​📊 Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, як п’ять популярних чатботів штучного інтелекту реагують на маніпулятивні запитання щодо російсько-української війни. Моделі ChatGPT, Gemini 2.0, Claude Sonnet 3.7, Grok3 і DeepSeek R1 отримали по 150 запитів трьома мовами з різних геолокацій. Результати свідчать, що у 6% випадків відповіді містили дезінформацію або її розвиток, ще понад 60% — подавали пропагандистські тези як «альтернативну точку зору».🌐 Значна частина помилок була спричинена впливом домінуючих джерел в інформаційному просторі тієї чи іншої мови. Наприклад, відповіді російською часто включали проросійські інтерпретації, а в англомовному сегменті – нейтральні формулювання без чітких висновків. Водночас моделі без доступу до актуальних джерел, як-от ChatGPT, частіше використовували застарілі дані, а Grok – демонстрував залежність від контенту соцмережі Х.📉 Найбільше дезінформації виявили у відповідях DeepSeek (12,5%), що в окремих випадках навіть транслював російські наративи без пояснення контексту. ChatGPT у 8,5% випадків допустив помилки або не спростував фейки, зокрема при запитаннях російською мовою. Gemini демонстрував 3% проблемних відповідей, здебільшого через надмірну спробу балансувати думки. Grok мав 6,5% відповідей з дезінформацією, часто через цитування контроверсійних твітів.🔍 Найточніші та найпослідовніші відповіді надавав Claude Sonnet 3.7 — жодної відповіді, яка б містила дезінформацію, не виявлено. Цей чатбот чітко спростовував фейки, надавав історичний контекст, посилався на міжнародне право й навіть пропонував користувачам додаткові джерела для самостійного вивчення теми.📌 Дослідження демонструє, що великі мовні моделі, хоча й не створені як пропагандистські інструменти, можуть мимоволі поширювати упереджену або неправдиву інформацію, особливо якщо вона подається як «альтернативна думка». Алгоритми прагнуть до псевдооб’єктивності, яка нерідко урівнює правду з брехнею.⚠️ ШІ-чатботи лишаються інструментами з обмеженою автономністю, що відображають домінуючі наративи у відповідному мовному середовищі. В умовах інформаційної війни критичне мислення користувачів і перевірка фактів залишаються ключовими елементами протидії дезінформації.#інфовійнаДобрий піар | Підписатись