Добровольчик | В Америці є таке явище. Коли будь-хто купує якийсь товар, навіть дрібн...

В Америці є таке явище. Коли будь-хто купує якийсь товар, навіть дрібницю - пляшку води, або жуйку, ціна на ціннику та по факту на касі завжди буде відрізнятись. Таким чином, кожен покупець бачить суму, яку він сплачує як податок. І навіть може приблизно порахувати гроші, сплачені за якийсь період. Це окрім основних податків. Звісно, в кожному штаті свої приколи і може бути по-різному. Але загалом це явище досить звичне.В Україні у людей абсолютно немає усвідомлення прив‘язки своїх коштів до податків. Немає цієї парадигми в головах. Навіть у деяких бізнесменів, які працюють за тіньовими схемами, теж немає, хоча вони і вміють рахувати гроші.Бо є стійка впевненість, що це рух навзаєм - треба наїбати державу, бо держава все одно найобує тебе.Бо совок цвяхами вбив в голови те, що держава це щось одне, а громадяни - це щось інше і ці дві паралелі ніколи не перетинаються в свідомості. Але це замкнене коло без переможців, бо в результаті перемагає не держава і не громадянин, а якийсь інший найобщик, який в своїй особі представляє державу (а хто ж його туди обрав? - спитає мене ізумльонна публіка. Знайдіть відповідь, як вони потрапляють у владу самі).Якось мені навіть попалося відео, де якась російськомовна жіночка бідкалась, як її бісять в Америці ці taxes в магазинах (може навіть вона була з рашки, але конструкція мислення була знаковою, бо це той самий совок).Але якби на дрібницях, просто щодня, кожен міг порахувати скільки грошей з гаманця пішло в бюджет, можливо і ставлення до крадунів та дерибанщиків було б зовсім іншим, а не оце от ідіотське толерування сучасної української моделі «успєшного успєха» (про рашку взагалі мовчу - хай хоч зжеруть там одне одного). Тоді б, можливо, швидше дійшло до деяких безнадійних макітр, що насправді означає вислів «немає ніяких державних грошей, є лише гроші платників податків».