Elevatorist.com

🟢 Агрохолдинг НІБУЛОН завершив третю повну інвентаризацію викидів парникових газів для всіх своїх 40 виробничих філій (за міжнародним стандартом GHG Protocol). Попри складну ситуацію в енергетиці та роботу на генераторах, компанія показала гарну екодинаміку. Головні цифри: 📉 Прямі та непрямі викиди за рік зменшилися на 2,89% (мінус 10 410,93 т $CO_2$-екв. порівняно з 2024 роком). ⚡️ Викиди від споживання купованої електрики впали майже на 35% завдяки жорсткій економії та оптимізації. 🚛 Викиди від спалювання палива транспортом зменшилися на 18,3% відносно базового 2023 року (зекономили 4 506,77 т $CO_2$-екв.). Досягли цього через розумне планування маршрутів. 🌳 Зелені насадження на об'єктах холдингу за рік поглинули 247,26 тонни $CO_2$-екв. У 2025 році «НІБУЛОН» уперше порахував викиди від відходів власної операційної діяльності (Scope 3) — вони склали 716,98 т $CO_2$-екв.  Ці дані стануть базою для масштабної декарбонізації: від точного землеробства та модернізації техніки до нових енергоощадних технологій.

Польща та Україна можуть створити спільний новий експортний коридор між Європою та Близьким Сходом. Про це заявив голова правління Агентства розвитку промисловості Польщі Бартломей Бабуська. «Якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом, — ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес», — сказав Бабуська.  Окрему увагу польська сторона приділяє формуванню нової міжурядової угоди між Україною та Польщею щодо співпраці у відбудові. Документ має визначити правила реалізації спільних проєктів, механізми відбору компаній та умови участі бізнесу.  За словами Бабуськи, одним із перших пілотних проєктів може стати будівництво автомагістралі між пунктом пропуску «Корчова–Краківець» та Львовом. Бабуська додав, що великі польські будівельні компанії вже готові працювати в Україні, попри воєнні ризики.

✅Угорщина з 13 травня скасувала заборону на імпорт агропродукції з України. Урядова постанова про заборону втратила чинність, а новий парламент не став закріплювати цю норму в законодавстві, повідомляє видання Infostart із посиланням на Спілку угорських фермерів (MAGOSZ). Депутати залишили в силі лише частину попередніх тимчасових рішень уряду, і аграрне ембарго до цього переліку не потрапило. Відтак, імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, яєць та м'яса птиці знову дозволений. Для ввезення тепер достатньо лише заздалегідь повідомити Національне управління безпеки харчового ланцюга Угорщини (NÉBIH). Як пояснив генсек MAGOSZ Чаба Тібор Андраш, раніше імпорт до самої Угорщини був повністю заблокований (дозволявся лише контрольований транзит), а тепер для перетину кордону немає жодних перешкод. Водночас угорські фермери та зернотрейдери стурбовані через можливе падіння попиту на місцеву продукцію. MAGOSZ уже звернулася до уряду та профільного міністерства, сподіваючись, що скасування обмежень — це просто технічна помилка через поспіх у парламенті. Зі свого боку, старший брокер Barva Invest Ольга Харабара у коментарі Latifundist.com зауважила, що хоча юридично заборону знято, Угорщина навряд чи одразу почне приймати українське зерно. Офіційних заяв від уряду чи Мінфіну Угорщини щодо лібералізації торгівлі ще не було. Експертка прогнозує, що на практиці імпортери можуть зіткнутися з бюрократичними перешкодами, допоки ситуація остаточно не проясниться.

🔴 Європейський Союз посилює вимоги до екологічності та простежуваності агропродукції. Набрання чинності оновленою Директивою з відновлюваної енергетики (RED III) змусить українських виробників кардинально переглянути підходи до експорту сої. Директива RED III фактично переводить європейський біопаливний ринок у формат жорсткого контролю за викидами парнікових газів та вимагає повної простежуваності кожного кілограма сировини. Документ суттєво обмежує роль традиційних продовольчих культур (зокрема й сої) у виробництві біопалива, змушуючи бізнес працювати виключно через сертифіковані ланцюги постачання. Для українських експортерів сої, для яких ринок ЄС уже став традиційним, нові правила стануть серйозним викликом. Відтепер для поставок до Європи компаніям доведеться: 🔸 Проходити обов’язкову сертифікацію за визнаними стандартами (наприклад, ISCC EU).🔸Забезпечувати стовідсоткову простежуваність кожної партії зерна від поля до кордону.🔸Доводити низький ризик непрямих змін у землекористуванні ($low\text{-}ILUC\text{-}risk$). Подробиці про впровадження RED III читайте у тексті за посиланням.

🇨🇳Китай зобов'язався до 2028 року щороку імпортувати американські сільськогосподарські товари щонайменше на $17 млрд. Як повідомляє Bloomberg, про це заявили в Білому домі за підсумками переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні.Окрім цього, сторони створять спеціальні ради з питань торгівлі та інвестицій, які в адміністрації США назвали «наріжним каменем цієї історичної угоди». Своєю чергою, Мінторгівлі КНР підтвердило узгодження низки кроків, включно із взаємним зниженням мит на деякі товари, хоча деталі умов ще доопрацьовуються.Нові закупівлі на $17 млрд стануть додатком до вже наявних зобов'язань щодо імпорту сої з США. Нагадаємо, раніше КНР виконала першочерговий план із купівлі 12 млн тонн сої, а Вашингтон заявляв про наміри Пекіна купувати по 25 млн тонн щорічно протягом трьох років.Проте аналітики налаштовані скептично, нагадуючи, що минулі обіцянки Китаю часто залишалися невиконаними. Зокрема, Пекін так і не досяг цільових показників угоди 2020 року щодо додаткового імпорту товарів з США на $200 млрд, а останнім часом країна взагалі переорієнтувалася на дешевшу продукцію з Бразилії. Експерти вважають, що хоча $17 млрд і підтримають американських фермерів, цієї суми замало для кардинального покращення їхнього фінансового становища.

На Київщині група осіб під виглядом експорту агропродукції заволодівали коштами іноземних покупців, повідомив Офіс Генпрокурора. Шахраї створили мережу підставних фірм, від імені яких укладали фіктивні контракти на постачання зерна та іншої агропродукції, зокрема до країн ЄС. Жертв залучали через інтернет, пропонуючи товари за заниженими цінами. Переговори з іноземцями вела жінка, яка володіє кількома мовами та позиціонувала себе як професійний менеджер із продажу. Вона переконувала клієнтів у надійності партнерства, після чого з ними підписували договори. Головною умовою угод була обов'язкова передоплата — нібито для підготовки вантажу та оплати логістики. Отримавши кошти на рахунки підконтрольних компаній, зловмисники переводили їх у готівку або розганяли по інших рахунках, а потім зникали зі зв'язку. Виконувати зобов'язання за контрактами ніхто не збирався. Наразі серед офіційно встановлених потерпілих — бізнесмени з Німеччини, Хорватії та Ізраїлю. Загальна сума збитків уже перевищує €600 тисяч.

В 2026/27 МР загальний врожай українських олійних очікується на рівні близько 22,8 млн т, інформують аналітики УкрАгроКонсалт. Основною олійною нового сезону залишиться соняшник, формуючи найбільшу частку виробництва.Експерти прогнозують, що виробництво соняшнику зросте до 13,7 млн т. Це дозволить збільшити переробку та експорт соняшникової олії і шроту.Ринок сої в новому сезоні продовжить балансувати між експортом і внутрішньою переробкою. Переробні підприємства поступово збільшують свою присутність на внутрішньому ринку, попри високу конкуренцію з боку експортерів.Ріпак також посилює свою роль в олійному секторі. Аналітики вважають, що, не зважаючи на погодні ризики, внутрішня переробка культури може встановити новий рекорд.«Структура балансів соняшнику сої та ріпаку демонструє зміни співвідношення між експортом внутрішньою переробкою та кінцевими запасами. Дані посівної кампанії підкреслюють повільніший темп сезону та посилення залежності ринку від погодних умов», — підсумували в УкрАгроКонсалт.

💰Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спільно з ПриватБанком та Райффайзен Банком запускає програму підтримки — Enterprise Security Enhancement (ESE). Тепер бізнес та громадяни, чиє кредитне майно постраждало від обстрілів, зможуть розраховувати на часткове списання боргів. За звичайних умов позичальник зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі, навіть якщо техніка чи будівля, на які бралися гроші, вщент знищені ракетою. Оскільки страхування воєнних ризиків в Україні досі є рідкістю, підприємці часто бояться інвестувати у розвиток. Як працюватиме новий механізм:1.     Якщо заставне майно пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, банк зможе списати частину кредиту.2.     Втрати банку покриватиме ЄБРР за рахунок коштів міжнародних донорів.3.     Програма розрахована саме на капітальні інвестиції (обладнання, техніка, будівництво), а не на закупівлю сировини чи зарплати (обіговий капітал). Щоб уникнути зловживань, діятимуть ліміти компенсацій та мінімальні пороги збитків. Програма працюватиме лише у випадках, коли власник не має інших джерел відшкодування (наприклад, страхових виплат).

🌾В Україні з нішевими культурами ситуація неоднозначна. З одного боку, нема переповнених «нішою» елеваторів, але з іншого — ціни скачуть так, що аграрії просто не знають, до чого готуватися. Про тенденції для гороху, ячменя та жита розповів продакт-менеджер відділу насінництва «Віломікс Україна» Святослав Кравчук, пише Latifundist.com.Горох: Тут справжня «цінова яма». Ціни обвалилися майже вдвічі. Поки Канада домовляється з Китаєм, а Індія закривається квотами, українським фермерам довелося пригальмувати з експортом. Площі під посів уже скоротили, тож тепер надія лише на те, що дефіцит у майбутньому нарешті підштовхне цінник вгору.Жито: Тут ситуація розвернулася на 180 градусів. Запасів нуль, а 40% того, що посіяли, піде на корм худобі. Відтак можливий імпорт культури. Ціна на жито зараз навіть вища, ніж на гарну пшеницю, але фермери все одно обережні — бояться, що завтра ринок знову «просяде».Ячмінь: Тут усе тримається «на тоненькому». Експортувати важко, бо конкуренція у світі шалена. До того ж погода цього року постійно вставляє палиці в колеса: то сіяти пізно почали, то хвороби через вологість чіпляються. Прогнозувати врожай зараз — справа невдячна.Нішевий ринок — зараз гра для терплячих. Логістика не підводить, але цінові гойдалки змушують аграріїв постійно тримати руку на пульсі.

«ТАС ДНІПРОВАГОНМАШ» завершив 2025 рік зі збитками⬇️Замовлень під кінець року майже не залишилося, і компанія зафіксувала 151,4 млн грн збитку. Для порівняння — 2024 рік завод закінчив із прибутком у 62 млн грн. Виторг теж просів на 12% (до 1,54 млрд грн).Завод встиг закрити великі замовлення — відвантажив 250 вагонів для LTG Cargo та понад 250 платформ для «ЦТС Ліски». Але коли ці контракти закінчилися, нових замовлень у 4 кварталі фактично не було.Проблема не лише в заводі, а в ситуації на залізниці взагалі:1️⃣ Перевезення впали на 7,7%.2️⃣ Вагонів забагато. Через профіцит ціни на оренду впали, тому купувати нові вагони невигідно.Попри збитки, завод не опускає руки й активно «прорубує вікно» в ЄС. Спільно з австрійцями (TransAnt) вони розробляють платформи під євроколію (1435 мм).⚡️Буквально сьогодні, 1 травня 2026 року, завод почав відвантажувати нову партію платформ типу Sgnss для європейців. Також підприємство уперше провело гальмівні випробування за євростандартами на своїх потужностях.