Данило Гетманцев

Щодо чергової «зради» про так званий «податок на olx».По-перше. Дійсно, парламент отримав від Кабінету Міністрів законопроект, в якому пропонується порядок оподаткування цифрових платформ. Там передбачено, що цифрові платформи повинні звітувати про операції, які на них здійснюються, і утримувати податки з тих, хто користується ними. Це стосується і послуг і товарів. По-друге.Нинішня опозиція, яка намагається сіяти паніку серед людей, замовчує, що є стара діюча норма, за якою операції з продажу будь-якого майна (і не тільки через інтернет, а взагалі будь-яких вживаних речей) оподатковуються за загальною ставкою ПДФО. Натомість законопроект Мінфіну якраз передбачає зменшити ставку зі звичайної 18% до 5%. Тому тут мова не про драконівський законопроект Мінфіну, а про драконівську норму, яку ще давно ввели в Податковий кодекс. Просто ніхто про неї не згадував, і ніхто не хоче визнавати, що це була їх рук справа.По-третє, і головне.Моя позиція, як і позиція Комітету: ми не пропустимо жодне рішення, що тягнутиме за собою сплату податків за продаж особистих речей, тобто додаткове оподаткування людей, які не здійснюють бізнес.«Зрада» скасовується. Діліться постом з близькими і радьте вірити лише достовірним джерелам.

Рада ЄС скасувала усі дозвільні процедури щодо низки української аграрної продукції.Йдеться про насіння буряка, соняшника, ріпаку та сої походженням з України. Рішення вступить в силу через 20 днів після його публікації.Було підтверджено, що українські сертифікаційні процедури забезпечують такі ж гарантії щодо характеристик насіння та правил експертизи, ідентифікації та контролю, що застосовуються до насіння, виробленого в країнах ЄС.Це дозволить українським виробникам насіння без додаткових дозвільних процедур постачати продукцію до ЄС, а європейським компаніям – вигідніше інвестувати у свої власні чи спільні підприємства з українськими партнерами з виробництва насіння. Таким чином, задоволено наш запит до Єврокомісії, поданийу 2022 році щодо поширення еквівалентності на насіння соняшнику, ріпаку і буряка, а у 2023-му – щодо насіння сої. Звісно, це не компенсатор тих обмежень, у які ми увійшли після завершення минулого тижня «економічного безвізу», але принаймні крок у правильному напрямі в непростому «аграрному діалозі» України з європейськими партнерами.Нагадаю, що відтепер нам до кінця 2025 року доступні наступні безмитні квоти (їх порахували за принципом 7/12, тобто виходячи з тих семи місяців, які залишаться до кінця року):▫️583,3 тис. тонн — для пшениці, борошна та меслину;▫️379,2 тис. тонн — для кукурудзи;▫️204,2 тис. тонн — для ячменю (усе, що перевищуватиме квоти – обкладатиметься митами).Для семи визнаних «чутливими» груп товарів, по яких вже діяли обмеження у вигляді стоп-крану, обсяги до кінця року наступні:▫️м’ясо птиці – 52,5 тис. тонн, м’ясо яловичини – 7,0 тис. тонн (квоти розділені на два періоди – 4/7 з 6 червня по 30 вересня та 3/7 з 1 жовтня по 31 грудня);▫️яйця – 3,5 тис. тонн;▫️молоко та вершки – 5 833 тонн;▫️сухе молоко – 2 917 тонн;▫️вершкове масло – 1 750 тонн.Це не постійний, а так званий перехідний режим. Він гірший за ті умови, що діяли у 2022-2023 роках, і навіть 2024 році, коли запроваджували принцип «екстреного гальмування», але краще ніж те, що могло бути при поверненні до умов торгівлі 2021 року.Але маємо дуже мало часу на перемовини про подальший постійний режим торгівлі – максимум два місяці, протягом яких для більшості видів продукції нам цих квот практично може вистачити.Однак якщо домовленості не буде до кінця липня, то вже у серпні-вересні квоти за принципом 7/12 почнуть вичерпуватись, і торгівлі без мита може вже не бути (найбільш чутливі позиції – м’ясо птиці, пшениця, сухе молоко і вершкове масло).

Цікава річ. Зараз читаю одну популярну книгу, і там йдеться про здавалось би незначні дії, маленькі зміни, які накопичуються і призводять до змін незворотних. Про книгу розповім якось пізніше, але зараз ось про що.Ви можете про це не задумуватись, а можете свідомо переконувати себе, що це дрібниці, коли допомагаєте тіньовикам збагачуватися за рахунок держави. Наприклад, купуючи пачку цигарок у кіоску без чека, а можливо й без акцизної марки. Так ви стаєте черговою ланкою в харчовому ланцюжку величезного тіньового тютюнового ринку. 22 мільярди гривень. Саме стільки втратила держава минулого року через тіньовий тютюновий ринок. Попри те, що тютюнова тінь за 2024 рік була зменшена вдвічі. Цього року, на жаль, бачимо негативну тенденцію по першому кварталу, і втрати держави від тютюнових тіньовиків за прогнозами фахівців можуть сягнути 25 мільярдів гривень. Нелегальне вирощування тютюну, нелегальне виробництво цигарок, контрабанда тютюнових виробів, безакцизна торгівля – це лише кілька схем, які живлять тіньову сферу. На прикладі нелегального ринку тютюну пояснюю, чому тінь є харчовою базою корупції, а корупція – м’язами тіні. В новій розпаковці дослідимо, що з себе представляє тіньовий ринок тютюну:• Як працюють тютюнові оборудки• На які хитрощі йдуть ділки• Як протидіяти тютюновим тіньовикамМи не маємо права відступати перед цим внутрішнім ворогом, що обкрадає державу, обкрадає армію, яка нас захищає. Дивіться, коментуйте, підписуйтеся. Далі буде.

Мав нагоду бути на конференції «FINANCE FOR BUSINESS DURING WAR 2.0», присвяченому обговоренню шляхів відновлення української економіки через доступ до фінансування.Поділився важливою аналітикою про те, що відбувається з кредитуванням і чому питання доступу до фінансів залишається критичним для бізнесу.➡️ Важливо не плутати зростання обсягів кредитів із вирішенням проблеми. Так, темпи відновлення кредитування є позитивними — наприклад, у квітні чисті гривневі кредити зросли на 28% р/р, а МСБ — на 31%. Але це зростання відбувається з дуже низької бази.➡️ Частка чистих корпоративних кредитів до ВВП у 2024 році — лише 7,68%. Це історичний мінімум. У 2021 році було 9,9%, у 2018 — понад 13%. І навіть за наявної динаміки ми ризикуємо залишитись у стагнації: проникнення кредитів у бізнес і далі буде помітно нижче довоєнного рівня.➡️ Суттєві перекоси — як по секторах (кредити ростуть у добувній, с/г, переробці, але падають у будівництві, транспорті, ІТ), так і по продуктах (97% іпотеки — через одну програму, «єОселя»). І це не дає розвиватись фінансовій системі як інфраструктурі для економіки.➡️ Понад 90% приросту непрацюючих кредитів за війну припадає на державні банки. Це питання до уряду як акціонера і до регулятора.Головне — нам потрібна системна зміна підходів. Пропоную: • Запуск Національної установи розвитку з мандатом на післявоєнну відбудову. • Перезавантаження програми «5-7-9» — більше інвестицій, менше обігових коштів. • Залучення міжнародних установ, гарантійних інструментів, валютних свопів. • Очистка банківських балансів від NPL, пришвидшення реструктуризації проблемної заборгованості. • Стимулювання ринку іпотеки, лізингу, факторингу, страхування військових ризиків. • Законодавча робота, яку вже ведемо на рівні комітету.❗️Банки ліквідні, капіталізовані і прибуткові. Економіка — готова до росту. Головне — зняти бар’єри і створити достатній фінансовий ресурс для розвитку. Рівень проникнення кредитів має зростати хоча б до 15% ВВП по чистому портфелю. Інакше ми не запустимо масштабну відбудову.

🧮У І кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні склала 23 460 грн.Відносно аналогічного періоду минулого року вона зросла на 24,1%.🔺Якщо порівнювати з квартальною інфляцією (13,6%), то маємо непоганий результат – випередження на 10,5 в.п.Найвищими темпами зростала оплата праці в авіаційному транспорті (на 51,5%), сільському господарстві (на 46,9%) та будівництві (на 35,3%).Якщо співставляти зарплати у доларовому еквіваленті, то у І кварталі 2025 року українці отримували у середньому 562 долари – це на 48 доларів більше, ніж в середньому в останній рік перед повномасштабним вторгненням росії.❕Але вистачає тенденцій, які викликають серйозну тривогу.В 13 з 25 секторів економіки зарплата не дотягує до середньоукраїнської, її підтягнули вгору три галузі (ІТ – 65 579 грн., авіатранспорт – 52 561 грн., фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн.).Зарплати працівників водного транспорту порівняно з І кварталом 2024 року взагалі зменшились на 6,1%.Працівники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури отримували у середньому 12 448 гривень, задіяні у сфері у сфері творчості та мистецтва – 13 014 гривень. Зростання зарплат у цих найбільш малооплачуваних сферах є вдвічі меншим порівняно з середнім по економіці – 12,5% та 12,9% відповідно.Ненабагато більше отримували освітяни – 14 307 гривні, їх доходи зросли порівняно з І кварталом 2024 року на 13,1%.Збільшення середніх зарплат медичних працівників, які отримували у січні-березні в середньому 17 222 грн. було ще меншим – лише на 11,6%.👨🏻‍💻Усі ці «збільшення зарплат» для найменш оплачуваних категорій громадян не покривали навіть рівень інфляції, яка у І кварталі 2025 року становила 13,6% (при цьому продукти харчування подорожчали на 15,5%, комунальні послуги – на 19,5%).Середня зарплата у будівельній галузі навіть після зростання на 35,3% склала 19 699 грн. (еквівалент 472 долари). Підвищення рівня оплати праці у сільському господарстві на 46,9% дозволило досягти показника 21 295 грн. (510 доларів). Середні зарплати у промисловості завдяки збільшенню на 28,1% – склали 26 183 грн. (627 доларів).Люди, які зайняті на будівництві, у сільському господарстві та промисловості – дуже витребувані категорії працівників у Європейському Союзі.Це наводить (і не тільки мене) на риторичне запитання – а чи буде кому відновлювати Україну у час повоєнної відбудови, особливо в умовах, коли ми прискореними темпами рухаємось до ЄС і в рамках перемовин вже узгоджуємо з партнерами заходи щодо гармонізації законодавства у сфері вільного переміщення працівників❓Бідність працюючого населення – проблема для України не нова, її не можна списувати виключно на триваючу війну.Згодом люди, які сьогодні заробляють еквівалент 300-500 доларів, отримуватимуть (якщо напрацюють немаленький мінімальний стаж у 30/35 років) одні з найнижчих пенсій на нашому континенті – еквівалент 100-150 доларів, створюючи через це ще більшу загальну бідність українців.💁‍♂️Неодноразово наголошував, що нам потрібно підвищувати мінімальну заробітну плату – вона має як мінімум не ставати меншою у реальному вимірі через інфляцію.Потрібні заходи для створення не просто робочих місць, а високооплачуваних та високотехнологічних робочих місць, а це зав’язане на створення стимулюючих умов для залучення інвестицій та покращання бізнес-клімату.У Стратегії зайнятості, яку нині розробляє Уряд, серед інших повинно знайтись місце і блоку питань, пов’язаних з конкретними кроками для наближення заробітних плат українців у середньостроковій перспективі до рівня наших найближчих сусідів по ЄС.

⚠️Зарплати зростають, “тінь” зникає: що відбувається у сфері інтернет-послуг⚠️Ще одна галузь, яка демонструє позитивні зрушення у детінізації — це сектор надання інтернет-послуг.📈За підсумками 1 кварталу 2025 року сума сплачених податків у галузі зросла на 48% — з 800 млн грн у 2024-му до 1,187 млрд грн у 2025-му.🔹 Значне зростання спостерігається серед юридичних осіб, тоді як ФОПи показали спад — це може свідчити про перехід галузі від моделі «кущів ФОП» на юридичні особи.📈На другому графіку — динаміка середньої заробітної плати у сфері:✅ більшість компаній суттєво підвищили зарплати у 4 кварталі 2024 та 1 кварталі 2025.⚠️ лише близько 10 компаній продовжують платити на рівні ~10 тис. грн (при середніх зарплатах в країні більше 24 тис грн)Це ще один сигнал, що ринок змінюється — прозоро працювати стає нормою.І до тих, хто ще в “тіні”.Може, варто вже менше витрачати на адвокатів, суди та ручних депутатів — і більше на податки та підтримку армії?Ринок змінюється. Час змінюватися разом із ним.

Насправді, увага була надцінним товаром в усі часи, водночас тільки зараз управління потоками уваги вдалося масштабувати і водночас індивідуалізувати настільки широко.Алгоритми та пошукові системи не тільки спрямовують нашу увагу, але й формують картину світу, в якій ми робимо вибір. Вони є посередниками між людиною та реальністю, що наділяє їх владою, що за силою впливу та організованістю перевищує владу держави, церкви та будь-яких інших відомих організацій. Увага, а отже і вплив розподіляється не між людьми, а між платформами та відповідно людьми, які за ними стоять.Чи можна це обмежити/заборонити/каналізувати? Спроби цього ми вже бачимо. Однак, особисто я переконаний, що ні. А ключ до виходу із світу, створеного для нас платформами, як завжди - залежить від кожного з нас окремо, який має формувати свої вподобання, смаки, переконання вивчаючи різну інформацію, джерела, думки, критично оцінюючи їх та щодня виховуючи в собі людину.Про це та інше знайдете в книзі «Фокус» Даніела Гоулмена.Рекомендую.

Другий раунд перемовин у Стамбулі показав, що позиції сторін наразі виглядають як два протилежні полюси, які ніколи не зійдуться. У багатьох навіть виникає запитання, чи доцільно продовжувати ці контакти. На мій погляд відповідь – так. І ось чому. Кожна зустріч, завдяки зусиллям наших дипломатів, приносить нам певний практичний результат. Передусім, це обмін полоненими. Це дає змогу нашим захисникам повернутись до родин, які дуже на них чекають.Водночас, переговори – це майданчик, який дає змогу Україні піднімати важливі для нас питання. Зокрема, щодо повернення українських дітей, які були розлучені із сім’ями. І нашим опонентам доводиться на ці питання відповідати. І головне, більшість політиків, як на Заході, в ЄС та США, так і в Україні, вже погоджуються, що війна врешті-решт завершиться за столом перемовин. Націленість на мирне врегулювання неодноразово заявляв і підтверджував Президент України. Так ось він цей «переговорний стіл», де необхідно буде шукати рішення. Переривати процес зараз – це озброювати наших ворогів, які кажуть, що Україна не хоче миру. На жаль, ми не маємо іншого опонента, з яким можна було б вести іншу дискусію. Але ми, разом із союзниками, маємо прагнути змінити його ставлення до переговорів. Шукати шляхи й інструменти для того, щоб замість ультиматумів на переговорах лунав продуктивний обмін думками. Можливо, доведеться говорити навіть з кожного окремого пункту майбутньої мирної угоди.Більше того, як ніколи раніше нам потрібно працювати із нейтральними країнами та навіть тими, хто в цьому конфлікті раніше не підтримував нас. Потрібно вести діалог з КНР, Індією, Бразилією, залучати світ до активної позиції, аби забезпечити дипломатичний тиск заради відновлення миру. І зробити це ми можемо тільки якщо будемо залишатись стороною, яка дійсно прагне миру і пропонує конструктивні підходи.

💲📊І квартал 2025 року великі та середні підприємства закінчили з фінансовим результатом +241,2 млрд. грн.Це на 12,4 млрд. грн. або на 4,9% менше, ніж було за аналогічний період минулого року (253,6 млрд. грн.).Майже 38,0% загального позитивного фінансового результату досягнуто за рахунок промисловості – 91,5 млрд. грн., ще 30,2% - внесок фінансово-банківського сектору (72,9 млрд. грн.).Єдиним сектором, де баланс прибуток / збиток виявився від’ємним, стала охорона здоров’я – мінус 824,5 млн. грн.🔺Загальний прибуток підприємств, які у І кварталі досягли позитивного результату, склав +304,6 млрд. грн. (це на 4,7% менше, ніж торік).Як і у в загальному фінансовому результаті, левова частка прибутку зароблена у промисловості (124,4 млрд. грн., 40,8%), фінансово-банківській діяльності (73,5 млрд. грн., 24,1%), торгівлі та ремонті транспортних засобів (47,7 млрд. грн., 15,7%).➡️Загальний збиток підприємств, які у І кварталі закінчили з негативним результатом – 63,4 млрд. грн. (або 96,1% від аналогічного показника за минулий рік).Більше половини – це збитки підприємств промисловості (32,9 млрд. грн.).Частка збиткових підприємств в економіці за січень–березень 2025р. склала 26,8%, залишившись на минулорічному рівні.Найгірша ситуація зафіксована у сільському господарстві, де збитковими були 56,3% від усіх підприємств (торік цей показник дорівнював 38,2%).🔻У динаміці серйозне погіршення ситуації спостерігається у сфері охорони здоров’я – якщо у І кварталі 2024 року збиток мали 29,8% підприємств, то нині він зріс до 49,7%.Також складна ситуація спостерігається у секторі, який охоплює транспорт, складське господарство та поштово-кур’єрську діяльність – збитковими нині є 42,9% підприємств (торік – 38,6%).Натомість суттєво поліпшилась ситуація в готельно-ресторанному господарстві, де рівень збитковості зменшився з минулорічних 64,1% до 29,7% за підсумками січня-березня 2025 року.

📰🪖Продовжую ділитись важливими новинами щодо розвитку нашого ВПКРаніше я розповідав про одну з ключових проблем, з якою стикаються українські зброярі.Це значний дефіцит коштів. Торік на наших підприємствах ОПК виготовили продукції на 9 млрд. доларів.Цього року можливості з виробництва зброї та військової техніки оцінюються у 25-30 млрд. доларів, однак таких коштів у нас самих немає.Минулого тижня сталося декілька важливих подій, які здатні змінити ситуацію на краще.➡️По-перше, було підписано угоду з Німеччиною, яка надасть у 2025 році військову допомогу на 5 млрд. євро. Країна профінансує з цих коштів закупівлю вироблених в Україні далекобійних засобів ураження – deep strike. Як було підкреслено, такий крок дозволить уже цього року виготовити значну кількість таких систем, які можуть бути використані ЗСУ за декілька тижнів без потреби у додатковому навчанні.Німеччина фінансуватиме також ремонтні сервісні центри в Україні через спільне підприємство оборонних компаній наших держав, а також висловила готовність продовжувати інвестування в український ОПК та залучати до цього процесу й інших партнерів та союзників.➡️По-друге, підписано проектну домовленість з Великобританією щодо її внеску до програми ERA. Надприбутки від заморожених російських активів у сумі 3 млрд. доларів у 2025–2026 роках будуть спрямовані на підтримку українського ОПК. Частина з цих коштів піде на покриття невідкладних потреб, а інша – на реалізацію спільних проектів за участі українських та міжнародних оборонних компаній, ремонт та обслуговування військової техніки, закупівлю різноманітних критично важливих матеріалів, включно з продукцією українського виробництва.Також минулого тижня пройшли саміти двох коаліцій спроможностей, які у тісній співпраці з українськими партнерами посилюють потенціал нашого ВПК:▪ Міжнародна коаліція дронів, яка збиралася у Ризі, зобов’язалась спрямувати на підтримку України у 2025 році 2,75 млрд. євро, що майже на 53% більше, ніж торік (1,8 млрд. євро), а загалом бюджет цієї коаліції збільшився вже до 4,55 млрд. євро. Також стало відомо про приєднання до коаліції дронів Бельгії та Туреччини, і загальна кількість її учасників таким чином збільшиться до двадцяти, а це своєю чергою зробить її можливості ще більшими.▪ Міжнародна ІТ-коаліція, яка відповідає за посилення наших спроможностей у сферах інформаційних технологій, зв’язку, систем кіберзахисту та бойового управління, під час зустрічі у Таллінні оголосила про те, що її загальний бюджет збільшився до 1,1 млрд. євро, закупівлі в рамках яких здійснює Агентство НАТО з підтримки та постачання (NSPA). У рамках цієї коаліції працює 17 держав світу.Тож маємо сильні рішення партнерів, які допоможуть Україні, нашим Збройним Силам та оборонно-промисловому комплексу стати ще міцнішими та більш ефективними.💁‍♂️Як і обіцяв, найближчим часом матимемо ще більше гарних новин з парламенту щодо розвитку нашого ВПК.