Футбольні історії

Барселона офіційно попрощалася із 48-м капітаном в історії клубу.По щирості, вибір Серджи Роберто від початку виглядав дивно. Він награв лише 800 хвилин у Ла Лізі з пов'язкою на руці, майже не впливаючи на результат.Новим капітаном став Марк-Андре тер Штеген - і це лише 2-й випадок в ХХІ столітті, коли пов'язку отримав не вихованець Ла Масії. Першим був Луїс Енріке в 2002-04 роках, і це були безтрофейні сезони для Барси. В 2003-му вона навіть фінішувала 6-ю.Також тер Штеген став лише 5-м капітаном Барси не з Іспанії після Чарльза Воллеса, Йохана Кройфа, Бернда Шустера та Георге Попеску.Щодо ХХІ століття, то тут роздягальнею каталонців керували виключно легенди Ла Масії. Почали з Пепа Гвардіоли (1997-2001), далі Серхі Бархуан (2001-02), Карлес Пуйоль (2004-14), Хаві (2014-15), Андрес Іньєста (2015-18), Лео Мессі (2018-2021) та Серджи Бускетс (2021-23).Хто може стати наступним?У Гаві є задатки, але йому лише 20, тож найімовірніше - Дані Ольмо. Хоч він і довчався в Хорватії, але родом із Ла Масії.

Головна надія Франції у фіналі Олімпіади народилася в Лондоні, говорить англійською і грала тільки там.Майкл Олізе - тепер його називають на французький манер - небанальний талант.Виріс у сім'ї нігерійця та франко-алжирки, тож мав право грати за 4 збірні. Любов до Франції привила мама, яка навіть записувала матчі Ле Бле на ЧС-98, тож Майклу дістались допотопні касети. Ну, а батько нічого проти не мав.Чому Англія не намагалася його перехопити? Очевидно, через характер. Олізе ріс проблемною дитиною. За дивну поведінку його вигнали зі шкіл Челсі та Ман Сіті, і так він опинився у скромному Редінгу.Заграв, авжеж, але менш дивним не став. Одного разу, наприклад, посеред сезону відписався від усієї команди в Instagram без жодних причин. Також міг не святкувати надважливий гол, який сам і забив.Патрік Вієйра - один з кумирів мами - знайшов до хлопця підхід у Крістал Пелас, і це відтоді світла сторона в ньому стала долати темну. 10+6 у 19 матчах АПЛ - і ось Олізе вже купує Баварія за 53 млн євро.1/2

Мірча Луческу офіційно очолив збірну Румунії.79 років - тепер він найстарший у Європі.Авжеж, він вже тренував збірну - у 1981-86 роках. Луческу вивів Румунію на перше в історії Євро у 84-му, не без допомоги Діно Дзоффа здолавши у відборі Італію.Але далі пішла рутина - на Євро лише нічия з Іспанією; потім не вийшли на ЧС-86, програвши у лобовому матчі Північній Ірландії 0:1. Не за грою, та все ж.Взагалі то була цікава Румунія, де догравав Ласло Болоні і починав Георге Хаджи. Більшість зі Стяуа - клубу сина диктатора Чаушеску Валентіна. Не секрет, що Луческу дуже хотів туди, але щоразу отримував "ні". Не любив його Валентін. Якось раз змусив вибачатися за розгром 6:2, а у 88-му ще й вкрав Кубок - наказав Стяуа піти з поля, і судді злякалися.Зі збірної Мірчу теж вигнали скандально - одразу після розгрому Австрії 4:0 в 1-му турі відбору до Євро-88. Все для протеже Чаушеску Емеріка Енея зі Стяуа.Мабуть, це тому він вертається в 79 - щоб закрити гештальт. Хоча, здається, все ж надто, надто пізно.

Проміжні підсумки трансферного літа-2024Отже, клуби АПЛ купили новачків на 1,2 млрд євро. Далі Серія А, що нарощує м'язи - 589 млн; третя - Бундесліга із 410 млн.Іноземні інвестори Ліона, Марселя та ПСЖ рятують реноме Ліги 1 - 343 млн, а от Іспанія - привіт Тебасу і його правилам - зубожіла - 222 млн.Понад те, 13 із ТОП-20 покупок літа оформила саме АПЛ. Рекорд - 63 млн від МЮ за захисника Лілля Лені Йоро.З одного боку, це норма. Клуби АПЛ заробляють по 1,94 млрд в сезон на ТБ-правах. Також Англія дуже багато продає - вже на 848 млн в АПЛ та 204 млн - в Чемпіоншипі.Але це ще не все.З наступного сезону АПЛ вмикає ліміти: тратити на новачків можна буде не більше 85% доходів; також введуть обмеження на гроші, отримані за ТБ-права.З 2026-го з'явиться ще й регулятор від уряду, щоб "захищати лігу від нечесних інвесторів".Це все не підкосить грандів, але й легше не стане. Таким чином, чекаємо ще покупок до старту реформ. Особливо від Сіті, якого у листопаді судитимуть за 115 порушень правил ліги.

Як вам арена?)Це на таких тепер гратиме Кейсуке Хонда. 38-річний японець відновив кар'єру і підписався в ФК Паро з Бутану.Класно грав Кейсуке колись, аж 37 голів за збірну забив, а перед пенсією потягнуло на мандри. По півроку він бігав за Вітесс, Ботафого, Нефтчі, Судуву, тренував Камбоджу, і ось будь ласка, Гімалаї.Новий клуб Хонди - незмінний чемпіон Бутану, грає у Кубку виклику АФК. Кейсуке стане п'ятим легіонером в команді, і це наслідок реформ в країні, куди раніше іноземців просто не впускали. Лише у 1999-му влада зняла заборону на телебачення та інтернет, а справжня модернізація почалася з приходом нового короля у 2008-му.Так, Бутан першим в регіоні вакцинував все населення від COVID-19, а півроку тому ООН виключила його зі списку найменш розвинених держав.Футбольна збірна виграла 2 з 5 останніх матчів (у Макао та Гонконга) і йде 182-ю в рейтингу ФІФА - це їхній рекорд.Хонду чекає дворовий рівень, але величезний ентузіазм народу, що живе в еру змін.І краєвиди. Бог мій, які краєвиди!

Не буде в України медалей у футболі на Іграх-2024.Між тим, раніше уродженці України їх таки здобували. Мова в першу чергу про ОІ-1988 - Михайличенко, Добровольський, Лютий, Тищенко.Ну, а першим для нас був Йожеф Беца.Угорець з Мукачево. Батько зник безвісти в Будапешті в квітні 45-го, мати померла при пологах. Коли совіти прийшли, то не знав ні російської, ні української.Але коли є талант - то не біда.У 1948-му Бецу разом із Команом, Юстом та іншими топами Закарпаття забрало собі Динамо, але дорогою Йожефа перехопили армійці - типу, служити пора.Він грав за франківський Спартак до 1955-го, і команда не раз перемагала москвичів, тому й забрали на підвищення - в ЦСКА.А це вже прямий квиток у збірну.Беца не став супервідомим головно через травми - три струси мозку змусили рано піти. Але на ОІ-56 з'їздив, 1 матч відіграв і навіть вибив м'яч з лінії воріт. Маршал Жуков тоді йому подарував годинник.Сильний духом був Йожеф - типово для дітей війни. Авжеж, і нинішня малишня коли виросте стане такою.

Між іншим, сьогодні день початку Першої світової. Футбол у 1914-му вже любили, і чемпіонати проводили всі великі країни, крім Франції, Сербії та піренейців - там були Кубки. Також в межах Австро-Угорщини свої окремі ліги мали австрійці, угорці та поляки.Авжеж, війна змусила все зупиняти. Сезон-1914/15 не почали Німеччина, Бельгія, Угорщина та Греція. За кілька місяців взяли паузу Італія та Данія; за рік - Англія.Всі, крім угорців, повернулися до гри аж у 1919-му, коли бійня завершилась розпадом чотирьох імперій.Ну, і оскільки Російська теж зникла, її останнім, нехай і неофіційним чемпіоном стала збірна Одеси, що виграла лігу-1913.На той момент на наших теренах змагалися не клуби, а міста, і з 12 учасників турніру 7 були з України - Харків, Херсон, Одеса, Київ, Юзівка, Севастополь і Миколаїв. У фіналі Одеса побила Санкт-Петербург 4:2.Чому титул неофіційний? Бо бюрократи вкрали - сказали, забагато легіонерів. Чи забрали б вони в аналогічній ситуації приз у столиці - питання, швидше, риторичне.

Звинувачення з нього зняли аж у лютому 2023-го "в зв'язку з новими обставинами" - Мейсон і Робсон помирилися і вирішили одружитись.Тоді ж МЮ захотів повернути вундеркінда. Директор Річард Арнольд розробив план реінтеграції, почати мали 16 серпня. Чому не почали? Персонал підняв бунт і не хотів з ним працювати.Залишався продаж, але скільки дадуть за арештанта, який півтора року не виходив на поле? Тож МЮ минулого літа відправив його в оренду - щоб набив собі ціну і очистив ім'я. Місцем вибрали Хетафе - клуб майже без фанів у багатому передмісті Мадрида. І не прогадали.Грінвуд легко влився в найгрубішу команду Іспанії, став ідеологом її атак. 10 голів, 6 асистів; також Мейсон найчастіше в Ла Лізі пробивав по воротах - 3,1 удара за 90 хвилин. В Мадриді 22-річний Грінвуд, Робсон і їхня донька чудово проводили час, іспанські таблоїди їх любили.І все ж не Манчестер, а Марсель. 8-ма команда Франції.Грінвуд все ще платить за свій злочин, і нема впевненості, що колись це для нього закінчиться.2/2

Так-так, Лопес подався до росіян; навіть гостював в одному з палаців Путіна.Його компанія Rise Capital отримала підряди на будівництво залізних доріг на Ямалі та світтєвих заводів на Кубані. Лопес, мабуть, відчував себе тоді пупом землі.У 2016-му він купив Лілль у кінопродюсера Мішеля Сейду, взявся накачувати його зірками. Тоді докупив ще Мускрон, що мав стати фарм-клубом, згодом Боавішту - з тією ж задачею.Що було далі?Путін здурів остаточно, йому стало не до дрібних підлабузників. На додачу вдарила пандемія.Лілль виграв чемпіонат-2021, але вже без Лопеса, до якого в грудні 2020-го постукали кредитори з питаннями щодо позичених 123 млн. Жерар потім розповідав, що продав клуб, але це брехня - JP Morgan та Elliott Management відібрали його за борги.Мускрон лопнув тоді ж; Боавішта тиждень тому внесла 3 млн, інакше вигнали б з португальської еліти. Тепер-от і Бордо - мертвий.То хто такий Лопес? Візіонер? Інвестор? А я б сказав авантюрист, що захотів грати з поганими хлопцями і переоцінив себе.2/2