувати олігархів через кордониКоли журналістка відсортувала російські митні дані щодо експорту вугілля не за ціною, а за тоннажем, вона помітила одну маловідому компанію, зареєстровану на околиці Ростова-на-Дону. Її подальше розслідування показало: навіть під час великої війни родина українського президента-втікача продовжує заробляти на українському вугіллі.На #GIJC25 авторка цього матеріалу Марія Жолобова разом із Єленою Косич із ICIJ, Джозефом Поліщуком з Armando.info та OSINT-дослідником Аквама Фіазмі Ханіфана розповіли, як вони викривають олігархічні схеми:🔎 збирають досьє на олігархів;🔎 шукають зв’язки у корпоративних і санкційних базах;🔎 створюють власні масиви даних і не тільки.💸 Як розслідувати діяльність олігархів, — читайте про інструменти та методи на GIJN (українською).📸 Скриншот з сайту iStories. На світлині —шахтар за роботою на Лутугинському вугільному розрізі в окупованому місті Чистяково, 9 серпня 2023 року. Автор: Олександр Єрмоченко.✍️ Авторка статті — редакторка Texty.org.ua Інна Гадзинська
Можливості для журналістів⚠️ Безкоштовний тренінґ з фактчекінгу журналістських розслідувань у Києві — ІРРП⌛ Дедлайн: 12 грудняЛекторки — керівниця юридичного напряму ІРРП Оксана Максименюк та журналістка Kyiv Independent Мирослава Чаюн — розкажуть учасникам:🔸 у чому специфіка перевірки фактів у розслідуваннях;🔸 хто із команди може її проводити;🔸 як авторам підготувати текст до фактчекінґу;🔸 які методи та джерела стануть у пригоді для перевірки фактів;🔸 як зберігати та архівувати докази;🔸 які юридичні ризики варто враховувати при проведенні фактчекінгу та підготовці юридичної бази.***🏆 Премія європейської преси–2026 — European Press Prize⌛ Дедлайн: 14 грудняНа конкурс приймають заявки у п’ятьох номінаціях:🔸 журналістське розслідування;🔸 видатний репортаж;🔸 інновації;🔸 журналістика у сфері міграції;🔸 публічний дискурс.Матеріали мають бути опубліковані з 1 грудня 2024 року до 31 грудня 2025 року.💰 Приз у кожній з номінацій — 10 000 євро.***🌍 Навчання «Зміцнення екологічних розслідувань через кордони» — CCIJ, Journalismfund Europe⌛ Дедлайн: 20 грудняПротягом 12 онлайн-семінарів(по 90 хвилин кожен) журналістів з Європи й Африки навчатимуть:🔸 виявляти промислові викиди та неконтрольовані місця забруднення;🔸 аналізувати корпоративні фінансові звіти та відстежувати ланцюги постачання;🔸 перевіряти заяви щодо викидів вуглекислого газу та знаходити випадки грінвошингу;🔸 використовувати аналіз даних, інструменти ШІ та OSINT, щоб досліджувати прихований вплив на навколишнє середовище.📗 Тим, хто цікавиться екологічною тематикою, радимо ознайомитися із посібником GIJN «Розслідування викопного палива» (українською).***📊 Конкурс журналістики даних Sigma Awards–2026 — GIJN⌛ Дедлайн: 11 січняЯкщо ви опублікували дата-проєкт у 2025 році — заповнюйте заявку.Кількість заявок від одного учасника — необмежена.Категорій — немає.
GIJC25: Як шукати нові джерела фінансування для розслідуваньМедіаменеджери найуспішніших незалежних розслідувальних редакцій світу й представники грантодавців поділилися порадами на #GIJC25 👇🔻 Не втрачайте редакційний фокус заради грантів«Стратегічна ясність — критично важлива. Дуже часто організації приходять [до донорів] і кажуть: звісно, ми можемо змінити курс, якщо вам так треба. Проте часті “повороти” означають: ви не розумієте, хто ви та про що. Ви отримаєте більше підтримки, якщо робитимете те, у що вірите... Майте сміливість сказати “ні”», — радить менеджерка International Fund for Public Interest Media Нкіроте Кууме.🔻 Будуйте стосунки з аудиторією«Найважливіше, що ви можете зробити, — будувати свої спільноти. Почніть із email-розсилки — це модель, яку згодом можна масштабувати — і WhatsApp. Коли у вас є контакти ваших прихильників, ви можете спілкуватися з ними напряму», — наголосив віцепрезидент однієї з провідних індійських газет The Hindu Прадіп Гайрола.🔻 Експериментуйте зі зверненнями про підписку чи внесок«Часто сам процес залучення пожертв побудований неправильно. Коли The Guardian уперше почав просити читачів про фінансову підтримку, їхній коефіцієнт конверсій становив 0,3% — лише у 0,3% випадків таке звернення давало результат. Потім вони почали змінювати ключові повідомлення, експериментувати, проводити A/B-тестування — і зрештою змогли отримати 6–8% відгуку аудиторії», — розповів співзасновник OCCRP Дрю Салліван.🔻 Не обмежуйтеся лише «поганими новинами»Донори часто скаржаться, що читачів нібито відштовхує «негатив» у розслідувальній журналістиці. Це можна врівноважити — додайте до сильних дата-проєктів та викриттів пояснення, до яких змін має привести ця історія, або демонструйте донорам позитивний вплив ваших розслідувань.🔻 Показуйте економічний ефект своїх викриттівДрю Салліван каже: в OCCRP навіть не замислювалися про підрахунок грошей платників податків, які вдалося зберегти завдяки їхнім матеріалам, доки один приватний благочинець не порадив робити це, щоб оцінити «суспільний прибуток від інвестицій в журналістику». У лютому цього року OCCRP вразили доброчинців заявою: «Наші розслідування допомогли повернути до держбюджетів понад 11 мільярдів доларів США через конфіскації та штрафи».🔻 Учіться в блогерів та інфлюенсерів популяризувати розслідування«Ми щойно опублікували велике розслідування про Big Tech. І вчора побачили, як одна інфлюенсерка використала алегорію про людей, які живуть у будинку, де власники платформ — це ніби VIP-мешканці. Вона повністю схопила суть матеріалу, ядро нашого розслідування й зробила з цього дуже креативний ролик в Instagram. Це стало для нас важливим уроком. Ми подумали: “А чому ми самі цього не робимо?”», — поділилася директорка El CLIP Марія Тереза Рондерос.📗 Більше ідей щодо пошуку нових джерел фінансування для розслідувачів (англійською).📸 Світлина: Захід Хассан для GIJN.
Як міжнародна співпраця посилила вплив розслідування: «Слідство.Інфо» ділиться досвідомЗа тиждень до прем’єри фільму-розслідування «Державні діти» редакція «Слідства.Інфо» опинилася у глухому куті — жоден представник турецької влади не відповів на їхні численні інформаційні запити.📚 Контекст: Це розслідування про понад 500 українських сиріт, евакуйованих з Дніпропетровщини до Туреччини після початку повномасштабного вторгнення. Від чеських колег з Investigace.cz «Слідство» отримало звіт моніторингової місії офісу українського омбудсмена, яка перевіряла умови перебування дітей в одному з готелів у березні 2024. Щоб верифікувати висновки звіту, журналісти опитали самих підлітків, вихователів, інших свідків, та поставили питання очільнику доброчинного фонду, який опікувався евакуацією. Деякі співрозмовники підтвердили журналістам кричущі факти: діти не отримували належної медичної допомоги, мали обмежений доступ до онлайн-навчання, зазнавали фізичного насильства, та експлуатації, а двоє неповнолітніх дівчат завагітніли від персоналу готелю.Проте для завершення розслідування редакції бракувало позиції турецької сторони.💬 «Ми понад пів року збирали доказову базу й розуміли: без турецького голосу в розслідуванні виникне дірка, яку українські чиновники використають як щит», — пояснює Анна Бабінець, співавторка розслідування та керівниця «Слідства.Інфо».Колегу, який міг би написати інформаційні запити до відповідальних держорганів у Туреччині, журналісти шукали майже три місяці. Олег Хоменок порадив пошукати партнера для співпраці на турецькій нетворкінговій сесії під час Глобальної конференції журналістів-розслідувачів в Малайзії.💬 «Там я й познайомилася з Бурджу Каракаш. Її дуже вразила наша історія. За тиждень Бурджу відправила низку запитів, і ми разом підготували турецькомовну версію розслідування», — розповідає Бабинець.Каракаш тісно співпрацювала з українською командою, вивчаючи всі звіти, надаючи додаткові документи, знову спілкуючись із офіційними особами. У Туреччині публікація розслідування викликала бурхливий суспільний резонанс — лише твіт із висновками журналістів переглянули більш як півтора мільйони читачів, кілька телеканалів зробили про це сюжети й запросили Каракаш у студію.Тема миттєво перейшла в політичний порядок денний: депутати п’ятьох політичних партій відправили парламентські запити, кілька урядових структур оголосили про початок офіційного розслідування, феміністські громадські організації та правники пообіцяли тримати ситуацію під контролем.💬 «Я давно не бачила такої швидкої та масштабної реакції громадськості. Надихає те, як швидко мобілізувалися політики, інституції та суспільство», — радіє турецька редакторка GIJN Пінар Даґ.Водночас українська влада мовчить і ніяк не коментує розслідування. Журналістам лише неофіційно порадили «не лізти у цю тему».💬 «Дуже прикро, що у жодного українського посадовця не знайшлося сміливості відреагувати на ситуацію з українськими дітьми-сиротами у Туреччині», — каже Анна Бабінець.🎥 Фільм-розслідування можна подивитися тут.📑 Текстова версія розслідування.🇬🇧 Англомовна версія, опублікована на OCCRP.
Що говорила про дезінформацію Марія Ресса — ключова спікерка #GIJC25Марія Ресса — філіппіно-американська журналістка та медіаменеджерка, лауреатка Нобелівської премії миру. Вона стала одним із символів боротьби за свободу преси та проти авторитаризму у світі.◾ Зараз час для радикального співробітництва. А ще — для творчості. Технології розкололи наші суспільства та керують нашим життям. Жодна з цих технологій не ґрунтується на фактах. Брехня в інформаційному просторі поширюється вшестеро швидше, ніж факти. Мільйон разів повторена брехня сприймається як факт.◾ Без реальних фактів не може бути правди. Без правди не може бути довіри. Без цих трьох компонентів ми не маємо спільної єдиної реальності. Без цього ми не можемо почати розв'язувати будь-які проблеми, не кажучи вже про такі екзистенційні, як зміна клімату. Неможливо знайти рішення проблеми, якщо у вас немає фактів, немає журналістів. Якщо цього немає, у вас не може бути демократії.◾ Шведські ЗМІ повідомили: 72% світу сьогодні перебувають під авторитарним правлінням. Ми демократичним шляхом обираємо авторитарних лідерів, бо технології розкололи реальність. З розвитком ШІ ситуація погіршується.◾ Дипфейки стають дедалі довершенішими. Ще у березні 2024 року мені показували відео, згенеровані ШІ, на яких я нібито закликала людей вкладати гроші в криптовалюти, радила діабетикам викинути інсулін. І далі буде гірше.◾ Інформаційне середовище забруднене, лінії розлому у суспільствах посилюються інформаційними спецопераціями. Ми провели дослідження по всьому світу та виявили: в усіх країнах світу ситуація однакова.Як інформаційні операції нормалізують брехню?1️⃣ Стадія «засіювання»🔻 Побудова наративів. Зловмисні діячі (bad actors — так дослідники дезінформації називають деструктивних блогерів та медіа) формують дезінформаційні наративи, що ґрунтуються на поточних подіях чи соціальній вразливості.🔻 Посилення ехо-ефекту. Поляризовані групи створюють ізольовані спільноти, де дезінформацію повторюють та нормалізують.2️⃣ Стадія посилення та масштабування🔻 Експлуатація кризи. Використання реальних подій (вибори, війни, протести) для посилення масового впливу.🔻 Посилення зловмисних діячів. Використання інфлюенсерів, ботів для масштабування наративів.3️⃣ Стадія нормалізації🔻 Зміна публічного дискурсу, допоки помилкові та суперечливі ідеї не почнуть сприйматися в суспільстві як «здоровий глузд».🇬🇧 Приклад з Великої Британії:🔻 29 липня 2024 року в танцювальній студії в Саутпорті (Мерсісайд, Великобританія) сталася масова різанина, у результаті якої троє дівчат загинули, а 8 осіб отримали серйозні поранення.🔻 Практично відразу ж в інтернеті поширилися заяви про те, що підозрюваний — мусульманин на ім'я «Алл Аль-Шакаті», який шукає притулку, і нібито нелегально прибув на човні. Насправді нападником виявився 17-річний громадянин Великої Британії, який народився в столиці Уельсу Кардіффі.🔻 Попри спростування, дезінформація швидко поширилася через ультраправі мережі, партійні ЗМІ та групи у соцмережах, викликавши бурхливі антимігрантські протести як мінімум у 27 містах та округах по всій країні.Антимігрантські наративи засівалися задовго до цих подій. А після бійки дезінформація почала стрімко поширюватися. Ситуація швидко розпалювалася й обернулася антимігрантськими протестами.◾ Цю тактику використовував Путін для підготовки вторгнення в Україну ще до 2014 року. Тепер вона застосовується в США та країнах Європи. І це те, з чим доводиться мати справу журналістам у всьому світі.📷 Авторка світлини Інна Гадзинська
У 2027 році Глобальна конференція журналістів-розслідувачів відбудеться в НідерландахGIJN організовуватиме #GIJC2027 разом з Нідерландсько-фламандською асоціацією журналістів-розслідувачів Vereniging van Onderzoeksjournalisten (VVOJ), у партнерстві з European Journalism Centre та Free Press Unlimited.🗨️ «VVOJ має багатий досвід в організації конференцій для розслідувачів та робить значний внесок у зміцнення спільноти журналістів. Ми з нетерпінням чекаємо зустрічі у 2027 році та продовжимо разом працювати над майбутнім розслідувальної журналістики у світі. Глобальна спільнота розслідувачів — разом! До зустрічі в Нідерландах!», — сказала виконавча директорка GIJN Емілія Діас-Страк.Кілька фактів про VVOJ:🔸 організація об’єднує понад 700 журналістів-розслідувачів із Нідерландів та Фландрії (нідерландомовна частина Бельгії);🔸 є однією з перших організацій-членів GIJN;🔸 у 2005 році була співорганізатором 2-ї Глобальної конференції журналістів-розслідувачів, яка зібрала рекордні понад 2100 учасників.📕 Детальніше про співорганізаторів #GIJC2027 — читайте на GIJN.📷 Авторка світлини Сюзанна Лі.
Зухвале вербування іноземних найманців Росією, жорстоке поводження з мігрантами у Мексиці, атаки на корінні народи Амазонії та небезпечні культи в Африці — теми журналістських розслідувань, які цьогоріч здобули премії «Проливаючи світло» (Global Shining Light Award — GSLA).🇺🇦 Докладніше про переможців — на GIJN українською.Престижну нагороду переможці отримали під оплески сотень колег зі всього світу на 14-й Глобальній конференції журналістів-розслідувачів (GIJC25) у столиці Малайзії Куала-Лумпурі.💡Цікавий факт — одному з лауреатів опитати полонених єгиптян допомагали українські поліцейські. Обов’язково зверніть увагу на роботу Masrawy «Російська пастка» — про те, як Росія грошима й міграційними обіцянками заманює молодих найманців, зокрема студентів, на війну проти України.До фіналу цьогорічного конкурсу увійшли 13 журналістських розслідувань, серед них — робота української команди «Схеми: корупція в деталях» (українська служба «Радіо Свобода») — «Секретна флешка окупантів». Загалом GIJN отримала на конкурс 410 заявок із 97 країн.🗨️ «Нас надихають усі матеріали, представлені на премію Global Shining Light Awards. Цю вражаючу та важливу роботу журналісти виконали для громадян усього світу, незважаючи на смертельні загрози та ризики. Ці визначні приклади використання надійних розслідувальних методів проливають світло на події, що становлять суспільний інтерес. Вітаємо всіх переможців» — зазначила виконавча директорка Глобальної мережі журналістів-розслідувачів Емілія Діаз-Страк.📷 Авторка світлини Сюзан Лі
10 інструментів для розслідування олігархів, якими поділилися журналісти на #GIJC25Добірка сервісів, які допомагають знаходити офшори, санкції, судові справи та зв'язки 👇🔎 ICIJ Datashare — локальна пошукова система для особистих документів (PDF, скани, email), яка перетворює хаос з імен, компаній та адрес на впорядковану особисту базу даних, де швидко можна знайти будь-який документ або згадку.🔎 OpenCorporates — найбільша відкрита база даних юросіб у світі; з її допомогою можна дізнатися, де зареєстрована компанія, хто її директор і як змінювалися власники.🔎 ICIJ Offshore Leaks Database — відкрита база офшорних компаній і трастів із витоків Panama / Paradise / Pandora Papers; у ній можна побачити, де у фігуранта «заховані» фірми та фонди.🔎 OpenSanctions — агрегатор списків санкцій і політично значущих осіб (PEP); дозволяє швидко перевірити, під якими іменами та у яких юрисдикціях фігурант вже вважається токсичним.🔎 RuPEP — база політично значущих осіб та їхнього оточення (родичі, партнери, пов'язані компанії), корисна для картування мереж впливу.🔎 SPARK-Interfax — комерційна база даних компаній для перевірки контрагентів у Росії та низці країн колишнього СРСР, що містить різноманітну інформацію про бізнес: власники, звітність, держзакупівлі, судові справи, зв'язки між юрособами.🔎 PACER — система доступу до федеральних судів США, де можна знайти позови, обвинувальні вироки та угоди зі слідством, де фігурують олігархи.🔎 Sanctions List Search(OFAC) — офіційний пошук за списками санкцій Мінфіну США, де зібрані люди та компанії.🔎 GetContact — програма, що показує, як номер телефону записаний у списках контактів інших людей.🔎 OpenScreening (OpenOwnership) — інструмент, який пов'язує бенефіціарів, політиків, списки санкцій та мережі компаній у єдину графічну схему.📷 Авторка світлини Ліза Марі Давид
TGLIST.COM.UA
