Хочу написати сюди свої думки. Повертатись в професію непросто. Думаю, це всюди так - і серед електриків є зірки і розписаний графік работ за оверпрайс. Але в в шоу-бізнесі все настільки стрімко, настільки хаотично, що коли ти випадаєш на пару років - ти практично пішов. Було б в мене пишне плаття, то можна було б і робити концерт в 2022 "Гаріпова уходить зі сцени". Думаю термін "зірки" для шоу-бізнесу придумали саме не тому, що вони сяють, а тому що вони згоряють і народжуються нові. Тому повертатися - коли в інформаційному полі вже все обновилось до невпізнаваності - непросто. Треба мати товсту шкіру. Але - я зрозуміла - що і я повністю обновилась. На молекулярному рівні і всередені я згоріла і народилась вже багато разів. Якщо раніше в мене був образ сильної і незалежної, я розйобувала і жгла напалмом на сцені, але всредені я насправді боялась пауз і іноді самого глядача, то зараз я дозволяю бути собі крихкою і люблю глядача. Я люблю цього вигоревшего глядача, який прийшов подивитися на тривожного артиста, і перші і другі вночі чули вибухи, а зранку пьють V60 і хохочут ввечері над тим, як смішно і дивно ми живем))))Акторка Настя Капінус розказала мені дуже прикольну історію. Її Майстер по акторській майстерності в універі дала їм поставити спектакль відомої режисерки за ніч, розбити по частинам і поставити. І самий досвідчений старший актор сказав: Це неможливо! Неможливо за ніч! Цю виставу досі не поняли ані люди, ані критики, як ми можемо її просто взяти і поставити ще й за ніч?!І вона сказала: Поки ти не сказал, що це неможливо, всі інші про це не знали.Це дуже ахуєнна думка, і це як факел, який освітлює тобі дорогу вперед. Освітлює недалеко - на метр. І в цьому метрі ти все бачиш і навіть відчуваєш себе в безпеці. То я так і буду робити. Починати заново. Прокладаючи собі шлях метр за метром. Думаючі про те, що немає нічого неможливого.Дякую кожному, хто читає мої замітки і рефлексує разом зі мною)