Велика, невидима роботаЄ два типи роботи: та, яку легко побачити, і та, яка залишається в тіні, але без неї нічого б не відбулося. Я нарешті завершила величезний шматок саме такої невидимої роботи — впорядкувала тексти для книжки про євроінтеграцію на 247 сторінок.Я написала сама два розділи — про поштові послуги та авіаційний транспорт. Але основна моя роль була редакторська та організаційна: знайти експертів, пояснити, про що писати, нагадувати про дедлайни, сваритися (і знову нагадувати), прочитати всі тексти, залишити коментарі, отримати допрацьовані версії, відправити їх літературній редакторці, перечитати після неї, виправити, що залишилося, звести все в єдиний документ, знайти дублювання, написати вступ, перевірити форматування і, нарешті, відправити на макетування.Ця робота ще не закінчена — попереду перевірка макета та відповідність вимогам донора. Але на цьому етапі я відчуваю і втому, і величезне задоволення. Бо коли результат з’явиться у вигляді готової книжки, всі побачать лише гладкий, відредагований текст, гарну верстку, логічну структуру. А от всі ті години пошуку експертів, виправлень, суперечок і безкінечних правок залишаться за кадром.Але вони були. І вони варті того. 💙