Еміна та Елмір Байрактаревичі не збиралися покидати рідний дім. Навіть війна не могла їх змусити.Але коли до Сребрениці, що за кілька кілометрів від кордону з Сербією, підійшли загони Ратко Младича...Байрактаревичам пощастило - вони встигли втекти заздалегідь. А от 8000 інших босняків-мусульман - ні. Їх розстріляли там, де вони й жили - на очах у нідерландських "миротворців", які потім ще й скаржилися на "отримані моральні травми".Виродки.Ну, а молода сім'я поїхала спершу до Швейцарії, де у них народилися син та донька, а тоді, у 2002-му, за програмою переселення біженців їх прийняло містечко Аплтон у штаті Вісконсин, США. І аж там у них народився малий Есмір."Я дуже пишаюся тим, що родом зі Сребрениці. Це частина мене. Мої родичі загинули там, а батьки - втратили все. Їм було по 21, як мені зараз, коли це сталося. Божевілля", - каже правий вінгер ПСВ. Байрактаревич не голеадор, але трудяга, який спочатку зробив ім'я в МЛС, а тепер-от цементує фланг у Ейндховені, де має добру пресу й море практики.США намагалися заграти Есміра за свою збірну; навіть випустили на півгодини у спарингу зі Словенією в січні 2024-го, але після того разу хлопець передумав."У Боснії в мене живе багато двоюрідних братів та сестер; мої дідусь з бабусею. У мене надто міцний цей зв'язок з країною. Ми ж говорили вдома лише боснійською. Я не міг". Ну, і в березні так вийшло, що саме Байрактаревич мав пробивати 4-м у серії пенальті з Італією. І коли Браян Крістанте промахнувся..."Я розумів, що якщо заб'ю, то ми пройдемо кваліфікацію. Але в запалі моменту це було важко сприйняти все одно. А от моя родина вся була на стадіоні. Я зберіг футболку з матчу й віддав батькам. Неймовірно!" Е, ні, ніякий Есмір не американець. Це видно з того, як він говорить, молиться; що він їсть.Та й кумир його зовсім не Донован чи Демпсі."Джеко, звісно ж! Я дуже радий, що Едін знову зіграє на Мундіалі. Ми всією командою постараємося організувати йому гідний фініш!"