Elevatorist.com

🚢Представники портової галузі звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом створити окремий механізм швидкого відновлення портової інфраструктури, пошкодженої російськими атаками. Про це йдеться у відкритому листі на Latifundist.com. «У нормальному бізнес-плані немає рядка «відновити завод після ракетного удару втретє за рік». Але бізнес цим займається. Питання в тому, скільки разів одна й та сама компанія може відновлювати критичну інфраструктуру самотужки», — зазначають автори листа.  Представники галузі хочуть, щоб їм надавали допомогу за прикладом допомоги енергетичній інфраструктурі. «Якщо система критична для країни, її відновлення не може бути лише проблемою власника конкретного об’єкта», — наголошується у зверненні.  Автори листа зазначають, що наслідки пошкодження портів менш помітні для суспільства, ніж перебої в енергопостачанні, однак вони призводять до зриву відвантажень, зростання логістичних витрат, додаткових ризиків для трейдерів та зниження цін для агровиробників

🟢Україна має потенціал увійти до лідерів європейського ринку біометану, повідомляє видання Farmer.pl з посиланням на аналітиків польського Банку національного господарства (BGK). За їхніми оцінками, вже у найближчі роки Польща здатна щорічно приймати до 1 млрд м³ українського екологічного палива, виконуючи роль стратегічного транзитного хабу для його постачання до інших країн Євросоюзу. ⬆️ Прогноз: До 2050 року річний потенціал виробництва біометану в Україні може сягнути від 9,7 до 21,8 млрд м³. Однак для цього необхідно адаптувати законодавство до стандартів ЄС, залучити інвестиції та модернізувати логістику. Польща, своєю чергою, готова стати ключовим логістичним вузлом. Країна вже має розвинену ГТС та інтерконектори з Україною. Базою для цієї інтеграції є меморандум, підписаний у 2023 році між операторами газотранспортних систем двох країн («ГТС України» та Gaz-System). Подальше технічне та нормативне зближення дозволить Польщі перетворитися на головний транзитний коридор для українського біометану на ринки Західної Європи. Наразі польський сектор перебуває на початковому етапі розвитку виробництва біометану.  За оптимістичного сценарію виробництво біометану в країні може досягти 5 млрд м³ на рік до 2035 року. В Україні зараз працює 6 біометанових заводів, які сумарно виробляють 106 млн куб. м біометану на рік.

❓❗️Скандал навколо «Волиця-Агро» оголив системну проблему українського агросектору: передаючи врожай на зберігання, власник фактично втрачає можливість контролювати його в реальному часі. Зараз система працює декларативно — елеватор звітує державі, а фермер залишається осторонь, тримаючи в руках «цифрову» складську квитанцію, яку все одно доводиться роздруковувати. Керівники компанії INBULK — CEO Олександр Романів та CMO Юрій Романюк — поділилися з Latifundist.com баченням того, як технології можуть захистити бізнес від шахрайства. 🔍 Сьогодні паперовий документ досі відіграє ключову роль. В INBULK переконані: єдиним джерелом правди має стати Державний реєстр, а паперовий носій — лише його копією. Завдяки впровадженню QR-кодів чи аналогічних цифрових міток власник зерна має отримати можливість у будь-який момент перевірити: ▪️Чи дійсно квитанція зареєстрована?▪️Який її поточний статус (актуальна чи вже погашена)?▪️Які реєстраційні дії з нею відбувалися? 💡 Для повернення довіри до елеваторного ринку INBULK пропонує впровадити чітку цифрову архітектуру захисту прав власності: Кабінет поклажодавця: Базовий інтерфейс, де фермер бачить усі свої квитанції та миттєво отримує сповіщення про їхній випуск або погашення. При цьому комерційні дані залишаються закритими для сторонніх — доступ надається лише учасникам конкретної операції. Принцип беззаперечної згоди: Будь-яка фізична чи юридична дія із зерном (приймання, відвантаження, перепис на іншу компанію або погашення квитанції) стає можливою виключно після цифрового підтвердження від власника. Автоматичні сповіщення (Alerts): Попри те, що зерно в силосах знеособлене, система повинна моніторити загальний баланс. Якщо фізичні залишки на елеваторі раптово стають меншими, ніж сумарний обсяг задекларованого в реєстрі зерна всіх поклажодавців, власники мають негайно отримати push-повідомлення. Це дозволить вчасно зреагувати й залучити службу безпеки до того, як товар зникне в невідомому напрямку.

Комерційний директор ГК Alebor Group Микола Махневич на конференції Grain Ukraine 2026 розповів сайту Elevatorist.com, що цей сезон був важким.Погодні умови сильно ускладнили збір врожаю, а відтак і його реалізацію.  З цієї причини було важко побудувати довгострокову стратегію експорту. Є зараз нюанси і в роботі елеваторів. В основному великі потужності для зберігання можна заповнити власною продукцією. Що ж стосується фермерів, то, за словами Микола Махневича, вони розтягували збирання врожаю, сушили своє зерно невеликими партіями на власних потужностях і зберігали у власних складах. «Ніхто нікуди не поспішав, і ми бачимо, що вони зараз розторговують перехідні залишки. Залишків зараз в Україні ще багато, але знову ж таки, ніхто нікуди не поспішає», — говорить комерційний директор ГК Alebor Group.  Він також відмітив труднощі з логістикою. Проблеми виникають із перевезенням зерна залізницею:  «Часто попадаємо в ситуацію, коли плануємо один період вивезення товару, а виходить зовсім інший».

🚢 Через переорієнтацію експорту на початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році потужність дунайських портів зросла до 35 млн тонн на рік. Проте з повноцінним відновленням роботи портів Великої Одеси завантаженість Дунайського регіону почала стрімко падати: з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му. За прогнозами, у 2026 році цей показник може знизитися до 5 млн тонн. Про це під час конференції Ukrainian Danube Conference в Одесі повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба. За словами урядовця, без системної допомоги держави придунайські порти втрачають конкурентоспроможність, що загрожує простоєм потужностей, відтоком кваліфікованих кадрів та економічним спадом у регіоні. Щоб змінити ситуацію, Мінрозвитку пропонує комплекс рішень: ▪️Єдиний менеджмент: Створення спільної системи управління для всіх дунайських портів.▪️Реінвестування: Залишення щонайменше 30% вільного прибутку держпідприємств на модернізацію інфраструктури.▪️Пільгова логістика: Запровадження знижок на залізничні перевезення до портів Ізмаїл та Рені, а також гнучких тарифів.▪️Розвиток виробництва: Створення індустріальних парків на вільних ділянках для формування доданої вартості та стимулювання нових вантажопотоків. Окремим стратегічним вектором є інтеграція української частини Дунаю до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T), що відкриє доступ до європейських грантів та інвестицій. Крім того, міністерство фокусується на посиленні ППО, забезпеченні енергетичної стійкості портової інфраструктури та залученні міжнародної допомоги.

🟢 Агрохолдинг НІБУЛОН завершив третю повну інвентаризацію викидів парникових газів для всіх своїх 40 виробничих філій (за міжнародним стандартом GHG Protocol). Попри складну ситуацію в енергетиці та роботу на генераторах, компанія показала гарну екодинаміку. Головні цифри: 📉 Прямі та непрямі викиди за рік зменшилися на 2,89% (мінус 10 410,93 т $CO_2$-екв. порівняно з 2024 роком). ⚡️ Викиди від споживання купованої електрики впали майже на 35% завдяки жорсткій економії та оптимізації. 🚛 Викиди від спалювання палива транспортом зменшилися на 18,3% відносно базового 2023 року (зекономили 4 506,77 т $CO_2$-екв.). Досягли цього через розумне планування маршрутів. 🌳 Зелені насадження на об'єктах холдингу за рік поглинули 247,26 тонни $CO_2$-екв. У 2025 році «НІБУЛОН» уперше порахував викиди від відходів власної операційної діяльності (Scope 3) — вони склали 716,98 т $CO_2$-екв.  Ці дані стануть базою для масштабної декарбонізації: від точного землеробства та модернізації техніки до нових енергоощадних технологій.

Польща та Україна можуть створити спільний новий експортний коридор між Європою та Близьким Сходом. Про це заявив голова правління Агентства розвитку промисловості Польщі Бартломей Бабуська. «Якщо ми побудуємо сучасну дорожню та залізничну інфраструктуру до Одеси, зокрема з портами і, можливо, польським (портом, — ред.) біля Одеси в майбутньому, то Україна і Польща контролюватимуть маршрут, який змінить експортну географію Європи. Це шанс епохального масштабу. І ми повинні зробити все, тому що обидві наші країни мають у цьому величезний інтерес», — сказав Бабуська.  Окрему увагу польська сторона приділяє формуванню нової міжурядової угоди між Україною та Польщею щодо співпраці у відбудові. Документ має визначити правила реалізації спільних проєктів, механізми відбору компаній та умови участі бізнесу.  За словами Бабуськи, одним із перших пілотних проєктів може стати будівництво автомагістралі між пунктом пропуску «Корчова–Краківець» та Львовом. Бабуська додав, що великі польські будівельні компанії вже готові працювати в Україні, попри воєнні ризики.

✅Угорщина з 13 травня скасувала заборону на імпорт агропродукції з України. Урядова постанова про заборону втратила чинність, а новий парламент не став закріплювати цю норму в законодавстві, повідомляє видання Infostart із посиланням на Спілку угорських фермерів (MAGOSZ). Депутати залишили в силі лише частину попередніх тимчасових рішень уряду, і аграрне ембарго до цього переліку не потрапило. Відтак, імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпаку, соняшнику, яєць та м'яса птиці знову дозволений. Для ввезення тепер достатньо лише заздалегідь повідомити Національне управління безпеки харчового ланцюга Угорщини (NÉBIH). Як пояснив генсек MAGOSZ Чаба Тібор Андраш, раніше імпорт до самої Угорщини був повністю заблокований (дозволявся лише контрольований транзит), а тепер для перетину кордону немає жодних перешкод. Водночас угорські фермери та зернотрейдери стурбовані через можливе падіння попиту на місцеву продукцію. MAGOSZ уже звернулася до уряду та профільного міністерства, сподіваючись, що скасування обмежень — це просто технічна помилка через поспіх у парламенті. Зі свого боку, старший брокер Barva Invest Ольга Харабара у коментарі Latifundist.com зауважила, що хоча юридично заборону знято, Угорщина навряд чи одразу почне приймати українське зерно. Офіційних заяв від уряду чи Мінфіну Угорщини щодо лібералізації торгівлі ще не було. Експертка прогнозує, що на практиці імпортери можуть зіткнутися з бюрократичними перешкодами, допоки ситуація остаточно не проясниться.

🔴 Європейський Союз посилює вимоги до екологічності та простежуваності агропродукції. Набрання чинності оновленою Директивою з відновлюваної енергетики (RED III) змусить українських виробників кардинально переглянути підходи до експорту сої. Директива RED III фактично переводить європейський біопаливний ринок у формат жорсткого контролю за викидами парнікових газів та вимагає повної простежуваності кожного кілограма сировини. Документ суттєво обмежує роль традиційних продовольчих культур (зокрема й сої) у виробництві біопалива, змушуючи бізнес працювати виключно через сертифіковані ланцюги постачання. Для українських експортерів сої, для яких ринок ЄС уже став традиційним, нові правила стануть серйозним викликом. Відтепер для поставок до Європи компаніям доведеться: 🔸 Проходити обов’язкову сертифікацію за визнаними стандартами (наприклад, ISCC EU).🔸Забезпечувати стовідсоткову простежуваність кожної партії зерна від поля до кордону.🔸Доводити низький ризик непрямих змін у землекористуванні ($low\text{-}ILUC\text{-}risk$). Подробиці про впровадження RED III читайте у тексті за посиланням.

🇨🇳Китай зобов'язався до 2028 року щороку імпортувати американські сільськогосподарські товари щонайменше на $17 млрд. Як повідомляє Bloomberg, про це заявили в Білому домі за підсумками переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна в Пекіні.Окрім цього, сторони створять спеціальні ради з питань торгівлі та інвестицій, які в адміністрації США назвали «наріжним каменем цієї історичної угоди». Своєю чергою, Мінторгівлі КНР підтвердило узгодження низки кроків, включно із взаємним зниженням мит на деякі товари, хоча деталі умов ще доопрацьовуються.Нові закупівлі на $17 млрд стануть додатком до вже наявних зобов'язань щодо імпорту сої з США. Нагадаємо, раніше КНР виконала першочерговий план із купівлі 12 млн тонн сої, а Вашингтон заявляв про наміри Пекіна купувати по 25 млн тонн щорічно протягом трьох років.Проте аналітики налаштовані скептично, нагадуючи, що минулі обіцянки Китаю часто залишалися невиконаними. Зокрема, Пекін так і не досяг цільових показників угоди 2020 року щодо додаткового імпорту товарів з США на $200 млрд, а останнім часом країна взагалі переорієнтувалася на дешевшу продукцію з Бразилії. Експерти вважають, що хоча $17 млрд і підтримають американських фермерів, цієї суми замало для кардинального покращення їхнього фінансового становища.