Telegram statistics channel - @dozdop

Сьогодні вечір божевільних новин. Після того, як Верховний суд США постановив, що президент США Дональд Трамп перевищив повноваження, запровадивши глобальні мита - той таки Трамп вирішив "забити" на суд та оголосив, що всі тарифи залишаються в силі.Крім того, він зібрався підписати наказ про введення 10% додаткових мит. А кімнатна собачка Трампа і за сумісництвом - вірний путінський слуга Віктор Орбан вирішив заблокувати 90 млрд кредит, який Євросоюз у грудні виділив на фінансування України на наступні два роки.Цей кредит критично важливий для фінансування нашої держави. Орбан відправив оголосити про це Петера Сіярто, котрий пояснив, що блок відбувся через те, що Україна перекрила експорт російської нафти до Угорщини по нафтопроводу "Дружба".Ясна річ, що трубопровод тут ні до чого, а все питання у виборах, які відбудуться в Угорщині 12 квітня. Орбан сильно ризикує їх програти, а для боротьби за виборця обрав антиукраїнську риторику.Але підкреслюємо, все це відбулося, коли ЄС ухвалив всі рішення щодо кредиту для України.Навряд чи історію Трампа та Орбана можна пов`язувати, але якщо Трамп "кладе" на суди, то чому Орбану не "покласти" на рішення Євросоюзу, залишаючись при цьому у Євросоюзі. Підписатися на Дозвольте доповісти

А у вас є бабусин гараж? Тоді ми йдемо до васУкраїнські чиновники що тільки не вигадають, щоб надати статусу законності вкраденим статкам. Ось чергова історія від очільника Держекоінспекції Олександра Субботенка. Він у старому бабціному гаражі знайшов справжній скарб - металеву коробочку, у якій його бабця зберігала 653 000 доларів готівкою.З бабці вже не спитаєш, де ж вона взяла ці кошти, бо вона померла ще у 2020 році. А Субботенко каже, що прибирав і випадково наткнувся на гроші. І каже що бабця з дідом заробляли за кордоном. А чи не на тій полуниці часом, на якій бабця якогось з депутатів "слуг" статки сколотила)На НАЗК (Нацагенція з питань запобігання корупції) ця історія враження не справила. А офіційна перевірка показала, що офіційних доходів бабусі й дідуся не вистачило б навіть на 5% цієї суми, не те що на пів мільйона баксів.​Субботенко пішов далі і намагався через суд офіційно визнати валюту "знахідкою", але суддя не оцінив такий креатив і відмовив у задоволенні позову.​Тож тепер чиновнику доведеться відповісти перед законом за статтею про недостовірне декларування.​А українських бабусь сміливо можна назвати найпродуктивніші інвесторами у світі. Але тільки в деклараціях їхніх онуків-чиновників.Підписатися на Дозвольте доповісти

Кремлівський ватажок путін впевнений, що виграє війну, і готовий продовжувати її, щоб отримати повний контроль над Донбасом.Про це доповідає The New York Times з посиланням на джерела у розвідці.За словами співрозмовників NYT, навіть якщо захоплення Донецької області вимагатиме ще пару років, путін впевнений, що кожен день бойових дій та бомбових ударів по українській інфраструктурі та житловим будинкам тільки збільшує його перевагу.Одна з причин такої впевненості - неправдиві доповіді російських командирів про просування військ та встановлення контролю над населеними пунктами раніше, ніж це відбувається насправді. Це називають "взяттям територій у кредит".Територія замальовується червоним, йде доповідь нагору про повний контроль над нею, хоча там ще тривають бої або ця місцевість зовсім не контролюється. Результатом стає "паралельна реальність" від путіна чи його генералів, у якій, наприклад. Купянськ перебуває під контролем російських військ, хоча ситуація там протилежна. Використання визначень "повне звільнення" та "завдання виконано" сформувало у путіна хибне уявлення про близьку перемогу, що стало однією з причин відмови від мирної угоди. Замість того, щоб шукати дипломатичне рішення, путін продовжує бойові дії, впевнений в успіху, якого насправді нема.І ця ж практика призводить до "мясних штурмів", в які кидається російська піхота, аби якнайшвидше привести доповіді у відповідність з реальністю.Підписатися на Дозвольте доповісти

Реквієм по Женеві. Дипломатична "божа роса" або "капітуляція в розстрочку"​Другий день тристоронніх переговорів у Женеві завершився теплими звітами Вашингтона та холодним душем реальності для України. Стівен Віткофф продовжує пісяти в очі, називаючи глухий кут "величезним прогресом", Зеленський каже про успіх у воєнному кейсі (мова виключно за технічні моменти, а не реальні домовленості) і буксування у політичному, а троянський Мединський "кінь", каже, що прогресу немає.​Розбираємо, що насправді стоїть за цими заявами.Meaningful progress. Віткофф і Кушнер звітують у мережі X про великий успіх під керівництвом Трампа. Насправді ж, за даними Axios та The Economist, переговори зайшли у глухий кут, тому що росія не відступила від жодної вимоги. А що ж тоді є прогресом для США? А це те, що сторони не побилися в готелі InterContinental і переговори триватимуть.​Дипломатія під обстрілами. Втім поки в Женеві мило пили каву і вели бесіду два дні, росія "привітала" переговори запуском десятків ракет та сотень дронів по нашій енергетиці. Зеленський вже назвав це знущанням, адже росія б'є саме тоді, коли США пропонують утриматися від атак. Ось це є справжнім ставленням Кремля до всього мирного процесу і переговорів у Женеві зокрема.​Віддайте Донбас=капітулюйте. Вашингтон продовжує тиснути на Україну щодо здачі Донбасу для досягнення швидкого результату до річниці вторгнення. Нам пропонують вийти з Покровська та Краматорська в обмін на 15-річні "гарантії". Зеленський хоче на 30-50 років, американці пропонують 15. Але не обговорюється ключове - що це за гарантії!!! За нас воювати будуть? Ні. Лиш обіцяють нас підтримувати. Десь ми це вже бачили. Дякуємо, несіть наступні гарантії.​Дзеркальність? Ні, не чули. Росія весь час вимагає від нас якихось поступок. Те урізати, се скоротити. Але коли їм кажеш про аналогічні кроки, то нас не чують. Мединський назвав переговори тяжкими, що на мові Кремля означає: "ми вимагаємо роззброєння України, але самі від кордонів не відійдемо". Будь-які спроби Умєрова домовитися про дзеркальне відведення військ від Бєлгорода чи Курська блокуються. А що вже казати за обмеження чисельності військ чи озброєння.​Референдум як останній рубіж. Інтерв'ю Зеленського Axios розставило крапки. Президент України чітко пояснив, що жоден швидкий мир від Трампа не пройде без волі народу. Це ідеальний дипломатичний хід — Зеленський знає, що провести референдум під бомбами неможливо, а отже, це законний спосіб сказати НІ американському тиску. Ба більше, провести референдум про відмову від територій в принципі не можливо.​Отже, Женева позаду, а реального прогресу нуль. Трамп відчайдушно хоче виглядати "миротворцем", навіть якщо ціною цього буде розчленована Україна. Віткофф може і далі писати про "божу росу" прогресу, але для нас це виглядає як спроба змусити Україну підписати вирок самій собі. Реальні ж переговори можливі за однієї умови - це зустріч Зеленського і путіна. Але по-перше, російський диктатор на це не погодиться. А по-друге, доки росія буде в змозі воювати, путін не піде на жодні компроміси. І от якраз в силах Заходу прискорити падіння імперії. Можливостей для цього є чимало.А поки наступний раунд цих перемовин неминучий, але чи змінить він щось на землі? Питання залишається відкритим.Підписатися на Дозвольте доповісти

Україна вдарила путіна в КотлубаньПоки путін біснується, вкотре натякаючи своїми "орєшніками" і "кокошніками" на ядерку, ніч на 12 лютого 2026 стала точкою відліку нової стратегічної реальності для російського ВПК і логістики. Україна масштабно застосувала далекобійну зброю нового покоління і вразила цілі на відстані більше 500 км від лінії фронту. Головною подією стало виведення з ладу 51-го арсеналу ГРАУ МО РФ у селищі Котлубань Волгоградської області - одного з трьох найпотужніших складів боєприпасів у європейській частині раші. Об'єкт площею 200 га, де за супутниковими даними зберігалося до 150 000 тонн боєприпасів, включаючи іранські балістичні ракети, перетворився на зону суцільної детонації, що змусило місцеву владу вперше за час війни оголосити повну евакуацію прилеглого населеного пункту.Унікальність операції полягає у підтвердженому Генштабом ЗСУ вже офіційному "дебюті" FP-5 "Фламінго". Нагадаємо: за задумом - "український Томагавк", крилата ракета із масою близько 6 тонн, розмахом крила 6 метрів і бойовою частиною в 1 тонну, що у 2 рази перевищує потужність американської Tomahawk Block V. Із швидкістю 850-900 км/год і радіусом дії до 3000 кілометрів, "Фламінго" може обходити зони ППО завдяки комбінованій інерційно-супутниковій системі наведення з CRPA-антенами, стійкими до засобів РЕБ. Саме використання масивної бойової частини пояснює великі руйнування в Котлубані, які зафіксували сенсори NASA FIRMS як потужну теплову аномалію.Паралельно з детонацією арсеналу, під удар потрапив Мічурінський завод "Прогрес" у Тамбовській області, що за 450 км від України. Це підприємство - вузол у виробництві систем управління для авіаційних і ракетних комплексів РФ. Вибухова хвиля була настільки сильною, що пошкодила будівлі промислово-технологічного коледжу і комерційні об'єкти в радіусі 100 метрів. А якщо додати щей удар 11 лютого по Волгоградському НПЗ, де було вражено установку первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-1, Сили оборони України реалізували масштабну операцію - одночасне враження запасів готової зброї, системи виробництва зброї і паливної бази.На фоні заяви російського міннападу про чергові "обломки" і збиття 106 безпілотників за ніч, факти говорять про провал ППО рф проти українських ракет. Ураження ключових установок на НПЗ у Волгограді і Ухті (2000 км) разом із ліквідацією стратегічного арсеналу в Котлубані може створити для рашистів дефіцит ресурсів перед запланованим наступом. Україна показує, що може не просто турбувати тил ворога дронами, а й руйнувати стратегічні об'єкти тонними зарядами на глибині у сотні й тисячі кілометрів.Успіх операції ставить під загрозу інші об'єкти ворога - 73-й арсенал у Владимирській області, 13-й арсенал у Новгородській області, 68-й арсенал у Моздоку, 100-й арсенал у Костромській області і 8-й арсенал у Рибінську, кожен з яких тепер перебуває в зоні досяжності "Фламінго".Підписатися на Дозвольте доповісти

Велика гра проти "тіньового флоту"​Геополітична ситуація навколо російської нафти у лютому 2026-го змінилася радикально завдяки скоординованому тиску США, Великої Британії та запровадженню 20-го пакета санкцій ЄС. Головною сенсацією стало те, що Брюссель вперше ввів санкції проти портів третіх країн - під удар потрапили Кулеві (Грузія) та Каримун (Індонезія) за обслуговування суден "тіньового флоту". До списку обмежень додано ще 43 танкери, що довело загальну кількість підсанкційних суден до 640 одиниць. Нові правила фактично забороняють надання будь-яких морських послуг (буксирування, лоцманське супроводження, технічне обслуговування) для суден, що перевозять російську сировину.​Особливу роль у цій фазі "енергетичної війни' відіграє Британія. Лондон офіційно заявив про готовність застосувати військові варіанти для перехоплення суден-порушників. Королівська морська піхота вже проводить навчання з висадки на танкери в Північній Атлантиці, а спільна операція США та Британії із захоплення танкера Marinera (Bella 1) стала сигналом для всього світу. Навіть Греція, чиї судновласники роками заробляли на "сірих" схемах, почала масово відмовлятися від російських рейсів під загрозою повної ізоляції своїх банків від доларової системи. Це призвело до того, що вартість фрахту для російської нафти зросла на 60%, з’їдаючи залишки прибутку експортерів.​У контексті воєнних дій в Україні ця економічна стратегія є "другим фронтом", не менш важливим за лінію бойового зіткнення. Поки ворог намагається тиснути малими піхотними групами, вимагаючи все більше грошей на зарплати та виплати, його фінансовий фундамент розсипається. Уряд раші змушений дотувати нафтові компанії, щоб ті не закривали свердловини, і водночас фінансувати війну, що створює некеровану інфляційну спіраль. Удари українських дронів по нафтових терміналах у цей момент мають мультиплікативний ефект: один пошкоджений причал у Новоросійську чи Усть-Лузі створює "корок" для всієї залізничної та трубопровідної системи країни. Коли нафта не може бути відвантажена, а доходи бюджету впали нижче критичної позначки, російська воєнна машина починає сповільнюватися через банальну відсутність ресурсу для відтворення. Тож чи будемо ми бачити найближчим часом відповідні дії України?Підписатися на Дозвольте доповісти

На росії медичним працівникам роздають на підписання готові заяви щодо перерахування частини зарплати на допомогу учасникам війни в Україні.Про це доповідають росЗМІ. Типова заявка складається на ім'я головного лікаря та містить прохання щомісяця з січня до грудня 2026 року "добровільно" утримувати певну суму із зарплати для переказу до фонду "Победа".Суму слід вписати самостійно, проте самі лікарі зазначають, що керівництво неофіційно рекомендувало їм перерахувати на місяць не менше 500 руб, а медсестрам від 200 руб. Іноді, попри наголос на "добровільність" внесків, співробітники повідомляють про тиск - аж до загрози позбавлення премій чи надбавок за відмову від підписання документа.Фонд "Победа", реквізити якого зазначені на заяві, зареєстрований у Петербурзі та зберігає високий рівень фінансової закритості. Куди потім потрапляють кошти, які у добровільно-примусовому порядку перераховують лікарі - відслідкувати неможливо.Хоча можна й здогадатись. Зазначимо, що лікарі на росії мають один з найбільш низьких рівнів зарплат. Підписатися на Дозвольте доповісти

За словами "Флеша" - спеціаліста з питань зв`язку та радника міністра оборони України - проблема відключення Старлінків, через необхідність верифікації у лавах російської армії набуває масштабів катастрофи.Росіяни також активно використовували технологію широкополосного інтернету Starlink для зв`язку між підрозділами, організації управління, створення ситуаційної обізнаності.Тепер все це "лягло", бо внесення терміналів до "білого списку" можливе лише за тією схемою, яка була затверджена українською та американською стороною. Альтернативу росіяни не підготували й тепер, поки не знайдуть інше рішення, змушені будуть покладатися на застарілі засоби зв`язку.При цьому надходять доповіді, що зв`язок "ліг" і з нашого боку. Найбільш розповсюджені скарги - Старлінк вчасно внесли на реєстрацію, але потім його все одно заблокувало, тож реєстрація не пройшла. Процес відбувається нерівномірно - у когось реєстрація успішна, у когось - ні. Слідкуємо за розвитком подій. Принаймні, у нас є шанс "допиляти" процес. У росіян такого шансу не буде. Підписатися на Дозвольте доповісти

TikTok - заборонено, а заміж можна? Законодавчий абсурд у ВР України, що межує із дичиною​Поки Європа будує цифрові стіни для захисту дітей, в Україні пропонують відчинити двері, які мали б бути закриті на замок. У той час, як світ визнає підлітків вразливими до соцмереж, наша влада намагається легалізувати для них дорослу відповідальність, до якої дитяча психіка явно не готова.​Буквально сьогодні Іспанія офіційно оголосила, що відтепер дітям до 16 років доступ до соцмереж буде заборонено. Прем’єр-міністр Санчес назвав сучасні соцмережі "цифровим Диким Заходом" і закликав зупинити експерименти над психікою дітей. Першою такий шлях проклала Австралія, де закон вже діє, а корпорація Meta видалила сотні тисяч акаунтів. Слідом йдуть Греція, Данія і Норвегія, які встановлюють поріг у 15 років, вже готується Франція. Цивілізований світ визнав, що доступ до порнографії, маніпуляцій та кібербулінгу в 14-15 років - загроза, від якої дітей має захищати держава.​Але в Україні і нашій Верховній Раді - своя паралельна реальність. 22 січня спікер Стефанчук зареєстрував проєкт нового Цивільного кодексу - такий же великий, як і сам Стефанчук, документ на 800 сторінок, який мав би наблизити нас до ЄС. А всередині - норми із середньовіччя. Проєкт пропонує дозволити шлюб з 16 років, а у випадках вагітності (навіть не між підлітками) - взагалі з 14. Виходить, що за логікою прогресивних країн, 14-річна дівчинка занадто незріла, щоб гортати стрічку у Facebook чи Instagram, але за логікою авторів українського кодексу - вона достатньо доросла, щоб вийти заміж, вести господарство і народжувати. Такі норми є легалізацією педофілії, бо часто "шлюб з вагітною дитиною" - це єдиний спосіб для педофіла уникнути в’язниці, просто "оформивши стосунки" зі своєю жертвою.​Ми декларуємо шлях в ЄС, де шлюбний вік безальтернативно піднімають до 18 років без жодних винятків (і цього ж вимагають від України). Натомість ми діємо, як Пакистан, Саудівська Аравія, чи навіть раша, де вагітним школяркам призначили бонусом державні виплати. Прикриватися "правом ненародженої дитини", ігноруючи право самої 14-річної дівчинки на дитинство і освіту - це не цивілізований вибір, а крок у прірву. Термін "право ненародженої дитини" звучить у новому проекті кодексу не одноразово, тож окрім шлюбу в 14 років можна чекати й інших сюрпризів від українських лобістів "прав ембріонів" - мусять же вони не відставати від своїх російських колег.​Зараз це тільки законопроект, але перші кроки до його легалізації вже зроблено. Українське суспільство повинно звернути на нього увагу, щоб в наше життя не повернулася дичина. Захист дітей - це не тільки про Facebook, а про право залишатися дитиною в реальному житті.Підписатися на Дозвольте доповісти

"Ось-ось буде мир": коли скінчиться переговорна казкаСьогоднішні ракетно-дронові удари по Києву, Харкову, Дніпру та енергосистемі в цілому - це не просто черговий воєнний злочин. Це публічне приниження Дональда Трампа. Поки в Еміратах розставляють кавові сервізи для чергових "переговорів про мир", Кремль витирає ноги об особисті гарантії 47-го президента США.Пастка для Трампапутін майстерно заганяє Трампа у вилку. ​Або проковтнути і визнати, що "велика угода" не варта паперу, на якому вона написана. Або ескалювати: Зробити те, чого Трамп сьогодні боїться найбільше. Тобто втягнути США у ще глибшу підтримку України задля жорсткої відповіді Москві.​Але є нюанс: Трамп може цим "бавитися" до нескінченності.Ми маємо розуміти, що для Трампа процес і увага преси часто важливіші за результат. Він може до кінця каденції скликати вирішальні раунди в Мар-а-Лаго, Абу-Дабі чи будь-де, сипати заявами про "неймовірний прогрес", поки на українські міста падають ракети, грати в роль "миротворця", для якого сам факт сидіння за столом вже є перемогою, незалежно від того, чи гинуть люди.Тому слід чітко розуміти, що це велике шоу, в якому Україна є такою собі декорацією. І саме тому нам не варто чекати, поки "миротворець" прокинеться від ілюзій. Кожен удар по нашій енергетиці має отримувати відповідь по російських нафтодоларах. Це єдина реальна мова, яку розуміють і в Москві, і в Мар-а-Лаго. Бо якщо дипломатія перетворюється на нескінченний серіал, ми маємо писати свій сценарій — вогнем по ворожих НПЗ, енергооб'єктах і воєнних заводах.Підписатися на Дозвольте доповісти