Source
Аміназін, колгосп і котики! | Скільки людей юзають нейронки, щоб розширити когнітивку і власні можли...
26 Views/Reach
2026-09-25 10:20
Message №315
Скільки людей юзають нейронки, щоб розширити когнітивку і власні можливості, а не тупо як милицю для всіх завдань?
Досліджень мало, але з того що вдалося нарити — людей із грамотним промпт-інжинірингом і критичним мисленням 3–7%.
Решта 93% діляться на два табори: ті, хто питає в ChatGPT «що приготувати з яйця і цибулі», і ті, хто переклав на нейронки взагалі все базове мислення, поступово втрачаючи власні навички.
Враховуючи контекст блоку подкастів, які зараз знімаю, варто розбити по поколінням
Отже, скільки з яких вікових груп юзають нейронки адекватно.
- Міленіали (Y) — 8–12%
Чемпіони системного підходу. Вони застали аналоговий світ, тому мають цифрову гігієну. Не просто чатяться, а використовують нейронки як асистентів, інтегрують їх через API, автоматизують бізнес. Для них це інструмент капіталізації.
- Зумери (Z) — 5–8%
Ці люди найбільше висять онлайн, але є нюанс. Саме у них спокуса зробити з нейронки «милицю» (написати дипломи, згенерувати код без розуміння бази) — величезна. Зате продвинута меншість меншість створює найкрутіші кейси з мультимодальністю та кастомними агентами.
- Покоління X — 3–5%
Прагматики. Рідко граються з нейронками ради розваги. Але якщо ікс опановує промптинг, то робить це максимально чітко — завдяки багатому професійному досвіду і вмінню ставити ТЗ.
- Бумери — 1–2%
Сприймають нейронки як супергугл. Переважно це пошук фактів або побутові поради. Вдумливий промптинг тут — це поодинокі академіки, викладачі і IT-олдфаги.
Альфа — <1%
Ростуть в еру, де нейромережі — це інфраструктура (як світло чи вода). Тотальна когнітивна залежність від підказок ще до того, як сформувалася база власних знань.
Висновок.
Навичка якісної роботи з нейронками опирається не на знання «секретних команд», а на структуру власного мислення.
Нейронка — це екзоскелет. Якщо людина вміє системно мислити та критично аналізувати — нейронка робить її супергероєм. Якщо ні, то цей дивовижний інженерний прорив стає просто красивою паличкою для сліпого, яка заводить не туди.
Але найбільший ризик навіть не в цьому.
Існує величезний шар користувачів (за різними оцінками — від 35% до 50%), які щиро наділяють нейронки свідомістю і «справжнім розумом». Люди сприймають переконливий стиль, імітацію емпатії і впевнений тон мовних моделей за реальний інтелект чи навіть свідомість. Для цієї категорії людей нейронка — це не математичний алгоритм передбачення наступного слова, а «цифровий оракул» чи «живий співрозмовник». Саме серед них найвищий ризик сліпої довіри до галюцинацій нейромереж, адже оракулів не прийнято пропускати через фактчекінг.
#психологія #цікавинкизвідусіль #піпл #finalcountdown
Досліджень мало, але з того що вдалося нарити — людей із грамотним промпт-інжинірингом і критичним мисленням 3–7%.
Решта 93% діляться на два табори: ті, хто питає в ChatGPT «що приготувати з яйця і цибулі», і ті, хто переклав на нейронки взагалі все базове мислення, поступово втрачаючи власні навички.
Враховуючи контекст блоку подкастів, які зараз знімаю, варто розбити по поколінням
Отже, скільки з яких вікових груп юзають нейронки адекватно.
- Міленіали (Y) — 8–12%
Чемпіони системного підходу. Вони застали аналоговий світ, тому мають цифрову гігієну. Не просто чатяться, а використовують нейронки як асистентів, інтегрують їх через API, автоматизують бізнес. Для них це інструмент капіталізації.
- Зумери (Z) — 5–8%
Ці люди найбільше висять онлайн, але є нюанс. Саме у них спокуса зробити з нейронки «милицю» (написати дипломи, згенерувати код без розуміння бази) — величезна. Зате продвинута меншість меншість створює найкрутіші кейси з мультимодальністю та кастомними агентами.
- Покоління X — 3–5%
Прагматики. Рідко граються з нейронками ради розваги. Але якщо ікс опановує промптинг, то робить це максимально чітко — завдяки багатому професійному досвіду і вмінню ставити ТЗ.
- Бумери — 1–2%
Сприймають нейронки як супергугл. Переважно це пошук фактів або побутові поради. Вдумливий промптинг тут — це поодинокі академіки, викладачі і IT-олдфаги.
Альфа — <1%
Ростуть в еру, де нейромережі — це інфраструктура (як світло чи вода). Тотальна когнітивна залежність від підказок ще до того, як сформувалася база власних знань.
Висновок.
Навичка якісної роботи з нейронками опирається не на знання «секретних команд», а на структуру власного мислення.
Нейронка — це екзоскелет. Якщо людина вміє системно мислити та критично аналізувати — нейронка робить її супергероєм. Якщо ні, то цей дивовижний інженерний прорив стає просто красивою паличкою для сліпого, яка заводить не туди.
Але найбільший ризик навіть не в цьому.
Існує величезний шар користувачів (за різними оцінками — від 35% до 50%), які щиро наділяють нейронки свідомістю і «справжнім розумом». Люди сприймають переконливий стиль, імітацію емпатії і впевнений тон мовних моделей за реальний інтелект чи навіть свідомість. Для цієї категорії людей нейронка — це не математичний алгоритм передбачення наступного слова, а «цифровий оракул» чи «живий співрозмовник». Саме серед них найвищий ризик сліпої довіри до галюцинацій нейромереж, адже оракулів не прийнято пропускати через фактчекінг.
#психологія #цікавинкизвідусіль #піпл #finalcountdown