Telegram statistics channel - @futbolzvertolyotu

🌍🦒Топ-10 африканців в історії УПЛФінальним матчам Кубку африканських націй присвячується Достойні згадування: Браун Ідейє (Нігерія), Айзек Окоронкво (Нігерія), Ассан Ндіайє (Сенегал), Майкл Алозі (Нігерія), Харрісон Омоко (Нігерія), Патрік Ібанда (Камерун), Юнес Беланда (Марокко), Ібрагім Кане (Малі), Дерек Боатенг (Гана), Бурнел Окана-Стазі (Конго), Адольф Тейку (Камерун), Іван Дібанго (Камерун) та багато інших10. Лакі Ідахор (Нігерія)🇳🇬Один із перших легіонерів із Африки у київському «Динамо». Забивав у останній ЛЧ часів Валерія Лобановського, де складав ударний тандем із Мелащенком (звучить нині як екзотика). Потім багато де пограв, у «Таврії» став спражньою легендою. Один із знакових форвардів нульових років у нашому чемпіонаті. 9. Самсон Годвін (Нігерія)🇳🇬Веселий хлопчина, який став легендою «Карпат» (один із рідкісних африканців, що прижився у Львові!). Зараз вже вважається напів українцем, тому у цьому списку просто має бути. 8. Аніс Бусаїді (Туніс)🇹🇳Дуже якісний фулбек, який багато років захищав кольори різних українських команд, де награв більше 120 матчів лише в УПЛ. Також багатенько пограв за збірну, у складі якої їздив на Олімпіаду. 7. Ісмаель Бангура (Гвінея)🇬🇳Міг би бути значно вище, але дуже мало часу провів у «Динамо». Разом з тим закохував в себе вибуховою швидкістю та результативністю, дуетом з Мілевським та розгромом «спартака». 6. Бадр Ель Кадурі (Марокко)🇲🇦Бадр - символ перебудови «Динамо» після смерті Метра. Саме спритний марокканець на довгі роки закрив ліву бровку столичного гранду. А потім досить вдало перекваліфікувався в опорника. Ну і дуже гарно влився в колектив, у всіх аспектах цього слова. 5. Айіла Юссуф (Нігерія)🇳🇬Це саме стосується Юссуфа, який у Києві став абсолютно своїм хлопцем. Багато років нігерієць пахав в центрі поля киян, ставши символом клубу, а ще трохи навіть заскочив в «Металіст». Ну і в збірній награв добряче, в тому числі і на чемпіонаті світу 2010. 4. Дьємарсі Мбокані (ДР Конго)🇨🇩По версії багатьох сучасників Мбокані - ледь не найсильніший іноземний форвард в історії киян. Дуже потужний, холоднокровний, з відчуттям моменту, справжня машина для голів. Але і великий лінько - кажуть, що Дьємерсі не дуже ретельно тренувався і при першій можливості звалив з Києва, після чого (як в принципі, і до) мав дуже солідну карʼєру. 3. Еммануель Окодува (Нігерія)🇳🇬Еммі теж став своїм в Україні, як і ряд інших земляків з Нігерії. Настільки класно адаптувався, що навіть став найкращим бомбардиром сезону. А ще один із небагатьох пограв і в «Шахтарі», і в «Динамо». Ну і 37 голів в УПЛ (вищій лізі) говорять самі за себе. 2. Джуліус Агахова (Нігерія)🇳🇬Перший топ-легіонер на теренах України за версією нашої редакції. Агахова був яскравим, результативним, а ще запамʼятався своїми кульбітами. А ще він був основний в складі Суперорлів на чемпіонаті світу 2002, і це в команді, де на той момент були Кану, Окоча, Ікедія, Утака і ще ряд зірок. 1. Яя Туре (КотʼдʼІвуар) 🇨🇮Так, в Україні Туре пограв зовсім мало, зовсім молодим. Лише півтора сезони за «Металург», де в цілому зіграв майже 40 матчів. Але «Барселона», «МанСіті», статус легенди світового футболу: ну як тут пройти мимо?

Друзі! У непростий час для всіх - непросто й нам, команді нашого каналу. З великими зусиллями ми продовжуємо працювати для вас, не дивлячись на все більші проблеми зі світлом, з теплом, з температурою на вулиці, з постійними тривогами. Звичайно, зараз велика кількість людей перебуває у таких умовах і точно футбол - не пріоритет, але ми дуже цінимо, що не дивлячись на це, ви, шановні читачі, продовжуєте залишатися з нами, а загальна кількість підписників зростає. За це вам щира та глибока подяка. Це для нас шалена мотивація продовжувати цю справу, навіть за скрутних умов, адже життя продовжується!Разом з тим нагадуємо, що ми працюємо майже без реклами, тому левова частина нашого бюджету - ваша підтримка. Нагадаємо, що це зробити просто - будь-який донат на банку, по звичному вже посиланню: https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.З вашою підтримкою ми впевнені, що подолаємо тимчасові труднощі, і готові на стабільному рівні писати про український та часом світовий футбол, більш того, плануємо ще більше працювати і розкопувати цікаві інсайди, ексклюзиви і аналітику, яка точно незалежна та чесна.

Після вчорашнього кубкового матчу «Реалу» ми змушені констатувати, що Андрію Луніну при всьому небажанні потрібно якнайшвидше змінювати команду, про що ми недавно писали. Матч проти скромного «Альбасете» яскраво продемонстрував, наскільки далекий нинішній Лунін від оптимального ігрового тонусу. Можна, звичайно, клясти халатну мадридську оборону, розгільдяйство команди та неадекватність керівництва, яке з невідомих причин звільняє одного із найсвітліших тренерів сучасності. Все це так, питань нема. Але роль голкіпера - не лише «піхати» оборонцям, розводити руками чи виймати мʼяч з сітки: воротар повинен, як би не банально, виручати. І от Андрій абсолютно катастрофічно справляється з цим завданням в тих матчах, коли йому довіряють. Всі ці три голи, наприклад, не є нереальні для сейву з точки зору воротаря. Так, це не явні помилки, але ну камон - там такі коряві удари у 2 та 3 випадку, а головне - Андрій явно на півсекунди запізнюється з реакцією. У двох голах він навіть не стрибав нормально, а один гол не встиг нормально виставити руки. Хоч у нас у редакції нема професійних воротарів - але візуально чітко видно відсутність ігрової практики: Лунін просто не має зараз відпрацьованих механізмів, аби ліквідувати такі моменти. І виходить, що з 5 ударів у площину воріт з xG 0.65 Лунін пропускає три необовʼязкові мʼячі. І цим він відрізняється від Тібо Куртуа, який з такою же немічною обороною, додає надійності фантастичною роботою на лінії воріт. Так, глобально це не рятує Вершкових від провального сезону, але, як мінімум, додає трохи впевненості обороні та створює хоч якісь шанси на позитивний результат. Що у грі проти «Олімпіакосу», що вчора проти «Альбасете» - Лунін надії точно не додає. І от зараз критичний момент, бо чудовий сезон 2023/24 потрохи стає далеким минулим. Луніну вже фактично 27, і наші колишні аргументи про комфорт життя у Мадриді і статус клубу вже суттєво втрачають вагу. Скоро для Андрія не буде такого вибору клубів топ-рівня для продовження карʼєри, особливо після таких «перформансів», і сидячи на лавці у Мадриді він ризикує опинитися у якомусь Стамбулі через рік-півтора. І навіть прихід Арбелоа, як показав вчорашній матч, мало що здатен змінити для нинішнього Андрія Луніна. Тому зволікати не варто.PS: те саме стосується і іншого номінанта нашого списку, Олександра Зінченка, якого виключили із заявки на Лігу Європи, але це вже інша історія.

😏Чесно кажучи, важко зрозуміти логіку нинішніх «Карпат». Слідкуємо уважно за трансферною політикою і поки що вона абсолютно закономірна з точки зору діючого стану справ, але нелогічна з точки зору задач та амбіцій. Отже, один за одним підписані гравці «Руху» - Марко Сапуга, Ростислав Лях, Віталій Холод, на підході Ілля Квасниця, Бубакар Фаал. Дивна річ виходить. За умовами легендарної Угоди «Рух» мав би стати філіалом «Карпат», а таке враження, що в реальності все навпаки. Квасниця вже раз пробував себе там, не заграв. Сапуга пропустив минулий сезон і лише зараз починає потроху грати у футбол. Лях і Холод - непогані гравці і на проблемні для Левів позиції, однак чи вони дійсно підсилення для боротьби за найвищі позиції? Паралельно продають Краснопіра, мабуть, не до кінця реалізованого нападника, але з хорошим потенціалом. Так, за дуже великі і неадекватні навіть гроші, однак чи це говорить про амбіції? ⚠️І головне, два фактори, які наводять скепсис. Перший: все це однозначно підтверджує чутки, які давно ходять Львовом. Григорій Козловський міцно зайшов у «Карпати» і має там суттєвий голос. Друге: як усі ці футболісти корелюються з іспанським наставником Франом Фернандесом? Чи дійсно Холод та Квасниця - ідеальні виконавці для іспанського футболу? Так, ми розуміємо, що Фернандес прийняв правила гри, та чи до кінця всі учасники процесу розуміють, якою та гра буде, в решті-решт? Бо одне діло, коли ЛНЗ бере гравців під Пономарьова, який їх добре знає, але інша справа - коли Фран Фернандес приїде тренувати футболістів «Руху», який ще донедавна боровся ледь не за виліт. І ще маленька деталь, як це все буде працювати у конфігурації Фран Фернандес - Лавриненко і ко, адже сталося саме так, як ми писали: частина тренерів залишилось і важко уявити ту синергію, особливо у звʼязку з нульовим знанням мов Лавриненка і частини інших тренерів. Одним словом, з Левами знову весело, у Львові ніколи не буває сумно, це вже аксіома.

🌎10 іноземних тренерів УПЛ, які дивували ще до Франа ФернандесаПризначенням іспанського фахівця Франа Фернандеса львівські «Карпати» розбурхали цілий пласт розмов щодо доцільності чи крінжованості запрошення іноземних тренерів в УПЛ. Ми вирішили згадати 10 цікавих випадків, коли іноземці «рулили» елітними клубами України, деякі з цих імен були знакові (ну і звичайно тут нема всім зрозумілих персон на кшталт Мірчі Луческу).1. Іван Голац, Сербія, «Карпати» Львівʼяни любили привертати увагу майже завжди. Ще в 2003 році вони запросили легендарного серба, що грав в Англії в старовинні часи, Івана Голаца. Він був класним гравцем, а як тренер в середині 90-их виграв Кубок Шотландії. У Львові однак не затримався, але відкрив Україні Ігоря Йовічевіча. Ну і потім тепло згадував той період. 2. Іван Каталініч, Хорватія, «Металург» ЗЦікавий персонаж, друг Голаца, колишній воротар «Саутгемптона». Тренував у той же час, як і Іван, однак ще менш вдало, бо ледь не вилетів з еліти, і лише юридичні закулісні ігри залишили Запоріжжя у вишці. Але на відміну від Голаца, який закінчив після Львову, Каталініч багато поїздив по Східній Європі у ролі коуча. 3. Славолюб Муслін, Сербія, «Металург» ДЩе один балканець, серб, який на момент приходу в МД мав дуже гучне імʼя. У Донецьку затримався менше ніж на сезон, однак формально долучився до бронзи. У карʼєрі мав яскраві сторінки - «Црвена Звезда», «Левські», збірна Сербії, «Стандарт» Льєж. 4. Віллем Фреш/Тон Каанен, Нідерланди, «Металург» ДНевеличке чітерство, але ці два містера йшли тандемом. Що один, що інший не мали значного досвіду і потрапили в Україну завдяки Дмитру Селюку. Тоді будь-хто із-за кордону здавався Богом, навіть аматори, які займалися бозна чим, чи то торгували килимами, чи архітектурою. Тому голландці порадували екзотикою і дали багато анекдотів, та не більше того. 5. Жилмар, Бразилія, «Львів»Екзотика того бразильського Львову. Здавалося, що має допомагати земляку Батісті возити бразильців. Але противився процесу, а ще не мав належної ліцензії, то полетів з посади за лічені тижні. Потім працював в Макао, а зараз ніби перебуває в структурі «Риги». 6. Жуліо Сезар, Бразилія, «Олімпік»Ще один бразилець, але з багатим ігровим бекграундом. «Реал», «Мілан», «Бенфіка»! Однак як тренер він був цілковитий ноунейм без найменшого уявлення процесу. За 4 матчі в команді Гельзіна розвалив все що міг і поїхав додому.7. Фабріціо Раванеллі, Італія, «Арсенал»Справжня зірка серед цього списку. Легенда світового футболу, але чомусь геть слабкий тренер. Не вийшло в «Аяччо», а потім повівся на золоті казки Івіци Піріча та «Арсеналу». Приїхав і тренував в дусі «Камон, плей» та «Не праваціруйте Раванеллі», однак швидко закінчилось пальне та нарешті закінчив з тими муками. Що доводить, що з топ-гравця не завжди виходить топ-тренер. 8. Янніс Христопулос, Греція, «Таврія»Ще одне дивне рішення та дивне імʼя. Що можна про нього сказати? Та десь нічого. Окрім роботи в «Таврії» в 2013 році. На фоні Янніса Імат Ашур - якийсь Моуріньйо мінімум. Десь ще працював у Греції та на Кіпрі, однак не мав жодних успіхів чи спогадів. 9. Жозе Морайш, Португалія, «Карпати»До речі, про Моуріньйо. Інший Жозе - Морайш - довгий час був асистентом Спешл Вана. І серед нашого списку, мабуть, найбільше схожий на класного тренера. За чутками «Карпати» тоді продали тренера в Корею за живі гроші, які вкрай були необхідні Левам. А шкода, бо Морайш подобався і мав потенціал до хорошої карʼєри в УПЛ. 10. Серхіо Наварро, Іспанія, «Карпати»І скепсис щодо Франа в першу чергу повʼязаний з діяльністю його земляка - Серхіо Наварро. В парі з ще одним «тренером» Друді ледь не похоронили сторічну історію львівського футболу, а після Галичини так ніде і не зумів проявити свої «таланти». Але цього разу, сподіваємося, Фран Фернандес буде протилежністю свого андалусійського земляка.

Друзі, сподіваємося всі цілі та здорові після останньої ночі в Україні, яка для нашої команди була теж непростою. Але життя триває, тому ми для вас підготували дайджест останніх новин у короткому форматі. - 👍рівненський «Верес» уже сьогодні вирушає у напрямок Польщі, а звідти на Туреччину на зимові збори. У делегації команди перебувають кілька гравців юнацької команди. Легіонери повинні приєднатися до команди уже на зборах, серед них очікуються новачки, знову може спрацювати африканський вектор. З високою ймовірністю не буде у Народному клубі Микити Ситникова, про інтерес до якого ми писали раніше, і Павла Полегенька, інформація про котрого гуляла на просторах Інтернету. - ⚽️за нашими даними «Кривбас» у своїй селекції все так само орієнтується на іноземний ринок за принципом, який був окреслений влітку. Українцями клуб активно не цікавиться, не дивлячись на проблеми з лімітом. Керівництвом поставлена задача інтеграція юнаків з академії клубу, тому більшість чуток навколо того чи іншого імені досвідченого українського гравця не відповідає дійсності. - 🇻🇪тим часом продовжується робота щодо продажу Глейкера Мендози. Після відставки сина Анчелотті з посади головного тренера «Ботафого» з часом відмовився від трансферу гравця, хоча інтерес був присутній. Однак є інші варіанти щодо яких ведуться активні перемовини. - 🟢також буквально на днях очікуємо оформлення трансферу Іліра Краснічі, є вірогідність, що перехід буде оформлено до кінця цього тижня- 📰македонські джерела та агенти повідомляють про інтерес українських клубів до двох місцевих гравців. Мова йде про капітана «Вардара» Георгіє Янкулова, що грає на позиції правого захисника, та атакуючого півзахисника «Шкендії» Флорента Рамадані. Наразі немає більш детальної інформації щодо долі цих гравців в контексті України, хоча з контексту інтерес до них може проявляти «Зоря», хоча про конкретику говорити зарано. PS: якщо ви хочете підтримати нашу редакцію у ці непрості часи - нагадуємо про таку можливість - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.

👈Частина 2Ще 2-3 африканця чи молодих бразильці, яких просто ставити у склад, набивати статистику і продати - хоча би 1-2 продажі повністю закриє решту бюджету. Ну а юнацька чи молодіжна команда комплектується з безробітних гравців, які не мають команди, однак і не мають перспектив, та для галочки це піде, ще й мінімізуєш витрати. З великих витрат йдуть лише закордонні збори, але тут теж можна погратися з місяцем проведення чи провести збори вдома (і таке трапляється), тоді взагалі річні витрати мінімальні, і власник якщо не в 0 виходить, то при певних маніпуляціях зовсім невелику частину додає. А продавши гравця - клуб навіть може в теорії вийти у невеликий плюс з надією на ще один рік життя. Звичайно, ми описали утопічний варіант, адже для розвитку клубу треба інвестиції, а наш описаний клуб - лише фантазія і не має великих шансів на виживання. Але всі розрахунки реальні і говорять, що навіть у скрутні часи не так страшний чорт, як його малюють, і можна виживати у елітному дивізіоні, куди ще треба, правда, потрапити. У нижчих лігах доходів набагато менше, але й витрати в рази менші. Отака футбольна математика, отакий наш football manager.PS: матеріал підготовлений в рамках нашої редакційної статті, якщо вам сподобалося, то можете підтримати наш канал отут - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.

💲10 відомих українських футболістів, яким варто змінити клуб цієї зимиУ Європі вже відкрите трансферне вікно і здійснюють трансфери. В Україні своє вікно, але теж пішли перші офіційні оголошення. Ми спробуємо пофантазувати, кому з наших гравців дамо пораду шукати нову команду. 1. Олександр Зінченко, «Ноттінгем»Здається, що нема більш не поєднаних людей ніж Зінченко та Шон Дайч. Довелося подивитися гру з «Евертоном», де Зіна безрезультатно намагався грати плеймейкером на позиції ЛЗ, однак другий гол Ірисок - виключно його провина, адже силовий футбол - не для Сашка. Обмежена ігрова практика для колишньої майже зірки - треба терміново щось шукати. І бажано там, де можна грати з мʼячем і не оборонятись: ау, всілякі там «Бешикташі»?!2. Андрій Лунін, «Реал»Уже весь світ кричить, що Куртуа при Алонсо сидітиме лише в крайньому випадку, але Андрій далі живе краще життя запасного. Зараз знову постає питання ігрової практики. Але на перепоні виходу з Мадриду може стати ймовірність відставки Хабі Алонсо у найближчому майбутньому, а там знову все по колу. 3. Артем Довбик, «Рома»Римляни відкрито торгують кількох атакуючих гравців на ринку, як мінімум Распадорі, хоча пишуть і за Салаха, і за інших. Артем все ніяк не розтопить серце Гасперіні, хоча гра Довбика не настільки жахлива, як прийнято горлопанити римським блогерам. Але якщо нема довіри - то варто щось змінювати. 4. Георгій Бущан, «Полісся»Ой не для того їхав Бущан у Житомир із Саудівської Аравії, аби сидіти під Волинцем чи ковтати торбу від «Руху». Треба знову щось думати, хоча очевидно час його швидко проходить. 5. Данило Сікан, «Трабзонспор»Як на нашу думку дуже переоцінений форвард, який ніяк і ніде не може знайти себе. Зараз міцно присів на лавку і періодично ходять чутки про зміну клубу. Ну туркам лише дай можливість пофантазувати, але очевидно, що Сікан в найближчий час кудись перейде.6. Денис Попов, «Динамо»Не знаємо, яким чином Денис може бути корисним киянам. Якщо є хоч найменший попит на нього - варто продавати, навіть за скромні гроші, бо інакше він ризикує втратити залишки уже й так майже розгубленого статусу. 7. Микола Шапаренко, «Динамо»Кожен раз питаємо: ну якщо не зараз, то вже коли? І потім продовження контракту. Не розумієш, чого так відбувається. По людські хотілося би побачити Колю хоч десь інде, окрім столичного клубу. 8. Марʼян Швед, «Шахтар»Звичайно, ясно, чого так відбувається, адже нема теплішої ванни ніж лавка «Шахтаря», але ну вже може досить? Можливо, вже варто спробувати хоч трохи грати у футбол, Шведу ж лише 28 і є певний рівень майстерності. 9. Антон Царенко, «Лехія»Не грає зовсім там, не потрібен «Динамо», хоча колись вважався дуже перспективним. Варто щось кардинально змінювати у карʼєрі. 10. Едуард Соболь, «Страсбург»Спочатку добряче грав, потім почав виходити на заміни, потім присів на лавку. Зараз вже навіть не потрапляє у заявку. У Соболя ще точно є порох і майстерність, а також шалений досвід, ще точно можна пограти на високому рівні, особливо на такій дефіцитній позиції.

Колись, в старі-добрі часи, деякі інформаційні портали напередодні Нового року влаштовували невеличкі бешкетництва. Можна було поспілкуватися на будь-які теми, не повʼязані з основним видом діяльності. Ми сьогодні теж хочемо повернутися в ту лампову атмосферу і запропонувати, поки ви готуєтесь святкувати (чи навіть якщо хтось не святкує) - поспілкуватися на будь-які теми, які вас цікавлять. Це може бути і про футбол, але й про інше - про спорт, про музику, про кіно, про життя врешті-решт. Залишайте свої питання, думки та коментарі під цим постом - будемо намагатися реагувати на все. Найбільш цікавий коментар чи активного дописувача спробуємо якось відзначити. Окрім того нагадаємо, що ви напередодні свята можете підтримати нас фінансово, якщо вам подобається те, що ми робимо. У 2026 році ми точно не будемо збавляти оберти, а навпаки - є кілька цікавих ідей, які спробуємо реалізувати з вашою підтримкою! Привітати нас можете ось тут - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.І ще раз усіх з наступаючим роком! Хай все буде добре у всіх нас! І головне - здоровʼя та мирного неба всім!

2025 був важким роком. Куди не глянь, важко шукати позитив: як у суспільному житті, так і у футболі. Наші багато програвали, збірна збирала негатив та хейт, легіонери більшою мірою розчаровували. Але ми, напередодні нового року, все ще залишаємося маленькими хлопчиками і дівчатками та віримо у новорічне чудо. Що пройде кілька днів - і все налагодиться, піде нагору, хмари розвіються і ми будемо жити на позитивній хвилі. Спойлер: це дуже вряд чи, життя зазвичай більш складніше і не привʼязане до календаря. Але сьогодні хочеться трохи новорічного тепла та добра, тому спробуємо залишити весь негатив та лайно у минулому і позгадувати добре та світле. А ще подякувати багатьом людям та організаціям за минулий рік. Дякуємо збірній Україні, за те, що дала надію з Бельгією, за перемоги на Ісландією, за шанс. Дякуємо Олексію Гуцуляку за те, що знаходить свій момент саме за збірну. Вдячні Руслану Маліновському, який дуже вчасно розрядив гармату у правильному напрямку. Насправді, дякуємо, хлопці, ви не завжди вміли, не завжди старались, але часто знаходили резервні сили, хоча це й було складно. Дякуємо «Шахтарю», що у скрутну хвилину продовжують тримати марку. Гірники залишаються європейським клубом, навіть протягом найбільшої війни. Хто щоби не казав - це заслуговує на повагу, хоча не все виходить. Дякуємо й «Динамо», просто подякуємо. Насправді, саме кияни роками виховують набільше гравців для збірної, а ще для різних юнацьких та молодіжних команд. Ну й за чемпіонський титул, для вболівальників столичних - це було дуже важливо, за таких обставин, коли майбутнє непевне. Дякуємо ЛНЗ за інтригу, за матч з «Шахтарем», за знахідку Проспера Обаха. Спасибі «Поліссю» - за постійний рух вперед та намагання до росту. Рано чи пізно така наполегливість власника дасть свій результат, та й уже дає. Вдячні «Металісту 1925» - за їх стрімкий прогрес. За підтримку «Хартії». І окремо - за неймовірну красуню Дарію Білодід у жіночій команді. Подякуємо «Колосу» за розвиток футболу у маленькому селі та громаді, за інфраструктуру та яскраву весну. Окремий уклін «Олександрії» за чудо навесні та фантастичну команду Ротаня. Обовʼязково скажемо теплі слова «Вересу» за серіал про паперовий будиночок, хайп та вболівальників. «Карпатам» - за історію, місцями красу матчів і традиції, які там ледь не найміцніші. «Руху» - за академію і вихованців, «Зорі» - за цікавих легіонерів, «Кривбасу» - за атакуючий футбол та латиносів. «Оболонь» подякуємо за затишок стадіону, «Кудрівці» та «Полтаві» - за намагання та найбільш фешенебельного тренера ліги. Окремо дякуємо всім читачам за те, що ви разом з нами. За вашу підтримку, в тому числі фінансову - завдяки їй ми не тільки існуємо, а й розвиваємося. І головне - дякуємо ЗСУ, кожному українцю, який боронить свою землю - за те, що ми тут обговорюємо футбол. Все буде Україна, все буде український футбол. PS: це остання в цьому році редакційна стаття, якщо вам вона сподобалась та ви хочете підтримати наш канал напередодні свят, велкам: https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.