Сьогодні вперше за всі роки війни я відчула тваринний страх при думці, що мені потрібно на вокзал Чому я блять в 2026 році, в поколінні діджиталізаціі, розвитку всього навкруги, поки в інших місцях створюють машини часу та планують експедиції на інші планеті я повинна тваринно боятись їхати 7 годинну поїздку в поїздіАдже я з самого ранку знала про сьогоднішній ризик нічного обстрілу і найжахливіше було бачити те, як кількома днями до цього всі новинні стрічки були заповнені відео матеріалами з місця, де шахед влучив у поїзд, котрий їхав в тому ж напрямку, що зараз їде мійМене ніколи не тривожили подібні речі і я завжди була для себе за гг, у котрого безкінечні життя , але чим далі в ліс тим більше ти скидаєшся до заводських настройок та просто починаєш «існувати в таких обставинах»Я їду в поїзді і у мене на фоні постійне відчуття «а що якщо зараз єбане? Я б не хотіла помирати горівши заживо будучи в коробці металу без змоги вибратись звідси.» Я їду тут, знаючи, що ракети летять з місця мого виїзду в місце мого приїзду. А ще більше в мене зносить башню від думки, що зараз мої близькі грають гачу 50/50