Telegram statistics channel - @eppo_official

Всім доброго, продуктивного ранку пʼятниці! Притча про чорну тіньДо мудреця прийшов чоловік. Засмучений, втомлений, із болем у голосі.— Чому мене переслідують наклеп і злість?— Чому спотворюють мої добрі вчинки?— Чому поливають брудом мої наміри?Мудрець сидів під великим деревом. Подивився на нього уважно й сказав:— Ти стоїш на сонці. Стань сюди, в тінь під гіллям.Чоловік послухався. Ступив у напівтемряву.— Ось і відповідь, — сказав мудрець. — Подивись на землю: твоя тінь зникла. Бо ти пішов зі світла.Тінь супроводжує тих, хто йде сонячною дорогою. Тінь наклепу, злоби і брехні — це супутники тих, хто випромінює світло.Порожніх людей не обмовляють. Вони непомітні.І лиходіїв не лають — вони і так у темряві.А от добру людину атакують. Бо світло завжди викликає злість у тих, хто живе в тіні.І є лише один спосіб уникнути цього — піти зі світла.Перестати нести добро. Стати, як усі. Розчинитися в темряві.Але чи варто?Чоловік усе зрозумів. Подякував мудрецю — і зробив крок назад, на сонячний бік вулиці.Пішов далі. Так само — добрим. Так само — світлим.Просто більше не звертав уваги на чорну тінь за спиною.Не звертайте й ви.Хай вас не бентежать чужі наклепи — вони лише підтвердження того, що ви йдете правильною дорогою.Світла вам!І сили не зійти з неї.Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Від США більше ніякого “примусу до миру” не буде.Світ змінюється. Риторика змінюється.І ми більше не почуємо ультимативного: «сідайте за стіл, поки ще можна», або про відсутність карт. Схоже у Трампа їх немає….Тому що Україна вистояла, а Росія не здатна перемогти.А головне — Європа врешті зрозуміла, що ця війна не про території, а про принципи.Зброя тепер постачається не з милості, а з фонду довгострокової підтримки та за кошти ЄС.Це не подарунок. Це ставка на нас.Бо ми — єдина лінія оборони від варварства.Але війна триває. І триватиме —поки Путін не здохне або не виснажиться до рівня злиденного “миротворця”.А це вже залежить не від наших емоцій, а від ціни на нафту, санкцій, внутрішньої кризи в РФ і геополітики.І поки ми тримаємось —по колу йде новий треш:спочатку “домовтесь будь-якою ціною”,тепер — “сідайте самі й шукайте компроміс”.Але є гарна новина:будь-який треш закінчується.І цей — схоже, вже на фінальних титрах.Тому головне зараз —не здати себе. Не здати фронт. Не здати дух.На кону не просто новини чи переговорні формули.На кону — наше життя, наші діти, наша країна.Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Що спільного між переговорами в Туреччині, цитатою Мєдінського і словами Джохара Дудаєва?На перший погляд — нічого.Але якщо вдивитися — усе.15 травня 2025 року.Після переговорів з Україною в Стамбулі, представник Кремля, Мєдінський заявляє:«Бісмарк, який довго був послом у Петербурзі, завжди говорив:“Ніколи не намагайтесь обдурити росіян і щось у них вкрасти. Бо рано чи пізно — вони завжди приходять за своїм”».Звучить загрозливо. Історично.Але є одна маленька деталь: Бісмарк цього ніколи не казав.Ця фраза — вигадка. Вона не зустрічається ні в листах, ні в мемуарах, ні в офіційних промовах канцлера.Більше того, навіть підконтрольне Мєдінському Російське військово-історичне товариство визнало: цитата — фейкова.Це не урок історії. Це — дешевий міф, яким намагаються прикрити поразку в переговорах і програш у війні.І тут згадується інша фраза.Справжня.Пророча.Перший президент незалежної Ічкерії Джохар Дудаєв, колись сказав не про росіян, а про нас — про українців:«Ніколи не ображайте українців. Не дай Аллах вигнати їх або відібрати в них щось. Українці завжди повертаються.Але коли вони повертаються — не вміють розрахувати силу. Вони знищать усе на своєму шляху.І тоді ті, хто житиме на цій землі — заздритимуть мертвим».Ось це — не міф. Це — правда! Мєдінський — не історик. Він придворний брехун, який краде чужі слова, бо не має власних перемог.І хоч світ не завжди вірив у нас — ми ніколи не переставали вірити в себе. І ця віра — наш найміцніший бронежилет.Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Нам не треба вас розуміти. Нам треба вас зупинити.На відео — зруйновані українські міста. Палаючі будинки. Вибиті вікна.А на фоні — голос Путіна:«Ми не хотіли завдати шкоди. Не вірте тим, хто лякає вас Росією. Нас поставили в ситуацію, з якої ми не могли вийти інакше…»Це не чорний гумор. Це — інформаційна операція.Росія вкотре пробує перекласти відповідальність. Вкотре розігрує карту «не ми почали». І водночас — розстрілює Харків, Одесу, Дніпро.Це не просто спроба зманіпулювати. Це спроба стерти причинно-наслідковий зв’язок.Щоб жертва почала сумніватися в собі. Щоб українці, які втомилися від війни, почали питати: «А може, правда?..»Не вірте.Не можна вірити голосу, що звучить поверх руїн.Бо саме він ці руїни і створив. Саме він наказував знищувати Бучу, Маріуполь, Ізюм.І саме він зараз намагається знову пробитися до нас — через втому, біль, розгубленість.Це — не покаяння.Це — інструмент. Чергова спроба посіяти сумнів.І єдине, що ми повинні сказати у відповідь:Той, хто несе смерть, не має права на співчуття. Лише на відсіч.Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Дисципліна — це не про накази. Це про виживанняВ умовах війни дисципліна перестає бути внутрішнім питанням підрозділу. Вона стає питанням життя і смерті. І що ближче до передової — то менше вона має спільного з “виконанням інструкцій”, і більше — з відповідальністю перед іншими.Бо на війні немає дрібниць.Затягнувся десь довше, ніж треба — і дрон тебе вже побачив.Не перевірив, чи заряджений акумулятор — підрозділ залишився без зв’язку.Не встав о 03.00 — не встиг вкопатись. Не зробив окоп глибшим — і уламки вже не пролетіли повз.Дисципліна — це не коли боїшся командира.Це коли усвідомлюєш, що кожен твій крок або наближає, або віддаляє перемогу.На цивілці все так само.Просто наслідки приходять повільніше.Ніхто не загине — але щось розвалиться: команда, стосунки, довіра.Системність — це сила, яку не видно на фото. Але вона створює результат.І так само, як армія без дисципліни — лише натовп зі зброєю,так і країна без дисципліни — це хаос з прапорами.Так, дисципліна має бути в державі.Коли бюджети не «освоюють», а захищають.Коли міністр приходить на роботу так само точно, як піхотинець на позицію.Коли рішення не відкладають «до понеділка» — бо фронт не чекає.Коли громадянин сплачує вчасно податки — і знає, що жодна копійка не буде втрачена, а витрачена з розумом.Коли чиновники знають: за хабар — не “догана”, а 15 років. Реальних.Коли суди незалежні й справедливі — без вказівок згори і без “дзвінків”.Коли місцева влада дбає не тільки про свята й лавочки, а про тих, хто на фронті. І не чекає вказівок, а допомагає військовим системно.А далі — ще складніше.Особиста дисципліна. Те, що не видно ззовні, але відчутно у всьому.Коли не відповідаєш різко в емоціях, хоча хочеться — бо вмієш керувати собою, а не дозволяєш емоціям керувати тобою.Коли щодня робиш вправи для спини — бо знаєш: якщо пропустиш, повернеться біль, який заважає жити.Коли не вступаєш у безглузді суперечки в коментарях — бо бережеш фокус і енергію на важливе.Коли приходиш на зустріч вчасно, хоч ніхто не буде сварити за запізнення — бо для тебе це про повагу.Коли сам відмовляєшся від шкідливих звичок — не чекаючи поради чи заборони від лікаря.Коли не чекаєш ідеального моменту, а починаєш з того, що є — бо знаєш: дія сильніша за виправдання.Без дисципліни не буде нічого: ні успіху, ні стабільності, ні щастя.Дисципліна — це фундамент. Вона потрібна всюди: на війні , в роботі, у стосунках та навіть у вірі.Усе, що справді важливе, тримається не на натхненні. А на дисципліні.На рішенні робити те, що треба.Щодня. Навіть коли важко. Навіть коли не видно результату.Бо дисципліна — це вибір жити відповідально.І саме вона будує Перемогу та розквіт держави.Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Чайка-М і стела, біля якої німіють словаПоїздка до підрозділів морської піхоти однієї з бригад мала на меті одне: провести показові заняття з бойовим тренажером «Чайка-М» (Мухобійка) — системою, яка дає змогу відпрацьовувати знищення FPV-дронів противника зі стрілецької зброї в умовах, максимально наближених до реальних.Ми не обіцяли чудес. Лише чесно показали, на що здатен цей комплекс.І реакція військових була одностайною:— «Все як у бою. Але тут — є право на помилку».Їх вразили якість складових, деталізація зображення, адаптація до різних типів зброї, складність сценаріїв і водночас простота інтерфейсу.Бійці бригади, які щодня бачать війну зблизька, відчули в тренажері справжній сенс: можливість тренуватись до автоматизму, щоб не помилятись тоді, коли ціна — людське життя.Та справжній біль не в електроніці. А в тиші, що чекала нас дорогою назад.Ми зупинились біля стели Донецької області.Це місце — як жива рана.Воно просякнуте таким болем, якого словами не передати.За цією стелою — Іловайськ, ДАП, Піски, Авдіївка, Мар’їнка, Вугледар, Бахмут, і далі — вся лінія болю.Десятки тисяч українців — військових і цивільних — загинули, щоб не дати ворогу пройти далі.Стоїш — і розумієш: це не пам’ятне місце. Це пам’ять сама.Нічого не можеш зробити, бо сльози течуть мимоволі. Тут хочеться мовчати. І бути гідним.Бо вони не просили в нас нічого — тільки віри в те, що їхній подвиг був не даремним.Люди, ми повинні тримати стрій — навіть у тилу.Пам’ятати. Допомагати. Цінувати.Бо якби не вони — багатьох з нас би вже не було.Надіюсь що до кінця тижня закриємо збір на антидронові сітки для зведеної стрілецької бригади. https://send.monobank.ua/jar/3iGToDAxYL💳Номер картки банки4441 1111 2356 2567Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Продовжимо розмову про здоров’я.У попередньому пості я писав про шкоду цукру — про те, як солодке вбиває повільно, але невідворотно.Сьогодні — про інше. Про БАДи. І про те, чому вони важливі навіть тоді, коли здається, що є важливіші витрати.Минулого тижня ми були у відрядженні до наших морпіхів на Донеччині.Сильні. Вмотивовані. Втомлені.Майже не сплять. Живуть на каві, сигаретах, енергетиках.Так — це виправдано на передовій, де стрес і виснаження стали нормою. Але біда в тому, що це швидко стає звичкою, яка не зникає навіть у тилу.І ми, цивільні, часто не кращі.Прокидаємось із кавою, закусуємо печивом, замість обіду — щось на ходу.Сигарети — “щоб зняти напругу”, енергетики — “бо не виспався”, алкоголь — “бо треба якось розслабитись”.Ті ж самі шаблони. І головне — ми маємо вибір. Але ним не користуємось.А коли заходить мова про підтримку організму — вітаміни, мінерали, БАДи — відповідь часто одна:«Та ви що! Це ж дорого!»А на сигарети гроші є.На тортики — є.На зайві дрібниці — теж.Але потім приходить справжня “дороговизна”: діагнози, пігулки, втрачений час і нерви.Це не питання бюджету. Це питання пріоритетів.Тепер конкретно.Я не проповідую з підручника. Я сам приймаю кілька базових БАДів, і роблю це свідомо: • Омега-3 — для судин, мозку, серця. Знижує запалення, покращує роботу нервової системи, і взагалі — маст-хев для тих, хто хоче жити довше й ясніше думати. • Вітамін D3 — всю зиму. Бо сонця не вистачає. А цей вітамін — ключ до сильного імунітету, гарного настрою і здорових кісток. • Магній — для нервової системи, сну, м’язів. Працює як природне заспокійливе й антистрес. • Цинк — підтримує імунітет, сприяє загоєнню, впливає на гормональний баланс і навіть на якість сну. • Хондроїтин + глюкозамін — для підтримки суглобів. Особливо важливо, якщо є навантаження, надмірна вага або вік. Вони сприяють відновленню хрящової тканини й зменшують біль у суглобах.Усе це — не ліки, а підтримка, без якої організм не витягує в умовах хронічного стресу.І важливий нюанс: я беру ці БАДи не в аптеках, а в магазинах спортивного харчування.Бо там — вища концентрація, кращий склад і реальна ефективність.Аптечні БАДи часто — це просто маркетинг.⸻Хороший БАД — це не розкіш. Це альтернатива лікарняному ліжку.І повірте — вона значно дешевша.Ми роками звикали платити за хвороби.Можливо, пора почати платити за здоров’я?⸻До речі, про поїздку до морпіхів буде окремий пост трохи пізніше. Є речі, які заслуговують на окрему увагу. І ви маєте їх побачити.А поки — завершуємо збір для підрозділів зведеної стрілецької бригади на антидронові сітки.З необхідних 100 000 гривень вже є 74 000.Залишилась лише чверть!Долучайтесь. Бо це — про захист.Про життя.Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3iGToDAxYL💳Номер картки банки4441 1111 2356 2567Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Не прохач, а партнер: що змінила ця угодаУкраїна знову переписує правила. Тихо, впевнено — але безпрецедентно.Нещодавно підписана угода зі США — це не просто ще один меморандум.Це справжній поворотний момент.І не лише для нашої держави — для всієї архітектури глобальної підтримки країн, що воюють.Жодна країна, яка перебуває у стані повномасштабної війниі залежить від зовнішньої допомоги,ніколи не вела переговори з Вашингтоном на рівних.А тим більше — не диктувала власні умови.Трамп розраховував на простий сценарій.На угоду, де слабка сторона просто погодиться на все.На швидкий успіх і особистий політичний капітал.Але він прорахувався.Україна не поводилась як загнана країна.І не прийняла логіку “ви нам — ресурси, ми вам — слухняність”.Замість того, щоб погодитись на боргову модель —написану кимось і заздалегідь,наша команда відстояла партнерську логіку.Таку, де:— немає нових боргів,— ресурси контролює українська сторона,— і співпраця базується не на залежності, а на взаємній вигоді.Це не просто фінансово вигідна модель.Це — політичний сигнал.Україна поступово виходить із ролі прохача.І входить у роль гравця, який формує умови.Ми ще не там, де хотіли б бути.Але точно вже не там, де були два роки тому.Угода з США — лише один приклад.Але дуже промовистий.Він показує, що навіть у найважчих обставинахможна зберігати суб’єктність,не погоджуватись на “будь-що заради виживання”,а наполегливо йти до справедливих умов.І це варте більшого, ніж гучні заяви.Це — початок іншого етапу для української дипломатії.Підтримуємо збір для бійців Зведена стрілецька бригада Повітряних Сил Збройних Сил України на антидронові сітки, які рятують життя.Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3iGToDAxYL💳Номер картки банки4441 1111 2356 2567Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Їй було 27.Вікторія Рощина — українська журналістка.У серпні 2023 року вона поїхала на тимчасово окуповану територію,щоб розслідувати, як ФСБ викрадає українців у Запорізькій області.Вона не носила зброї.Не воювала.Просто шукала правду.І потрапила в полон до росіян.Після цього — мовчання. Жодної звістки. Жодного голосу.Аж до 2025 року, коли українській стороні передали пакет.У ньому — тіло.Позначене як “невстановлений чоловік”.Без мозку.Без очей.Без трахеї.Зі зламаними ребрами.Зі слідами катувань.Імовірно — вбита шляхом удушення.Це не просто смерть. Це показове вбивство.Її хотіли стерти — і фізично, і документально.Позбавити імені, статі, обличчя.Зробити ще одним безіменним пакетом.Бо журналістка — це небезпека для режиму.Росія боїться не кулемета.Вона боїться журналіста з диктофоном.Бо журналіст ставить запитання.І не мовчить.Рощина стала мішенню державної машини знищення.Російська армія, російські спецслужби, їхня “судова” система —це не оборона, не право, не порядок.Це організована структура терору.Їхнє завдання — не воювати, а лякати.Знищити тих, хто не боїться.Сьогодні вони називають нас “нацистами”.Себе — “визволителями”.А свою агресію — “спецоперацією за мир”.Все — за Оруеллом.Біле — це чорне.Жертва — це злочинець.Брехня — це офіційна політика.9 травня в Москві — не парад. Це шабаш тиранів.Путін збирає біля себе тих, хто підтримує терор і виправдовує смерть.Список гостей — це список співучасників.Тих, хто мовчить, поки убивають таких, як Рощина.Тих, хто аплодує, поки журналістів душать і виколюють їм очі.Але ми не забуваємо.І не мовчимо.Бо Вікторія Рощина загинула за правду.І навіть після смерті — вона її сказала.Вони вбили голос. Але не заглушили правду.Їй було 27. А в них — ні честі, ні людського обличчя.Збір на антидронові сітки:🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3iGToDAxYL💳Номер картки банки4441 1111 2356 2567Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися

Україна була найкращим прикладом для просування американської зброї.Україна стала найкращим прикладом того, чому не варто покладатися на американське озброєння.Світ уважно стежив, як Україна, маючи підтримку США, стримувала агресію однієї з найбільших армій світу.Наші військові продемонстрували: у руках вмотивованого народу американська зброя може бути надзвичайно ефективною.Але саме на нашому прикладі світ побачив і зворотний бік.У найкритичніші моменти, коли техніка і боєприпаси були потрібні терміново, постачання ставало заручником політичних ігор, внутрішніх розбірок і бюрократії.Кожна затримка в Конгресі, кожна заблокована допомога коштували нам крові, втрат і втрачених можливостей на полі бою.Україна стала нагадуванням для всього світу:сучасна зброя — це лише інструмент.Без гарантованої підтримки й політичної відповідальності постачальника навіть найкраща техніка перетворюється на купу металу, яка не змінює перебігу війни.Ми своїм досвідом довели:поставки зброї без стратегії підтримки — це не допомога, це пастка.Тому ми маємо покладатися передусім на себе.Сьогодні ми збираємо кошти на антидронові сітки для захисту позицій наших воїнів від FPV-атак.Ці сітки рятують життя там, де не завжди встигають ракети й бюрократичні рішення.Приєднуйтеся до збору — разом ми закриємо небо там, де найбільше цього потрібно.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/3iGToDAxYL💳Номер картки банки4441 1111 2356 2567Вироби Технарів | Мобільний додаток єППО |Підписатися