Донбізнес 🇺🇦

Україна повністю використала квоти на експорт пшениці до ЄС у 2026 роціСтаном на 1 червня 2026 року Україна активно використовує тарифні квоти в межах поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. Найвищий рівень використання спостерігається за продукцією птахівництва, яйцями, пшеницею, молочною продукцією, соками, медом, цукровою кукурудзою та етиловим спиртом. Частина квот працює в режимі ліцензування й розподіляється за кварталами, півріччями або в межах річного обсягу. Інша частина адмініструється за принципом First Come-First Serve, коли доступний залишок зменшується в міру надходження заявок.У режимі ліцензування станом на 1 червня доступні квартальні обсяги за квотами на свіже м'ясо птиці, яйця та яйцепродукти вже вичерпані повністю. Ці квоти розподіляються поквартально, тож йдеться про вичерпання обсягу конкретного періоду, а не річної квоти загалом. Натомість квота на пшеницю розподіляється в межах річного обсягу і її також використано повністю. Це свідчить про стабільно високий попит на українську агропродовольчу продукцію на ринку ЄС упродовж усього року.@donbusinessukr

"Гроші під подушкою": українці тримають майже трильйон гривень готівкою за межами банківСтаном на 1 січня 2026 року в обігу поза банківською системою перебувало 926,3 млрд грн готівки – це майже чверть усієї грошової маси країни. Про це повідомив голова Державної служби фінмоніторингу України Філіп Пронін. За даними НБУ, загальний обсяг грошової маси на початок року становив близько 4,02 трлн грн, тож частка готівки в обігу досягла приблизно 23%. Для розвинених країн нормальним вважається рівень 5–15%, український показник суттєво перевищує цю норму і свідчить про накопичені проблеми з довірою до фінансових та державних інституцій.Звичка зберігати гроші "під подушкою" формувалася десятиліттями під впливом фінансових криз, банкрутств банків, девальвацій, валютних обмежень і війни. Водночас значна частина готівкових заощаджень має цілком легальне походження: офіційні доходи, підприємницька діяльність, продаж майна, перекази трудових мігрантів. Велика частка готівки поза банківською системою обмежує ресурси для кредитування та інвестицій, що стримує темпи економічного зростання країни. Пронін переконаний, що вирішувати питання потрібно не посиленням контролю, а підвищенням довіри до держави – через захист права власності, боротьбу з корупцією та розвиток прозорих інструментів інвестування.@donbusinessukr

Україна у травні експортувала рекордний за п'ять років обсяг курятиниЕкспорт м'яса птиці з України у травні 2026 року сягнув 43,6 тис. т, що стало найвищим місячним показником за останні п'ять років. Порівняно з квітнем обсяги поставок зросли на 7% – із 40,7 тис. т до 43,6 тис. т.У грошовому вимірі експорт у травні збільшився на 10,7% і становив $93,6 млн. Середня експортна ціна реалізації м'яса птиці зросла до $2,15/кг. Це пояснюють зміною асортименту продукції, що постачалася на зовнішні ринки. Загалом за січень—травень 2026 року Україна експортувала 207,1 тис. т м'яса птиці, що на 6,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас валютна виручка від експорту за п'ять місяців скоротилася на 4,3% – до $437,1 млн.Найбільшими покупцями українського м'яса птиці у цей період стали Нідерланди, на які припало 17,9% експорту. До трійки основних ринків також увійшли Сполучене Королівство (11,8%) та Словаччина (10,2%). Частка ОАЕ становила 6,9%. За п'ять місяців 2026 року до країн ЄС було поставлено 69,7 тис. т українського м'яса птиці, або 34,9% від загального обсягу експорту. Водночас саме європейський ринок забезпечив майже половину валютної виручки – 44,8%. Крім того, Україна нарощує експорт продукції з доданою вартістю. За січень-травень 2026 року експорт готових продуктів із м'яса птиці становив 7,2 тис. т на суму $24,4 млн.@donbusinessukr

Український ринок сиру опиняється під подвійним тиском імпорту та скорочення експортуУ травні імпорт європейського сиру (без урахування свіжих і плавлених різновидів) збільшився на 25% проти квітня. Найпомітніше зросли постачання твердих і напівтвердих сортів – на 28% щодо попереднього місяця та на 38% у річному вимірі. Домінує на ринку Польща, яка забезпечує 55% імпорту сичужного сиру, решту постачають Німеччина, Нідерланди, Латвія, Чехія та інші європейські країни. Частка імпортної продукції в сегменті напівтвердих сирів уже наближається до 30%.Додаткового цінового тиску завдає здешевлення "кормового" сиру в Європі, що знизило собівартість імпортної гауди. Українські виробники частково компенсують це акційними пропозиціями, проте можливості цього інструменту звужуються через дорожнечу вітчизняної сировини. На зовнішніх ринках ситуація також погіршується: у травні експорт сиру скоротився приблизно на 25% у річному вимірі – передусім через високу ціну українського продукту. Географія збуту залишається вкрай вузькою: Казахстан формує 66% експорту, Молдова – 19%, решту ділять Азербайджан, Узбекистан, Грузія та інші ринки. При цьому в Казахстані українські виробники стикаються з конкуренцією дешевшої білоруської продукції, що додатково обмежує експортний потенціал.@donbusinessukr

Євроінтеграція стимулює розвиток тваринництва, а деякі ферми вже працюють на рівні ЄСОпераційний директор Vitagro Agro Володимир Прокопчук зазначив, що курс на євроінтеграцію став одним із факторів, які вплинули на рішення компанії інвестувати в розвиток молочного напряму. За його словами, сучасні виробничі потужності дозволяють забезпечити комфорт тварин та відповідати європейським вимогам щодо якості й ефективності виробництва.Виконавчий директор "Цехаве Корм" Юрій Маліновський вважає, що для українського тваринництва євроінтеграція є насамперед можливістю, хоча й потребуватиме додаткових інвестицій у якість та контроль виробництва. Скорочення поголів'я худоби в країнах ЄС створює для України додаткові перспективи розвитку. Він також наголосив, що окремі українські господарства вже демонструють результати, які не поступаються європейським.Керівниця ТОВ "Красногірське" Ольга Полозова також позитивно оцінює вплив євроінтеграції на галузь. Вона зазначила, що її господарство почало впроваджувати принципи благополуччя тварин ще кілька років тому, тому адаптація до нових вимог не стала проблемою. З покращенням умов для тварин вони віддячують більшою продуктивністю та якістю молока. Підвищення стандартів зрештою стає драйвером покращення всієї галузі.@donbusinessukr

Більшість українських компаній поки не планують наймати іноземців попри дефіцит кадрівБлизько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, ще 41% теоретично допускають таку опцію теоретично, але практичний досвід залучення іноземних фахівців є лише у 2% респондентів, а ще 12% активно працюють у цьому напрямі. Такі результати опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA).Серед ключових викликів бізнес називає мовний бар'єр, складність адаптації працівників, бюрократичні процедури, високу вартість легалізації та тривалі строки оформлення. Серед компаній, які вже мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури працевлаштування іноземців складними, зокрема 33% – надмірно складними, тоді як 13% оцінюють їх як прості та зрозумілі. Процес залучення іноземного працівника в Україні зазвичай триває від 1 до 6 місяців: 36% компаній зазначають термін 1–3 місяці, 42% – 3–6 місяців, 19% – понад півроку, і лише 3% – до одного місяця.Найбільш суттєвими додатковими витратами, пов'язаними із залученням працівників з-за кордону, бізнес називає житло, оформлення документів та послуги посередників. Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент/C-level. Майже половина опитаних, а саме 48% компаній залучають іноземних фахівців на довгостроковий період (1–3 роки). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і тільки 3% дотримуються протилежної думки.Серед змін, які могли б полегшити процес, бізнес насамперед називає цифровізацію процедур, спрощення дозволів і міграційних вимог, зниження вартості та скорочення строків оформлення. EBA зазначає, що 41% компаній вважають, що посилення державної підтримки працевлаштування ВПО могло б зменшити потребу в залученні іноземних працівників, ще 37% – що це частково вплинуло б на ситуацію.@donbusinessukr

ШІ не впорався з суржиком: український страховик зупинив автоматизацію медичного кол-центруСтрахова компанія UNIVERSALNA зіткнулася з неочікуваною проблемою під час впровадження штучного інтелекту в медичний кол-центр. Сучасні AI-системи виявилися неготовими до реальної української мови – з її діалектами, регіональними особливостями та суржиком.У медичному асистансі UNIVERSALNA працює близько 150 людей. Робота операторів передбачає не лише спілкування з клієнтами, а й аналіз медичних ситуацій, координацію лікування та ухвалення рішень у стресових умовах. За словами виконавчого директор напряму медичного страхування компанії Сергій Сабаріна, щотижня компанія наймає 5 нових людей і щотижня 5 людей звільняється.Автоматизація розглядалася як перспективний напрям розвитку, що допоможе закрити процеси пошуку, довгого навчання й адаптації операторів. Для навчання системи компанія зібрала велику базу медичних сценаріїв, діалогів та внутрішніх знань. Але перешкодою стала не медицина, а мовна специфіка України. Проблеми почалися вже на етапі розпізнавання голосових звернень клієнтів. Оскільки клієнти звертаються голосом, аудіо потрібно було перекладати в текст. Компанія має понад 60 000 застрахованих по всій Україні.Як пояснюють у компанії, люди телефонують з усіх регіонів країни – від Закарпаття до Полтавщини – і часто спілкуються місцевими говірками, використовують суржик або змішують українську й російську мови в одному реченні. У результаті навіть сучасні моделі штучного інтелекту почали припускатися помилок під час транскрибації розмов, що автоматично впливало на якість подальшого аналізу. Страховик вирішив не ризикувати й поставив проєкт на паузу. Крім того, через необхідність постійної ручної перевірки результатів роботи ШІ підтримка системи обходилася дорожче, ніж найм і навчання нових операторів.@donbusinessukr

3/4 українських підприємств стикаються з нестачею персоналуЗа даними Європейської бізнес-асоціації, 75% компаній повідомляють про нестачу персоналу, а Єдиний портал вакансій Державної служби зайнятості (ДСЗ) зареєстрував понад 200 тис. відкритих вакансій. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев."Ми бачимо, наскільки змінився ринок праці, коли 75% підприємств стикаються з нестачею робочої сили. Держава повинна працювати над цим. Тому ми розробляємо систему прогнозування ринку праці, що стане основою для державного фінансування освіти та навчання, програм перекваліфікації та донорських інвестицій, освітніх програм та рішень роботодавців щодо найму", – заявив міністр.За його словами, в основі нової політики зайнятості повинно бути кілька основних елементів. Перший – дані, які професії, навички та кваліфікації будуть потрібні економіці України в перспективі 5-10 років. Другий чинник – підтримка держави, постачальників освітніх послуг та партнерів, щоб люди могли здобувати конкретні навички, потрібні роботодавцям.Третій і четвертий – інклюзивність ринку праці, а також якісне партнерство держави та бізнесу.@donbusinessukr

Урівнювання як в СРСР: В Контінентал заявили, що держава стимулює аграрія не підвищувати врожайність сої та ріпакуГраничні показники врожайності для безмитного експорту сої та ріпаку можуть демотивувати найбільш продуктивні господарства інвестувати у підвищення врожайності. Таку думку висловив директор департаменту інфраструктури та логістики "Контінентал Фармерз Груп" Андрій Шафран.Пільга на безмитний експорт діє лише в межах обсягів власно вирощеної продукції поточного маркетингового року. Щоб уникнути завищення цих обсягів, держава встановила граничні показники врожайності: для ріпаку ліміт збільшили до 5 т/га у період з 1 липня до 1 квітня, для сої він становить 3,5 т/га у період з 1 вересня до 1 червня. Водночас у "Контінентал" вважають, що навіть після підвищення ліміту для ріпаку такий механізм залишається проблемним для ефективних виробників. За словами Шафрана, найбільш продуктивні господарства можуть втратити стимул вкладатися у кращу технологічну карту, якщо очікувана врожайність перевищує встановлену "стелю"."Фермер бачить, що його ріпак має потенціал, можна внести більше добрив і отримати дуже хороший врожай. Але є ця стеля, з якою йому вигідніше нічого не робити, ніж виростити більше і продати частину врожаю з митом 10%. Це урівнювання аграріїв нагадує СРСР з його п'ятирічними планами і обмеженнями", — зазначив Шафран. Йдеться про те, що продукцію в межах встановленого ліміту виробник може експортувати без мита, а врожай понад цей розрахунковий показник фактично випадає з пільгового режиму. Саме це, на думку ринку, може стримувати господарства від інвестицій у підвищення врожайності сої та ріпаку.@donbusinessukr

В Україні критичний розрив між потребами економіки та професійним вибором молодіЗгідно з даними опитування, у якому взяли участь 1015 респондентів з усіх регіонів України (крім ТОТ), 69% молодих людей уже повністю або скоріше визначилися зі своїм професійним майбутнім. Вони загалом розуміють пріоритети держави, проте фіксується глибокий розрив між сферами, які підлітки вважають критично важливими для країни, і тими, де вони бачать власну кар'єру. Найбільший дисбаланс виявлено у будівництві, медицині та енергетиці.Будівництво та відновлення вважають критично потрібним для України 61% опитаних, але лише 8% планують пов'язати з ним життя. Медицину та реабілітацію назвали пріоритетною 58% респондентів, проте бачать себе в ній тільки 10%. В енергетиці та зелених технологіях потреба країни оцінюється у 38%, тоді як кар'єрний інтерес виявляють лише 4% молоді. Відносно найменший розрив зафіксовано в інженерії та виробництві – 46% визнають важливість галузі, а 19% готові в ній працювати. Абсолютна більшість підлітків наразі стикається із проблемою відсутності дієвої системи кар'єрної навігації, яка б дозволяла спробувати професії на практиці та інтегруватися в реальний ринок праці. На фоні загострення кадрового дефіциту в стратегічних секторах, експерти ініціюють реформування державної системи профорієнтації.@donbusinessukr