Повернути людину з полону — лише перший крок. Далі потрібно повернути їй життя☝️Життя, у якому не треба знову боротися. Цього разу — з байдужістю, формальностями та бюрократичними перешкодами.Історія військовослужбовця Володимира Чертушкіна — саме про таку боротьбу. Він пережив російський полон і повернувся додому. Своєю історією Володимир поділився у проєкті Офісу Омбудсмана та партнерів «Зроблено в Росії. Доставлено в полон».Здавалося б, найстрашніше вже мало залишитися позаду. Але після повернення Володимиру знову довелося виборювати те, що належить йому по праву.
ℹ️ До мобілізації він працював на одному з підприємств Маріуполя. Після окупації міста архіви стали недоступними, а копії трудової книжки виявилося недостатньо, щоб підтвердити його трудовий стаж.Людина, яка пройшла через російський полон, була змушена доводити державі те, що й так було правдою: де вона працювала, скільки років віддала праці, на що має законне право.Ми одразу взяли звернення Володимира в роботу. Встановили зв’язок із роботодавцем, знайшли оригінал його трудової книжки та забезпечили її оцифрування органами Пенсійного фонду України.👉 Необхідні відомості внесли до Реєстру застрахованих осіб. Трудовий стаж Володимира офіційно підтверджено. Також він отримав інформацію про те, де зберігається оригінал трудової книжки та як його забрати.Але це була не єдина проблема, з якою він зіткнувся після повернення з полону.❗️Понад два місяці залишалася без розгляду його заява на отримання житлового ваучера. Після нашого втручання заяву розглянули, а Володимиру надали ваучер.Сьогодні він уже скористався ним і придбав власну оселю.Після полону. Після втрати звичного життя. Після місяців очікування і боротьби — у Володимира нарешті є місце, яке він може назвати своїм домом.Людина, яка повернулася з російського полону, не повинна опинятися в новому полоні — полоні довідок, черг, нерозглянутих заяв і нескінченного доведення очевидного.
🗣Бо справжнє повернення — це також допомогти їй знову жити!🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
⏺Ще одна страта українського військовополоненого — ще один доказ зневаги Росії до міжнародного права!За інформацією Офісу Генерального прокурора, 13 липня в районі села Ялта Комарської сільської громади на Донеччині російські окупанти взяли в полон українського Захисника. Після допиту один із росіян віддав наказ стратити українського військовополоненого, а інший окупант розстріляв його з вогнепальної зброї.Страта військовополоненого є грубим порушенням Женевських конвенцій, норм міжнародного гуманітарного права та тяжким міжнародним злочином. Для Росії полон — це не гарантія життя, а місце допитів, катувань і страт.
❗️Я вже направив офіційні листи до МКЧХ та ООН. Такі злочини мають бути належним чином задокументовані, а винні — понести найсуворіше покарання.Також звертаюся до громадян: якщо ви стали свідком або маєте будь-яку інформацію щодо порушення прав громадян України, страт українських військовослужбовців, просимо негайно повідомити про це на «гарячу лінію» Омбудсмана України за номером 1678 та до правоохоронних органів.Будь-яка інформація допомагає розслідуванню воєнних злочинів і притягненню винних до відповідальності.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Масштабний грабунок: росіяни забирають житло у жителів ТОТ☝️Уявіть: ви роками будували дім, вкладали в нього всі заощадження, облаштовували його для своєї родини. А одного дня дізнаєтеся, що більше не є його власником. Не тому, що продали його. Не тому, що відмовилися від нього. А тому, що Росія вирішила його привласнити, прикриваючи звичайне пограбування псевдозаконами.Спочатку окупанти змушують українців отримувати російські документи. Потім вимагають переоформити за ними майно. А якщо людина цього не робить — її будинок чи квартиру оголошують «безхазяйними» та привласнюють.
ℹ️ Лише протягом 2025–2026 років до Офісу Омбудсмана надійшло 151 звернення щодо незаконної «націоналізації» майна на ТОТ.Так, на Херсонщині окупаційна адміністрація готує до так званої «націоналізації» 1 172 житлові будинки: 1 134 будинки — у Нижніх Сірогозах, 31 — у Нижніх Торгаях та 7 — у Першопокровці. Їхні власники не здійснили перереєстрацію майна за російським законодавством.
👉 Ще один приклад — Дніпрорудне на Запоріжжі, де мешканців змушували переоформити майно за законами РФ до 1 липня. Однак зробити це фактично неможливо через великі черги та обмежену пропускну спроможність реєстраційних установ. До того ж будь-які дії з нерухомістю блокують для тих, хто не став на облік в окупаційних «військкоматах», ризикуючи потрапити під примусову мобілізацію.
Такий механізм привласнення майна Росія системно застосовує і на ТОТ Донецької та Луганської областей, а також у Криму.Це масштабне незаконне привласнення українського майна, яке може містити ознаки воєнних злочинів. Окупація не дає Росії жодного права на на власність наших громадян. Україна не визнає документи, які були видані на ТОТ, за винятком тих, які стосуються фактів народження, смерті або реєстрації шлюбу.
Якщо ваше майно на ТОТ було незаконно оголошене «безхазяйним», захоплене або до нього вселилися сторонні особи, повідомте про це Офіс Омбудсмана. Кожне таке звернення допомагає документувати порушення прав людини та фіксувати докази злочинів, вчинених державою-окупантом.
Звертайтеся до нас:📞 Єдиний номер для дзвінків по Україні: 1678;
📞 Дзвінки з-закордону: +38 044 299 7408;
📞 Звʼязатися із ТОТ можна: +38 093 406 80 17 (WhatsApp, Viber, Telegram);
✉ Електронною адресою:
[email protected].
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
⏺Замість «швидкої» — ТЦК: Офіс Омбудсмана ініціював розслідування інциденту в Івано-Франківську Скільки ще кісток має бути зламано, щоб постраждалому нарешті викликали «швидку», а не везли до ТЦК? Втрата свідомості? Ще тяжчі каліцтва? Саме такі запитання виникають після історії з Івано-Франківщини — але ця історія значно ширша, ніж окремий інцидент.
👉 Чоловік звернувся до мене, заявивши, що під час мобілізаційних заходів до нього було застосовано фізичну силу. За його словами, двоє працівників поліції біля під’їзду будинку, не представившись і не пояснивши причин своїх дій, застосували до нього силу. Результат — два переломи: закритий перелом правої ноги та лівої руки. Але найбільше вражає інше: попри очевидні травми та прохання викликати швидку допомогу, його повезли до одного із ТЦК та СП Івано-Франківська. Через травми чоловік не міг самостійно пересуватися, випав з автомобіля та близько 15 хвилин лежав на бруківці. Замість допомоги він, за його словами, почув звинувачення у «симуляції». ❗️ За ініціативою Представника у місцях несвободи Івано-Франківською обласною прокуратурою було внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 365 КК України Водночас цей випадок — не лише про дії окремих працівників. Це наслідок значно глибшої проблеми. Практика так званої «бусифікації», яка набула системного та жорсткого характеру за попереднього керівництва Міністерства оборони, фактично легалізувала насильницькі методи у мобілізаційних процесах.
Коли свавілля, застосування сили, ігнорування базових прав людини та відсутність належного розслідування дій представників ТЦК залишаються безкарними, ці практики починають масштабуватися. Їх переймають інші інституції та силові органи, сприймаючи це як допустиму норму поведінки. ☝️Саме тому мова має йти не про перекладання відповідальності на окремих виконавців, а про демонтаж самої порочної практики. Без системної реакції держава ризикує отримати ефект доміно, коли насильство стає інструментом «ефективності». Це потрібно негайно припиняти. Не лише розслідувати окремі випадки, а й дати принципову оцінку тим рішенням і підходам, які запустили цей механізм і дозволили йому укорінитися. Винні у формуванні та масштабуванні цієї системи мають бути встановлені й покарані. Інакше подібні історії повторюватимуться, підриваючи довіру до держави та дискредитуючи саму ідею мобілізації. 🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Через бездіяльність ПФУ — 30 ВПО у геріатричних пансіонатах на Рівненщині залишилися без виплат! Причина відмови — формальне тлумачення законодавства. Їм припинили або не призначили допомогу на проживання як внутрішньо переміщеним особам.
☝️Я детально вивчив обставини та встановив, що територіальний орган Пенсійного фонду безпідставно застосував до цих людей обмеження, передбачені для осіб, які перебувають на повному державному утриманні. Водночас до геріатричного пансіонату вони були влаштовані вже після того, як через війну стали ВПО!Такий підхід не можна назвати просто помилкою. За формальним рішенням стояли реальні людські долі. Для цих людей допомога на проживання — це не додатковий бонус. Це можливість купити необхідні речі, ліки, відчути бодай мінімальну впевненість у завтрашньому дні. Саме тому державні органи повинні застосовувати закон не механічно, а з розумінням його мети — захистити людину.
❗️Після мого звернення Міністерство соціальної політики України підтвердило: внутрішньо переміщені особи, яких після евакуації влаштували до геріатричних пансіонатів або інших закладів соціального захисту, не втрачають права на допомогу на проживання лише з цієї підстави.
Я особисто вніс подання начальнику Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.ℹ️ Результат — права 30 мешканців Здолбунівського геріатричного пансіонату поновили. Їм призначили виплати.Ця історія — не лише про 30 людей. Вона про те, наскільки небезпечним може бути формальний підхід у питаннях, де йдеться про людську гідність.
‼️ Аналогічна ситуація склалася і в Кіровоградській області, де були порушені права 102 людей. У цьому випадку ми також вживаємо відповідних заходів.
Окремо звертаюся до громадян: якщо вам безпідставно відмовили у допомозі на проживання, припинили виплати або порушили ваші права як ВПО — звертайтеся:📞 за телефонами: 1678;
✉ електронною поштою:
[email protected];
📍 за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Адвокатка, яку побили у приміщенні ТЦК та СП у Харкові, — отримала інвалідність. Вона зараз бореться за правосуддя та звернулася до ЄСПЛ! ℹ️ 15 березня 2025 року одна із адвокаток прибула до Київського районного ТЦК та СП у Харкові, щоб надати безоплатну правничу допомогу людині, яку затримали.До клієнта її не допустили. Замість цього жінці завдали тяжкі травми — вона опинилася в лікарні. Після цього — операція, тривале лікування, реабілітація. А згодом — III група інвалідності.Це просто немислимо: як адвокат, який прийшов виконувати свій професійний обов'язок, опинився на лікарняному ліжку? Якщо за право бути адвокатом людина платить власним здоров'ям, то це вже питання не окремого інциденту. Це тривожний сигнал для всієї системи правосуддя.
Проте навіть на цьому несправедливість не закінчилася.Адвокатка звернулася до правоохоронних органів із заявою про кримінальний правопорушення. І що далі?Минув рік.❗️Але, за словами потерпілої, особу, яка завдала їй тілесних ушкоджень, досі не встановили. Працівників ТЦК не допитали. Відеозаписи з камер спостереження не надали. Частину необхідних слідчих дій довелося проводити лише після втручання суду. Через можливе неналежне розслідування ДБР уже відкрило окреме кримінальне провадження щодо можливої службової недбалості працівників поліції.Ми всі добре розуміємо: рік очікування — це не правосуддя. Людина, яка заявила про злочин, має отримати ефективне розслідування, а не мовчання, бездіяльність і нескінченне очікування.
У результаті адвокатка була змушена звернутися до Європейського суду з прав людини.☝️І це має стати серйозним сигналом не лише для міжнародних інституцій, а й для українських державних органів.Я вимагаю принципової реакції від усіх компетентних органів України. Кожен факт перешкоджання законній діяльності адвоката, застосування фізичної сили, затягування розслідування чи приховування доказів має отримати належну правову оцінку. Держава зобов'язана довести, що право на захист в Україні — це не декларація, а реальна гарантія.І найстрашніше: цей випадок — не поодинокий.За інформацією Комітету захисту прав адвокатів при Раді адвокатів Харківської області, протягом 2025–2026 років зафіксовано 17 випадків застосування фізичної сили до адвокатів. У низці випадків повідомлялося також про психологічний тиск і погрози мобілізацією.
Кожен такий випадок — це тріщина у фундаменті права на захист.Якщо людина приходить до державної установи з посвідченням адвоката, а виходить із неї людиною з інвалідністю, — це повинно отримати не лише суспільну оцінку, а й швидку, принципову та невідворотну реакцію держави.🗣Інакше наступним, хто втратить своє право на захист, може стати будь-хто! 🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Коли українські державні органи не діють — Росія забирає українських дітей! Реагую на ймовірне незаконне вивезення 10-річної дівчинки.⏺Російські медіа поширюють відео із 10-річною дівчинкою з Костянтинівки, яку, за твердженнями російської сторони, вивезли на тимчасово окуповану територію Донецької області.Я відреагував на цю інформацію одразу. Невідкладно направив запит до Донецької обласної військової адміністрації, щоб встановити всі обставини. Очікую на офіційну інформацію. 🔘Перше. Я вимагаю відповіді на головне запитання: чому 10-річна дитина залишалася там, де щодня вбиває Росія?Лінія фронту — не місце для дитинства. Коли закон передбачає механізм евакуації у примусовий спосіб, який дозволяє врятувати дитину навіть без згоди батьків чи інших законних представників, він має працювати на випередження, а не після трагедій.Має бути перевірено, чи були вжиті всі необхідні заходи для захисту дитини, чи не допустили відповідальні посадові особи бездіяльності або зволікання. Водночас триває пошук рідних дівчинки.🔘Друге. Ми вже давно б'ємо на сполох: кожен день зволікання — це подарований Росії шанс відібрати ще одну українську дитину.Мій Представник у Донецькій і Луганській областях Дмитро Михальов неодноразово звертався щодо запровадження примусової евакуації сімей із дітьми, де їм вже загрожує небезпека. ❗️Нам відповідали, що евакуацію потрібно проводити після завершення навчального року. Сьогодні вже липень. Евакуації немає.Але російські ракети й дрони знищують все. Під обстрілами перебувають цілі міста.Лише вчора у Краматорську загинула дитина 14-річний хлопець та його 18-річна сестра. Це — пряма відповідальність.Так, ми знаємо, що іноді самі батьки приховують дітей від евакуації або відмовляються виїжджати. А інколи і повертаються до прифронтових міст після вже проведення евакуації. Але для цього й був створений спеціальний законний механізм. Тому потрібно шукати кожну таку сім'ю й використовувати всі можливості, щоб врятувати дітей. 🗣Бо кожен день очікування — це ще один шанс для Росії вкрасти українську дитину, ще одна можливість для ракети знайти свою жертву.🔘Третє. Росія з 2014 року системно викрадає українських дітей. Це не випадковість. Це державна політика. Це воєнний злочинВикрадення дітей — це ще один фронт Росії. Вона краде не лише території. Вона краде майбутнє України, намагаючись стерти українську ідентичність наших дітей.‼️Саме тому кожен випадок, коли дитина залишається у смертельній небезпеці без належного захисту, повинен отримати принципову правову оцінку. Якщо існував шанс урятувати дитину, бездіяльність або зволікання не можуть мати жодного виправдання.Звертаюся до жителів прифронтових територій: якщо є можливість евакуюватися — зробіть це. Не чекайте, поки війна постукає у ваші двері. Росія не припинить своїх злочинів. Вона приходить туди, де дитина залишається без захисту.👉
Також вимагаю від Донецької ОВА невідкладно запровадити примусову евакуацію дітей із населених пунктів
, де життя дітей щодня перебуває під загрозою. Бо коли рішення відкладають — Росія не чекає. Вона приходить першою.
🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
🗣Уявіть ситуацію. Громадські організації зібрали факти, підготували звернення, написали до державного органу. А у відповідь — не вирішення проблеми, а повідомлення:
"Ваше звернення не буде зареєстроване, бо немає КЕП".Виникає запитання: невже право бути почутим може залежати від електронного підпису?Переконаний, що ні.
❗️Право на звернення гарантоване статтею 40 Конституції України. Воно не може втрачати силу лише через те, що електронний лист не містить кваліфікованого електронного підпису чи електронної печатки.Особливо коли йдеться про громадські організації, які щодня допомагають людям, захищають їхні права, представляють інтереси українців та першими говорять про проблеми, які держава ще не побачила або не встигла вирішити.
👉Саме такої позиції дотримується і Верховний Суд. У постанові від 31 жовтня 2019 року у справі №813/1960/18
Суд наголосив: відсутність окремого порядку розгляду звернень громадських організацій не звільняє органи державної влади від обов'язку їх розглядати.Попри це, окремі центральні органи виконавчої влади продовжують відмовляти в реєстрації звернень від громадських організацій, посилаючись на правила електронного документообігу (наприклад, Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України, Міністерство культури України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерство цифрової трансформації України).
🗣Показово, що лише після мого реагування такі звернення все ж реєструються та розглядаються. Але це відбувається фактично в ручному режимі — лише після втручання. Тільки це не системне вирішення проблеми, а усунення її окремих проявів. Право на звернення має забезпечуватися автоматично, а не залежати від того, чи довелося громадській організації звернутися до мене, як Омбудсмана.Я й надалі реагуватиму на кожен випадок, коли право на звернення підміняють формальністю. І закликаю громадські організації — звертатися до мене, якщо їм відмовляють лише через відсутність КЕП.
📞Наша “гаряча лінія” — 1678. ✉Електронна адреса — [email protected]🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Криза довіри: час діяти й створити Робочу групу по мобілізації у Міноборони⏺Учора у Львові група людей заблокувала, пошкодила та перекинула службовий автомобіль військовослужбовців ТЦК та СП. Це сталося після того, як до територіального центру був доставлений чоловік, який перебував у розшуку за порушення правил військового обліку.Мій Представник у Львівській області Тарас Подвірний здійснює моніторинг ситуації та вживає всіх необхідних заходів реагування.❗️Перш за все хочу наголосити: я рішуче засуджую будь-які напади на військовослужбовців. Перешкоджання їхній законній діяльності, насильство та пошкодження службового майна містять ознаки кримінального правопорушення. Це не спосіб захистити свої права і не форма протесту. Це порушення закону, яке має отримати належну правову оцінку.Закликаю правоохоронні органи оперативно реагувати на такі та будь-які інші випадки й невідкладно надавати їм правову оцінку! Незалежно від того, хто вчинив правопорушення. ☝️Водночас цей інцидент не можна розглядати ізольовано. Він став наслідком проблем, про які я говорю вже тривалий час.Коли люди роками звертаються до органів влади, повідомляють про можливі порушення прав під час мобілізації, але не бачать належної правової оцінки таким фактам, це неминуче створює ще більші проблеми. Недовіра накопичується, напруга зростає, а суспільство радикалізується.
Якщо держава не буде своєчасно давати правову оцінку порушенням — незалежно від того, ким вони вчинені, — це призведе до ще гірших наслідків!Саме тому моя позиція як Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини залишається незмінною і стосується обох сторін.
🔘Перше. Наш ворог один — Росія. Саме з ним ми маємо боротися. Ми не можемо допустити, щоб через недовіру, несправедливість чи безкарність протистояння переносилося всередину українського суспільства. Воєнний стан не ставить права людини «на паузу». Верховенство права — це межа, яка відрізняє Україну від держави-агресора. Кожне незаконне рішення під час мобілізації — це удар по довірі до держави.🔘Друге. Реформа мобілізаційних процесів потрібна вже сьогодні. Саме тому звертаюся до Міністерства оборони України із закликом терміново створити робочу групу для комплексного перегляду та вдосконалення мобілізаційних процедур. Необхідно сформувати прозорі, зрозумілі та справедливі правила, які будуть однаково захищати і державні інтереси, і права людини.🔘Третє. Закон має бути один для всіх. Не має значення, хто його порушив — громадянин чи представник держави. У кожному випадку має бути об'єктивне розслідування, а кожне порушення повинно отримати належну правову оцінку. Лише так можна відновити довіру до державних інституцій.Сильна армія і верховенство права — не протилежності. Це дві опори, на яких тримається Україна.Ми однаково повинні захищати наших військових, права людини та закон. І саме зараз держава має продемонструвати, що здатна не лише вимагати дотримання закону, а й сама неухильно його виконувати.
(фото: Суспільне Львів)🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
Мобілізація за будь-яку ціну? Людям із видимими проблемами зі здоров’ям потрібні лікарі, а не гонитва за показниками 🗣Історії, які породжують дедалі більше запитань щодо законності та методів проведення мобілізації, надходять уже майже з усіх регіонів України. Здається, що не залишилося куточка на мапі України, звідки б не надходили повідомлення про можливі порушення прав людей під час мобілізаційних заходів. Черговий випадок, який не може залишитися без належної реакції цього разу стався в Чернівцях.Під час моніторингу соціальних мереж моя Представниця у Чернівецькій області Ірина Ісопенко виявила відео, яке шокує і викликає серйозні запитання.👉На кадрах видно, як чоловіків виводять зі збірного пункту для подальшого доставлення, ймовірно, до військових частин. Серед них є люди з видимими ознаками проблем зі здоров’ям.Це неприпустимо. Тому моя Представниця у Чернівецькій області Ірина Ісопенко вже направила офіційний запит до Чернівецького обласного ТЦК та СП з вимогою встановити осіб, зображених на відео, надати інформацію про час їх доставлення та вибуття з центру мобілізації, результати проходження ВЛК та документи щодо придатності до військової служби, а також повідомити, куди саме їх доправили.‼️Вимагаю встановити всі обставини та надати чіткі відповіді!Неозброєним оком видно, що кільком людям, які на відео, потрібна допомога, а не мобілізація. Здоровий глузд не може програвати сліпому виконанню плану. Де закінчується мобілізація і починається беззаконня? Людина ледве йде, але її не відпускають додому. Хто взяв на себе відповідальність за це рішення? У гонитві за кількістю мобілізованих держава не має права закривати очі на стан здоров’я людей, законність рішень ВЛК та дотримання прав тих, кого відправляють до навчальних центрів.Україні потрібна системна реформа мобілізаційних процедур. Люди не повинні доводити свої законні права вже після затримання, а так звана «бусифікація» не може залишатися нормою.
ℹ️Необхідно відмовитися від гонитви за кількісними показниками, змінити мотивацію до служби, а ТЦК та СП перетворити на сервісні установи, а не місця несвободи.Мобілізація необхідна країні, яка воює. Але підхід до неї потрібно змінювати системно — із повагою до прав і гідності людини.🇺🇦 Facebook | Instagram | Х
TGLIST.COM.UA
2024-07-14