Футбол з вертольоту | Сьогодні прочитав, що день народження святкує президент «Металіста 192...

Сьогодні прочитав, що день народження святкує президент «Металіста 1925» Богдан Бойко (з чим його і вітаємо, адже, як ми розуміємо, він читає нас). Але справа не у самому святі, а в цікавому факті - президенту виповнилось лише 27 років. І це така закономірність, про яку у нас мало говорять. У нас зʼявилась ціла плеяда молодих і навіть юних перших осіб футбольних клубів еліти. Це і пан Бойко, і президент ЛНЗ Віктор Кравченко, і, генеральний директор, а по суті CEO, «Олександрії» Іван Кузьменко. Додамо сюди колишнього президента і нинішнього голову наглядової ради харківʼян Володимира Носова, додамо ненабагато старших Андрія Засуху та Івана Надєїна. Згадаємо про президента «Кудрівки» Солодаренка. Їм в районі 40 чи трохи за 40. Чи добре це? Важко сказати, але точно футбол в Україні стає молодшим. Вік тренерів суттєво впав, вік футболістів падає, зʼявляється відчуття, що футбол цікавий для тих, кому максимум 40. Насправді, це жарт, але це те покоління, яке виросло на підйомі та розквіті українського футболу, хтось застав «Динамо» кінця 90-их і півфінал ЛЧ. Хтось –бразильський яскравий «Шахтар». Хтось виріс на дербі «Металіста» та «Дніпра» та суперзірковому чемпіонаті 10-их років. Але це точно ті, хто вболівав за футбол, хто захворів на ту істерію і проніс цю любов з собою до моменту, коли може сам реалізувати свої ідеї. Як це може вплинути на наш футбол? У багатьох з президентів та керівників склалося інше бачення та ставлення. Звичайно, вони допускають помилки, але разом з тим намагаються вчитися, хоча не завжди швидко та безболісно. Подобається, що частина з перелічених очільників сама глибоко вникає в процеси і намагається розібратися у деталях. Для цього у них є молодий вік, інтерес і бажання, а ще можливості доторкнутися до європейських стандартів. Вони у великій мірі краще знають англійську мову і можуть напряму спілкуватися з європейськими футбольними менеджерами і футболістами. Це розмиває функціонал цілої групи незрозумілих посередників, що в цілому веде до очищення, хоча і поступового. Вони точно «вбивають» поняття «футбольної людини», тобто привілейованої касти тих, хто грав чи тренував, яка начебто має ексклюзив на роботу у індустрії. І можливо, велика частина тих прийдешніх бачила футбол з вертольоту, але це точно змінює відношення. І чомусь є така надія, що все ж оце нове покоління потрохи зуміє вилікувати наш футбол. Не одразу, поступово. Воно точно більш притомне і готово вести бізнес, адже багато хто ріс на Football manager. Вони точно не будуть брати за зразок братів Суркісів і їх манеру ведення трансферної політики, а будуть більш гнучко і сучасно реагувати на вимоги ринку. Точно більш активно розвивається маркетинг, зʼявляється яскраве клубне медіа (гляньте представлення новачків у цьому сезоні), експерименти з формою та дизайном. І знову таки, це непростий і не близький шлях, не всі з них зможуть адекватно оволодіти знаннями менеджменту, але при бажанні та при певних обставинах це покоління може дійсно реформувати наш футбол. Contra spem spero.