Telegram statistics channel - @dr_gavrylin

"Пінгвін" - це вже другий серіал, де Фаррелл грає злодія. Перший - "Північні води" (The North Water, 2021). Одне з моїх найулюбленіших шоу. Високе мистецтво.Там, на відміну від Пінгвіна, у злодія є справжній антагоніст, якій намагається свідомо протистояти себе злу. А заодне і зрозуміти, чому і навіщо злодії роблять свої злодіяння.Я теж намагаюся.Зло - це не природне явище. Це одне з тих потужних слів, які так люблять вигадувати гомо сапієнс протягом останніх 3-4 тисяч років.Коротше кажучи, зло можна трактувати як завгодно.До цього ж аргументу полюбляють апелювати й самі злодії (в кіно, бо у всіх злодіїв в кіно високе IQ).- Думаєш я задушив це немовля тому, що я злий? Все набагато складніше. Фома Аквінський якось сказав, що... etc.*Здається мені, що всю цю метафізику можна сильно спростити.Моральні принципи постійно змінюються. Рабство то ок, то не ок. Мораль відрізняється від суспільства до суспільства. Десь навіть за коноплю можуть голову відрізати (досі).Поняття добра і зла відрізняються і всередині суспільств. Яскравий приклад - тюрми зі своїми екзотичними моральними кодексами.Одним словом і в тюрмі, і в автобусі, і на футбольному полі є свої злодії - дуже різні, але з однією спільною рисою: усі вони порушують правила гри, на які погодилась абсолютна більшість гравців.*Є підозра, що автором базової моралі є окситоцин. Це нейромедіатор, якій, грубо кажи,  відповідає за відчуття “свій-чужий". Коли їмо ми– це добро, коли їдять нас – це зло.Саме тому аргентинці зовсім не засуджували Марадону, коли він забив гол рукою у фіналі чемпіонату світу. Порушувати правила заради своїх - це добро. Господь за таке не карає...На жаль ця примітивна мораль практично завжди призводить до корупції та знижує ефективність системи. Це те, що на парах по політології у нас називали "кумовством".- Ти того прокура в турму не саджай, будь ласка. Це шурин моєї тітки, хресний мого діда. Хлопець непоганий...Цікаво, що й у психопатів, і у людей з розладами аутистичного спектра спостерігаються проблеми з емпатією (порушення регуляції окситоцину), але антисоціальною поведінкою займаються виключно перші.Можливо, у людей з РАС набагато краще працює префронтальна кора, саме тому вони так поважають правила. Правила допомагають їм ефективно функціонувати в суспільстві.Для психопата ж правила є перепоною до реалізації своїх імпульсів. - Я дуже хочу забити гол, хоч ногою, хоч рукою, а ваші правила мені заважають.- Я дуже хочу припаркуватися прямо зараз - хоч на тротуарі, хоч на клумбі, а ваші правила мені заважають.- Я дуже хочу виграти війну, хоч розстрілом полонених, хоч атомною бомбою... Ви теж так робили, пам'ятаєте?Називай цих людей злими адскими дияволами скільки завгодно, але слова тут нічого не вирішують. Можливо, колись людство навчиться суворо карати за порушення державних кордонів. Швидко та ефективно.Поки що ми знаходимося на етапі боротьби з неправильним паркуванням.

Багато розмов про "внутрішню дитину", а про "внутрішнього підлітка" почув вчора перше. Виходить якось так:«Внутрішня дитина» [~0-10 років].Радість, бажання грати та пізнавати.Наївність, безпорадність.«Внутрішній підліток» [~11-25 років].Енергія, мотивація, чесність, сміливість.Категоричність, гординя, імпульсивність.«Дорослий» [~25+ років].Раціональна оцінка, контроль, самостійність, відповідальність.—Кожну з цих стадій розвитку можна приблизно заміряти за допомогою МРТ-мозку та гормональних тестів.«Дорослого» не існує без розвинутої та активної префронтальної кори.Коли стресово-травматичне дитинство перетікає в алкогольно-наркотичну юність, то в 25 років ти маєш розбалансований мозок. Кора то розвинулась, але зв'язки з нею не дуже.В результаті ти продовжуєш користуватися підлітковими моделями світу - "я особливий", "всі баби дури/всі мужики козли", "мої страждання унікальні".Це, в свою чергу, призводить до того, що ти не звертаєшся за допомогою (бо ти підліток, а всі дорослі - тупі козли й нічого не розуміють).Впізнаєте когось?)

З практичного погляду, найкраща рекомендація для будь-якого достігатора звучить так:- роби менше "треба" та більше "хочу".Ця ж порада годиться і для вигорянь (які в 99% випадках трапляються саме у достігаторів).Але що робити, коли нічого не хочеться?1. Чекати. З мого досвіду бажання доволі швидко повертається (~тиждень), але для цього треба свідомо дозволити собі максимальну бездіяльність. Аж до того, щоб не вставати в туалет, поки реально не захочеться.Ця формула не працює, якщо ти перманентно засуджуєш себе за бездіяльність. З внутрішнім конфліктом ніякі бажання нам не світять.2. Спокушати себе.Якщо прям дуже треба щось робити, але не хочеться, то Андрій Беловешкін радить методу спокуси.На прикладі читання: подумати про те, як класно читати, потім взяти в руки книгу, помацати-понюхати, погортати, і так далі - тобто поступово викликати в собі інтерес.Читання, спорт і будь-якій інший саморозвиток через "треба" рано чи пізно призводить до вигоряння, бо сила волі - це обмежений ресурс.*Трошки більше на ютубі - https://youtu.be/sJywHMjZ_rY