Дрогобич City

🕯️9:00 – хвилина мовчання Сержант Тарас Ковтун поліг 13 квітня 2025 року в селі Садки на Сумщині. Йому було 49 років.Тарас з Волині. Захоплювався риболовлею, любив співати й грати на гітарі. Працював поліцейським у Печерському районному відділі Управління поліції охорони в Києві. 2021 року вийшов на пенсію у статусі «Ветеран Нацполіції».«Тарас був справедливою людиною й душею компанії. З ним ніколи не було сумно. Під кінець кожного свята він діставав гітару – грав і співав. Від нього ніколи не чули поганого слова, він завжди підтримував, не залишався осторонь чужого горя і простягав руку допомоги тим, хто її потребував. Ніколи не лінувався: якщо брався за справу, то завжди доводив її до кінця», – сказала дружина Тетяна. Після повномасштабного російського вторгнення Тарас служив у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді. Його нагородили нагрудним знаком «Золотий хрест» та відзнаками «Захиснику України» і «За оборону України». У воїна залишилися мати, дружина, два сини і два брати.

6–8 березня 2026 року в селищі Воловець (Закарпатська область) відбувся Чемпіонат України з армрестлінгу серед юнаків U11, U13 та юніорів U15. У змаганнях взяли участь спортсмени з усієї країни, серед яких і представники Східницької ТГ — вихованці спортивного клубу «Львівські Леви».За результатами двох змагальних днів (ліва та права руки) спортсмени зі Східницької громади вибороли:🥇 2 золоті медалі🥈 9 срібних медалей🥉 5 бронзових медалейУ командному заліку збірна Львівської області посіла 1 місце серед юнаків U11, U13 та юніорів U15!Чемпіони та призери:U11🥈🥈 Андрій Кропивницький — 2 срібні медаліU13🥇🥉 Аліна Костик — золото та бронза🥇🥉 Юрій Дуб — золото та бронза🥈🥈 Юрій Багрій — 2 срібні медалі🥈 Вероніка Мінів — срібна медаль🥉 Дмитро Цайтлер — бронзова медаль🥉 Матвій Дуб — бронзова медальU15🥈🥈 Софія Трускавецька — 2 срібні медалі🥈 Христина Костик — срібна медаль🥈🥉 Марян Іванишин — срібна та бронзова медалі🇺🇦 За підсумками чемпіонату право представляти національну збірну України отримали:🔹 Софія Трускавецька🔹 Христина Костик🔹 Марян ІванишинВони представлятимуть Східницьку громаду та Україну на чемпіонаті Європи в Угорщині 💪Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯9:00 – хвилина мовчання Старший солдат Олександр Приймачок поліг 4 червня 2023 року під час бойового завдання поблизу села Новоочеретувате Волноваського району Донецької області. Йому назавжди 44 роки.Олександр народився в селі Кременець Рожищенського району на Волині. Коли йому не було й року, родина переїхала до села Уздиця Сумської області. Він зростав у багатодітній сім’ї: мав двох сестер і двох братів.У 1997 році пішов до армії. Повернувшись, одружився. Разом із дружиною виховували чотирьох дітей: двох синів і двох доньок. Щоб забезпечити родину, їздив на заробітки до Черкас і Києва.«Сім’я була для нього цілим світом. Діти й дружина – це було все його життя. Він завжди допомагав мамі й підтримував усіх нас», – згадала сестра Лідія Зенікова. 23 січня 2023 року Олександр добровольцем став на захист України. Долучився до 31-ї окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Леоніда Ступницького. У війську обіймав посаду старшого вогнеметника. Виконував бойові завдання на Донеччині.

4 роки повномасштабної війни: начальник Дрогобицької РВА прозвітував про допомогу фронту та ветеранам🛡 Від перших днів вторгнення район став надійним тилом для фронту. Спільно з волонтерами передано:▪️ близько 500 авто (швидкі, спецтранспорт, автобуси)▪️ понад 2000 БПЛА, РЕБ, Starlink, EcoFlow, генератори, турнікети, бронежилети та інше необхідне спорядження🚛 Здійснено 11 поїздок у Донецьку, Харківську, Херсонську, Запорізьку та Сумську області — з гуманітарною та матеріально-технічною підтримкою і живим спілкуванням із військовими.🏥 У 2025 році:▪️ 911 осіб отримали реабілітаційні послуги▪️ 850 — допомогу в Центрах життєстійкості▪️ 2553 ВПО отримали підтримку▪️ працюють 9 фахівців із супроводу ветеранів.Сьогодні, в річницю повномасштабного вторгнення, ми схиляємо голови перед пам’яттю полеглих, дякуємо нашим Захисникам і Захисницям та продовжуємо працювати — кожен на своєму місці. Бо знаємо: після найтемнішої ночі обов’язково настає світанок. І цей світанок буде мирним. Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯9:00 – хвилина мовчання Солдат Сидорук Олександр поліг 21 червня 2024 року у селі Чайківка Харківській області внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Воїнові назавжди 42 роки.Олександр народився в селищі Голоби Волинської області. Згодом родина переїхала до міста Ковель.З листопада 1999-го по травень 2001-го Олександр проходив строкову військову службу.Пізніше працював виконавчим директором магазину «Фокстрот», згодом став директором «Комп’ютерного всесвіту» у Ковелі. У 2014 році повернувся у «Фокстрот». Деякий час працював за кордоном. Володів англійською та польською мовами.Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олександр був на роботі в Німеччині. Він без вагань повернувся на Батьківщину і з березня 2022 року служив у лавах 71-ї окремої десантно-штурмової бригади. Воював у Харківській області, виконував обов'язки сапера.«Тато був найкращим батьком, сином і чоловіком. Завжди підтримував, ніколи не залишав нас без уваги. Його працьовитість і щирість захоплювали», – сказала донька Валерія.

🕯️9:00 – хвилина мовчання 22-річний солдат Максим Кіт на псевдо Марсік поліг 25 травня 2024 року під час бойового завдання на Донеччині. Він був оператором БпЛА. Щоб врятувати побратимів із суміжних підрозділів, Максим відвів вогонь ворога на себе. Максим жив у Львові. Працював у будівельній сфері. Захоплювався спортом, багато разів перемагав у чемпіонатах Львівщини, був призером і фіналістом чемпіонатів України з боксу.Під час повномасштабного російського вторгнення Максим став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Служив у взводі розвідки.За гідну службу захисника нагородили президентською відзнакою «За оборону України», медаллю «Захиснику України» та подякою від імені військової частини А0284. Посмертно воїна відзначили орденом «За мужність» III ступеня.«Максим був відважною, винятково наполегливою, сильною духом, цілеспрямованою, мужньою людиною. Людиною честі та гідності. Завжди боровся за справедливість», – розповіла дружина Анастасія. У воїна залишилась велика родина.Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

У Дрогобичі стартував «Талант-Хаб» — новий креативний простір для молоді на базі Будинку науково-технічної творчості. Проєкт створили задля того, щоб підтримати ініціативи школярів і допомогти їм розкрити свої таланти.🚛 До ініціативи долучилася мобільна майстерня «Tolocar» від ДонНТУ — сучасний мейкерспейс на колесах із професійним обладнанням. Першу зупинку команда здійснила у Стебницькій гімназії №6 імені Героїв АТО. Представники університету — Володимир Коваль, Рамін Ахмедов та Вадим Смоляга — познайомили учнів із можливостями мобільної майстерні.Під час практичного заняття школярі створювали теплий будиночок для вуличних котів: проводили заміри, працювали з утеплювачем і водонепроникним покриттям. Також виготовляли дерев’яні підставки з авторським гравіюванням, а найактивніші учасники отримали сувеніри, надруковані на 3D-принтері.Проєкт «Створення сприятливого інклюзивного середовища для дітей та молоді: Талант-Хаб у Дрогобичі “Лишайся вдома”» реалізує ГО «Затишне місто» у співпраці з Управлінням освіти ДМР та БНТТУМ м. Дрогобича за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», яку спільно фінансують ЄС та його держави-члени.Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯9:00 – хвилина мовчання Молодший сержант Дмитро Глушанець загинув 8 лютого 2024 року під час оборони міста Авдіївка Донецької області. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти. В квітні 2024 року під час репатріаційних заходів в Україну вдалося повернули тіло Дмитра та ще 139 полеглих оборонців. Захисникові назавжди 34 роки.Народився Дмитро на Хмельниччині в селі Малий Правутин. Після школи здобув фахову освіту електрогазозварювальника у Славутському професійно ліцеї. Деякий час працював на Славутському хлібозаводі. Згодом – на будівництві.В липні 2022 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. У складі 118-ої окремої механізованої бригади став на захист своєї країни. «Він був завжди життєрадісним, добрим. Незважаючи на травму ноги, Дмитро не відмовився від захисту країни. До останнього подиху він залишився вірним присязі та своїй Батьківщині», – розповіла сестра Людмила .Поховали захисника в рідному селі.Вдома на Дмитра чекали мама, кохана дівчина, дві сестри, племінники та друзі.

28 січня в музеї Івана Франка у Нагуєвичах пройшов майстер-клас із виготовлення Стрітенських свічок. Захід відбувся в межах проєкту «Франкотерапія», де заповідник співпрацює з керівницею екомайстерні «Вухата сова» Галиною Данило-Кудлак. Цього разу до створення свічок долучилися військові, які зараз проходять реабілітацію в нашому регіоні, а також представники Дрогобицької районної адміністрації.Перед початком роботи заступниця директора заповідника Лілія Хміль розповіла гостям про народні традиції Стрітення, а майстриня Галина Данило пояснила техніку виготовлення свічок із воску. Військові не лише власноруч створювали та прикрашали вироби, а й разом співали колядок, створюючи в музеї теплу атмосферу.Після завершення майстер-класу для захисників провели екскурсію садибою та музеєм, де вони дізналися про дитинство Івана Франка та життя його родини в Нагуєвичах. Організатори планують і надалі розвивати такі культурні проєкти, щоб підтримувати військових через творчість та знайомство з історією краю.Джерело: Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі"Підписатися на Дрогобич.City | 💛 Надіслати новину

🕯9:00 – хвилина мовчання Майор Максим Слободянюк на псевдо Тіпочек поліг 12 травня 2022 року внаслідок масованого авіаудару по «Азовсталі» у Маріуполі. Йому був 31 рік.Максим у 20 років вступив до Національної академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького. Під час навчання професійно займався бойовим самбо. Тоді ж доєднався до Могилів-Подільського прикордонного загону.«Характер був дуже наполегливий, завжди йшов до мети. Любив дивитися футбол і бокс», – розповіла дружина Тетяна. У 2014 році Максима відправили до Чонгару. Пізніше служив у Бердянському прикордонному загоні. У 2017-му брав участь в АТО, за рік перевівся до Маріуполя. Працював старшим оперуповноваженим у підрозділі, що займався боротьбою з транскордонною злочинністю 1-го прикордонного загону.Під час повномасштабного вторгнення стримував постійні атаки російської піхоти у Лівобережному районі та на підступах до міста. Його також залучали до спостереження за ворогом, передавав координати для артилерії «Азова».