Галина Васильченко

НБУ суттєво послабив валютні обмеження. Що це означає для українців і бізнесу?З 11 серпня Національний банк запускає великий пакет валютної лібералізації. І цього разу зміни відчутні не лише для бізнесу, а передусім для звичайних громадян.Що змінюється:▪️ ліміт на купівлю безготівкової валюти зростає одразу вчетверо — з 50 до 200 тис. грн на місяць. У межах цієї суми можна буде купувати також банківські метали та цінні папери іноземних емітентів;▪️ знімати з валютних рахунків можна буде до 200 тис. грн на день замість 100 тис.;▪️ ліміт на оплату товарів і послуг за кордоном із гривневих рахунків зростає зі 100 до 200 тис. грн на місяць. До таких витрат додали й оренду житла, а переказувати кошти можна буде не лише карткою, а й через SWIFT;▪️ для бізнесу ліміт розрахунків гривневими корпоративними картками за кордоном підвищується зі 150 до 400 тис. грн на місяць, а денні ліміти на зняття готівки також зростають удвічі. Чому НБУ наважився на це зараз?На кінець липня міжнародні резерви України становили $51,2 млрд, а в оновленому прогнозі НБУ очікує їх зростання майже до $70 млрд до кінця 2026 року. НБУ вважає, що нові послаблення не загрожуватимуть стійкості валютного ринку. Я також не думаю, що усі побіжать купувати долари, адже збільшений ліміт не означає безконтрольні переводи будь-якої суми у валюту. Запобіжник – фінмоніторинг. Банки й надалі перевірятимуть походження коштів. Є й інший важливий ефект — повернення до нормальніших правил руху капіталу.Для громадян це означає більше можливостей легально диверсифікувати заощадження: не тільки купувати долари чи євро, а й інвестувати в іноземні цінні папери. Для бізнесу валютна лібералізація важлива ще й з погляду інвестицій. Передбачуваність валютного регулювання напряму впливає на готовність інвестувати. Це добрий сигнал для нашої економіки: так виглядає, що резерви дозволяють повертатись від екстрених правил лютого 2022 року до більш нормального функціонування фінансового ринку.

Мінфін готує великі зміни для ФОПів: до 10% єдиного податку, ПДВ і перегляд 2-ї групиНа моє звернення у Мінфін відповіли, що вже працюють над законопроєктом, в якому пропонуватимуть:▪️ виключити окремі види діяльності з 2-ї групи та перевести на 3-ю;▪️ запровадити для 3-ї групи різні ставки залежно від виду діяльності — для тих, хто надає послуги, ставка єдиного податку може зрости до 10%;▪️ з 1 січня 2028 року зробити обов’язковою реєстрацію платником ПДВ для спрощенців, які перевищать встановлений поріг. Зазначають, що поріг не може бути більшим за 85 тисяч євро;▪️спростити адміністрування ПДВ: квартальна звітність замість щомісячної, дозволити зведені податкові накладні та попереднє заповнення окремих даних податковою.Але в це важко повірити, враховуючи історію з обʼєднаною квартальною звітністю для ФОПів з найманими працівниками.Зараз ФОП 3-ї групи без ПДВ сплачує 5% єдиного податку та 1% військового збору. Тобто ставка ЄП для частини підприємців може фактично подвоїтися. А після перевищення порогу до цього додасться повноцінне адміністрування ПДВ.І поки що Мінфін не пояснив головного:- які саме послуги оподатковуватимуться за ставкою 10%;- кого виключать із 2-ї групи;- якими будуть інші ставки;- як новий ЄП поєднуватиметься з ПДВ;- скільки коштуватиме ця реформа чесному мікробізнесу.Є дроблення великого бізнесу, фіктивна самозайнятість і псевдо-ФОПи, за допомогою яких уникають сплати податків. Із цим потрібно боротися.Але підприємець, який самостійно надає послуги, створив невелику студію, майстерню, агенцію чи сервісний бізнес — це не податкова схема! Тож велике питання: чи ці зміни розвʼяжуть проблему зі схемами чи просто вбʼють чесний мікробізнес?Я завжди на стороні чесних підприємців і вимагатиму справедливих умов для спрощеної системи. Адже, ці люди рухають економіку, самі працюють і дають роботу іншим. Все, чого вони потребують, – це передбачувані правила, щоб спокійно працювати.І ще маю питання до Мінфіну – коли до напрацювання таких змін залучать самих підприємців?Реформувати спрощену систему, не враховуючи інтереси малого бізнесу, може бути фатальною помилкою.

Підсумки роботи Верховної Ради за два дні👇🏻№15224 — зміни до Держбюджету-2026 Знову проголосували за роздачу грошей…Правки колег, які пропонували спрямувати більше ресурсів безпосередньо на потреби фронту та зупинити популізм через резервний фонд, були відхилені. Гроші на зарплати військових будуть розподіляти за рахунок внутрішніх ресурсів Міноборони без скорочення непріоритетних видатків, які фінансуються з резервного фонду. №6506-1 — осучаснення грошового забезпечення поліцейських та працівників ДСНС Законом встановлюється мінімальний рівень посадового окладу, визначаються основні складові грошового забезпечення та надбавки за вислугу років. Фактично йдеться про підвищення зарплат для поліцейських та рятувальників.№15111-д — оподаткування цифрових платформ Закон встановлює правила оподаткування доходів, які фізичні особи отримують через цифрові платформи та маркетплейси. До другого читання врахували багато правок, тож маємо значно кращу редакцію, ніж була спочатку. Хоча окремі питання все ще викликають дискусії. Очікується, що нові правила запрацюють не раніше 2027 року, тож і бізнес, і держава матимуть час підготуватися до їх впровадження.№14174 — безпека та інтероперабельність залізничного транспорту Черговий крок до інтеграції української залізниці з європейською системою. Закон запроваджує європейські стандарти безпеки перевезень, оцінки ризиків, технічного обслуговування рухомого складу та підготовки машиністів.№13165-2 — декларації доброчесності суддів Передбачає запровадження єдиної декларації доброчесності та родинних зв'язків для суддів. Водночас до фінальної редакції потрапили норми, які викликали чимало зауважень у антикорупційних організацій та експертів щодо ефективності перевірки доброчесності суддів.Не все заплановане вдалось розглянути, частину законопроєктів так і не включили до порядку денного…

Підсумки голосувань👇№15224(перше читання) – зміни до Держбюджету.Не з усім погоджуюсь, що запропонував уряд. В законопроєкті є великі кошти на оборону — зарплати військовим, дрони, зброю, підтримку ЗСУ, що дуже потрібно! Але й залишились 40 млрд гривень у резервний фонд, який потім витрачається на програми популізму. Важливо виправити це до другого читання і не допустити неефективне витрачання коштів.№15094 – закон про базову соціальну допомогу: замість розпорошених програм — одна комплексна допомога для малозабезпечених сімей.№0376 - Ратифікація Угоди з ЄС.Під ранок зареєстровано законопроєкт №0376, де обʼєднали два зовсім різні документи для ратифікації! Угода з ЄС про позику 90 млрд € + Меморандум про взаємопорозуміння. А меморандум - це вже політичні зобовʼязання! Тобто відповідальність перекладають на депутатів, і знову непрозоро…Все робили з великим поспіхом. Парламент мав би ратифікувати лише Угоду (яка справді дуже важлива), але не Меморандум. А в ньому зобов’язання щодо: - ПДВ на посилки; - цифрові платформи; - зміни щодо спрощеної системи; - реформа ПДВ і митниці;- запровадження нового Митного кодексу відповідно до правил ЄС. При чому ці умови практично скопіювані з меморандуму з МВФ. І ці умови уряд вписав туди сам, але подає під соусом вимог партнерів…Ситуація не з найприємніших. В кінці знову буде: “Хто винен? Невістка”. Тільки у нас крайніми будуть депутати.І хороші новини🎉Законопроєкт №9559д нарешті підписав Президент! Мільярди гривень громад тепер законним способом підуть на підтримку війська!

Про проблеми, з якими стикаються громади👇 Мали дуже предметну розмову із Зимноводівською громадою. І я впевнена, що з такими проблемами стикаються не лише у Зимній Воді:📌 Кошти місцевих бюджетів для ЗСУДо цих пір громади не мають законодавчо врегульованої можливості виділяти кошти на ЗСУ зі свого бюджету, але попри це постійно отримують запити від різних військових частин. І на свій страх та ризик допомагають. Інша проблема: на місці часто просто не розуміють, де потреба найбільша. У результаті — розпорошення коштів і складність із пріоритетами.Рішення є, але воно зависло на етапі підпису Президентом. Законопроєкт 9559-д, який може розблокувати мільярди коштів на оборону, проголосували конституційною більшістю ще у 2024 році.📌 Публічні закупівлі та формування кошторисних цінВимоги й правила змінюються настільки часто, що громади просто не встигають адаптуватись. Через це гальмуються закупівлі й нормальна робота на місцях. Щоб провести тендер, потрібно отримати ринкові ціни щонайменше від трьох постачальників. Але в малих громадах часто просто немає такої кількості бізнесів. А підприємці вже не хочуть надсилати кошториси “в нікуди”, бо жодних гарантій немає.📌 Пільгові перевезення пасажирівЗараз громади зобовʼязані компенсувати зі своїх бюджетів пільги, встановлені центральною владою. Наприклад, Зимна Вода має компенсувати Львову за те, що мешканці користуються міським транспортом. Але часто люди працюють у Львові, залишають податки там — і для громад це виглядає не до кінця справедливо. Загалом в Україні існує більше 24 різних актів, які встановлюють ті чи інші категорії пільг. І це коштує громадам чималих грошей. Ще на початку каденції я зареєструвала законопроєкт, який має на меті вирішити проблему компенсації пільгових перевезень. Моя позиція така: хто встановлює пільгу — той її й фінансує. Держава мала б встановити вичерпний перелік пільгових категорій і їх компенсовувати з державного бюджету. Громади ж могли додавати категорії, які їм пріоритетні і вже зі свого бюджету фінансувати. 📌Адміністрування місцевих майнових податківВкотре розповіла про свою ініціативу щодо реформи адміністрування місцевих майнових податків. Погодились, що така норма не має бути імперативною і кожна громада сама вирішуватиме чи спроможна адмініструвати податки. Почула конструктивні ідеї щодо покращення законопроєкту. Усі ці проблеми адресую відповідним інституціям. І, звісно, буду враховувати реальні болі громад у подальшій законодавчій роботі. Неможливо приймати конструктивні рішення "на горі", не спілкуючись з тими, хто безпосередньо робить цю роботу.

Підсумки за цей пленарний тиждень👇№ 15129 - Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людиниДмитро Лубінець представив документ із аналізом щодо дотримання прав і свобод людини в умовах війни. Постанова також надає рекомендації органам державної влади та органам місцевого самоврядування щодо належного захисту прав людини.№ 15227 - Вшанування памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народуВРУ звернулась до парламентів та урядів іноземних держав щодо вшанування памʼяті жертв геноциду кримськотатарського народу. Також закликала консолідувати зусилля задля протидії порушенням прав людини рфією на тимчасово окупованих територіях.№ 15029 - Віддання військових почестей героямОскільки відання почестей передбачалось лише під час поховання та перепоховання, цей закон передбачає окремий військовий ритуал для тих, хто визнаний судом померлим через відсутність тіла. Родини військових зможуть попрощатись із захисниками як слід.№ 15167 (перше читання) - Спецфонд для військового зборуВійськовий збір буде зараховуватись не до загального кошику бюджету, а у спеціальний фонд. Кошти з фонду підуть на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ.

Мільйони гривень пролітають повз бюджети громад. Щороку.Земельний податок та податок на нерухомість в повному обсязі заразовуються у місцеві бюджети, але адмініструє їх податкова. Для ДПС – це копійки в загальному обсязі. Тому вони адмініструють їх за залишковим принципом.Крім того, маємо необліковані об'єкти, застарілу оцінку землі, плутанину в нарахуваннях. Громади щороку недоотримують мільйони. А загалом по країні борг вже становить понад 25 млрд грн. Гроші, які могли б піти на дороги, школи, укриття в громадах.2 роки тому зареєструвала законопроєкт №11067, який має на меті збільшити повноваження громад щодо адміністрування цих майнових податків податків. Громада знає свою територію, бачить прогалини й найбільше вмотивована їх закрити.За ініціативи Реанімаційний Пакет Реформ відбулася публічна консультація щодо законопроєкту. Понад 100 учасників з громад, асоціацій, експертного середовища та державних органів (профільне міністерство та податкова). Обговорили:1️⃣Скільки часу підготовки потрібно громадам для переходу.2️⃣Як забезпечити доступ до баз даних і оцифрувати архіви.3️⃣Як посилити кадрову спроможність фінуправлінь.4️⃣Які підводні камені є в законопроєкті, аби могти його покращити.Головне, що озвучили громади: вони готові і хочуть брати більше відповідальності та повноважень. Розуміють прямий зв'язок між якісним адмініструванням і грошима на потреби людей. Але зрозуміло, що залишається питання ресурсів і кожна громада має визначати сама готовність до такого кроку. Тому:📌Закон не має бути імперативним. Спершу лише законодавчо та технічно забезпечені можливості для тих, хто хоче і готовий.📌Потрібно забезпечити можливості міжмуніципального співробітництва (спільне адміністрування податків кількох громад однією).📌Цифровізація ППРок.📌Належний обмін даними між громадами та податковою.📌Надання доступу ОМС до реєстрів. Важливо, що Міністерство розвитку громад та територій також зацікавлене у такій реформі. Вони напрацьовують рішення, яке б дозволило розширити адміністрування на всі майнові податки.Були й слушні зауваження від експертів та представників ОМС, які ми обовʼязково візьмемо в роботу.Дякую всім, хто долучився до організації та обговорення! Хто не встиг долучитись – буду рада відповісти на ваші запитання щодо законопроєкту в коментарях👇

Сьогодні Верховна Рада вже в 19-й раз продовжила воєнний стан і загальну мобілізацію ще на 90 днів. Воєнний стан забезпечує законодавчу рамку, в першу чергу для наших військових, давати відсіч ворогу. Бо рсня не припиняє війну та постійно шукає способи ескалювати…Також розглянули інші законопроєкти:№12141 (в цілому) — міжнародний комерційний арбітражРозширює можливості міжнародного комерційного арбітражу в Україні, зокрема для інвестиційних спорів за участю держави. Це має зробити Україну більш зручною юрисдикцією для вирішення міжнародних бізнес-спорів.№15150 (перше читання) — новий Цивільний кодексСистематизує цивільне право у 9 книг: від базових правил, договорів, власності, спадщини й сімейного права до питань ФОПів, цифрових активів, штучного інтелекту та електронних реєстрів. Після критики автори прибрали найскандальніші норми, які стосувались питань шлюбу. Водночас у тексті ще залишаються дискусійні положення, зокрема норми щодо добросовісного набувача: норма, яка легалізовує схеми з майном. Тобто повернути вкрадені землі чи памʼятки у власність народу буде неможливо.

Уряд нарешті отямився. І нарешті це прозвучало вголос: ПДВ для ФОПів — справді сенситивне питання. Не тільки для підприємців. Для громад. Для людей. Для економіки у війні.Я хочу подякувати всім, хто відстояв адекватну позицію: підприємцям, які не мовчали, авторам петиції й тим, хто підписав, експертам і науковцям, які дали аргументи, а не емоції. Важливу роль відіграли народні депутати, які зайняли дуже чітку позицію з критикою запровадження ПДВ для ФОПів і наполягали відкликати таку урядову ініціативу.Це приклад того, як має працювати держава: коли суспільство каже “стоп” — влада має чути і коригувати курс.Якщо уряд справді “опрацьовує альтернативи” для наповнення бюджету, то ці альтернативи мають бути не за рахунок мікробізнесу. Неодноразово наголошувала на тому, що є реформи, які принесуть куди більше грошей в бюджет!Я й надалі буду на стороні ФОПів і громад. Бо спрощена система — це не “схема”. Це тисячі робочих місць, податки в місцеві бюджети і нормальне життя міст і сіл. І так воно має залишатися.

Чи не найочікуваніші вибори в Європі – в Угорщині перемогла партія “Тиса”. Отримали конституційну більшість – 138 мандатів.Це чіткий сигнал, що значна частина суспільства втомилася від політики Віктора Орбана, корупції та “дружби” з диктаторським режимом росії. Вітаю угорський народ із цим демократичним рішенням!Для України це справді важлива новина. Саме уряд Орбана блокував кредит для України в 90 млрд євро, і в цілому гальмував наш шлях до ЄС. Тепер очікуємо, що кредит таки розблокують, а Угорщина перестане ветувати важливі для України рішення. Росіяни вже не матимуть свого “агента” у ЄС, який розхитував єдність європейських країн!Проте перемога Петера Мадяра не означає, що відносини України та Угорщини автоматично стануть простими. Петер Мадяр значно менш ворожий до України, ніж Орбан, але він теж займає консервативні позиції та не підтримує швидкий вступ України до ЄС без додаткових політичних рішень. Маємо використати це вікно можливостей максимально розумно. Ми розраховуємо на конструктивний діалог, на розблокування фінансової допомоги Україні і на більш передбачувану позицію Будапешта в ЄС.