👉🏼 Колишній нападник київського «Динамо» Віктор Леоненко оцінив перемогу збірної України над Угорщиною:

🗣 Перемогли — звичайно, добре. Але в ейфорію я б не впадав. На мій погляд, у нас найслабша група. Перед матчем Собослаї говорив про велику кількість травмованих в Угорщини. Не беруся розбирати, хто в них основний, хто ні. Я оцінюю те, що побачив на полі.

Мені Угорщина не сподобалася. А от нашій команді, думаю, сподобалася, тому що дозволяла грати на контратаках. Ми дуже добре бігли вперед, щоправда, ні хріна не створювали, як завжди. По-справжньому серйозний момент був у Краснопіра, коли він вийшов сам на сам і не забив.

Другий тайм можна відзначити: в обороні зіграли здорово, добре вибігали вперед. Але чому нам було зручно? Тому що угорці контролювали м’яч, а ми контратакували. Привіт нашому улюбленому київському Динамо! Після перерви угорці особливої небезпеки не створювали. Удари були, але не дуже небезпечні. По суті, у Різника й роботи було небагато.

Тільки починати розбір треба з того, що вже приблизно до 20-ї хвилини ми могли програвати 0:2. В угорців було два стовідсоткові моменти: перекладина й епізод, коли їхній футболіст примудрився не влучити у ворота. Там, здається, якби він просто зупиняв м’яч, той би вже залетів! А замість того щоб програвати 0:2, ми вигравали 1:0. Тому Мальдеру поки можна назвати фартовим.

Що сподобалося в рішеннях Мальдери? Те, що він швидко робив заміни й користувався можливістю випустити п’ятьох свіжих футболістів. Не чекав, як у нас часто буває, до 75-ї хвилини. На установці треба прямо говорити: у тебе є, умовно, година. Відбігав як ненормальний, віддав усі сили — тебе замінили. І жодних образ.

Футболісти повинні це розуміти. Учора наші пахали. Ми ж, по суті, весь матч відбирали м’яч. Навіть коли особливої небезпеки не було, усе одно доводилося працювати без м’яча. Мальдера проводив заміни — і правильно робив.

Сергію Реброву давно треба було так робити. Буває, що в людини просто не йде гра або суперник не дає їй грати. Нормальний тренер це бачить: футболіст постійно втрачає м’яч, нічого не виходить. То навіщо чекати? Для нас п’ять замін — це здорово. Але ж є ці звички: «Ні, його не можна міняти, журналісти мене з’їдять». Та журналістів можна одразу посилати, ще до пресконференції!

🗞 «Український футбол»