Channel Футбольні історії - @futbolni_istorii - №2118
Зрештою, як і збірна Франції кінця 1990-х."Особливо на Євро-2000. То був наш найкращий турнір. Ми зі старту знали, що це зробимо. Дехто був розчарований після 1998-го, бо ми не були справді найсильнішими там, хоч і обіграли пару гарних команд. У 2000-му ми хотіли це виправити. Ми виграли спаринг на "Вемблі" в Англії, а тоді у Іспанії, Португалії, Італії... це був наш пік. Не було у Франції сильнішого покоління".
Як у кожного знаменитого ветерана, у Десаї величезний запас байок про свої найкращі роки."Пам'ятаєте Золотий гол Блана Парагваю? Я бачив, як він йде туди. Я став перед ним і кричав: "Лоло, куди ти йдеш?" Ми були дуже напружені. Парагвай чекав на серію пенальті або одну контратаку. Я боявся, коли Лоло залишав мене самого. Він тоді мене не послухав. Але який ризик!"
"А от після вилучення у фіналі з Бразилією я почувався найсамотнішим у світі. Уявляєш, якби команда програла у меншості через мене?
Мене тоді одразу відвели на допінг-контроль. Я мав залишатися замкненим у кімнаті без телевізора. Я кричав їм: "Я не можу залишатися тут! Я йду!" А вони у відповідь: "Тоді вас чекає тривала дискваліфікація". Але мені було байдуже. Вони намагалися притримати двері, тож я вибрався силою!"
Хто Десаї зараз? Та експерт beIN Sports, і одночасно благодійник у рідній Гані. Будує спортивну інфраструктуру, де б могли тренуватися діти.Режимщик! Розмовляючи з журналістом, замовляє лише грейпфрутовий сік та салат."Ностальгія? Ні, нема ніякої. Зараз у мене інше життя, і я задоволений ним.
Мій талант захисника був вродженим, але вимагав неймовірної концентрації. Я мав переможний менталітет, але не такого плану, як в Зідана. Я був воїном, і це висмоктувало всю енергію. Професія-то фантастична, але й вимоги дуже-дуже високі".
2/2
859
26-05-02 13:08