Минулий тиждень видався цікавим…але надто дорогим для держави…Спочатку уряд оголошує про чергову “роздачу” грошей. А потім президент звинувачує опозицію у відсутності голосів. Це при “живій” монобільшості (або не дуже)…Що ж все таки відбувається?Минулого тижня Рада відхилила законопроєкт 14025 про оподаткування цифрових платформ, куди в другому читанні хотіли додати поправками ще й ПДВ для ФОП, підвищений військовий збір навіть після війни і скасування пільги на посилки до 150€. Депутати не захотіли брати на себе відповідальність за такий пакет рішень. І чесно: якби це було лише про цифрові платформи — можливо, голоси б і знайшлись. Тільки от питання – чи мають депутати голосувати за підвищення податків, поки уряд займається популізмом? Для мене це нейприйнятно. Я голосувала червоною. В першу чергу через принципову позицію щодо ПДВ та безглузді роздачі мільярдів урядом.Якщо ж проаналізувати голосування останніх сесій загалом - то чітко видно, що багато законопроєктів ухвалюються саме завдяки участі різних фракцій і груп. І монобільшості потрібно шукати потенціал всередині своєї фракції.Брак голосів не через НАБУ, як дехто зі слуг заявляє, а якраз таки через недоцільність рішень на фоні популізму. Замість кешбеків на пальне та збільшення податків, логічніше подумати про оптимізацію витрат. Чому бізнес має розраховуватись за популізм? 7,5 мільярдів на програму та виплати кожному водію. Кожному! Не бачу тут жодної справедливості: чому б тоді не виділити цю підтримку для військових, які також заправляють авто і ще й купують та ремонтують їх за свої кошти...Звинувачувати депутатів — дуже зручно. Але уряд має оцінювати реалістичність ідей Офісу Президента і не виконувати всі його забаганки. І проблема точно не в голосах від опозиції. Маючи монобільшість у парламенті, варто налагодити взаємодію у своїй же команді, а не погрожувати депутатам.