Elevatorist.com

💹«Кернел» оптимізує витрати на сушіння зерна через нестабільність на світовому ринку енергоносіївКонфлікт на Близькому Сході диктує нові умови для українського агросектору. За словами Сергія Щербаня, керівника департаменту зберігання «Кернел», загрози для поставок через Ормузьку протоку роблять скраплений газ (LNG) занадто ризикованим та дорогим ресурсом.Ключові кроки компанії для енергонезалежності:🔸Впровадження рекуператорів: На газових елеваторах встановлюють власні розробки «Кернел», що дозволяють суттєво економити паливо там, де неможливо перейти на твердопаливні котли.🔸Купажування палива: Для альтернативних котлів створюють суміші з пелет та відходів переробки (зернових і олійних), щоб знизити собівартість процесу.🔸Баланс якості та ціни: Компанія відмовляється від надто дешевого палива, яке пришвидшує знос обладнання та знижує ККД.Щербань наголошує: сьогодні вартість LNG та магістрального газу фактично зрівнялася, а ринок альтернативного палива (пелет) страждає від дефіциту та високих цін (близько 13 тис. грн/т), що робить енергоефективність головним пріоритетом.

🚢Депутати Ренійської міської ради офіційно звернулися до Кабінету Міністрів та Верховної Ради з проханням втрутитися у критичну ситуацію, що склалася довкола Ренійського морського порту. За повідомленням видання «Бессарабія INFORM», головною загрозою для підприємства стало посилення позицій румунських конкурентів після придбання ними порту «Джурджулешти».Попри рекордні показники 2023 року (10,1 млн тонн вантажів), сьогодні порт втрачає обсяги перевалки. Основними чинниками регресу є:🔸Висока вартість послуг: Рені залишається найдорожчим портом регіону через високі державні збори.🔸Експансія Румунії: Купівля компанії-оператора порту Джурджулешти румунською держкомпанією «Адміністрація морських портів Констанца» створює потужний логістичний вузол, з яким українському порту важко конкурувати.Місцеві обранці запропонували уряду план порятунку, що включає скасування плати за транзит через акваторію Ізмаїла, спрощення лоцманських послуг, оптимізацію тарифів спільно з Молдовою та розв'язання земельних питань для залучення інвесторів.

💻В УЗА пропонують запровадити прозору електронну систему обліку зерна на елеваторах, яка дозволить відстежувати реальні обсяги зберігання та руху продукції, заявив президент асоціації Микола ГорбачьовЗа його словами, навіть за наявності сюрвейєрських перевірок поклажодавець має доступ лише до інформації про власне зерно, але не бачить загальних обсягів на елеваторі. В УЗА пропонують створити робочу групу разом із Мінекономіки та обговорити шляхи виходу з цієї ситуації.Зокрема як варіант, щоденне відображення обсягів приймання, відвантаження та фактичних залишків без розкриття комерційно чутливої інформації про власників зерна.«Технічно це реально: елеватор може щодня подавати дані про обсяги приймання та відвантаження. Написати ввечері, що за день відвантажили, наприклад, 1800 т, — не проблема», — пояснює Горбачьов. За словами президента УЗА, така система буде корисною і для держави, оскільки дозволить оцінювати залишки зерна і формувати повнішу картину.❓Як думаєте, реально зробити таку систему?

Україна шукає альтернативи ринку ЄС для реалізації 11 млн тонн залишків кукурудзи.За даними аналітиків Spike Brokers, з початку 2025/26 маркетингового року Україна відвантажила на зовнішні ринки 10,7 млн т кукурудзи. 🌽Експерти відзначають поступове насичення ринку Євросоюзу. Загальний імпортний попит ЄС у поточному сезоні оцінюється у 18,8 млн т. Станом на 1 березня країни блоку вже закупили 11,8 млн т, тож до кінця сезону вільна ніша становить близько 7 млн т.Навіть за оптимістичного сценарію, якщо частка України зросте до 40%, попит з боку ЄС до кінця червня навряд чи перевищить 3 млн т.Враховуючи, що загальний експортний потенціал України на березень–вересень становить близько 15 млн т, вітчизняним трейдерам доведеться реалізувати понад 11 млн т кукурудзи за межами Європи.🌽«Це суттєво підвищує стратегічне значення ринків Близького Сходу, Північної Африки та Середземномор’я у другій половині сезону, особливо зважаючи на зростаючу геополітичну нестабільність», — резюмують у Spike Brokers.

🚢Ситуація на ринку фрахту наприкінці лютого залишається неоднозначною. Попри наявність замовлень на березень, ринку все ще бракує імпульсу для впевненого зростання ставок.📍 Ключові тренди тижня:🔸Логістичні труднощі диктують правила: Через тривалі затримки лише частина замовлень є «твердими». Фрахтувальники діють обережно, бронюючи флот лише під чіткі дати та фіксовані ставки.🔸Зближення Дунаю та POC: Власники костерів дедалі частіше виставляють однакові фрахтові ідеї як для глибоководних (POC), так і для дунайських портів.🔸Боротьба за судно: У деяких випадках власники дунайських вантажів змушені пропонувати вищі ставки, щоб зафіксувати флот та виграти конкуренцію за увагу судновласників.Фрахтовий відділ Atria Brokers оцінює фрахт панамаксу кукурудзи з українських глибоководних портів до південного узбережжя Китаю на рівні 42 $/т. Фрахт для відвантаження 30 тис. т кукурудзи з українських глибоководних портів до східного узбережжя Італії залишилися на рівні 25 $/т. У сегменті костерів, фрахт до східного узбережжя Італії становить 37–39 $/т, без змін за тиждень.

Сезон 2025/26 став випробуванням для експортерів українського гороху. Попри відкриття нових ринків, вітчизняний продукт зіткнувся з жорсткою конкуренцією та новими бар'єрами.Аналітик компанії «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко виділив основні фактори, що формують поточну ситуацію:🇨🇳 Китай: Попри відкриття ринку в березні 2025-го, Україна поки що залишається «третьою зайвою». Головні обсяги тримають Канада та РФ, які мають більший ресурс та давні зв’язки.🇮🇳 Індія: Після періоду активних закупівель Індія запровадила 30% мито на імпорт жовтого гороху, фактично закривши ринок для підтримки власних фермерів.🇹🇷 Туреччина: Наш ключовий партнер минулих років надав перевагу дешевшому російському гороху (через рекордний врожай у РФ та слабкий рубль).💰 Через обмеження попиту світові ціни пішли вниз. Наприкінці осені котирування впали до 260–270 $/т CPT Одеса (порівняно з 275–280 $/т на старті сезону). Це змушує багатьох аграріїв притримувати товар. До кінця сезону Україна може експортувати ще 320 тис. т гороху. Проте надлишок пропозиції та низька рентабельність вже зараз формують негативний прогноз на майбутнє.«Така тенденція стане підґрунтям для зменшення площ під горохом на сезон 2026/27», — зазначає Максим Харченко. Китай залишається перспективним напрямком, але реальний прорив там можливий лише в наступних сезонах за умови вирівнювання цін.

🇨🇳🇺🇸Експерти ринку припускають, що китайська влада може використати державні закупівлі зерна як інструмент дипломатичного впливу напередодні квітневого візиту Дональда Трампа. Очікується, що такі демонстративні кроки назустріч Білому дому допоможуть Пекіну не лише задобрити американського лідера, а й створити сприятливий ґрунт для отримання зустрічних поступок з боку Вашингтона в інших стратегічних питаннях.«Чи є зараз ринкова логіка для того, щоб Китай закуповував більше американської сої саме в момент надходження врожаю в Бразилії? Ні. Але чи може це згладити шлях до більш продуктивного й вигідного державного візиту Трампа у квітні? Можливо», — зазначив директор пекінської консалтингової компанії Trivium China Even Rogers Pay. 💰Наразі китайські державні компанії Sinograin та COFCO уже придбали близько 12 млн тонн американської сої з жовтня, заплативши майже на $100 млн більше, ніж у разі закупівель бразильської, виходячи з ринкових цін.Трейдери заявляють, що зростання цін на американську сою збільшило розрив з бразильськими вантажами. Це змусить китайських покупців платити набагато вищі премії, ніж вони платили з листопада.

Українським експортерам складно конкурувати з Росією на зернових ринках Африки. Російські державні компанії працюють за довгостроковими контрактами і можуть демпінгувати, заявив заступник генерального директора Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко.💰Також проблемою цього ринку залишаються ризики розрахунків. У деяких країнах Африки оплата за поставлену продукцію може суттєво затримуватись або надходити після постачання товару, що значно підвищує фінансові ризики для експортерів.«Мені здається, що правильною державницькою позицією був би розвиток спроможності Еспортно-кредитного агентства забезпечувати гарантії в експорті в африканські країни», — сказав Хоменко. Разом із тим Хоменко визнав, що фінансових можливостей держави може бути недостатньо для повноцінного наповнення ЕКА. У такому разі, за його словами, доцільно залучати європейських партнерів, аргументуючи це тим, що перенаправлення української агропродукції з ЄС до Африки також відповідає інтересам європейського ринку.

🌍Після 25 років переговорів Європейський Союз та блок МЕРКОСУР (Бразилія, Аргентина, Уругвай, Парагвай та Болівія) нарешті підписали угоду про вільну торгівлю. Це крок до створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі.Публіцист і аналітик польсько-українських відносин Пьотр Іздебський вважає, що ця угода — не лише економічна новина, а й геополітичний маркер. На його думку, ЄС шукає стабільності на Півдні, оскільки не має чітких термінів завершення війни на Сході. Існує ризик, що Україна може втратити майбутні ринки збуту, якщо не почне діяти вже зараз.Водночас аналітик Argus Media Олексій Єрьомін заспокоює: кардинальних змін для українського зерна поки не передбачається. Угода переглядає умови лише для кукурудзи, але в ЄС і так діє нульове мито на неї з 2020 року. Пшениця, ячмінь, ріпак та соняшник взагалі не підпадають під тарифні зміни.Для України зараз критичнішими є обстріли портів, енергетики та логістики, аніж конкуренція з Латинською Америкою.Водночас Володимир Пугачов («Дунайська соя») зазначає, що в сегменті сої Україна має шанс на успіх, бо ЄС залишається імпортозалежним від сої. Українські виробники не-ГМО сої можуть розраховувати на преміальні ринки (наприклад, Німеччину) з надбавкою від $15 до $70 за тонну.

Розрив між «полем» та офісом — це прихована діра в бюджеті багатьох агрокомпаній. Поки менеджери домовляються про угоди в полях, офіс тоне в паперовій логістиці, а важлива інформація губиться десь посеред Excel-таблиць та особистих нотаток, пише Latifundist.com.Ще одна проблема — залежність від «людського фактора». Якщо база партнерів зберігається в телефоні менеджера, то разом із його звільненням компанія втрачає і контакти, і домовленості.Експерти рекомендують переходити на єдиний інформаційний простір. Наприклад, NetHunt CRM допомагає об’єднати закупівлю, продажі та логістику в одну систему:✅ Всі контакти та історія угод належать компанії, а не окремим працівникам. ✅ Менеджер фіксує домовленості зі смартфона прямо з поля. ✅ Договори, рахунки та ТТН підтягуються автоматично, що мінімізує помилки.«Для агробізнесу CRM — це не про «цифровізацію заради галочки», а про перехід до зрозумілої системи. У конкурентному середовищі виграє той, хто краще керує процесами», — зазначають у NetHunt CRM.