Послуга раннього втручання – інвестиція в розвиток дитини та спокій сім’ї. Продовжую роз’яснювати свої пропозиції у межах законопроєкту (№14191) щодо комплексної державної підтримки сімей з особами з інвалідністю. Моє переконання – грошова допомога важлива, але не менш важливими є послуги, які розвиваються навколо людини і сім’ї. Тому я запропонував кілька ключових послуг, що мають фінансуватися з державного бюджету. Однією з таких є послуга раннього втручання. Ця системна послуга розвивається в Україні вже кілька років, але досі дуже спорадично – через відсутність чіткої нормативної бази та стабільного фінансування. Її важливість ні в кого не викликає сумнівів. Послуга призначена для дітей від народження до 6 років, які мають ризики порушень розвитку, а також для їхніх сімей. Фахівці різних напрямів – психологи, логопеди, фізичні терапевти, ерготерапевти, соціальні працівники – допомагають батькам розвивати дитину вдома(!), адаптувати середовище, навчитися бачити й підтримувати потенціал малюка. Наприклад: якщо дитина народилася передчасно і має затримку моторного розвитку, команда раннього втручання допомагає сформувати індивідуальну програму, навчає батьків вправ, які можна виконувати вдома, і супроводжує родину до моменту, коли дитина готова до дитсадка. Розвиток таких послуг – це не витрати, а розумна інвестиція держави. Чим раніше дитина отримує підтримку, тим більше шансів, що вона зможе жити повноцінно, навчатися, працювати й бути незалежною в майбутньому.
Ми маємо розірвати замкнене коло, в якому опинилися 160 тисяч сімей, що виховують дітей з інвалідністю. Зараз багато батьків фактично виключені з соціального та економічного життя. Вони не можуть працювати, не мають часу на відпочинок, адже постійно забезпечують догляд за дитиною. Водночас – обмежені в можливостях забезпечити потреби дітей фінансово, саме тому, що не мають змоги працювати.Разом із колегами подав законопроект, який дозволить системно вирішити цю проблему.Детально про законопроект розповідав у дописі: https://t.me/getmantsevdanil/10448.Для розуміння фінансової складової: тільки в тіньовому тютюні бюджетних втрат зараз більше, ніж потрібно для реалізації цієї програми (25 мільярдів проти 15, необхідних на програму підтримки). Те ж саме стосується тіньового ринку алкоголю, схем в гральному бізнесі та контрабанди. Тому я був і завжди буду послідовним прихильником детінізації – мільярди, які ми виведемо з тіні, мають працювати на посилення захисту та соціальної підтримки українців.
Хотів би звернути увагу шановних працівників державного Sense Bank, що відповідають за фінансовий моніторинг: Ірину Темченко, Наталію Краснову, Ольгу Артюх та інших. Ви виконуєте у великому державному банку дуже важливу функцію. Ви упереджуєте і припиняєте легалізацію доходів, здобутих злочинним шляхом.Дуже важливо, аби ця функція здійснювалася у повній відповідності до чинного законодавства відносно до всіх клієнтів банку. В тому числі і з грального бізнесу.Особливо з грального бізнесу, повʼязаного з росіянами.Жодні пропозиції неправомірної винагороди не можуть мати вплив на якість вашої роботи. Повірте, жодні гроші цього не коштують.Жодний тиск на вас з боку будь-кого не може призвести до неправомірних дій і шкоди державі.Якщо такі факти є - зверніться до мене особисто.Ми у тимчасовій слідчій комісії ВР з економічної безпеки дуже уважно слідкуємо за вашою особистою боротьбою. І тримаємо за вас кулаки.Буквально, в режимі реального часу.І чесно, не зовсім розуміємо на якій підставі 31 жовтня відбувалася протиправна спроба розблокувати заблоковані рахунки відомого оператора азартних ігор на підставі розпорядження 43, і чи не зникли гроші з рахунків протягом двох годин.Спрямуємо відповідні запити та разом зʼясуємо всі обставини справи. Це ж саме стосується і інших банків, де є рахунки відповідного грального оператора.Друзі, світло завжди перемогає тінь. Давайте йому не заважати.Уважно слідкуємо.
Нещодавня розлога публікація в «Українській правді» викликала жваву дискусію щодо справжніх ідеологічних поглядів Гетманцева. Чи справді, як зазначили автори статті, вони полягають в тому, що «великий капітал затиснутий у залізобетонні податкові рамки, а соціальне благо порівно роздане між усіма»? Думаю, слід це прокоментувати.В моєму ідеальному світі і великий, і середній, і маленький капітал діє за законом, в тому числі податковим, його не порушуючи.В моєму ідеальному світі, парламент не проводить «солодкі» корупційні пільги на користь цього ж бізнесу, загортаючи їх у популістську обгортку, а чиновники працюють у визначений законом спосіб і виключно в його межах. Працюють на державу і суспільство, а не на те, аби один бізнес мав неконкурентні переваги перед іншим.В моєму ідеальному світі — закон один для всіх і всі несуть відповідальність за дотримання його норм.А перерозподіл національного доходу через бюджет здійснюється не «порівну між усіма», а за принципами суспільного блага і соціальної справедливості. Зокрема так, щоб держава могла інвестувати в розвиток, людина, принаймні, прожити на пенсію, а вчитель — зібрати до школи свою дитину на свою зарплату. Так, це мій ідеальний світ. Його фундамент — верховенство права, солідарна відповідальність та спільний вклад в майбутнє країни. За це і виключно за це я борюся.І ні, це в жодному разі не «прорадянський ресентимент». Прорадянський, або навіть проросійський ресентимент — це, передусім, «двоєдумство». Коли сучасні освічені люди обурюються бідністю, низьким пенсіям і зарплатам в державному секторі, але одночасно критикують мої підходи та знаходять нормальним три чеки в ресторані, купівлю контрабанди в будь-якому ТРЦ, замовлення її ж в інтернеті. Це, як раз, про «жити треба по совісті, а не по закону», чому нас всіх, схоже надто добре вчив покійний Толстой.І так, щось мені підказує, що ідеальний світ Гетманцева є ідеальним світом всіх адекватних людей і всього, без жодного виключення малого, середнього і великого не корупційного українського бізнесу. Навіть якщо подекуди хтось, забитий псевдо-ліберальними трендами, боїться говорити про це публічно.
❗️ За стандартами Світової федерації ерготерапевтів, країна повинна мати щонайменше 75 ерготерапевтів на 100 тисяч населення. В Україні цей показник у десятки разів нижчий. Лише 62 фахівці наразі мають офіційну спеціалізацію, а решта повинні здобути її до 1 січня 2028 року.Це означає, що ми лише на етапі формування професійного середовища, без якого реабілітаційна система не може запрацювати повноцінно. Але навіть наявність підготовлених фахівців не дасть ефекту без фінансування тих послуг, які вони надають — особливо там, де реабілітація перетинається із соціальною підтримкою.Саме для цього потрібні бюджетні рішення. І в цьому напрямі вже є конкретний результат: минулого тижня ВР підтримала мою правку до Держбюджету–2026, яка передбачає фінансування супроводу при інклюзивному навчанні та послуг супроводу дітей з інвалідністю. Йдеться насамперед про оплату послуг асистентів, щоб діти могли навчатися і соціалізуватися, а їхні батьки — працювати.Прийняття цієї правки — важливий крок до побудови в Україні не фрагментарної, а цілісної системи соціальної підтримки, де послуга супроводу є нормою, а не винятком.
❗️Е-аудит — ключова податкова реформаЗапровадження Е-аудиту як нової моделі податкового контролю давно на часі.▪️Е-аудит — комплексний продукт, який має надавати можливість подавати SAF-T файл, перевіряти правильність та коректність заповнення, надавати можливість ознайомлюватися з виявленими ризиками та виправляти їх, змінювати підходи у відборі платників до перевірки — має перевірятися тільки той, у кого є високі ризики, тобто гарантувати платникам відсутність документальних перевірок при відсутності ризиків, надавати можливість відшкодовувати ПДВ протягом 5 днів автоматично без проведення камеральної перевірки. Тобто Е-аудит – це прозорість дій податкових органів та гарантування захисту прав доброчесного платника.Що маємо наразі:✅ програмне забезпечення розроблено і встановлено у виробниче середовище ДПС для оцінки ефективності роботи розроблених ризик-тестів та усунення технічних помилок✅ триває навчання користувачів і адміністраторів системи ДПС поступово рухається до завершення процесу запровадження системи, яка змінить саму логіку податкового контролю:▫️аналіз ризиків — автоматизований і прозорий;▫️перевірки — стандартизовані та уніфіковані;▫️рішення — ухвалюються на основі даних, а не суб’єктивних оцінок;▫️людський фактор — мінімізовано. Е-аудит — це реальний крок до Cooperative Compliance, тобто партнерських відносин між державою і бізнесом, коли податковий контроль торкнеться тільки платників з високим ступенем ризику. Нарешті запрацює ризико-орієнтований підхід про існування якого уже говорять останні двадцять років.❗️Одразу після завершення всіх етапів перевірки ІТ-системи очікуємо від Кабінету Міністрів України внесення на розгляд Верховної Ради до 1 грудня 2025 р. проекту закону щодо впровадження електронних перевірок (е-аудит).
Не може чиновник під час війни отримувати більше, ніж солдат на передовій. Бачу окремих невдоволених нашою пропозицією обмеження граничного розміру зарплат. Нагадаю для тих, хто забув, в якій реальності живуть мільйони українців. Для більшості наших громадян 80 тисяч гривень – це космічні кошти.🤯«Недостатня» зарплата у 80 тис. грн – у понад 3 рази перевищує середню заробітну плату в Україні. ❗️В 5 разів – середню заробітну плату вчителя, в 4 рази – середню заробітну плату медика, в 12 разів – середню пенсію, в 10 разів – мінімальну заробітну плату і в 9 разів – фактичний прожитковий мінімум. А той прожитковий мінімум, який досі є в бюджеті, хоча не має нічого спільного з реальністю – взагалі у 27 разів. До речі, такого публічного обурення від захисників стотисячних зарплат чиновників про мізерний прожитковий мінімум чомусь не бачу.Тим, хто виступає проти обмеження зарплатної «стелі» чиновників під час війни, має бути соромно. А нам – своє робити. Сподіваюсь, що колеги підтримають нашу ініціативу, і до другого читання ми прийдемо з рішенням щодо обмеження надвеликих заробітних плат чиновників.
Спільно із Прем’єр-міністром Юлією Свириденко та головою фракції Давидом Арахамією щойно завершили чергове засідання Ради Коаліції.Засідання проходило в форматі запитань-відповідей.Передусім, безперечно —Бюджет-2026. Але не тільки він.Обговорили реалізацію пріоритетних напрямів державної політики — у форматі живого діалогу між народними депутатами та представниками Уряду.Такі зустрічі допомагають синхронізувати дії парламенту й уряду, визначати найважливіші вектори роботи та ухвалювати рішення, які наближають результат.Головне:Енергетична стійкість. Головний акцент — готовність країни до зими: модульні котельні, локальні джерела тепла, підтримка критичної генерації. Пріоритет — фінансування рішень, що дають стабільність навіть у разі нових атак.Агросектор. Підтримка фермерів, які постраждали від посухи; розвиток меліорації, адаптація до кліматичних змін.Детінізація. Контроль імпорту, переробки та зберігання сировини, протидія контрабанді.Та багато-багато іншого.2 години напруженої роботи.Дякую Руслану Стефанчуку та практично повному складу Уряду, а також безперечно колегам за участь і цікаві державницькі питання.Цей формат маємо продовжити.
Кадровий дефіцит і демографічний виклик: чому резерв української економіки — це жінкиТільки лінивий не оголосив останнім часом про брак кадрів на ринку праці Україна. Більшість роботодавців наразі стикається з неможливістю знайти необхідних професіоналів. За даними Центру економічної стратегії, у серпні цього року кількість нових вакансій досягла рівня 2021 року, при цьому перевищивши кількість нових резюме. Мінекономіки звітує про мільйонні потреби у працівниках, при цьому ж - про ще вищі масштаби економічно неактивного працездатного населення. У цьому контексті я хотів би поговорити про жінок як важливий потенціал для розвитку економіки у країні, що воює.Хочу навести приклад - Велику Британію у Другу світову війну, де рівень жіночої зайнятості сягав 80–90% (у віці між 18 та 40 роками). Жінки стали не лише основною робочою силою в промисловості, а й рушієм післявоєнного економічного відновлення.Станом на 2022 рік рівень зайнятості жінок складав – 47,8%, чоловіків – 62,9%. Під час війни цей дисбаланс змінюється: гендерний розподіл кандидатів на вакансії дещо вирівнюється, кількість працевлаштованих Державним центром зайнятості жінок значно перевищує кількість чоловіків, жінки починають освоювати традиційно чоловічі професії. Однак ці тенденції виникають природно через вимушеність жінок працювати, а не завдяки створенню сприятливих умов для цього.Жінкам доводиться відмовлятися від кар'єри з народження дитини, і чим більша кількість дітей у жінки, тим вища ймовірність, що жінка змушена піти з роботи, обираючи, можливо, приємнішу, але однозначно неоплачувану опцію догляду за дітьми. А тривалість перебування в декреті часто призводить до депрофесіоналізації.Для України залучення більшої кількості жінок до ринку праці — ключовий резерв економічного зростання, але також питання демографічного виживання.Як збалансувати економічні та демографічні цілі?Проблема не лише в тому, щоб “залучити жінок до праці”. Ми маємо створити умови, за яких жінка може і народжувати, і виховувати дітей, не втрачаючи економічної активності. Для цього потрібен комплексний державний підхід:1. Розвиток системи догляду за дітьми• Підтримка розвитку ринку якісного догляду за дітьми – нянь, сімейних дитячих садків, ясел через державні інструменти.2. Гнучкість на ринку праці• Заохочення роботодавців пропонувати гнучкий графік, часткову зайнятість, віддалену роботу.3. Економічна підтримка матерів і підприємниць• Державні і донорські гранти на відкриття малого бізнесу жінками;• Програми перепідготовки для тих, хто повертається на роботу після декретної відпустки.4. Демографічна політика нового типу• Підтримка сімей з кількома дітьми — не лише через виплати, а через інфраструктуру, транспорт, освіту, житло;• Комунікаційна політика, що підкреслює цінність батьківства і професійної самореалізації як взаємодоповнюючих, а не взаємовиключних речей.Україна не зможе відновитися без активного залучення жінок у всі сфери економіки. Але так само не зможе відновитися без нових поколінь українців.Тому наше завдання — створити умови, за яких працююча жінка — це не соціальна жертва, а символ сильної, сучасної держави, яку цінують і підтримують цінує і працю, і материнство.
Жахлива трагедія у Дубліні. Вбито нашого хлопця, який тільки тиждень тому приїхав до столиці Ірландії. Щире глибоке співчуття родині, близьким та друзям загиблого. Жорстка вимога до ірландських правоохоронців притягнути до справедливого суду нападника. Вбивству людини немає і не може бути жодних виправдань. На жаль, вже не перший раз жертвами нападу на чужині стають молоді українці. Наприкінці серпня у США жорстко вбили молоду українську дівчину. Сьогодні, загинув 17-річний підліток. Ці діти також жертви війни, яка виштовхнула їх з Батьківщини і змусила шукати «кращої долі» за кордоном. Кожна жертва – це нагадування про те, що війну потрібно завершувати. Шукати шляхи для того, щоб повертати наших людей додому. Створювати умови, щоб українська молодь жила, вчилась, працювала і створювала сім’ї у рідній країні. Щиро про це мрію і сподіваюсь, що від обговорення трагедій війни ми якнайшвидше перейдемо до планування відродження і розвитку. https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/10/16/7222653/
TGLIST.COM.UA
