Трагедія Тромлена: забуті на безлюдному острові на 15 роківТромлен — крихітний піщаний острів в Індійському океані, всього 1700 метрів в довжину і 700 в ширину в 425 км від Мадаскару. 31 липня 1761 року біля його рифів зазнав аварії французький фрегат Utile, який таємно від влади перевозив 160 рабів з Мадагаскару на Маврикій. Судно натрапило на рифи через навігаційну помилку: капітан використовував дві суперечливі карти. Загинула більшість рабів, замкнених у трюмі. Вціліли близько 60 малагасійців і 122 члени екіпажу.Моряки викопали колодязь, з каменів побудували хатини, піч і навіть кузню, ловили черепах і харчувалися морськими птахами. Капітан збожеволів від стресу, і командування перейшло до першого помічника Бартелемі Кастеллану дю Верне. Екіпаж і раби оселилися окремо. У підсумку під командуванням Кастеллану екіпаж побудував з уламків корабля великий човен-баркас, на якому всі 122 моряки покинули острів, залишивши рабів з обіцянкою повернутися.На Маврикії колоніальні влади відмовилися організувати порятунок — йшла Семирічна війна. Кастеллану поїхав до Франції, але не втрачав надії, намагаючись організувати порятунок, на жаль, йому це не вдалося. Тільки в 1773 році судно, що проходило повз Тромлена, помітило тих, хто вижив. Перша спроба порятунку провалилася. Під час другої, в 1774 році, шлюпка потонула і один моряк вплав дістався до острова, але його кинули через шторм. Він залишився з тими, хто вижив. Пізніше він побудував пліт, на якому з трьома жінками і трьома чоловіками спробував дістатися до материка. Всі вони зникли в океані.Порятунок прийшов лише 29 листопада 1776 року — через 15 років. Корабель Dauphine, під командуванням енсіна Тромлена-Лануги, зняв з острова сім жінок і немовля. Всі ці роки вони підтримували вогонь, носили одяг з пір'я і побудували спостережний пост на вершині пагорба, сподіваючись, що за ними повернуться. Вони були родом з Центрального нагір'я Мадагаскару і насилу адаптувалися до прибережного життя — більше половини поселенців померли в перший рік життя на острові.Губернатор Маврикія Жак Майяр оголосив врятованих вільними. Немовля отримало ім'я Жак Мойсей, його мати — Єва (провела більшу частину життя на острові, потрапивши на нього маленькою дитиною), бабуся — Дофіна, на честь назви корабля-рятівника. Історія Тромлена не залишилася непоміченою. У 1781 році маркіз де Кондорсе включив її в свою книгу «Роздуми про рабство негрів» (Réflexions sur l'esclavage des nègres), як доказ жахливої жорстокості работоргівлі. Цей епізод став частиною просвітницької боротьби за скасування рабства у Франції.На фото 2, 3 — знахідки археологічної експедиції на острові в 2007 році, на третьому фото — мідні миски, які залишив екіпаж малагасійцям, їх використовували всі 15 років, знайдені в приміщенні, що служило поселенцям кухнею. Що дивно: жодного поховання археологи на острові так і не виявили...@istorium_ua