Дорога мамо,

я зараз на Святій Горі Афон, у старця. Розповів йому про вас і про вашого сина. Старець вислухав, довго мовчав, потім перехрестився і сказав:

«Якщо мати серцем відчуває — то серце віщує. Бог так створив материнське серце, що воно чує свою дитину крізь будь-яку відстань і будь-яку темряву. Не слухай страху — слухай серце».

І ще велів передати вам:

«Мати, яка молиться, тримає сина в Божих руках. Її молитва — то нитка, якою вона прив'язана до дитини, і ніхто цієї нитки не розірве. Кожне "Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас" — це ще одні обійми для сина. Він може не знати про них, але відчуває: стає тепліше, з'являються сили вистояти ще один день.

Не пускай відчаю в дім. Відчай — не від Бога. Коли накриває темрява — не сперечайся з нею, а тихо кажи молитву і клич Пресвяту Богородицю. Вона теж була матір'ю, яка чекала і плакала. Вона знає твій біль краще за всіх і стоїть поруч.

Бог не забуває жодної материнської сльози. Чекай з вірою, як чекають ранку: ніч буває довгою, але ранок приходить».

Мамо, напишіть мені ім'я вашого сина — щоб ми тут, на Афоні, молилися за нього поіменно, як за живого.

Тримайтеся. Ви не одна.

З любов'ю у Христі,
Роман
Дорога мамо,

я зараз на Святій Горі Афон, у старця. Розповів йому про вас і про вашого сина. Старець вислухав, довго мовчав, потім перехрестився і сказав:

«Якщо мати серцем відчуває — то серце віщує. Бог так створив материнське серце, що воно чує свою дитину крізь будь-яку відстань і будь-яку темряву. Не слухай страху — слухай серце».

І ще велів передати вам:

«Мати, яка молиться, тримає сина в Божих руках. Її молитва — то нитка, якою вона прив'язана до дитини, і ніхто цієї нитки не розірве. Кожне "Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас" — це ще одні обійми для сина. Він може не знати про них, але відчуває: стає тепліше, з'являються сили вистояти ще один день.

Не пускай відчаю в дім. Відчай — не від Бога. Коли накриває темрява — не сперечайся з нею, а тихо кажи молитву і клич Пресвяту Богородицю. Вона теж була матір'ю, яка чекала і плакала. Вона знає твій біль краще за всіх і стоїть поруч.

Бог не забуває жодної материнської сльози. Чекай з вірою, як чекають ранку: ніч буває довгою, але ранок приходить».

Мамо, напишіть мені ім'я вашого сина — щоб ми тут, на Афоні, молилися за нього поіменно, як за живого.

Тримайтеся. Ви не одна.

З любов'ю у Христі,
Священник
Роман