Знаєте, скільки разів у житті я боялась? Коли тільки починала працювати лікарем-дієтологом — мені було страшно навіть отримати коментар під постом. Якщо хтось писав, що я зробила помилку — я впадала в істерику. Потім прийшов ковід. Я думала: “Все. Я не виживу. Світ ніколи не стане колишнім”. Боялась переїжджати з квартири в квартиру. Боялась сказати хазяйці, що з’їжджаю. Але справжній страх — був піти від чоловіка. Залишитись самій. Платити величезну оренду. І просто вижити. Купити машину за свої гроші? Було страшно. Переїхати в Італію — ще страшніше. Коли знайшла квартиру — боялась, що мені її не здадуть. Коли здали — боялась, що не зможу платити. Але кожен раз, коли мені було страшно — я робила. І щоразу в мене виходило. Не одразу, не легко — але виходило. Тому цей кончений страх ніколи не був приводом зупинятися. Я знаю, що я смілива. Багато хто не наважився б і на половину того, що я зробила. І навіть так — я відчуваю, що ще живу тільки на пів сили. В роботі страхів ще більше:що не цікава, що не потрібно, що дорого. Але це що — привід не робити? Ні. Бо якщо ти боїшся — це нормально. Але не нормально сидіти на жопі й продовжувати боятися. Бійся, але роби. Робіть хоч щось зі своїм життям. Почніть із безкоштовного вебінару в понеділок — https://t.me/vebinar_kettА якщо ти вже готова до змін —тоді приходь на курс. Посилання тут ❤️