Уявіть собі гуркіт стадіону, натовпи людей, постійний рух машин... А посеред усього цього хаосу, в самій глибині телевізійної машини серед сплетіння дротів - кішка народила трьох малят.Вона не обирала це місце, просто іншого затишного куточка на всій величезній Арені Львів для неї не знайшлося. Ця машина мала за кілька днів виїжджати зі Львова, а охоронець погрожував втопити їх... Небайдужі люди били на сполох, писали в усіх групах, намагалися врятувати їх, поки не стало пізно 😪 Ми розуміли, що якщо не ми - тоді хто? Хоч ми і зупинили прийом нових котів.. Як це могло б закінчитись?А скільки ще таких історій залишаються за зачиненими дверима, у підвалах чи на промислових об’єктах? Ми бачимо лише верхівку айсберга, а тисячі тварин щодня ведуть свою боротьбу за виживання там, куди ніхто не зазирає... Про багатьох із них світ так ніколи і не дізнається, бо не кожному щастить взагалі хоча б залишитись ЖИВИМ.Малят вдалося забрати одразу, але мама була настільки залякана, що не йшла до рук. В її очах навіть здалека було видно дикий смуток і бентежність, ніби весь світ для неї є суцільною загрозою. Ми розуміли, що не можна просто забрати дітей і залишити її там саму. Вона б повернулася в порожні дроти і цей розпач було б неможливо навіть уявити 🥺Тому довелося встановити котоловку прямо в машині... і вже сьогодні нарешт ми забрали і її.Тож кішка зараз у Домівці, поруч зі своїми дітьми. Мотря все ще здригається від кожного звуку і поки не знає, що таке людська ласка, але вона вже нарешті в безпеці... Де точно ніхто не стане загрозою..Звісно, попереду ще багато всього.. кошенята підростуть і будуть шукати домівки, а на маму чекає обов’язкова стерилізація, щоб цей цикл виживання в страху нарешті зупинився...Але сьогодні ми просто тішимося, що ця історія закінчилася саме так...