Злопаскудні кацапи відключають нас від інтернету! Панікуємо?

Ну, заяви наших вельмишановних сонцесяйних — апокаліптичні. Ви за них певно чули, раз навіть до мене дійшло.

Діагноз: класична масова індукована тривожність, примножена на політичну агравацію. У перекладі на людську мову: нас знову лякають, щоб ми чимось там обурювалися і чогось там боялися, тобто щоб наші мізки були чимось зайняті і менше прозрівали по іншим питанням.

Оскільки я гуманітарій, то матчастину по інтернету шарю слабо. Тому попросив роботів перерити інтернет, але при цьому дав хитрий гуманітарний промпт: ігноруючи заяви політиканів, подивитися що пишуть непартійні, незалежні західні аналітики, і особливу увагу приділити комп"ютерним форумам і іншим місцях, де збираються гіки і технарі.

Отож, що принесла нейронка. Нижче слаборедаговані машинні букви.

Заяви про загрозу тотального цифрового блекауту через ракетні удари — це спроба натягнути сову на глобус. Супротивник справді перейшов до точкового знищення комерційних та телекомунікаційних дата-центрів (ЦОД). Під роздачу вже потрапили DC|Cosmonova, MiroHost, CityHost, VSYS Host і майданчики низки операторів. Проте операційна спроможність досягти повного відключення зв'язку виключно кінетичними ударами є вкрай низькою, а тотальний інтернет-блекаут є технічно неможливим.

Чому політики маніпулюють, а мережа не ляже?

- Децентралізація замість монополії.
Український сегмент Інтернету формувався в умовах високої ринкової конкуренції за відсутності державного монополіста. Понад 50% кінцевих користувачів обслуговуються провайдерами, кожен з яких утримує менше ніж 1% ринку.

- Відсутність єдиної точки відмови (Single Point of Failure).
Знищення одного чи кількох ЦОД не здатне обвалити національну мережу. Існують сотні локальних операторів (ISP), які мають власні автономні системи (ASN), незалежні точки виходу та резервні оптичні маршрути.

- Резервування трафіку. В Україні функціонує близько 20 активних точок обміну трафіком (IXP). Мережа має численні прямі волоконно-оптичні переходи через західний кордон — до Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.

Тепер стосовно заяв упоротих СВОшників. Якщо Міноборони РФ вєщає, що б'є по дата-центрах для дезорганізації військового управління — це така ж маячня. Військові та спеціальні державні органи зв'язку функціонують на основі захищених, зашифрованих та дубльованих каналів, включно зі Starlink, які фізично не залежать від цивільних комерційних ЦОД.

Реальні цілі супротивника абсолютно прагматичні.

- Економічний саботаж.

Сучасний дата-центр акумулює сервери тисяч підприємств. Втрата сервера чи зупинка ЦОД блокує бізнес-операції, генерує прямі фінансові збитки приватному сектору та знижує податкові надходження. Найбільше страждають підприємства, які тримали фізичне обладнання (Dedicated-сервери) у місцевих дата-центрах.

- Інформаційно-психологічний тиск.
Удари спрямовані на придушення медіамовлення. Значна частина телеканалів та онлайн-стрімінгів («Суспільне», «Армія TV» тощо) використовували потужності місцевих ЦОД. Ураження майданчиків Cosmonova тимчасово вивело з ефіру понад 30 телеканалів, щоб створити ефект «інформаційного вакууму» та посіяти паніку. Наші політики цю паніку успішно ретранслюють.

- Щодо державних даних — тут теж можна обійтися без істерик.
Державний апарат, банківська система та сервіси на кшталт «Дії» фізично не знаходяться в українських дата-центрах. Понад 10 петабайт критичних даних були мігровані до дата-центрів у Західній Європі та США (Amazon Web Services, Azure).

Головною вразливістю українського Інтернету залишається не фізичне руйнування будівель дата-центрів, а банальні системні відключення електроенергії.

Для звичайного айтішника чи фрілансера наслідки атак на ЦОД зводяться до тимчасового відвалу зв'язку у локального провайдера, що легко лікується наявністю 4G/5G-модема, GPON із безперебійником або термінала Starlink.