Мобілізація і зміни правил: хто і навіщо розганяє паніку навколо неухвалених рішень?

❗️

Перш ніж робити гучні висновки про нібито неминуче звуження прав громадян, варто розібратися, про що саме йдеться. У публічному просторі обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації. Зокрема, йдеться про перегляд підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для окремих категорій громадян, а також про можливе посилення вимог до бронювання військовозобов’язаних працівників і зміну критеріїв визначення підприємств критично важливими.

Серед озвучених пропозицій — додаткові умови для отримання відстрочки батьками дітей з інвалідністю, особами, які мають родичів з інвалідністю, та громадянами, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї. Також поширюється інформація про можливий перегляд квот бронювання, зокрема на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.

Однак важливо розставити крапки над «і»: йдеться про можливі законодавчі зміни, а не про ухвалений закон. Це принципова різниця, яку не варто губити за гучними заголовками. Як кажуть, не варто казати «гоп», поки не перескочив. А в законодавчому процесі до цього «гоп» ще чимало етапів.

☝️

Крім того, цей законопроект до Офісу Омбудсмана не надходив. Відтак я не можу коментувати його як офіційно отриманий документ або формувати остаточну правову оцінку на підставі повідомлень третіх сторін.

Якби державні інституції публічно реагували на кожну законодавчу пропозицію ще до її належного опрацювання, суспільна дискусія ризикувала б перетворитися на нескінченний потік взаємосуперечливих заяв. Замість розуміння суті можливих змін громадяни отримували б нові приводи для тривоги, а припущення починали б сприйматися як доконані факти.

Чи варто збурювати суспільство текстом, правовий статус якого, наслідки та перспективи ухвалення ще потребують з’ясування? Я переконаний, що відповідальна комунікація вимагає іншого підходу.

👉 Водночас це не означає, що порушені питання не потребують уваги. Захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин — надзвичайно важливі. Діти й сім’ї, які залежать від допомоги близьких, не повинні ставати заручниками недосконалих законодавчих рішень.

Саме тому під час опрацювання відповідних документів особисто приділятиму особливу увагу можливим ризикам для прав дітей з інвалідністю, осіб, які потребують постійного догляду, та членів їхніх сімей. Будь-які нові умови мають бути виваженими й не призводити до необґрунтованого звуження змісту та обсягу прав людини.

‼️

Не менш важливе питання — бронювання працівників. Перегляд відповідних правил має враховувати потреби оборони, безперервну роботу критичної інфраструктури та захист трудових прав людей. Критерії визначення підприємств критично важливими й квоти бронювання мають бути чіткими, обґрунтованими та передбачуваними, щоб рішення держави не створювали правової невизначеності для працівників і роботодавців.

Забезпечення обороноздатності держави та захист прав людини — не взаємовиключні завдання. Заходи, спрямовані на зміцнення оборони, мають реалізовуватися з неухильним дотриманням Конституції України, міжнародних стандартів у сфері прав людини та принципу пропорційності.

Резюмуючи все, хочу зазначити, що поспішати з висновками все ж не варто. Коли відповідні проєкти нормативно-правових актів надійдуть до Офісу Омбудсмана, їх буде опрацьовано в межах моїх повноважень, а за потреби — надано відповідну правову оцінку.

🗣

Бо між словами «пропонують змінити» і «права вже обмежили» — не просто різниця у формулюваннях. Між ними — цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків.

🇺🇦 Facebook | Instagram | Х