Лагідна Драміонізація

☁️СюжетЗа два роки після війни Герміона Ґрейнджер перетворилася на примару у власному житті. Вона ховається у світі маґлів, переслідувана думкою про батьків, яким стерла пам'ять, і займається самолікуванням за допомогою виманології та алкоголю в убогих забігайлівках. Аж ось однієї ночі вона натрапляє на того, чий розум іще більш загублений, ніж її власний... На Драко Мелфоя, який щойно вийшов з Азкабану і втрачає здоровий глузд.Те, що починається як випадкова зустріч, перетворюється на небезпечну розраду. Дві понівечені війною душі чіпляються одна за одну, балансуючи між тим, щоб потурати своїм демонам і боротися з ними.Історія про повоєнну травму, ненавмисний порятунок і кохання, знайдене серед уламків. Власне, опис дуже гарно передає те, що відбуватиметься у цьому фанфіку. Герміона дуже вправна у виманології, тож обірвавши всі контакти зі своїми колишніми друзями, вирішує пустити все під три чорти й бухати. Вона настільки зламана втратою батьків і травмами війни, що просто не бачить іншого виходу. Щобільше, вона не бачить причин боротися. І щоб бодай трохи заглушити свої похмурі думки, вона напивається до безпам'яті та нишпорить головами маґлів, зазираючи у їхні життя. Але одного вечора до неї долинають настільки відчайдушні думки, що Герміона розуміє: цій людині необхідна допомога. Хай навіть цією людиною виявляється Драко Мелфой. У неї не залишається іншого виходу, окрім як перенести їх обох у її будинок. Так Герміона знайомиться з новою версією Мелфоя — розбитим, наляканим і самотнім. Таким схожим на неї саму.☁️Мої враженняОх, я очікувала, що ця історія виверне мені душу, але насправді, попри всю болючість, вона здатна й зцілити. Драко і Герміона дійсно занадто зламані на початку. Настільки, що ладні шукати розради одне в одному, а вони ж досі ворогують. Однак чомусь Драко почувається безпечніше поруч із нею. А Герміоні просто необхідно піклуватися про когось. І хоч починається все з того, що Герміона рятує Драко, насправді, зрештою, він теж рятує її. Так, це похмура історія. Вона дуже осіння, але не по-теплому й затишному, а радше по-туманному й дощовому. Це та осінь, коли світ огортає сіра пелена і не хочеться вставати з ліжка. Однак навіть серед таких днів час від часу сонце все ж визирає з-за хмар. І головні герої знаходять це проміння сонця у простих буденних речах: у своїх іменних чашках, у перегляді «Баффі» разом, у спільних прогулянках по магазинах... У цьому фанфіку немає особливо заплутаного сюжету чи карколомних поворотів. Він більше зосереджений на почуттях і лікуванні травм. Авторка дуже детально описує ПТСР, панічні атаки та алкогольну залежність, тож майте на увазі. Але те, як двоє колишніх ворогів підтримують одне одного, як вони чіпляються одне за одного... це було дуже щемливо. Варто також відмітити, що ця історія була написана всього за 96 годин! А це ж усього 4 доби! Це неймовірно, зважаючи на глибину цієї історії та її розмір (комусь може здатися, що 34 тисячі слів — це не так і багато, але уявіть тільки, що потрібно було писати у середньому по 8 тисяч слів на добу!) Тому мій висновок такий: якщо любите читати про те, як Драко і Герміона повертають одне одного до життя після травм минулого, то обов'язково зверніть увагу на цей фанфік! А ще тут дуже багато згадок «Баффі», які буде приємно побачити фанам цього серіалу)

Поговорімо про три слабкі місця, на які варто звернути особливу увагу перекладачу-початківцю фанфіків:1. Неправильна термінологіяБагато хто починав знайомство з всесвітом через російські переклади, і ці назви міцно засіли в голові замість українських із перекладу «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Уявіть, якби ви ніколи не читали книг російською, то і проблем би не було, ви б просто не знали, що існують інші варіанти.Варто пам’ятати, що українською у нас Мелфой, гуртожиток, Гедвіґа, Рейвенков, Геґрід, явлення, летиключ і багато інших термінів.А також нагадуємо, що в перекладі ГП англійське G транслітеруємо як Ґ, а англійське Н — як Г, тому маємо Ґрейнджер, Гоґвортс, ґалеон, маґл тощо.І повірте, росіянізми відразу ріжуть око тим, хто читає українською. А за три роки, сподіваюсь, природа вже очистилась достатньо сильно, щоб забрати з нашого вжитку факультети, Пуфєндуї і Буклі.2. Пряма моваДруга помилка — це пряма мова. Часто залишають оформлення, як в оригіналі, забуваючи, що в українській мові ми використовуємо інше:Британський варіант (UK English)• Використовують одинарні лапки (' ') для прямої мови.• Якщо всередині треба ще одні лапки, тоді ставлять подвійні (" ").• Тире перед реплікою не використовують. ‘I don’t believe it,’ said Hermione. ‘Did you hear Draco say “mudblood” again?’ Американський варіант (US English)• Використовують подвійні лапки (" ") для прямої мови.• Якщо всередині ще цитата, тоді одинарні (' ').• Так само без тире. “I don’t believe it,” said Hermione. “Did you hear Draco say ‘mudblood’ again?” Але в українській мові є свої чіткі правила!Варіант 1 (діалог):— Я йду до бібліотеки, — сказала Герміона. — Знову? — здивувався Рон. Варіант 2 (Пряма мова в тексті): «Звісно, — відповіла вона, — іспити самі себе не складуть». Використання правильних лапок-«ялиночок» — це ознака грамотного тексту.І до речі, про тире! Маленький, але дуже важливий нюанс, який миттєво видає новачка, — це використання дефісу або короткого тире замість довгого тире.(❌): - Я йду до бібліотеки. (✅): — Я йду до бібліотеки. Дефіс (-) з'єднує частини слова: темно-зелений. А тире (—) використовується для діалогів та відокремлення частин речення.3. Присвійні займенники І третя помилка — надмірне вживання присвійних займенників: мій, твій, його, її, свій. Це пряма калька з англійської, де вони є дуже поширеними.❗Гаррі поправив свої окуляри на своєму носі і взяв свою чарівну паличку.(✅): Гаррі поправив окуляри на носі й узяв чарівну паличку.Якщо зрозуміло, чиї це окуляри, не треба це повторювати. Текст стає легшим і природнішим. Завжди запитуйте себе: «Чи можна прибрати цей займенник без втрати сенсу?». Якщо так — сміливо прибирайте!Отже, три головні стовпи, які допоможуть перекладу звучати професійніше: термінологія, діалоги й займенники.Якщо у вас виникають питання при перекладі або ви шукаєте бету чи просто компанію, у нас є окремий чат для перекладачів. Якщо ви тільки починаєте — обов’язково зазирніть.#нотатник_Герміони

📌СюжетГаррі Поттер мертвий. Війна триває. Драко Мелфой є смертежером, що потрапив в ув’язнення, де він нудьгує й лютує. Як тільки Герміона Ґрейнджер, представниця Ордену, не намагалася переключити його увагу, Драко клянеться утекти. Але що станеться, коли йому це вдасться? Це воєнний фанфік, дія на початку якого відбувається у в’язниці. Орден схопив Драко — небезпечного смертежера, вбивцю, що повністю усвідомлює за що б’ється, чиї принципи відстоює, і абсолютно не приховує цього. Ба більше, він і не збирається змінюватися. І ось до нього такого поганця починає приходити Герміона Ґрейнджер з книгами, душевними розмовами, проявами доброти. Здавалося б вона зараз приручить дикого тхора, і все буде добре. Але не так сталося, як гадалося. Не зрозуміло, хто кого приручив, але доволі швидко «книжковий клуб» перетворюється на щось менш платонічне і більш збочене, враховуючи ґрати між горе-коханцями. Зрештою, сили Ордену зменшуються, Драко виривається на волю (не без скоєння вбивств), повертається до маєтку і продовжує боротьбу разом з Волді, бо чом би й ні.У одній з битв він знову зустрічається з Герміоною і забирає її з собою. Так починається новий етап життя: вдень Драко рубить на капусту сили добра, ввечері Герміона оплакує померлих друзів, а щоб вилікувати сум відьми, Драко просто займається з нею сексом. І все йде просто чудово до того моменту, поки не виявляється, що Герміона вагітна, а Драко мусить одружитись з Асторією (але здається, що він зовсім і не проти). Ось тут настає час важких рішень, де закохані розходяться.Остання частина фанфіку розповідає про події, що сталися через років п’ятнадцять і включає купу різних дітей від різних шлюбів, а Драко з Герміоною знову зустрічаються у кімнаті з ґратами.📌Моя думкаЗізнаюсь, це абсолютно не моя чашка чаю, але цікаво було зайти на незвідану для себе територію. Навіжений Драко-смертежер з темними думками та вчинками — це не те, про що я читаю часто. Але тут у мене більше питань було до Герміони, бо Драко і не обіцяв нікому, що буде змінюватись. Мотиви її вчинків я й досі не можу пояснити собі, бо, як на мене, вони доволі нетипові для цього персонажа.Ще варто зауважити, що у фанфіку з’являється Асторія, і хоча живе вона там недовго, описи сцен сексу з нею теж існують. І дитину вона теж народжує.До речі, смату тут багато: у різних позах і локаціях, але, звичайно найбільше у в’язниці.Тому, поціновувачі темних тем, підходьте до роботи з обережністю, а решта — просто знайте, що такий фанфік існує, а всі неприємні почуття я пережила за вас.

На цьому нашу вікторину завершено 🎉Дякуємо всім за участь! І якщо вам сподобалося, залиште реакцію ❤️‍🔥 під цим дописом, і ми обов'язково проводитимемо подібні вікторини в майбутньому!Сподіваємося, ви поповнили свій список до читання, і ділимося списком фанфіків, які сьогодні були згадані:1. Всі ці неправильні речі від LovesBitca8 у перекладі Kalissa_Malfoy2. За течією від In_Dreams у перекладі Miss_Dementor3. У полоні пітьми від Miss_Dementor4. Зламана веселка від ectoheart, smokybaltic у перекладі malefica_yana 5. Розмаїті бурі та святі від viridianatnight у перекладі Karin226. Позачасся від alexandra_emerson у перекладі Miss_Dementor7. Запасти на вчительку від MotherofBulls у перекладі GingerSnapeUA8. Поза лініями пам'яті від bibliotekarka (pinky_enot), Insanis_autumnus9. Sweetly Broken від LadyKenz347 у перекладі potribna10. Має сезонного білета (на того атлета) від mightbewriting у перекладі ArtSash11. Проблема часу від LadyKenz347 у перекладі Igra_razuma12. Чекати і сподіватися від mightbewriting у перекладі Chervona_kalyna13. Ненаситні від CharliPetidei у перекладі ArtSash14. Ізоляція від bexchan у перекладі Overworked15. Ілюзія світла від Natalia_Kvitka16. Драко Мелфой мусить померти від GingerSnapeUA#Велика_зала

🐉 Сюжет Три роки тому Темний Лорд переміг Гаррі Поттера у битві за Гоґвортс, примусивши Гаррі та решту членів Ордену Фенікса переховуватися. Відчайдушно прагнучи вижити після зради своєї матері, Драко Мелфой змушений убивати, щоб стати найлетальнішим і найстрашнішим смертежером — правою рукою самого Темного Лорда. Потрапивши у вир самоненависті та саморуйнування, Драко хапається за шанс здобути прощення, запропонований його тіткою Андромедою: віднайти Герміону Ґрейнджер — дівчину, яку він колись ненавидів; третину Золотого Тріо та, ймовірно, єдину людину, яка здатна відновити Орден і покласти край війні. Однак, коли Драко знаходить Герміону три роки по тому, то швидко усвідомлює, що їй не під силу жодне із цих завдань. Зранена й побита версія Герміони не пам'ятає нікого, крім нього, і не має жодного бажання повертатися до Ордену. І тепер Драко доведеться обирати між тим, щоб відправити не таку обдаровану магією відьму назад на поле бою, і тим, щоб зробити все можливе, щоб вберегти її від світу, яким керують драконівські закони**драконівські закони (draconian laws) — термін, який походить від імені атенського писаря законів, Драко, й означає надмірну суворість. Його синонімами можна вважати слова «грубий», «безжальний», «жорстокий» і «деспотичний» ❗️Перекладу українською немає. 🐉 Моя думка про фанфік:Це була доволі цікава варіація на тему «А що якби Волдеморт переміг у фінальній битві, але Гаррі залишився живим?»Мені дуже сподобалася взаємодія слизеринців, які у цій історії живуть в одній квартирі, яка певним чином дає вайб студентського гуртожитку. Тут дуже багато жартів про їхній спільний побут: як Тео постійно напивається і приводить дівчат на одну ніч, як Драко оточив свою кімнату незліченною кількістю захисних заклять, як Блез із Пенсі, будучи парою, підтримують одне одного і по-доброму підколюють. А ще вони часто вирушають на місії Темного Лорда, але дещо приховують від нього. У них є своя спільна місія, яку їм допомагає виконати вправне використання виманології та флакони, які кожен із них носить на шиї. На одній із таких місій Драко й знаходить Герміону. Утім вона геть не схожа на дівчину, з якою він ворогував у Гоґвортсі. Вона занадто зламана. І перш ніж відправити її до Ордену й виконати прохання Андромеди, Драко вирішує трохи підлікувати її. Він забирає її у свою квартиру, звелівши не покидати кімнату, позаяк за її межами живуть трійко дуже допитливих слизеринців. Можете собі уявити, що відбувається далі))Умовно цей фанфік можна поділити на дві частини: в одній із них ми бачимо смертежерські зібрання, місії Темного Лорда і так званий осередок зла зсередини, в іншій же — нам демонструють життя Ордену Фенікса. І насправді це зовсім не той Орден, до якого ми звикли та який очікували побачити. Вони ховаються вже три роки, а Гаррі Поттер узагалі покинув їх, не зумівши переступити через свою поразку. Чільне місце у цьому фанфіку займає Андромеда, яка практично стає другою матір'ю не тільки для Драко, а й для всіх слизеринців (пом'янемо її нервові клітини). Попри доволі темний опис, мені ця історія не здалася дуже жорстокою. Авжеж, тут були сцени вбивств і чимало поранень, але настрій фанфіку переважно оптимістичний (мабуть, за це треба подякувати постійним жартам слизеринців, здебільшого про пеніси). Любовна лінія тут доволі спокійна, нас не кидають на американські гірки без паска безпеки, а лагідно гойдають у гамаку. Можливо, у деяких моментах мені не вистачило іскри між Драміоною, але на колір і смак, як-то кажуть) Також поділюся цікавим фактом, про який авторка розповідає у примітках. Вона зазначила, що не фанатка Драміони, тобто зазвичай не читає і не пише про Драко і Герміону. Тож майте на увазі, що ця історія дещо відрізняється від звичних нам)Якщо підсумувати, то цю історію можна було б назвати альтернативним фіналом Поттеріани, адже тут обіграно чимало канонічних моментів, однак з урахуванням того, що Гаррі програв Волдеморту.

День 26 — Карта мародера#місяць_драміони #малевоМелфой притиснув її до полиць, і кілька книжок із глухим стуком впали на підлогу. Герміона захихотіла, намагаючись відштовхнути його долонями.— Драко, нас хтось побачить!Він ковзнув губами по її щоці, і вона могла відчути усмішку на них.— Уже пізно. Тут нікого немає.— Але… — Драко урвав її поцілунком у кутик губ.— Єдине «але» — це твій друг із дивною схильністю до вуаєризму. Я впевнений, що він знову втупився у свою Карту мародера.Герміона пирхнула.— Він не вуаєрист, просто параноїк.— Семантика, — його теплі пальці обхопили її підборіддя. — Ми завжди можемо сказати, що як два дуже відповідальні старости заглянули сюди під час патрулювання і натрапили на якогось першокласника, який намагався пролізти у відділ літератури для службового використання.— Хороший план. Довго думав? — вона вхопила його за краватку, різко смикнувши до себе, і Драко встиг лише задоволено гмикнути, перш ніж вона впилася в його вуста, і її сміх розтанув між їхніми поцілунками.****Гаррі нахмурено дивився на Карту мародера. Маленькі чорнильні імена вперто не зникали з куточка бібліотеки. Герміона Ґрейнджер. Драко Мелфой.— Що вона там робить із Мелфоєм?.. — пробурмотів він собі під ніс та кілька разів тицьнув у пергамент, ніби перевіряючи, чи не стався збій. Імена лишалися на місці. Занадто близько одне до одного. — Сподіваюсь… — Гаррі стиснув губи, — вона ховає його труп. 🎨Арт у кращі якості — у коментарях.А також можна підтримати роботу кудосом в Instagram.

О, мій прекрасний улюблений троп утрати пам'яті. Рано чи пізно я мала дійти до цього фанфіку 🤭Але, звісно ж, це не єдина перевага. Тут і цікавий сюжет, і чудовий розвиток аврора Драко, і прекрасні стосунки Драко й Герміони... І загадка, яка не відпускає до самого кінця: то як саме Герміона Ґрейнджер утратила пам'ять?❗️ Є завершений переклад українською від Miss_Dementor — За течією📌 Моя думка про фанфік:Ну це любов. Важко розповісти про цю історію так, щоб не наспойлерити сюжету, але цей фанфік зачепив мене. Я дуже люблю історії про другий шанс, і що Герміона дає його Драко, що Драко дає його Герміоні.Я бачу тебе. Нас визначає не минуле, а те, ким ми є зараз. Є те, чого ми не можемо змінити, але теперішнє — тут і зараз. То навіщо зациклюватися на своїх помилках, якщо можна власноруч визначати свою долю?Це історія зцілення й підтримки. Драко й Герміона завжди підтримують одне одного й завжди готові прилетіти на допомогу. Герміона бачить його тим, який він є зараз — і це найважливіше.Окрім того, другорядні персонажі тут просто чудові. Гаррі, Тео, Нарциса, аврор Робардз, Джордж... Кожен і кожна по-своєму підтримують наших головних героїв і, авжеж, не забувають покепкувати 😁А ще в мене виникло стійке відчуття, ніби авторка пише вже мільйон років (і може, не лише фанфіки). От знаєте, коли сюжет настільки ретельно пропрацьований від початку до кінця, що кожна маленька деталь пізніше відіграє роль. Усі сюжетні лінії мають своє завершення, і навіть звичайна крадіжка квітів має певний сенс.У цьому фанфіку є як і флаф, так і трошки скла (і, звісно ж, смат 😏), тож він цілком може сподобатися вам, навіть якщо ви читаєте тільки те або інше. Словом, раджу. ✨P. S. Вони тут постійно жруть!#закуток_Плаксивої_Мірти

📌СюжетДрако відчув щось схоже на жалість до жінки, що стояла перед ним. І хоча це неабияк його занепокоїло, насправді йому було огидно від того, що якась сила зламала до невпізнання дух Герміони Ґрейнджер. Історія починається з того, що Герміона Ґрейнджер повертається до Великої Британії з Італії, де вона жила останні 5 років, але замість теплого привітання друзями стикається з ігноруванням та ворожим ставленням з боку колись найближчих людей. Аж тут на допомогу приходить Пенсі, у якої, як виявляється є спільне минуле з Герміоною — Пенсі зобов’язана ґрифіндорці власним життям. Так у житті Герміони з’являються слизеринці, включно з Драко і Нарцисою. Спочатку Драко керується цікавістю: він хоче дізнатися, що пробігло між учасниками Золотого тріо, але в процесі відкриває для себе значно більше. У Герміони не лише трагічне минуле, проблеми не полишають її й в Англії. Та й сам Драко мусить випробувати себе на міцність, переживши власне горе. Отак, допомагаючи одне одному, ці двоє поступово зцілюють власні душі. 📌Моя думкаЯ хотіла почитати щось дуже трагічне — я це отримала. Скажу чесно, перша третина змусила мене ридати. Що б не казали, але авторка вміє описати всі стадії горя. Ті випробування, які вона кинула на бідолашну Герміону, нагадували зіткнення з поїздом, після якого зробили ще контрольну Аваду в голову. Дуже багато анґста.Але варто сказати, що відчувається, що це рання робота авторки, і подекуди мені здавалося, що я дивлюсь бразильський серіал, де по десять хвилин герої можуть з’ясовувати стосунки та мати непорозуміння у комунікації.Це, напевно, найповільніший слоуберн з усіх, що я читала. Драко і Герміона отримують свій щасливий фінал, але більше він полягає в тому, що кожен перемагає власного внутрішнього демона, і вже усвідомлено, з таким пропрацьованим «я», вони стають партнерами. Я навіть не пам’ятаю, щоб вони сказали ті самі три слова одне одному. Смат тут теж відсутній.Ще цікаво, як з 2008 року в фандомі трансформувалося уявлення про пари та деяких персонажів: Пенсі з Блезом, у Герміони минуле з Гаррі, а Джіні тут дуже негативний персонаж.Отже, це історія більше про те, як людина, опинившись на самому дні, знаходить сили залікувати рани і відновити бажання жити знову, і як для цього важливі інші люди, що знаходяться поруч.

День 4: Атлантида #місяць_драміони #малево — Міс Ґрейнджер, принце Драко, посуньтеся трохи до центру, —гукнув фотограф.Герміона ступила вбік, і її плече вперлося в лікоть Драко.— Міг би хоча б одягнутися. Ми тут, між іншим, фото на пам’ять робимо.— Я, може, й міг би вдягнутися, — ліниво кинув він, — а от із твоїм вічно невдоволеним лицем уже нічого не зробиш.Вона різко повернула голову й глянула на нього вгору. Хіба чоловік мав бути таким високим, кремезним та ще й, до біса, вродливим?— О, не хвилюйся. Скоро ти цього обличчя більше не побачиш тут.— Обіцяю не сумувати, — відказав Драко, зустрівши її погляд. — Зніми окуляри.— Що? — вона спантеличено кліпнула.— Зніми бісові окуляри.— Навіщо? Я без них погано бачу, якщо ти не в курсі.— Для фото.— Ще чого, — Герміона перевела погляд на фотографа, який усе ще вовтузився з камерою.— У тебе гарні очі, — пробурмотів Драко зовсім тихо. — А за скельцями їх не буде видно. Місяць потомуЛюба докторко Ґрейнджер, сподіваюся, що в тебе все добре. І хоч мені не хочеться цього визнавати, але я сумую за тобою. Можливо, ми могли б зустрітися? Лондон, Атлантида чи будь-який куточок світу, який ти забажаєш. Я чекатиму на твою відповідь. Завжди твій — на суші й під водою, Драко. [Ти моє світло в найтемніші часи] 🎵MOLODI — my sea🎨Арт у кращі якості — у коментарях.А також можна підтримати роботу кудосом в Instagram.

📌Сюжет Драко Мелфой, який пропав з радарів суспільства на вісім років, дає інтерв’ю журналістці та розповідає свою історію — чому він зник і що з ним сталося.Далі розповідь ведеться від імені Герміони: журналістка простежує за розвитком стосунків між Драко та Герміоною під час експедиції з метою пошуку міфічної печери та тим, як це вплинуло на їхнє життя після повернення додому.Історія поділена на три частини.ЧАСТИНА 1 натхненна книгою «Англійський пацієнт» Майкла Ондатже.ЧАСТИНА 2 натхненна книгою «Великий Ґетсбі» Ф. С. Фіцджеральда. Історія поділена на три частини, кожна з яких розповідає про певний період життя героїв, але все починається з інтерв’ю, яке Драко Мелфой вирішує дати молодій журналістці через п’ятнадцять років після закінчення битви за Гоґвортс. Як виявляється, Драко не з’являвся у суспільстві багато років, про нього вже давно ніхто нічого не чув попри не вщухлий інтерес до його персони. І саме ця розповідь має задовольнити спраглих на подробиці чужого життя читачів газети та розставити всі крапки над «і».📆 А далі ми переносимось назад на вісім років і дивимось на те, що відбувалося очима Герміони, яка відправляється в Марокко на пошуки таємничої печери. Їй було непросто погодитись на участь в експедиції, але, зрештою, Герміона розуміє, що це шанс зробити те, що їй хочеться, оскільки її життя далеке від ідеалу: непорозуміння з друзями, аб’юзивні стосунки тривалістю у два роки, прискіплива увага преси. На превелике здивування Герміони виявляється, що спонсор подорожі — Драко Мелфой, який до того ж є одним з учасників. ✨Перша частина фанфіку присвячена пригодам у пустелі Марокко і розвитку стосунків між Драко і Герміоною.✨Друга частина розповідає про те, як складалась доля Драко і Герміони після повернення додому, та про жорстоке зіткнення з реальністю: неприйняття суспільством, аб’юзивні стосунки, політичні інтриги, перекручування фактів пресою — здається, що проблеми накочуються на героїв як хвилі, що збивають з ніг, не даючи піднятися. А коли, здавалося б, сонце вийшло з-за хмар, ми переносимось у ✨частину три — найкрасивішу і найболючішу частину фанфіку, що закінчується дуже суперечливо: для когось трагічно, для когось обнадійливо.📌Моя думкаЦе та історія, що викликає дуже багато емоцій, і навіть я, нежива істота, переживала, відчувала ненависть, плакала як дитя, читаючи її. Але зважайте, що фанфік дуже великий, подекуди має багато описів (особливо, коли йдеться про вечірки в маєтку), розповідей та деталей. Так, на деяких моментах, я перестрибувала через описи, щоб добратися до подій, але можливо, це тільки моя нетерплячість. Також (і за це авторка отримала багато критики) тут не зовсім така Герміона, яку ми звикли бачити в історіях. Так, вона смілива, рішуча, але коли справа доходить до аб’юзивного колишнього, тут, можливо, її реакції не такі, які б ми очікували. До речі, про колишнього. Він тут дуже мерзенний, просто огидний американець. Майте на увазі, що не з кращої сторони зображені і друзі Герміони.Також, на жаль, у фанфіку є багато згадок країни 404. Хоча вони й нейтральні, а іноді й негативні, але все одно вони там є.Ну і щодо кінцівки — я вважатиму її щасливою, бо для цього авторка залишила достатньо натяків та ниточок. Хоча все одно частина три просто розірвала мене на фантики.Чи читали ви цю історію? Якою вважаєте її закінчення? Діліться в коментарях