Наказ МОЗ про критерії госпіталізації. Мої висновкиПісля уважного прочитання наказу я для себе зробила декілька висновків.Стаціонар існує для лікування пацієнта і надання медичної допомоги, а не для перебування в лікарні за бажанням. І це не якесь нове правило. До цього наказу вже існували і існують галузеві стандарти та клінічні протоколи, які визначають, коли пацієнт потребує госпіталізації. Просто вони розкидані по десятках різних документів.Так само і правило, що госпіталізація має бути обгрунтованою, існувало раніше. Рішення лікаря і до цього мало бути відображене в медичній документації.Тепер це значно детальніше врегульовано.Подекуди навіть занадто – якщо лікар вирішує відступити від критеріїв госпіталізації, вже не обійтись одним реченням в медичній карті, а має бути письмове обгрунтування в Реєстрі медичних записів із клінічними підставами, очікуваною користю, ризиками, строком повторної оцінки, а в окремих випадках ще й погодження із завідувачем або черговим лікарем (це погодження взагалі окрема тема).Я не погоджуюся з тезою, яка зараз лунає звідусіль, що цей наказ – це «геноцид». Навпаки, мені здається, що якщо визначені чіткі критерії обовʼязкової госпіталізації, то і безпідставно відмовити пацієнту буде значно складніше.Попри назву Стандарту, відповідність критеріям не означає автоматичну госпіталізацію. У документі прямо зазначено, що це лише одна з умов, а остаточне рішення, як і раніше, приймає лікар з урахуванням клінічної картини. Якщо є підстави відступити від критеріїв, це можливо, але таке рішення потрібно мотивувати і ретельно документувати.Відтепер значно детальніші вимоги до документування, адже наказ дуже чітко регламентує, що саме лікар повинен обґрунтувати, зафіксувати, а в окремих випадках ще й погодити. І якщо виникне конфлікт із пацієнтом, судовий спір чи кримінальне провадження, це документування буде ретельно досліджуватися. І тому це може стати як захистом для лікаря, так і навпаки.Не ідеалізую цей наказ, у ньому є чимало неточностей, він посилається на наказ МОЗ , який давно втратив чинність, і містить чимало суперечливих формулювань та положень. Читаючи його, у мене не полишає стійке відчуття, що МОЗ хотів як краще, а вийшло – як завжди. Але навіть із цими недоліками я не побачила в тексті тієї «катастрофи», про яку зараз всі кричать в соцмережах.Підписатись↓Адвокат лікаря