Ну погодьтеся, є в цьому щось знайоме 😄

Три години накручувати себе, уявляти найгірші сценарії й вірити кожній тривожній думці? Легко!

А от припустити, що все може скластися добре? Ні-ні, це вже самообман 😅

І цьому є психологічне пояснення. Наш мозок має так зване негативне упередження: ми схильні швидше помічати потенційні загрози й приділяти їм більше уваги.

А коли тривожні думки постійно прокручуються в голові, виникає відчуття, ніби ми готуємося до труднощів. Хоча насправді часто просто виснажуємо себе переживаннями про те, що може ніколи не статися.

І найприкріше, що поки ми хвилюємося про завтра, наше сьогодні вже минає. І його ніхто нам не поверне.

Ми ще встигнемо зіткнутися з труднощами, ухвалити рішення й шукати вихід. Але навіщо проживати десятки можливих сценаріїв наперед?

Звісно, особливо зараз неможливо просто взяти й перестати тривожитися. Та й не потрібно змушувати себе думати лише позитивно.

Психологічна стійкість - це не відсутність тривоги, а здатність помічати її, відрізняти реальну проблему від власних припущень і повертати увагу до того, на що ми можемо вплинути🤍

Тому повертайте себе в сьогодні. Займайтеся тим, що любите, помічайте маленькі радощі, прислухайтеся до своїх бажань і знаходьте час для всього, що дає вам відчуття життя😎

Не потрібно забороняти собі хвилюватися. Але важливо вчитися не віддавати тривозі весь свій час і всю увагу.

Бо жити потрібно не колись потім, коли все налагодиться. Жити потрібно зараз!