Telegram statistics channel - @futbolni_istorii

40 років сьогодні виповнюється ключовій події в історії Мілана.24 березня 1986-го Сільвіо Берлусконі офіційно став президентом клубу, не маючи ніякого досвіду в спорті:"Так, тепер Мілан - це ми. І ми спробуємо адаптувати наші менеджерські й маркетингові підходи до футболу. Ми втрутимося в кожну деталь. Я люблю копатися в деталях. Я вже знаю, що у команди немає форми, і ще нам треба новий автобус". Россонері спокійно дограли той сезон на 7-му місці, а тоді...Є у Мілані такий старезний стадіон - Арена Чівіка. Її збудували у 1807-му за наказом Наполеона Бонапарта, і зараз там грають регбісти. І ось саме на Арену на гелікоптерах, під "Марш Валькірій" Вагнера, Берлусконі привіз команду на сезон-1986/87.Там були Франко Барезі, Паоло Мальдіні, Альберіго Евані, Філіппо Галлі, Мауро Тассотті, Агостіно Ді Бартоломеї, Марк Гейтлі, Рей Вілкінс; літні новачки Роберто Донадоні, Даріо Бонетті, Джованні Галлі та Джузеппе Гальдерізі; пару гравців Прімавери, серед яких виділявся Біллі Костакурта. І, звісно, тренер Нільс Лідгольм - той-самий герой Швеції-1958."Коли ми сіли в ті гелікоптери, ми зрозуміли, що щось відбувається. Народжується новий Мілан", - казав потім Барезі. Ну, а Філіпе Галлі пригадав ті події сьогодні для Gazzetta dello Sport:"Фантастичний був ранок. Ми вилетіли з VIP-аеропорту Лінате вранці о 10-й. Йшов сильний дощ, але прийшли тисячі людей. Вони скандували і скандували. Дехто з нас злякався. Берлусконі хотів вразити. Він любив розмах. "Забудьте про глузування й жарти. Ви - Мілан. Ця команда приречена на перемогу. Ми були б нещасливі, ставши 2-ми", - казав він. Той перший сезон-1986/87 пройшов не дуже добре через обкатку нових ідей, будувалася нова команда. Я пам'ятаю, як президент посварився з Румменігге. Калле сказав, що для перемог замало накупляти зірок. А Берлусконі парирував: "Дорогий Румменігге, ти поживи подовше - і побачиш". Берлусконі любив Мілан та його гравців. Завжди нас захищав і хотів, щоб ми добре провели час. Він був щедрим. А ми перемагали знову й знову... Він називав це "місією". Він прагнув слави для Мілана спочатку в Італії, а потім у Європі, світі. Він повторював, що це має тривати довго. І воно справді тривало, чи не так?"

Не бути Жан-Мішелю Ола мером Ліона.Вчора легендарний президент Ткачів у 2-му турі програв чинному меру Грегорі Дусе із різницею у 1500 голосів.Поразку Ола не визнав, натомість оголосив про апеляцію. Але це вже несуттєво.77-річний Ола балотувався від альянсу правих і центристів. Натомість його конкурент, Дусе, очолював Союз лівих та зелених, до якого перед 2-м туром долучилися ультраліві Жан-Люка Меланшона, що разом із виграними дебатами і зробило результат."У Жана-Мішеля Ола є взірець для наслідування - Лоран Вокіє, який очолював політику випаленої землі проти інклюзії та нав'язливе полювання на так званих "воуків". Усе, що Ола демонструє під час кампанії - це відсутність програми, непідготовленість, нереалістичний підхід та нечіткість ідей", - нападав Дусе. Сам Жан-Мішель не надто це й заперечував. Коли на мітингу до нього підійшла арабка зі словами: "Молода Гвардія допомагала нам у демонстраціях за Палестину проти фашистів", Ола відповів: "Ми не будемо її підтримувати. Всі подібні екстремістські рухи будуть розпущені". У підсумку за Ола в Ліоні топила дуже строката компанія - від ексфутболістів, як Бензема, до ультраправих рухів за Францію без мігрантів.А те, що програли...Мабуть, світ за останній рік став обережнішим до дідусів-консерваторів 75+.До всього, ви не забули кінець ери Ола на Люм'єрі? Його вибір наступника в особі Текстора? Його віру в безглузде керування Жуніньйо? Тренерства Сілвіньйо, Петера Боша і Лорана Блана? 15 млн за Ромена Февра і 11 млн за Аміна Сарра? Найімовірніше, місту Ліон вчора пощастило.

Буває і так, що дорога до слави лежить через лаву запасних Брайтона і 0 матчів у сезоні АПЛ.Не вірите?)То погляньте у заявку збірної Англії на спаринги з Уругваєм та Японією. У ній буквально збиває з ніг це ім'я - Джейсон Стіл, Брайтон, 35 років."Англія має традицію брати четвертого воротаря для тренувань. Ми визначили Джейсона як кандидата. Він у березневому таборі і має цей шанс", - пояснив усім Томас Тухель. Ви коли-небудь чули про таке?А от Англія чула. На Євро-2024, наприклад, їздив глибокий резервіст Ман Юнайтед Том Гітон, що взяв на себе частину тренувань воротарів."У четвертого воротаря особлива роль. Перші троє будуть змагатися за місце у воротах під час матчів. Четвертий кіпер - це спеціаліст. Він підтримує групу, підказує, допомагає тренеру воротарів, вивчає пенальті тощо. Він знімає навантаження з багатьох плечей. На цю роль нам треба хлопець із якістю, досвідом, правильною енергією та ставленням. Ми вирішили, що Джейсон - якраз такий", - каже Тухель. Чи не помилилися?Ну, досвід сидіння у Стіла великий.Він сидів ще в збірній Великобританії на Олімпіаді-2012, дивлячись за грою на воротах Джека Батленда.У Брайтоні Стіл з 2018-го, і лише у 2022-24 провів половину матчів завдяки прихильності Роберто Де Дзербі, який високо цінував гру Джейсона ногами. Казав навіть, що за нею він "один з найкращих у світі".При тому з сейвами у Стіла не так добре, і на лавку Чайок він погодився після двох вильотів з Чемпіоншипа.Особливо у Сандерленді все було кепсько, що потрапило у документалку Sunderland Til I Die:"Я її не бачив і ніколи не стану дивитися. Після такого хочеться просто рухатися далі. У мене була сім'я, троє маленьких дітей, я жив у тому районі. І були дні, коли я боявся везти дітей до школи. Ось як все було жахливо. Обзивали щодня. Я боявся брати телефон, виходити з дому". Саме цей аспект Тухелю і належить дослідити у березні - чи не зламаний, бува, Стіл? Чи сильний ментально? Леви ж за титулом їдуть - отже, їм у кожній ролі потрібні готові до перемог.

Всередині клубу знали, що справа темна. У 2019-му керівник юрвідділу Лілля надіслав листа гендиру Марку Інглі:"Ми все ще занадто часто отримуємо звіти, які є надто короткими та не містять деталей. Я часто нагадую агентам про це зобов’язання, але вони незадоволені і кажуть, що це не було початковою домовленістю з вами. Лілль має продемонструвати, що агент дійсно працює і що він працює достатньо. В іншому випадку Лілль бере на себе ризики, які я не раджу брати на себе". Реакція - Victory Sports Services задля маскування перейменували на Scoutly.З клубу вимивалися гроші будь-якими способами - через фіктивні угоди співпраці, "лівих" агентів або, наприклад, партнерство з бельгійським Мускроном. Лопес, що тоді володів обома клубами, змусив Лілль платити Мускрону 4 млн євро за оренди гравців з академії; у разі ж їх наступного продажу 50% суми мали повернутися до Догів. При тому Мускрон вам не Ла Масія, тому 4 млн просто втрачалися, і то для обох, бо і в Бельгії їх не бачили. Той клуб Лопес швидко довів до банкрутства.Саме так на кінець сезону-2020/21 Лілль накопичив понад 270 млн євро боргу.І саме тому фонд Elliot, як головний кредитор, забрав клуб собі, справедливо злякавшись, що Лопес ніколи не поверне позичене.Це дивовижно, що на тлі такого менеджменту Лопесу згодом вдалося взяти під контроль та приректи на знищення ще й Бордо. Люди, які санкціонували угоду, або в долі, або ненавидять жирондинців.Ну, і нам всім це гарний урок. Коломойський - не національність, а стан душі. Вони трапляються скрізь, і скрізь від них страждають порядні люди. Ми не унікальні.2/2

Ліонель Мессі забив 900-й гол у кар'єрі.Для годиться треба додати, що він не допоміг Інтеру Маямі - той все одно вилетів з Кубка чемпіонів КОНКАКАФ від Нешвілла. Але, по правді, кого то цікавить?)Спадщина самого Лео - ось що важливо.Отже, зі своїх 900 голів Мессі забив 672 за Барселону, 115 за збірну Аргентини, 32 за ПСЖ і вже 81 за Інтер Маямі.У розрізі кар'єри його найслабшим роком був перший, 2005-й - лише 3 голи. Найкращим був 2012-й - 91 гол. У 2025-му не без допомогти бездарних суперників по МЛС Лео підтягнувся майже до "стандартних" 50 голів за рік - 46.Гольові на Лео найчастіше віддавав Луїс Суарес - 61. Друге місце - у Дані Алвеса (42); за ним Іньєста (37), Альба (35) та Хаві (31).Всі улюблені жертви Мессі - це статусні команди Ла Ліги. Севільї він забив 38 голів, Атлетико - 32, Валенсії - 31, Атлетику - 29, Бетісу й Реалу - по 26. Решті - менше.Голів із пенальті у Мессі 112.Ну, і куди ж без порівнянь з Роналду, правда?)Так-от у Кріша наразі 965 голів (182 - з пенальті), проте на всіх вікових засічках він Мессі поступається. Наприклад, коли їм обом було по 35 років, Мессі мав 769 голів, а Роналду - 722. Коли їм було по 38, Мессі мав 866 голів, а Роналду - 820. І середня результативність у Лео теж краща - 0,78 голу/матч проти 0,73 у Кріштіану.У португальця вибору нема - треба брати своє кількістю. Тому-то він у 40 років і продовжив контракт з Аль-Насром до літа 2027-го. Явно сподівається, що Лео стільки не витримає:)

А ви теж помітили, що в африканських збірних дедалі менше стає... Африки?"Я дуже прив'язаний до Тура. Я там виріс. В школі було багато парижан, і вони казали, що ми "село". Але це мій дім. Наша компанія збиралася прямо на парковці. Нічого гламурного. Машин в нас не було, прав теж. Коли в 17 років Ювентус забракував мій перехід з Шатору через проблеми з серцем, я прийшов туди. Мої друзі почувалися так, ніби це їх життя побило. Я цього не забуду. Ось чому друзі важливі. І парковки", - каже Анж-Йоан Бонні. І все ж, попри любов до Тура 22-річний нападник Інтера обрав збірну Кот-д'Івуару, де ніколи раніше не бував. Сьогодні про це рішення оголосив тренер Слонів Емерс Фає.Із Африкою Бонні пов'язує передусім матір."Моя мама - мій герой. Я можу розмовляти з нею про все. Їй було 26, коли вона приїхала з Кот-д'Івуару. Мене вона народила в 27. Я не знаю свого батька, ніколи його не бачив. Мама виконувала обидві ролі в сім'ї. Потім вона познайомилася з Франком, якого я називаю "дядьком". Він колишній гандболіст, і це він став мені опорою в житті. З 9 років не пропускав жодного мого матчу, уявляєш? Я перед ним в боргу. Ще мама має фудтрак; вона готує їжу на вулиці - аллоко, аттьєке й інше. Африканська кухня, але також і гваделупська, індійська. Бере щось від усіх. Досі цим займається, чим мене надихає". Коли Бонні починає говорити, помітно, що він не доктор наук, але й не бовдур - знову-таки, він продукт французької, а не африканської освіти."Бачиш, на першому професійному контракті має обов'язково бути підпис батьків, і мама мені погрожувала, що якщо я не здам іспити і не отримаю шкільний атестат, то вона мій контракт не підпише. Зрештою, я склав іспити з другої спроби. Думав податися в спортивні журналісти, якщо з футболом не вийде". Ну, і оскільки це Європа, то в процесі навчання Бонні підсів на французький шансон, кіно, і перед матчами розслабляється під "Appuntamento" Орнелли Ваноні - стародавній трек, який почув у якомусь фільмі."Зашазамив я цю пісню якось. От з першого прослуховування полюбив. Потім дізнався, що Ваноні була великою персоною в італійській музиці - десь як у Франції Едіт Піаф. Переслухав всі її альбоми. Вона навіть хотіла зустрітися, але, на жаль, померла. Їй був 91 рік". Цікаво.Крім пари моментів, таке інтерв'ю могли дати Антуан Грізманн, Олів'є Жиру чи Тео Ернандес - тобто, будь-який француз.Бонні, може, й принесе користь Кот-д'Івуару, але глобально саме через таких, як він, КАН майже перетворився на ще одне Євро, геть втративши колорит, який мав у часи Кану й Окочі. Походження - ніщо, виховання - все.

А цієї історії краще б не було взагалі.Ми ж усі бачили фінал КАН-2026.Бачили, як арбітр Жан-Жак Ндала із ДР Конго за рахунку 0:0 в доданий час фіналу Марокко - Сенегал спершу відмінив гол сенегальців, а тоді призначив на їхні ворота пенальті.Бачили, як Сенегал в знак протесту покинув поле, а повернувся лише через 8 хвилин, заохочуваний Садіо Мане, що того вечора остаточно увійшов до міфології африканського футболу.Бачили і пенальті від Браїма Діаса - "паненку", що стала "браїмкою".І от тепер, через 2 місяці після емоційного тріумфу Сенегалу, Апеляційний комітет CAF присудив Марокко технічну перемогу 3:0, а з нею і трофей."Це рішення – фарс, який не має жодної юридичної основи. У нас склалося враження, що комісія існує не для того, щоб забезпечувати виконання закону, а для того, щоб виконувати наказ", - каже голова сенегальської федерації Абдулай Сейду Соу. У нейтральній Гвінеї газета Le Djély констатує: "Скандал! Віднині й назавжди КАН-2026 асоціюватиметься з ганьбою, жалюгідністю і навіть посміховиськами". Гравці збірної Сенегалу телефони повідключали; бояться наговорити зайвого. Лише Муса Ньякате з Ліона запропонував "приїхати і відібрати" у нього золоту медаль.А тим часом у Марокко... натурально святкують. За них соромно, бо їм не соромно.Попереду африканців ще чекає CAS.А 78-річний Клод Ле Руа, що потренував збірні Камеруну (двічі), Сенегалу, ДР Конго (двічі), Гани, Конго, Того і знає про Африку більше за будь-якого європейця, запевняє - ноги ростуть з ФІФА:"CAF керує Патріс Мотсепе, вірний васал Інфантіно. Вони з самого початку хотіли віддати трофей Марокко, бо той вклав у його проведення дуже багато. Ніхто не міг уявити, що все дійде аж так далеко, хоча CAF роками ігнорувала рішення суддів. Інфантіно вважає себе Трампом у Африці і думає, що може керувати усім на свій розсуд, бо тут все зійде з рук. За ними і Марокко стоїть багато тіньових оборудок, закулісних домовленостей. Вони ж і ЧС проводити будуть... Думаю, це не кінець, і Сенегал таки отримає належне. Але для іміджу Африки це жалюгідно. Ми розсмішили весь футбольний світ".

Бачили новину, що іранські футболістки втекли до Австралії, де попросили політичного притулку?Так воно завжди було з диктатурами.Мартіна Навратілова, Хоель Касамайор, Ференц Пушкаш і ще море атлетів тікали і робили кар'єри в країнах, де над головою не висів ненависний Старший брат. А скільком втекти не вдалося і їх чекала біда...У 1940-50-х грав за угорський Уйпешт такий собі захисник Шандор Сюч. Добре грав! Настільки, що поїхав би на ЧС-1954, якби влітку 1948-го не зустрів на озері Балатон співачку Ержебет Ковач. Вона була там зі своїм чоловіком, піаністом Ласло Борошем, що був великим фанатом і на свою голову познайомив родину з зіркою футболу.Ержі було 20, Сючу - 27. В обох свої сім'ї, діти.Тим не менше, вже скоро вони зажили разом на зйомній квартирі.Ну, а ще за пару місяців Сюча викликав до себе президент Уйпешта Шандор Чакі, щоб відчитати - мовляв, суперечить твоя поведінка соціалістичній моралі. Кидай співачку, вертайся в сім'ю, а як ні - тобі кінець.Не чекаючи кінця Сюч та Ковач порадилися і вирішили втікати до Австрії."Шаньї першим запропонував. Це було єдине прийнятне рішення - забиратися геть. Він сказав, що через друзів отримав пропозицію з Мілана, і що має помічника, що допоможе. За свої послуги той вимагав півкіло золота і 5 тисяч доларів. Коли я вперше його побачила, він відводив очі. Але я нічого не сказала", - розповідала Ержі через десятиліття. "Наша подорож була фатальною. Причому були ж певні ознаки, але ми були занадто наївні. Наш "помічник" попросив Шаньї дістати пістолет і направити на нього - нібито, так треба. А тоді раптом вискочили солдати. Вони нас арештували і кудись повезли. Мене вони роздягнули догола нібито для обшуку зовні та зсередини. Ніколи не забуду. І каблучку вкрали". Авжеж, "контрабандист" був агентом спецслужб.Ержі Ковач як приватну особу за спробу втечі з соціалістичного раю засудили до 4 років тюрми.Ну, а Сюч грав за Уйпешт - клуб поліції, тож його дії інтерпретували як державну зраду. Ференц Пушкаш та Йожеф Божик день в день просили за нього у міністра оборони Міхая Фаркаша, але безнадійно. Рішення вже прийняли, і 4 червня 1951-го футболіста розстріляли.Ніхто не знає ні імен виконавців, ні місця поховання.Лише після демократичних змін у 1989-му преса надрукувала його некролог, а Ержі змогла розповісти свою історію.Мало що на світі є страшніше за тоталітарну диктатуру, і якщо вже іранкам вдалося втекти - що ж, за них варто порадіти.

І про ще одну суперзірку, яка ніяк не стане Тренером.47-річний Мирослав Клозе з літа 2024-го очолює Нюрнберг, але без явного успіху - лише бореться за виживання в Другій Бундеслізі.І от вона, проблема, на поверхні...Вчора у перерві з Гольштайн Кіль Миро випустив 21-річного Ноа Мабулу, що влітку прийшов з Ренна і майже не розуміє німецьку. Клозе весь тайм щось йому кричав-кричав, і зрештою на 86-й хвилині зробив зворотну заміну. А перед тим - розбив ногою холодильник для води."Чортів ящик! Здається, я знову його розтрощив!" - казав Клозе, з яким це вже не вперше. За тим настав "час розплати" для Мабулу."Я добре знаю, як важко виходити на заміну в такому матчі. Ти повинен бути в грі вже під час розминки. А вже коли вийшов - тобі потрібна гострота. А він що? Я дивлюся, а він бігає слідом за м'ячем. Кожне рішення неправильне. Мова тіла погана. Мене це дратує. Я сказав йому це раз, а далі вже настав наслідок. Здається, мені ще треба з ним поговорити". Як думаєте, поб'є чи ні?)При тому паралельно Нзігула біля бровки влаштував для Мабулу синхронний переклад французькою того, що кричав Клозе німецькою, і від того картина виглядала ще химерніше.Нюрнберг-то переміг на виїзді вперше з 7 листопада, це так.Але у Клозе 1,35 очка за матч в Дер Клуб, а раніше було 0,83 очка у Альтаху. Може, не варто продовжувати мучити себе й людей?)

Друзі, вчіть географію!А то потрапите в халепу, як анонімний фанат Барселони у вівторок ввечері.Бідолаха через інтернет купив квиток на матч ЛЧ проти Ньюкасла, прилетів до Лондона, після чого запитав у GPS дорогу до Сент-Джеймс Парк - і отримав маршрут.Не знав каталонець, що в Англії є St James' Park - стадіон Ньюкасла та St James Park - стадіон Ексетера.Різниця - апостроф!Ну, і ще 366 миль."Коли він побачив наш стадіон, то виглядав абсолютно спустошеним. Мав у руках квиток на матч ЛЧ за 100 фунтів. На вид йому було років 20. Розпатланий такий. Англійською майже не говорив. Я вирішив, що треба якось його розрадити і посадив у перший ряд на нашу головну трибуну. У нас якраз був матч проти Лінкольна. Я сказав йому, щоб не парився, і взагалі краще подивитися зблизька на Ріса Коула, ніж здалеку на Ламіна Ямаля. Але не думаю, що він зрозумів хоч одне слово. Імені він теж не назвав - думаю, йому було соромно", - каже відповідальний за роботу з фанами в Ексетер Сіті Адам Спенсер. Він додає - у перерві несподіваний гість кудись зник і не повернувся. Англійська Ліга 1 йому не зайшла:)"Може, пішов шукати паб, щоб глянути Барсу по телевізору. А може, десь запивав своє горе. Не знаю". Колись невдаха посміється над цією пригодою, це точно.Ну, а сонний, провінційний Екстер оживився:"З одного боку, ми ніколи не грали один проти одного. А з іншого, у нас є спільне. Як і Барса, наш клуб теж належить уболівальникам..."