Багато розмов про "внутрішню дитину", а про "внутрішнього підлітка" почув вчора перше. Виходить якось так:«Внутрішня дитина» [~0-10 років]. Радість, бажання грати та пізнавати. Наївність, безпорадність.«Внутрішній підліток» [~11-25 років]. Енергія, мотивація, чесність, сміливість. Категоричність, гординя, імпульсивність.«Дорослий» [~25+ років]. Раціональна оцінка, контроль, самостійність, відповідальність.—Кожну з цих стадій розвитку можна приблизно заміряти за допомогою МРТ-мозку та гормональних тестів.«Дорослого» не існує без розвинутої та активної префронтальної кори. Коли стресово-травматичне дитинство перетікає в алкогольно-наркотичну юність, то в 25 років ти маєш розбалансований мозок. Кора то розвинулась, але зв'язки з нею не дуже. В результаті ти продовжуєш користуватися підлітковими моделями світу - "я особливий", "всі баби дури/всі мужики козли", "мої страждання унікальні". Це, в свою чергу, призводить до того, що ти не звертаєшся за допомогою (бо ти підліток, а всі дорослі - тупі козли й нічого не розуміють). Впізнаєте когось?)