Блог економіста | Нова ТЕЦ чи когенераційні установки?Нещодавно в експертному колі знову...

Нова ТЕЦ чи когенераційні установки?Нещодавно в експертному колі знову зайшла дискусія: що краще для Києва — відбудувати ТЕЦ замість зруйнованої ТЕЦ-4 чи розгорнути мережу когенераційних установок (КГУ)?Раніше я робила огляд медіа на цю тему, а зараз покопалась у цифрах. Відповідь неочевидна.ТЕЦ-4 — це 160 МВт електричної потужності та 1080 Гкал/год теплової. Вона обслуговує понад тисячу будинків у Дарницькому районі. Тому заміна ТЕЦ — не дрібниця.1. Пʼять варіантів і їхня вартість (без врахування воєнних ризиків)🏭 Нова вугільна ТЕЦ. $480–640 млн на будівництво + $100–150 млн на теплову інфраструктуру = $600–800 млн. І це ще до модернізації теплових мереж, які в Києві зношені на 60–80%. Плюс вугілля в умовах війни — окрема логістична та політична головоломка: донецькі шахти, на чиє вугілля була розрахована ТЕЦ-4, ми втратили. Думаю, цей варіант навіть не варто розглядати серйозно.🏭 Нова газова ТЕЦ (парогазова установка) на 160 МВт. $210–280 млн на будівництво + $40–50 млн на додаткові газові котли = $250–330 млн. Удвічі-втричі дешевша за вугільну, нижча собівартість енергії в довгостроковій перспективі. Але будується роками, і проблему зношених мереж не вирішує.🏭 36 КГУ по 4,5 МВт — повне відтворення електричної потужності (160 МВт). $192 млн на установки + $15–20 млн газове господарство + $25–30 млн електротехнічна частина + $15 млн теплова мережа + $20 млн будівництво = ~$270–280 млн, плюс обов'язково котли на ~900 Гкал/год (~$45–50 млн), бо 36 машин дадуть лише ~140 Гкал/год тепла замість потрібних 1080. Разом: ~$320 млн. Дорожче за газову ТЕЦ і складніше в експлуатації.🏭 Повна заміна теплової потужності ТЕЦ на КГУ (267 установок) — найдорожчий варіант. $1,32 млрд на КГУ + $80–100 млн газопровід + $120–150 млн підстанція 330 кВ + $150–200 млн теплова мережа та будівництво = ~$1,7–1,8 млрд. Економічно і технічно — утопія, бо додаткові 1200 МВт в одній точці київська мережа не «переварить» без модернізації всіх підстанцій міста, споживання газу зростає у 7–8 разів порівняно з котлами. За ці гроші можна збудувати дві парогазові ТЕС або повністю модернізувати тепломережі всього Києва.🏭 Гібридний варіант. ~15 КГУ по 4,5 МВт для критичної інфраструктури — насоси, лікарні, школи (67 МВт, ~$80 млн) + великі газові водогрійні котли для основного тепла (~$45–50 млн) + інфраструктура (~$25–30 млн) = $150–160 млн. Монтується за 12–18 місяців. Але втрачається 100 МВт генерації електроенергії. 2. Ефективність: чому КГУ не завжди вигіднішіКГУ мають вищий ККД (85–93%) проти ТЕЦ (70–85%) і теоретично економлять до 40% палива. Якщо встановити їх поруч зі споживачем — усуваються ще й втрати в київських мережах, які сягають 30%. Здавалося б, очевидна перевага.Але у довгостроковій перспективі (20+ років) централізована ТЕЦ дає нижчу собівартість одиниці енергії за рахунок ефекту масштабу. Обслуговувати сотні розрізнених машин по всьому місту значно дорожче, ніж одну велику станцію.3. Чому масове розгортання КГУ в Києві — це складніше, ніж здаєтьсяТруби для відведення викидів мають бути вищими за навколишні будинки — понад 60–70 м у житловому дворі; на великій ТЕЦ можна застосовувати потужні системи фільтрації, що недоступно для малих установок. Вільних ділянок у щільній забудові майже немає, і витрати на землевідведення та підключення до газових мереж високого тиску можуть перевищити вартість самого обладнання. І нарешті — газопоршневі двигуни шумлять вночі.То що вигідніше?Як на мене, відповідь залежить від того, яке завдання ми ставимо.Якщо місто хоче зберегти і виробництво електрики, і теплозабезпечення — оптимальний варіант газова ТЕЦ. Дорожче, ніж гібрид, але дешевше за все інше і дає повноцінну заміну ТЕЦ-4.Якщо електрику можна взяти з інших джерел — як це, мабуть, і відбувається зараз — то гібридний варіант з КГУ на критичну інфраструктуру плюс котли на основне тепло виглядає розумнішим вибором. Швидше і дешевше. Але більше точкових труб у дворах — і без генерації.