Лагідна Драміонізація | ️СюжетЗа два роки після війни Герміона Ґрейнджер перетворилася на прим...

☁️СюжетЗа два роки після війни Герміона Ґрейнджер перетворилася на примару у власному житті. Вона ховається у світі маґлів, переслідувана думкою про батьків, яким стерла пам'ять, і займається самолікуванням за допомогою виманології та алкоголю в убогих забігайлівках. Аж ось однієї ночі вона натрапляє на того, чий розум іще більш загублений, ніж її власний... На Драко Мелфоя, який щойно вийшов з Азкабану і втрачає здоровий глузд.Те, що починається як випадкова зустріч, перетворюється на небезпечну розраду. Дві понівечені війною душі чіпляються одна за одну, балансуючи між тим, щоб потурати своїм демонам і боротися з ними.Історія про повоєнну травму, ненавмисний порятунок і кохання, знайдене серед уламків. Власне, опис дуже гарно передає те, що відбуватиметься у цьому фанфіку. Герміона дуже вправна у виманології, тож обірвавши всі контакти зі своїми колишніми друзями, вирішує пустити все під три чорти й бухати. Вона настільки зламана втратою батьків і травмами війни, що просто не бачить іншого виходу. Щобільше, вона не бачить причин боротися. І щоб бодай трохи заглушити свої похмурі думки, вона напивається до безпам'яті та нишпорить головами маґлів, зазираючи у їхні життя. Але одного вечора до неї долинають настільки відчайдушні думки, що Герміона розуміє: цій людині необхідна допомога. Хай навіть цією людиною виявляється Драко Мелфой. У неї не залишається іншого виходу, окрім як перенести їх обох у її будинок. Так Герміона знайомиться з новою версією Мелфоя — розбитим, наляканим і самотнім. Таким схожим на неї саму.☁️Мої враженняОх, я очікувала, що ця історія виверне мені душу, але насправді, попри всю болючість, вона здатна й зцілити. Драко і Герміона дійсно занадто зламані на початку. Настільки, що ладні шукати розради одне в одному, а вони ж досі ворогують. Однак чомусь Драко почувається безпечніше поруч із нею. А Герміоні просто необхідно піклуватися про когось. І хоч починається все з того, що Герміона рятує Драко, насправді, зрештою, він теж рятує її. Так, це похмура історія. Вона дуже осіння, але не по-теплому й затишному, а радше по-туманному й дощовому. Це та осінь, коли світ огортає сіра пелена і не хочеться вставати з ліжка. Однак навіть серед таких днів час від часу сонце все ж визирає з-за хмар. І головні герої знаходять це проміння сонця у простих буденних речах: у своїх іменних чашках, у перегляді «Баффі» разом, у спільних прогулянках по магазинах... У цьому фанфіку немає особливо заплутаного сюжету чи карколомних поворотів. Він більше зосереджений на почуттях і лікуванні травм. Авторка дуже детально описує ПТСР, панічні атаки та алкогольну залежність, тож майте на увазі. Але те, як двоє колишніх ворогів підтримують одне одного, як вони чіпляються одне за одного... це було дуже щемливо. Варто також відмітити, що ця історія була написана всього за 96 годин! А це ж усього 4 доби! Це неймовірно, зважаючи на глибину цієї історії та її розмір (комусь може здатися, що 34 тисячі слів — це не так і багато, але уявіть тільки, що потрібно було писати у середньому по 8 тисяч слів на добу!) Тому мій висновок такий: якщо любите читати про те, як Драко і Герміона повертають одне одного до життя після травм минулого, то обов'язково зверніть увагу на цей фанфік! А ще тут дуже багато згадок «Баффі», які буде приємно побачити фанам цього серіалу)