Україна – на другому місці в ЄС за обсягами виробництва зернових із результатом 57,6 млн тонн. Поступаючись лише Франції, ми обходимо такі потужні економіки, як Німеччина та Польща. Втім, це лише одна сторона медалі. За показником врожайності ми наразі 18-ті в Європі, що свідчить про колосальний нереалізований потенціал, який можна розкрити лише через інвестиції та сучасні технології.❗️Проте розвиток галузі впирається у відверту диспропорцію кредитування. На кінець листопада 2025 року загальний кредитний портфель агросектору зріс до 140,57 млрд грн, але є одне «але». Лише Київ та область мають кредитний ресурс у 42 млрд грн – це стільки ж, скільки отримують усі 10 прифронтових областей разом взяті. Це неприпустимий підхід. Фермери на замінованих територіях під постійними обстрілами роблять значний внесок у забезпечення продовольчої безпеки та експорту врожаю. Зараз їм потрібен капітал на техніку, насіння та добрива. З 1 січня стартувала робота Національної установи розвитку. Вона має забезпечити підтримку бізнесу поблизу лінії фронту та вирівняти дисбаланси, які зараз є у кредитуванні прифронтових регіонів. Очікуємо на перші результати роботи НУР.
❗️Важлива новина для бізнесу у прифронтових регіонах. Тепер Експортно-кредитне агентство (ЕКА) прийматиме заяви від бізнесу, який постраждав через російську агресію, для:• відшкодування збитків, якщо майно було пошкоджено або зруйновано під час війни; • часткової компенсації по страховим платежам за воєнними ризиками. Детальніше про Програму можна прочитати на сайті ЕКА – https://www.eca.gov.ua/produkty/pk/.Важливо: у програмі мають право приймати участь підприємці, якщо їх майно розташовано на територіях підвищеного ризику. Йдеться про Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області. Виключення - окуповані території. Тривалий час я відстоював необхідність розробки дієвого механізму страхування воєнних ризиків. З відповідним запитом зверталась Асоціація прифронтових міст та громад. Сподіваємось, що нарешті інструмент запрацює. Про «підводні камені» Програми детально писав раніше – https://t.me/getmantsevdanil/10644
Майже 200 днів (!!!) законопроект №12278 щодо скасування кланових спецпенсій прокурорів не може дійти до другого читання. Ціна такого зволікання – поглиблення соціальної прірви у пенсійному забезпеченні.Поки мільйони українських пенсіонерів змушені виживати на 2-3 або 5 тисяч гривень, окремі категорії привілейованих осіб продовжують отримувати захмарні виплати у сотні тисяч гривень. У час, коли країна воює, і кожна бюджетна гривня має працювати на оборону та соціальну підтримку вразливих категорій громадян, така нерівність виглядає не просто несправедливою, а цинічною. Черговий приклад, надісланий моїми підписниками. Експрокурор Миколаївської області, який, за інформацією ЗМІ, зараз мешкає в одній з європейських країн, зміг навіть з-за кордону виграти суд проти Пенсійного фонду. Пенсію отримав ще до 30-річчя. Уявіть, в 2022 році, коли наша країна вже переживала повномасштабне вторгнення, він вимагав собі пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» – 156 692 гривні щомісяця. Просто для розуміння: понад 2,1 млн гривень – нараховані виплати з 15.09.2022 по 31.12.2023. Це навіть більше, ніж про пенсійну несправедливість.Люди обурені – я повністю поділяю це. Не може так далі тривати. Вже неодноразово звертався до депутатів з трибуни парламенту, спрямовував звернення до Погоджувальної ради із вимогою винести це питання на голосування. Закликаю колег – годі зволікати й дозволяти затягувати розгляд законопроекту №12278 у другому читанні. Клани не можуть перемогти – має перемогти справедливість.Пенсійна реформа із забезпеченням гідних виплат для всіх українців, а не лише «обраних», зі справжньою, а не декларативною вдячністю та гарантіями для захисників, які зараз боронять нас – ось що має бути в пріоритеті.
У 2023–2024 роках детінізація ринку алкоголю та тютюну дала відчутний фіскальний результат: зростання виробництва, рекордна завантаженість спиртзаводів і зменшення тютюнової тіні до 12,6%. Що маємо у 2025 році? Важливим індикатором детінізації традиційно є завантаженість потужностей спиртзаводів, що зросла завдяки прийнятому ВРУ закону.🔹За 11 місяців 2025 року вироблено 32,56 млн дал б.с. спирту (+26,6% до 2024 року), у середньому 2,96 млн дал на місяць (+0,62 млн дал до 2024 року).Така позитивна динаміка попередніх років та максимальна легалізація виробництва спирту в Україні мала б забезпечити як мінімум подвоєння додатково зібраних коштів до бюджету за цією галуззю.❗️Разом з цим, за 11 місяців 2025 року до бюджету від виробників ринку лікеро-горілчаної продукції надійшло лише +0,1 млрд грн, в тому числі за рахунок впливу росту ставок акцизу було сплачено більше на +0,9 млрд грн або +11,4% рік до року.На цьому фоні також знижена динаміка і податкової ефективності з ПДВ:▪ спирт — 2,2% (–1,2 в.п. до 2024 року, при зростанні постачанні на 32,5%);▪ алкоголь — 5,1% (–0,5 в.п. до 2024 року, при зростанні постачання на 0,5%).Та податку на прибуток за 3 кв. 2025:▪ спирт — зниження з 0,4% до 0,3%;▪ ЛГВ — зниження з 1,9% до 1,5%.🔹Ринок тютюну у 2025 році, за останніми даними Kantar, демонструє ріст обсягу тіні — до 17,8%.Галузь за 11 міс 2025 р. зменшила кількість вироблених сигарет на 1,2 млрд шт або на 4,6%, обсяг замовлення акцизної марки зменшився на 218,9 млн шт або на 22,2 %, зменшився і рівень сплати з ПДВ з вироблених тютюнових виробів на 0,9 в.п. до 15,9%.❗️За таких масштабів нелегального ринку, за даними Kantar, на грудень 2025 року щорічні втрати держбюджету вже сягнули 26,5 млрд грн.Переконаний, в 2026 році фіскали та правоохоронці мають повернути динаміку протидії тіньовим ринкам підакцизних товарів. Це є основним індикатором ефективності детінізації як такої та резервом державних видатків!Друзі, сконцентруйтеся на роботі, часу на зволікання немає!!!
Безперечною перемогою над тінню у 2025 році є робота режиму експортного забезпечення агропродукції.Режим експортного забезпечення (РЕЗ), який на старті багато хто сприймав скептично, за рік довів свою життєздатність і масштабованість. 📊 З моменту запуску РЕЗ послугою скористались 2 008 платників, зареєстровано 78 390 податкових накладних на загальний обсяг постачання – 754,8 млрд грн (без урахування ПДВ) та ПДВ – 1,86 млрд гривень. Також за цей період в бюджет надійшло понад 575 млрд грн валютної виручки (у валюті USD - 12,7 млрд, EUR - 0,939 млрд та PLN - 4,4 млн., за середнім курсом валюти за місяць по Нацбанку).ТОП-5 продукції за 2025 рік, по якій зареєстровані ПН/РК:• соняшникова олія – на 167,27 млрд грн або 3 447,2 тис. тон;• кукурудза – на 144,99 млрд грн або 16 244,1 тис. тон;• пшениця – на 91,93 млрд грн або 10 076,4 тис. тон;• соєві боби – на 52,64 млрд грн або 3 214,1 тис. тон;• насіння ріпаку – 30,87 млрд грн або 1 412,2 тис. тон.Завдяки запровадженню режиму експортного забезпечення ринок «чорного зерна» практично зник: масові схеми з використанням «форм 2» втратили сенс, експорт перейшов у прозорий податковий контур, а рівень зловживань зведено до мінімуму. #підсумки2025
❗️Понад 3,6 млрд євро недоотриманої фінансової підтримки — ціна невиконаних індикаторів Ukraine Facility за 2025 рік. Такі дані консорціуму RRR4U, який здійснює щомісячний незалежний моніторинг виконання Плану України.Я вже відмічав, що близько половини індикаторів IV кварталу вимагали ухвалення відповідних законів, частину з яких на початку грудня не було надано до Верховної Ради відповідальними за їх підготовку. Але навіть ті законопроекти, які мали б бути розглянуті на останньому пленарному тижні року – залишилися поза увагою депутатів через політичні ігри. На жаль, за чиїсь спроби зібрати політичні бали, держава платить мільярдами євро недоотриманої допомоги.Звертав увагу також на проблему виконавської дисципліни. Тут є важливі новини. Уряд під кінець року ухвалив постанову про внесення змін до порядку реалізації інструменту Ukraine Facility, яка визначає механізми управління, моніторингу, контролю та звітності за виконанням Плану України. Сподіваюсь, що наступного року індикатори Ukraine Facility закриватимуться без боргів. Це спільна робота та спільна відповідальність як Уряду, так і парламенту.
❗️«Білий» ринок праці із офіційним працевлаштуванням та передбаченими ним гарантіями – важлива умова успішної інтеграції ВПО на новому місці. Низький рівень оплати праці, брак вакансій, неофіційне працевлаштування, зарплати «у конвертах» – це лише частина проблем, з якими найчастіше стикаються ВПО в Україні за даними дослідження Міжнародної організації з міграції. Здебільшого переселенці не можуть знайти роботу через стан здоров’я, догляд за дітьми чи батьками та брак доступних вакансій. Водночас у містах працевлаштуватися значно легше, ніж у селах, де вибір роботи мінімальний.Зарплата залишається головним джерелом доходу для 51% переселенців. У той же час багато хто покладається на державну підтримку, допомогу з інвалідності та гуманітарну допомогу. При цьому, серед опитуваних переселенців 17% – працюють неофіційно. Тобто майже кожен 5-й із працевлаштованих – в тіні. Без стабільного підтвердженого доходу, соціальних гарантій.Окрема проблема – коли ВПО не може влаштуватися на новому місці за фахом. Без перекваліфікації та навчання, допомоги з оформленням резюме й підготовкою до співбесід, повноцінне працевлаштування для багатьох залишається недосяжним.Для одиноких батьків бар’єрів ще більше. Люди готові працювати, але потребують підтримки щодо догляду за дітьми. Водночас опитування показуюють, що значна частина ВПО обирає інтегруватися на новому місці через підприємництво: 28% уже зверталися по допомогу для запуску бізнесу чи стартапів.Комплексна державна підтримка – те, чого сьогодні найбільше потребують українці незалежно від їхнього місцеперебування. Вона має відповідати реаліям ринку праці та викликам, з якими стикнулися наші громадяни з початком повномасштабного вторгнення. Люди – наш пріоритет.
Широка суспільна дискусія навколо заклику Гетманцева припинити ухилення від оподаткування ресторанами «Баша кухня» тішить самою своєю наявністю і масштабом.Тобто, є не тільки ті, хто традиційно відстоюють право на тінь, але й люди, які відкрито заперечують «святе» право бізнесу ухилятися від податків.Уявити собі таке ще два роки тому було неможливо.А сьогодні, додаючи традиційне «я-то взагалі не підтримую Гетманцева, але…», ти не тільки можеш відкрито сказати, що ФОП на 2-ій групі не може мати по 6 млн.грн обороту на тиждень та кілька десятків не оформлених працівників, але й отримати повну підтримку в коментах.Так от. Я, продовжуючи дискусію, звичайно теж взагалі не підтримую Гетманцева, але…Аргумент власника ресторана про те, що він має право подрібнюватися, оскільки це не заборонено законом є нікчемним, адже це заборонено законом. А малий підприємець — це той, хто самостійно здійснює свою діяльність, а не віддає свої документи дядьку, який оформить на них частину свого великого бізнесу.А аргумент коментаторів про Міндіча є ще більш безглуздим, адже робити те ж саме тільки тому, що це ж (безперечно, з більшим ступенем суспільної небезпеки) робили окремі покидьки у владі, яких зловили за руку (правда ще не всіх вичистили, але ми цього обовʼязково добʼємось), виглядає, мʼяко кажучи, притягнутим за вуха. Відмова від солодкої корупції — починається з себе.А я, до речі, збагатив би дискусію питанням: а чому опція пільг та ухилення доступна торгівцям, а не вчителям, медикам, військовим? В чому таємний сенс такої довгострокової державної політики? Про це питають люди. Але якщо апологетам тіні незручно відповідати, можна лишитися і в старій парадигмі «а чому міндичам можна, а нам ні?».Такі мої думки щодо цікавої дискусії. А в іншому, так, я Гетманцева взагалі не підтримую.З 2019 року.
Я щиро вдячний кожному, завдяки кому нам вдалося нарешті зрушити з місця питання перегляду зарплат вчителів.На більшості зустрічей з педагогами лунав сумний жарт: мов для того, щоб бути вчителем, треба хтось, хто буде спонсорувати це дороге «хобі».Не треба йти далеко, щоб зустріти такі історії. Донька моєї сусідки – молода вчителька італійської мови в селі на Київщині – отримувала 6 тисяч гривень на руки. Врешті не витримала, пішла. А скільки таких випадків ще? Зарплати вчителів, на жаль, дуже довго залишалися «не на часі». І точно не можна людей засуджувати, що вони шукають роботу, яка б могла забезпечити їм життя, життя їхнім сім’ям.Нещодавно побачив на YouTube інтерв’ю відомого вчителя фізики та інформатики з київської школи – Руслана Циганкова. Він прийшов працювати в школу на зарплату в 7 тисяч гривень. За шість років роботи отримував багато інших пропозицій. Але попри все Руслан щоразу обирав і продовжує обирати своїх учнів.Він для них – вчитель, наставник, приклад для наслідування та той, до кого можна звернутися у складній ситуації. Підтримує, захищає, змушує вірити в себе. Вчить не лише фізиці, але й людяності. Ось він показує, як власноруч спаяти пауербанк. А далі розповідає історії про загиблих захисників. Ділиться, що багато спілкується з військовослужбовцями на передовій, і серед іншого чує: «Вони там виборюють час, щоб тут виросло свідоме, круте, сильне покоління».Як і педагоги, з якими я спілкувався особисто, каже: зараз вчителі працюють фактично на голому ентузіазмі. Щоб у школу йшли молоді кадри, щоб вони затримувалися й реалізували себе у професії, потрібна мотивація. Вчитель із гідною зарплатою зможе зосередитися саме на своїй місії та більше вкладати в дітей. А від цього – наскільки сьогодні зможуть вкладатися вчителі у дітей – залежить наше завтра.Залишу посилання тут, раджу подивитися: https://youtu.be/CqW_eksf-PcЗамість постскриптуму. Зараз дуже складний час. У нас був дуже складний бюджетний процес. І те, що нам вдалося забезпечити підвищення мінімального окладу вчителя з початку наступного навчального року до 2,5 мінімальних зарплат (понад 21 тис. грн) – для мене надважливо.Впевнений, у нас точно не одиниці – сотні, й тисячі людей, які так само вкладають душу у професію, що формує майбутнє нації. Наш обов’язок – сказати: ми цінуємо вашу роботу. І це крок до того, щоб сильних, мотивованих і сучасних вчителів в нашій країні ставало ще більше.
Реальний ВВП України у 3 кварталі 2025 року зріс на 0,8% (у порівнянні з 2 кварталом) та на 2,1% (у річному вимірі) – Держстат.🔹Зростання реального ВВП забезпечили витрати держави (+12,2% за рік), інвестиції (+11,5%) та споживання домогосподарств (+6,7%). Зокрема, споживання у держсекторі додало у плюс реальному ВВП 4,1 в.п., а витрати домогосподарств – 3,9 в.п.Але негативні тренди спостерігаються в експорті. Наша країна все менше продає за кордон – насамперед йдеться про аграрну продукцію. Крім того, суттєво зріс імпорт машинобудування, устаткування, металів, мінеральних продуктів та хімічної продукції. Як наслідок – мінус у чистому експорті негативно впливає на реальний ВВП (експорт мінус імпорт).🔹За прогнозами НБУ, у 4 кварталі 2025 року відновлення економіки має зрости до 3,4% – такий тренд підтримують державні витрати та споживання домогосподарств. Зростання реального ВВП загалом у 2025 році може скласти 1,9%, у 2026-2027 роках – 2-3% – на розвиток економіки позитивно впливатимуть гарні врожаї та інвестиції в ОПК.🔹Незважаючи на зростання реального ВВП в 3 кварталі, загальна динаміка відновлення по роках сповільнюється: у 2023 році реальний ВВП зріс на 5,5%, у 2024 році – 2,9%, а у 2025 році – очікується лише 1,9%. Крім цього, наразі реальний ВВП складає лише 78,8% від довоєнного рівня (у порівнянні ВВП у 2021 році): країна досі не може подолати падіння економіки, яке в перший рік повномасштабної війни склало 29%.Водночас на українську економіку впливає ряд негативних факторів, зокрема повномасштабна війна та, як наслідок, невизначеність, блекаути, структурне безробіття на тлі нестачі робочої сили, логістичні обмеження тощо. Все це суттєво сповільнює відновлення нашої країни, яка при цьому залишається критично залежною від зовнішнього фінансування. Зрозуміло, що базовою умовою для економічного відновлення є справедливий й стійкий мир. Лише за умови його досягнення можна очікувати суттєвого прискорення зростання економіки та доходів на душу населення за рахунок масштабної відбудови і перенаправлення принаймні частини мілітарних видатків, які сягають майже 40% ВВП, на цілі мирного розвитку. Поки цього не сталося, уряд має робити все можливе для підтримки економіки в умовах війни. Зокрема важливо зосередитися на збільшенні експорту, залученні прямих іноземних інвестицій, нарощуванні доступного кредитування, запуску страхування воєнних ризиків, особливо на прифронтових територіях.
TGLIST.COM.UA
