⏺Триває важлива робота, але я продовжую реагувати на порушення прав людини та стежити за результатами нашої діяльності. Історія вчителя з Полтавщини — один із таких випадків, коли є конкретний результат

Майже рік боротьби за свої права: незаконно мобілізованого вчителя з Полтавщини звільнено з військової служби!

👉 Мати законне право на відстрочку й попри це опинитися у війську — на жаль, реальність, з якою стикаються люди. Історія вчителя з Полтавщини набула значного розголосу: про неї писали медіа, а обставини справи розглядали на засіданні Тимчасової слідчої комісії ВРУ.

Майже рік чоловік разом із дружиною намагалися домогтися справедливості. Вони зверталися до мене, до суду, шукаючи правового захисту.

ℹ️ Коли справа потрапила до Офісу Омбудсмана, ми запустили комплексний механізм реагування: залучили НПУ, ВСП та органи військового управління. Перевірка ВСП дала результат: матеріали щодо можливих протиправних дій посадових осіб Кременчуцького РТЦК та СП передали до прокуратури. У жовтні 2025 року відомості внесли до ЄРДР за ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Згодом суд визнав призов протиправним, скасував відповідний наказ і зобов’язав військову частину звільнити чоловіка. Однак виграти суд — ще не означало відновити справедливість. Рішення потрібно було виконати. Тому ми продовжували тримати ситуацію на контролі, доки не домоглися реального результату.

І ось він: чоловіка звільнено з військової служби, він став на військовий облік за місцем проживання. 23 жовтня 2026 року він особисто підтвердив це під час зустрічі з моїм Представником в Полтавській області Носенком Владиславом.

❗️
Цей випадок — один із прикладів проблем, які накопичилися в мобілізаційній системі та які ми отримали у спадок від попереднього керівництва.

Чому людина, яка має законне право на відстрочку, повинна витрачати місяці, а іноді й роки свого життя, сили та ресурси, щоб довести очевидне? Чому вона має проходити суди, звертатися до різних інституцій і домагатися виконання рішення суду, щоб отримати те, що їй гарантовано законом?

‼️
Саме тому я наголошую: потрібні не лише реакції на окремі порушення, а системні зміни в мобілізаційних процесах. Відповідальність за них має бути на всіх рівнях військового управління. І особлива роль тут належить найвищому військовому керівництву, зокрема Головнокомандувачу ЗСУ Михайлу Драпатому, від якого очікую належних управлінських рішень і посилення контролю, щоб не повторювалися подібні випадки.

🇺🇦 Facebook | Instagram | Х