Telegram statistics channel - @economikabond

🦄 Перший fintech-єдиноріг в Україні: «розробника monobank оцінили в $1 млрд» — майоріють у всіх медіа заголовки.Але із залученням цієї інвестиції не все так однозначно. Давайте розбиратися.🟠 Що сталося:▪️ Український ІТ-холдинг Fintech-IT Group, який розробляє програмне забезпечення для monobank, залучив гроші від американського фонду підприємництва для України та Молдови (UMAEF) через їхню венчурну структуру U.Ventures. Компанію оцінили більш ніж у $1 мільярд. 🟠 Важливі нюанси:▪️ Monobank по своїй суті — це програмне забезпечення (розробники софта), а не банківська структура з ліцензією. Працює ця софтверна компанія під брендом monobank за ліцензією банку Universal Bank, власником якого є Сергій Тігіпко.▪️ З урахуванням специфіки інвестування в ІТ-стартапи та відсутності банківської ліцензії у Fintech-IT Group, яка залучила фінансування від U.Ventures, стверджувати, що це перший український фінтех-єдиноріг, я би не став. Є низка нюансів, які слід враховувати.▪️ Яку конкретно суму грошей надали і який тип фінансування (еквіті, мезонін, convertible debt) — не повідомляють. Виходячи з офіційної інформації на сайті U.Ventures - їхній максимальний чек в 1 угоду - 2 млн долл. Фінансисти подейкують про 5-7 мільйонів доларів - це може бути сумарним тікетом цього раунду залучення разом з іншими венчурними фондами. Тому доля, яка продавалася - точно менше 1%. ▫️ Та в будь-якому разі це позитивно: фонд з американськими інвестиціями, серед яких є кошти платників податків США, адже UMAEF фінансується Держдепом. Це добрий сигнал — український бізнес продовжують підтримувати.▫️ Єдиний мінус цієї угоди: monobank — і так суперприбутковий та великий бізнес в Україні. Понад 9 мільйонів клієнтів по всій країні. Більше 1 млрд грн чистого прибутку monobank отримав 2024 року. Це 25 млн долл за 1 рік роботи. Тому інвестиції у $2-5 млн (або навіть $10 млн) фонду UMAEF навряд чи суттєво змінять вже й так стабільний фінансовий стан компанії. А з амбіціями власників і так все добре 😉 (знаю одного з них особисто). ▫️ Хотілося б, щоб американські інвестиційні фонди більше підтримували малий та середній бізнес, особливо виробничі компанії, які працюють у сфері переробки, створюють кінцевий продукт і продають його в Україні або експортують до ЄС і США. Тим більше, що ці фонди засновувалися та активно користуються грошима платників податків США. ▫️ Адже зараз можливості для залучення фінансування для компаній реального сектору наразі досить обмежені. Кредити — під шалені відсотки, із твердою заставою у вигляді нерухомості або іншого бізнесу.☝️ Нагадаю, що за визначенням ЄБРР, малий і середній бізнес — це компанії з річним оборотом до 50 мільйонів євро.

⚠️ Сьогодні під масовою атакою ворога — захід України, Львівщина. Повідомляють, що горить індустріальний парк Sparrow. За офіційною інформацією, постраждалих немає.▪️ Як і немає, по факту, більш безпечних регіонів в Україні наразі для промисловості та індустріальних парків. По факту, черг з інвесторів, які бажають побудувати завод, навіть з пільгами індустріальних парків, немає — це об’єктивні економічні фактори.▪️ Війна триває. Зазіхання ворога на територію країн ЄС та постійні обстріли інфраструктури диктують нам свої умови для інвестицій. В енергетичні проєкти іноземні компанії готові вкладати гроші задля створення об’єктів енергетичної інфраструктури.▪️ У цій галузі величезний потенціал для зростання. Понад 13 ГВт потужностей було знищено чи пошкоджено за майже 4 роки війни, а відновлено всього 3–4 ГВт. За статистикою споживання електроенергії бізнесом та населенням, маємо операційний дефіцит у 2–2,5 ГВт і покриваємо його імпортом. Тому попит і ціни на електроенергію будуть у перспективі зростати.▪️ Важливо у такі часи бути гнучкими й уміти переорієнтуватися під запит економіки. Ми з командою Бюро інвестиційних програм залучені зараз у кілька енергетичних проєктів для інфраструктурних обʼєктів і приватних підприємств.▪️ Також тривають перемовини з європейськими компаніями, які вже сьогодні готові вкладати гроші в енергетичні проєкти України.▪️ Продовжуємо працювати, зокрема, задля енергетичної незалежності.

⚠️ Бізнес через брак людей все частіше залучає трудових мігрантів з Індії, Пакистану, Бангладеш та інших країн. Які можуть бути наслідки?▪️ Від початку 2024 року активізувався процес завезення трудових мігрантів на заводи і підприємства, які не належать до об’єктів критичної інфраструктури. Причина — гострий дефіцит кадрів, особливо чоловіків та молоді.▪️ У першу чергу іноземних працівників беруть на конвеєрні та прості роботи, де не потрібна висока кваліфікація.👇 Які наслідки?▪️ Місця українців, які пішли на війну або виїхали за кордон, заміщують трудові мігранти з Бангладеш, Пакистану, Індії. Вони погоджуються працювати за $500, адже в їхніх країнах середня зарплата «блакитних комірців» становить близько $150-200.▪️ Це може призвести до зниження середньої зарплати в Україні. Адже іноземців не стосується мобілізація, і роботодавці можуть офіційно наймати їх за 18-20 тисяч гривень/ міс. Для таких імігрантів це привабливий заробіток.▪️ За нашими оцінками впродовж 2025-2027 буде залучено близько 50 тисяч трудових мігрантів в Україну, якщо війна не закінчиться. Це стане помітним навіть за кількістю іноземців на вулицях міст.▪️ Якщо війна триватиме ще 5 років, ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли людський капітал України буде значно вичерпаний. У такому разі бізнес буде змушений перевозити трудових мігрантів разом з їхніми сім’ями до заводів/ підприємств/ логістичних центрів.

⚠️ Майже 800 тис. боржників по комунальних платежах в Україні, проти яких відкрито виконавче провадження. Більше ніж у 2 рази зросла кількість проваджень за несплату комуналки за останні 4 роки. А фактична кількість, з урахуванням тих, проти кого не відкрито провадження, — більше 1.5 мільйона українців, за нашими даними. ▫️ Враховуючи, що в Україні приблизно 13 мільйонів економічно активного населення, у кожного десятого економічно активного громадянина є борг з комуналки. Збільшення боргів за світло, опалення, воду свідчить про подальше зубожіння населення. ▫️ Ці цифри краще показують реальний стан доходів домогосподарств, ніж будь-яка статистика середньої зарплати. І рівень більшості пенсій! ▫️ Близько 106 мільярдів гривень боргу за комуналку свідчать ще й про те, що люди безповоротно виїжджають, кидають свої квартири й будинки, й частина з них зовсім не збираються сплачувати за ЖКГ. Тобто продовжується відтік населення на 100-200 тис людей в рік, у першу чергу, в країни Європи. Тому така висока динаміка накопичення боргів по комуналці. І ситуація з накопиченням боргів за ЖКГ буде погіршуватися відповідно до погіршення ситуації на фронті. 🤔 Як закривати цю дірку? ⚠️ Поки рішення в уряду немає. Але ризики для боржників є, адже закон дозволяє за суттєві борги ЖКГ (більше 160 тис грн) через рішення суду і виконавче провадження забирати квартири й реалізовувати через аукціони (перепродавати).#економіка #комуналка #борги #вода #світло #тепло #газ

⚠️ Бюджет країни-агресора витримає війну щонайменше до 2028-го — пояснюю коротко, чому це важливо знати Україні. Адже зараз точиться багато розмов про критичний стан їхньої економіки та глибоку кризу рф.▪️ З 01.01.26 в рф пропонують підвищити ПДВ з 20% до 22%, щоб збільшити надходження бюджету на військові витрати. Так, це сигнал про проблеми з наповненням держбюджету, але в них ще є валютні резерви та великі експортні контракти з країнами Азії. ВВП зросте у 2025 десь на 0.5%-1%, це вже близько до рецесії. Але на хід війни це суттєво не вплине. ▪️ Тож, бюджету країни-агресора вистачить щонайменше до 2028 року, щоб продовжувати війну. Економіка вистоїть навіть із поточним рівнем військових витрат. На жаль, складно говорити про якесь різке падіння економіки. Якщо у 2025/2026 роках ВВП виросте не на 2%, як прогнозують усі світові аналітичні агенції, а на 0,5%-1% – це вже близько до рецесії, але ще не падіння.▪️ Нагадаю, в Україні теж у цьому році планується зростання ВВП на 2%. З таким же успіхом можна говорити, що Україна також вже близька до рецесії.▪️ Але треба розуміти, що запас міцності у нас і в агресора різний. У них він більший, на превеликий жаль — і у фінансовому плані, і у демографічному. ▪️ Треба реалістично оцінювати ворога. Економіка рф по парітету купівельної спроможності (РРР) знаходиться на 6-7 місці у світі (дані МВФ) у 2024 р. Тобто в десятці найпотужніших економік світу. Тож не варто бути занадто оптимістичними щодо якнайшвидшого падіння російської економіки.⚠️ Треба розвивати й підтримувати свою економіку. Й працювати над ефективністю видатків, особливо в оборонному секторі, який ми фінансуємо своїми податками.

⚠️ Близько 8000 компаній релокувалося за 2025 рік переважно в центральні і західні регіони України, за даними OpenDataBot. За їхньою ж інформацією, від початку повномасштабної війни релоковано близько 19 000 підприємств.✅ Тож, релокація продовжується, на жаль. У першу чергу — зі східних регіонів України. Останні два дні я поїздив по Харківській області — все дуже сумно. Погані дороги та інфраструктура, людей дуже мало, якщо виїхати за межі Харкова. Якщо в Харкові ще якісні дороги й мережі, податків вистачає і місцевий бізнес ще живий, то вже в районах застаріла інфраструктура, і видно, що грошей не вистачає, слабка демографія. Та ж сама картинка і в Сумській області, і в Донецькій (її залишках).✅ Поясню, як негативно на економіку вплине такий дисбаланс локації промислових підприємств на прикладі. Харківська група компаній з виробництва та продажу кормів для тварин «Сузір'я» перевезла виробництво з Харкова в Івано-Франківську область, у місто Калуш. Там побудували новий завод, у який інвестували близько $10 млн. Це велика інвестиція під час війни для компанії будь якого рівня. Тож, бізнес продовжує переїжджати з Запоріжжя, Дніпра, Харкова, Херсона, навіть з Одеси. Це все створює нерівномірний економічний розвиток регіонів і окремих міст України. Адже в певних містах концентрується економічна активність, високі зарплати та зайнятість, відповідно високі місцеві податки, які можна використовувати на інфраструктуру міст і ОТГ. А в інших містах люди потерпають без роботи, місцеві бюджети — без податків. Тобто регіон та його економіка дуже сильно страждають й спустошуються.✅ Нерівномірність розвитку міст/ регіонів буде нашою ахіллесовою п'ятою у розвитку економіки на десятки років вперед. Зараз відбувається релокація ресурсів з колишніх промислових та наукових центрів України до безпечніших регіонів а-ля Івано-Франківська, Львова, Волині та Закарпатської області.

▪️ 4,5 млрд грн — стартова ціна, яку виставив уряд за Одеський припортовий завод. Тож ми свідки, як чергове стратегічне державне підприємство виставляють на аукціон за неринковою низькою ціною.▪️ Тут питання до уряду, профільного міністерства, Фонду держмайна — всіх, хто готував ОПЗ до продажу. ▪️ Чому настільки занижена оцінка вартості цього стратегічного підприємства хімічної галузі, яке зараз під час війни уряд продає за копійки? Цілий аміакопровід є частиною інфраструктури цього заводу.▪️ Подивимося, звичайно, на конкурс. Можливо, під час аукціону ціна зросте хоча б удвічі. Тоді це буде прийнятною сумою. А якби не було війни, то об’єктивна оцінка Одеського припортового — на рівні $300–$400 млн. Адже до війни виторг заводу складав в деякі роки $500–$600 млн на рік. Плюс стратегічна функція для аграрної країни щодо виробництва аміаку, карбаміду, рідкого азоту та його експорту в країни Європи. Це дійсно робить ОПЗ унікальним.#ОПЗ #аукціон #Prozorro #Приватизація #Промисловість #Агро #Аміак

⚠️ Кожен пʼятий бізнесмен із перших 500 зі списку американського Forbes регулярно роблять внески на сотні мільйонів або навіть 1-2 мільярди доларів (як фонд Білла та Мелінди Гейтс чи дружина засновника Amazon Джеффа Безоса) в освіту — на будівництво кампусів, інноваційних лабораторій, бібліотек, аудиторій, бізнес-шкіл в університетах США.▪️ В Україні поки що вкладання коштів у освітні проєкти — це поодинокі випадки. Але вони є. І кількість їх збільшується.▪️ Так, співвласник мультимаркетів «Аврора» Лев Жиденко розпочинає проєкт розбудови нового корпусу Києво-Могилянської бізнес-школи, яку він сам свого часу закінчив.▪️ За підтримки власників АТБ було створено AUK Дніпро, де обіцяють освіту за американськими стандартами.👏 А я дивлюся на це і тішуся, що нарешті бізнес потроху починає розуміти: якісні люди, освіта та R&D — це найголовніші фактори зростання економіки.🎓 Тож, з Днем знань, які є каталізатором економіки.▪️ Трохи більше моїх думок про освіту в топових університетах світу, і як їх підтримує бізнес та заможні родини в Сінгапурі, США та Вʼєтнамі 👉 читайте у колонці в Дзеркалі тижня

⚠️ TikTok готує масштабне скорочення команди модераторів - це тисячі звільнень! Замінювати будуть штучним інтелектом.▪️ І вони не єдині. Google, LinkedIn та Meta вже почали скорочувати велику кількість програмістів. Тож штучний інтелект забиратиме кваліфіковану й інтелектуальну працю, як-от написання коду.▪️ Під час навчання нашої команди індустріальних парків NOVO в акселераторі для фуд-бізнесів від Berkeley Haas Business School у США ми побачили, як працює AI у фуд-галузі.▪️ Цей тренд в Україні ще не дуже актуальний, але прийде і до нас за рік-два. Тоді дійсно будуть великі скорочення у компаніях.▪️ Тож у галузях IT, медіа, дизайнерської діяльності будуть скорочення людей чи незаповнені нові вакансії. Адже ці вакансії закриє штучний інтелект. А компанії скоротять операційні витрати на 10-20% залежно від галузі. ▪️На нашій освітній платформі ECOPRO.Academy ми також впроваджуємо AI-асистента, який допомагатиме лекторам створювати навчальні курси й публікувати анонси за 3 хвилини.▪️ Але, звичайно, висококваліфіковану працю й питання, пов’язані з медициною, перемовинами, GR чи з нюансами інвестиційних та політичних проектів, усе ж неможливо замінити АІ.

⚠️ Майже 9 трлн грн — такий рівень номінального ВВП України прогнозують у 2025 році.▫️ Номінальний показник ВВП у гривні зростає — звичайно, це добре. Але це не відображає реального стану економіки, реального зростання ВВП, тому що номінальний ріст не враховує підвищення цін. А вони дуже сильно зростають, купівельна спроможність гривні падає. Реальна інфляція споживчих цін — 18–19%. А реальний ВВП у кілограмах, штуках, тоннах, літрах не зростає, а навпаки — трошки просідає.▫️ Якщо порівняти у сталих цінах, наприклад, 2019 / 2020 років, то ВВП у нас буде, ймовірно, на 2–3% нижче, ніж минулого року, у реальних обсягах.⚠️ Важлива позитивна цифра — експорт у 2025 зростає (по прогнозу НБУ). Обсяг експорту товарів і послуг буде близько $58 млрд. Це більше за показник 2024 року на 3%. Але ще 4 місяці попереду, подивимося. ▪️ Симптоматично імпорт продовжує перевищувати експорт майже вдвічі: $98 млрд імпорту проти $58 млрд експорту за рік. А має бути навпаки — це показник здорової промислово розвинутої економіки.▪️Наприклад, сукупний експорт товарів і послуг має становити $100 млрд на рік, а імпорт — $60–70 млрд на рік. Тоді ми станемо нетто експортерами із сильними виробниками й ІТ-продуктовими компаніями, тоді будуть зростати зарплати й кількість робочих місць. А поки що у нас ситуація протилежна.▪️ Ще навесні 2022 року казав, що кожен рік війни відкидає економічне зростання України на 2 роки відносно 2021-го.▪️ Відповідно, за повних 3 роки війни Україна на 5-6 років відкотилася у своєму розвитку й промисловому потенціалу відносно 2021-го.▪️ Тобто нам треба наздоганяти вже самих себе. А для цього потрібно, знов-таки, припинення активних бойових дій й значний приплив FDI (foreign direct investments).