Login Sign Up
Advert
Your ad spot
Reserve this exclusive slot for the selected period.
Buy advertising →
Telegram community logo - Держпродспоживслужба
Added 06 Jun 2021

Держпродспоживслужба

@dpssgovua
Number of subscribers: 2 593
Photos: 3,070
Videos: 26
Links: 3,470
Description:
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

👥 Number of subscribers

2 593
Average/Day:: -1
Average/Week:: +5
Average/Month:: +11

👁️ Average views per message

621
Average/Day:: 798
Average/Week:: 608
ERR: 23.95%

📊 Messages per Day

3.1
Last day: 4
Week average: 3.7
Average per day: 3.1

Logo change history

Status change history

Officially not confirmed 2022-05-25

Wall

Telegram statistics channel

​#безпечність_харчових_продуктів🫗 Якість води, що вживає людина, має значний вплив на її здоров’я. Питна вода, повинна бути безпечною, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.☝️ При купівлі/замовленні бутильованої питної води варто звернути увагу на етикетку, де має бути обов’язково зазначена така інформація:💧 "Вода питна", її назва, вид (оброблена, необроблена (природна), штучно-мінералізована, штучно-фторована, штучно-йодована, з оптимальним вмістом мінеральних речовин, газована (сильно-, середньо-, слабо-) чи негазована тощо);💧 склад ("вода питна" та перелік уведених речовин, зокрема консервантів, макро- та мікроелементів);💧 фактичні значення показників фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води згідно з додатком 4 до ДСанПіН 2.2.4-171-10;💧 умови зберігання;💧 об'єм тари; 💧 дата виготовлення та дата закінчення строку придатності до споживання;💧 найменування, місцезнаходження та телефони виробника;💧 місце виготовлення води; 💧 вид вихідної води, місцезнаходження підземного джерела питного водопостачання та номер і глибина свердловини;💧 номер партії виробництва;💧 назва нормативного документа, який визначає вимоги щодо якості питної води. ☝️ Якщо ж ви купуєте або берете воду в пунктах розливу, зазначена вище інформація повинна бути викладена на інформаційному листі, що має бути розміщений на видному місці.
​#безпечність_харчових_продуктів🍿 Кожен споживач, купуючи фасованих харчовий продукт звертає увагу на його вагу, що вказана на маркуванні. Але не кожен перевіряє точність цих показників. 📩 До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення, в яких споживачі повідомляють, що при зважуванні фасованого харчового продукту виявилось, що вага цього продукту менша від заявленої на етикетці.☝️ Варто зазначити, що Відповідно до Технічного регламенту щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку встановлено допустимі від’ємні відхилення вмісту упакованої одиниці, а саме:✔️ 9% при номінальному вмісті від 5 до 50 грамів/мілілітрів;✔️ 4,5 грамів/мілілітрів при номінальному вміст від 50 до 100 грамів/мілілітрів;✔️ 4,5% при номінальному вмісті від 100 до 200 грамів/мілілітрів;✔️ 9 грамів/мілілітрів при номінальному вмісті від 200 до 300 грамів/мілілітрів;✔️ 3% при номінальному вміст від 300 до 500 грамів/мілілітрів;✔️ 15 грамів/мілілітрів при номінальному вміст від 500 до 1000 грамів/мілілітрів;✔️ 1,5% при номінальному вміст від 1000 до 10000 грамів/мілілітрів.✍️ У випадку, якщо ви виявили від’ємну різницю ваги фасованого товару, більшу ніж передбачено чинним технічним регламентом – звертайтесь до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
​#безпечність_харчових_продуктів 🍃 Органічна продукція – це продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО.🇺🇦 В Україні на маркуванні органічних харчових продуктів вітчизняного виробництва нанесено державний логотип для органічної продукції (зображено на картинці до публікації). А чи може бути використаний державний логотип органічної продукції для маркування імпортованих продуктів?☝️ Ні. Варто зазначити, що сфера дії органічного законодавства України поширюється лише на процеси виробництва та обігу на території України.📝 Водночас Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції визначено, що сертифікат, який засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно з законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації». Отже, якщо підприємство отримує органічні продукти, інгредієнти від іноземного постачальника сертифікованого за іншими органічними стандартами і планує використовувати його для потреб власного виробництва, то сертифікаційний орган такого постачальника (в даному випадку орган іноземної сертифікації) повинен бути внесений до Переліку органів іноземної сертифікації, що оприлюднений на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби. При цьому наносити державний логотип на таку імпортовану продукцію не потрібно.
👩‍⚕️Щорічно другої неділі серпня в Україні святкується професійне свято День працівників ветеринарної медицини згідно з Указом Президента України № 1035/2001, в якому записані слова «…відзначаючи вагомий внесок працівників ветеринарної медицини у забезпечення ветеринарного та епізоотичного благополуччя, ветеринарно-санітарної безпеки продуктів тваринництва і охорони довкілля…».🐶🦊🐈З кожним роком зростає значимість праця ветеринара у суспільстві. Адже, забезпечуючи профілактику, діагностику та лікування тварин, гарантії якості та безпеки агропромислової продукції, кожен працівник ветеринарної медицини відвертаєте загрозу для життя та здоров’я жителів нашої країни.👥З професійним святом Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав працівників ветеринарної медицини Держпродспоживслужби з всієї України. За допомоги цифрових інструментів в режимі онлайн керівництво служби мали змогу висловити подяку за відданість роботі, особливо в умовах воєнного стану, та побажати успіхів і наближення Перемоги!
​#безпечність_харчових_продуктів🌯 Шаурма – це один найпопулярніших перекусів українців. Проте саме із цим харчовим продуктом пов’язана значна кількість скарг і звернень, що надходять до Держпродспоживслужби. 🥗🥓 Шаурма приносить користь і задоволення якщо вона готується та зберігається в належних санітарних умовах із свіжої і якісної сировини.☝️Відповідальність за дотримання зазначених умов несе суб’єкт господарювання, тому варто завжди звертати увагу на наявність у закладі куточка споживача. Це інформаційний стенд з регламентованою інформацією, зокрема, про найменування власника (фізична особа-підприємець, ТОВ, приватне підприємство тощо) або уповноваженого ним органу.✔️ Суб’єкт господарювання повинен забезпечити відповідність приміщення (місця) для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування - вимогам нормативно-правових актів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів.🔖 Розміщений на видному і доступному місці, правильно оформлений куточок споживача наочно демонструє легальність діяльності суб’єкта господарювання, відповідальне ставлення до додержання вимог законодавства, а також відкритість і доброзичливість до споживача! 💁 Варто нагадати, що у працівників, які здійснюють продаж продовольчих товарів, має бути особиста медична книжка встановленого зразка.Якщо ж санітарний стан приміщення або якість продукції викликає у сумніви – краще відмовитись від покупки!✍️ Нагадуємо, що наразі постановою Уряду від 13.03.2022 №303 припинені планові заходи державного нагляду (контролю). Проте Держпродспоживслужба може здійснювати позапланові заходи державного нагляду (контролю) на підставі, зокрема, звернення громадян за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини.
​#знай_свої_права 📨 💧 До Держпродспоживслужби часто надходять звернення від споживачів стосовно повірки лічильників води. Хто, за чий рахунок і як часто, це має робити? Давайте розбиратися разом.❇️ Як часто потрібно здійснювати повірку лічильників води? Всі засоби обліку, в тому числі і води, повинні своєчасно проходити метрологічну повірку, з урахуванням встановлених міжповірочних інтервалів. Для лічильників води встановлено міжповірочний інтервал 4 роки і в паспорті вузла обліку або в особистому кабінеті споживача на офіційному вебпорталі постачальника послуги має бути вказана дата повірки.❇️ Хто має право здійснювати повірку лічильників води?🔎 Повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації можуть проводити тільки уповноважені організації:✔️ наукові метрологічні центри, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;✔️ наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії, уповноважені на проведення повірки відповідних засобів. ❇️ За чий рахунок має здійснюється зазначена повірка? 💁 Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.❇️ Як фіксуються результати повірки лічильників води?📝 Відповідно до Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів: ✔️ позитивні результати повірки лічильників засвідчують відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлюють свідоцтво про повірку за встановленою формою;✔️ для лічильників, які визнані за результатами повірки такими, що не відповідають установленим вимогам, оформлюють довідку про непридатність.
​#безпечність_харчових_продуктів 💪 В прагненні до здорового способу життя українці приділяють значну увагу здоровому харчуванню. «Рослинне м'ясо» і «рослинне молоко» – нові тренди в гастрономічних уподобаннях великої кількості людей. До Держпродспоживслужби періодично надходять звернення з питаннями стосовно відповідності складу таких продуктів їх назві і чи не є їх обіг та виробництво введенням в оману споживачів. Для початку, давайте розберемося з термінами, що визначені Законом України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів":✔️ продукти рослинного походження - гриби, ягоди, овочі, фрукти та інші харчові продукти рослинного походження, призначені для споживання людиною;✔️ харчовий продукт тваринного походження - молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною;✔️ новітній харчовий продукт чи інгредієнт - харчовий продукт чи інгредієнт, який суттєво відрізняється від звичайних харчових продуктів або інгредієнтів, що присутні на ринку, який повинен бути оцінений з точки зору його впливу на здоров’я споживача.☝️ Цим же законом визначено, що державну реєстрацію та ведення державних реєстрів новітніх харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, вод питних мінеральних відповідно до встановлених критеріїв, а також затверджує показники безпечності харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів здійснює центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я (МОЗ).✖️ Реалізація новітніх харчових продуктів, які не зареєстровані відповідно до вимог цього закону, забороняється.🔎 Також варто врахувати, що Законом України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" визначено, що інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо характеристик харчового продукту. На маркуванні обов’язково має бути вказаний склад продукту, для можливості здійснення свідомого вибору споживачем.
​#знай_свої_права🚌🚕 Користуючись громадським автомобільним транспортом і сплачуючи вартість даної послуги, пасажири мають всі права, визначені статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів»☝️ Крім того, відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176, пасажири мають право:🔹 на безпечне і високоякісне перевезення;🔹 висувати вимоги до автомобільного перевізника щодо виконання ним умов договору перевезення;🔹 перевозити тварин у встановленому законодавством порядку;🔹 перевозити безоплатно одну одиницю багажу в разі поїздки на маршруті міського або приміського сполучення за умови, що його розміри не перевищують 100 х 50 х 30 сантиметрів, вагою до 20 кілограмів;🔹 гарантовано перевозити дві одиниці багажу з оплатою згідно з тарифом за кожну з них та безоплатно перевозити одну одиницю ручної поклажі у салоні транспортного засобу в разі поїздки на маршруті міжміського або міжнародного сполучення;🔹 безоплатно перевозити ручну поклажу в кількості не більш як дві одиниці на міських та приміських маршрутах;🔹 безоплатно перевозити з собою одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;🔹 оголошувати цінність багажу;🔹 отримувати від автомобільного перевізника, водія, працівника автостанції інформацію про послуги з перевезень;🔹 на компенсацію заподіяної шкоди.🔎 Варто зазначити, що державний контроль за дотриманням передбачених цими Правилами вимог покладається на Державну службу України з безпеки на транспорті, Національну поліцію та органи Держпродспоживслужби.☝️ У разі виникнення претензій у споживача стосовно якості транспортних послуг та відмови суб’єкта господарювання задовольнити висунуті ним вимоги відповідно до чинного законодавства про захист прав споживачів, він має право звернутися із заявою до територіального органу Держпродспоживслужби, Державної служби України з безпеки на транспорті або Національної поліції . Також споживачі можуть захистити свої права в судовому порядку у відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»
​#безпечність_харчових_продуктів📨🍹 З великої кількості звернень, що надходять в Держпродспоживслужбу, певна їх частина стосується обмежень щодо продажу різних груп товарів різним групам населення. Зокрема, нещодавно надійшло декілька звернень з питанням щодо законності продажу енергетичного напою дітям, без уточнення віку реалізатором.☝️ В Україні чинним законодавством передбачено заборону продажу деяких товарів особам, які не досягли 18 років, повний перелік яких визначено статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме:➡️ пива (крім безалкогольного);➡️ алкогольних та слабоалкогольних напоїв;➡️ столових вин;➡️ тютюнових виробів;➡️ електронних сигарет;➡️ рідин, що використовуються в електронних сигаретах;➡️ пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.💁‍♀️ Енергетичні напої в цьому переліку не згадуються. Отже, у суб’єктів господарювання немає підстав відмовляти будь-якому покупцеві у продажу напоїв, у назві яких міститься визначення «енергетичний». Більше того, Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг, а продавець зобов'язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. 🧋Проте варто зазначити, що енергетичні напої містять високий рівень цукру, кофеїну та інших стимулювальних речовин. Відповідна інформація обов’язково має бути відображена на маркуванні. Тому радимо споживачам свідомо та зважено приймати рішення про вживання таких напоїв.
​#знай_свої_права💊 Держпродспоживслужба нагадує споживачам та суб’єктам господарювання, що ціни на лікарські засоби підлягають державному регулюванню. 📑 Постановою КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і медичні вироби» передбачено встановлення граничних надбавок:📍на лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та диференційовані граничні торговельні (роздрібні) надбавки 10-25 відсотків, в залежності від закупівельної ціни з урахуванням податків;📍на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів, а також лікарських засобів, що підлягають закупівлі відповідно до договорів керованого доступу), які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків та зборів, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;📍на лікарські засоби (крім препаратів інсуліну), вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 15 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків;📍на препарати інсуліну, вартість яких підлягає реімбурсації відповідно до законодавства, граничні постачальницько-збутові надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до оптово-відпускної ціни з урахуванням податків, та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в розмірі 10 відсотків, що нараховуються до закупівельної ціни з урахуванням податків.💁 При виникнення питань щодо правомірності формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на лікарські засоби рекомендуємо звертатись до територіального органу Держпродспоживслужби у Вашому регіоні або в Держлікслужбу.☝️ Довідково. До Переліку лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, включено 492 препарати, в тому числі 72 препарати інсуліну та 9 позицій комбінованих лікарських засобів. При цьому, 192 препарати із зазначеного Переліку є безкоштовними.