Духовний розвиток🙏

Іноді я думаю про одну просту річ.Чому дорослішання майже завжди болить?У дитинстві здається, що життя має бути зрозумілим.Що є правильні рішення.Що хороші люди отримують хороше життя.Що якщо старатись - усе складеться.А потім починається реальність.Ти помиляєшся.Іноді дуже сильно.Довіряєш людям, які не вміють берегти довіру.Будуєш плани, які розсипаються за один день.Віриш у щось роками - і раптом розумієш, що це була ілюзія.І в такі моменти приходить сумнів.Не красивий, філософський сумнів.А той, що тихо запитує всередині:«А може я взагалі живу не так?»Це дивне місце.Ти вже не той, ким був раніше.Старі переконання більше не працюють.А нової опори ще немає.І багато людей саме тут зупиняються.Повертаються у звичне життя.У ролі.У комфортні ілюзії.У «як усі».Бо чесний шлях має одну особливість.Він забирає старі відповіді.І залишає тебе наодинці з собою.Без гарантій.Без інструкції.Без впевненості, що все буде добре.І саме тут починається справжнє дорослішання.Не тоді, коли ти знайшов істину.А тоді, коли перестаєш тікати від правди.Коли можеш сказати собі:так, я сумніваюсь.так, я помилявся.так, мені іноді страшно.Але я не хочу більше жити нечесно.І знаєш, що дивно?Коли люди починають говорити про це чесно -виявляється, що майже всі проходять через схожі речі.Майже кожен стояв у точці, де все здавалось заплутаним.Майже кожен переживав момент, коли старе життя переставало працювати.Просто мало хто говорить про це вголос.Бо світ любить історії успіху.А не історії пошуку.Але правда в тому, що шлях майже ніколи не виглядає красиво.Він складається з сумнівів.Помилок.Тихих внутрішніх розмов із собою.І, можливо, найважливіше доросле усвідомлення звучить так:Ніхто насправді не знає, як правильно жити.Кожен просто намагається бути трохи чеснішим із собою, ніж учора.І, можливо, цього вже достатньо, щоб продовжувати йти. Dima Sadhu

Все, що треба знати про створене людьми)))ПРИТЧА ПРО ЦЕЛІБАТМолодий монах прийняв постриг, і в монастирі першим його завданням було допомагати решті ченців переписувати від руки церковні укладання, псалми та закони.Попрацювавши так тиждень, чернець звернув увагу, що всі переписують ці матеріали з попередньої копії, а не з оригіналу. Здивувавшись цьому, він звернувся до батька-настоятеля:— Падре, адже якщо хтось припустився помилки в першій копії, вона ж повторюватиметься вічно, і її ніяк не виправити, бо нема з чим порівняти!— Сину мій, — відповів батько-настоятель, — ми так робили взагалі століттями. Але, в принципі, у твоїх міркуваннях є щось!І з цими словами він спустився в підземелля, де у величезних скринях зберігалися першоджерела, які століттями не відкривалися. І зник.Коли минула майже доба з часу його зникнення, стурбований чернець спустився в ті самі підвали на пошуки святого отця. Він знайшов його одразу. Той сидів перед величезним розкритим томом з телячої шкіри, бився головою об гостре каміння підземелля і щось нероздільно мукав. По вкритому брудом обличчю його текла кров, волосся сплуталося, і погляд був божевільним.— Що з вами, святий отче? — вигукнув приголомшений юнак. - Що трапилося?— Celebrate*, — простогнав настоятель, — слово було: «celebrate», а не «celibate»**!Коментар:Celebrate* - Святкувати.celibate** - Целібат.Доповнення до притчі:Целібат (celibate) - (від латинського - "неодружений") - обов'язкова безшлюбність духовенства в католицтві та чернецтва у православ'ї.Тобто, був завіт святкувати і радіти (celebrate) а не завіт безшлюбності (celibatе)!

Суть східної філософії полягає в тому, що секрет контролю за вашим життям — це не дія.А «бездіяльність».Називається це У-вей або «дія через бездіяльність».Те, що дає потужний поштовх до дії.Воно складається із трьох етапів:Довіртеся,Цінуйте таПросто живіть.ДовіртесяПам'ятайте, що не відбувалося у вашому житті, це відбувається з якоїсь причини. Тому довіртеся ситуації та прийміть її.Якщо щось не виправдовує ваших надій, можливо, вам цього зовсім не потрібно було.Не дозволяйте труднощам зломити вас, у жодному разі не здавайтеся. Навчіться приймати те, що ви не можете змінити, як даність. Спокійно.Ваш розум всіляко буде заважати, але ви не повинні впадати у відчай через це. І тим більше — піддаватися спокусі здатися.Довіртеся своїй інтуїції, а Всесвіт зробить все інше.Довіриться тому, що відбувається, — найкраще, що ви можете зробити, коли розгублені чи переживаєте лихоліття.Хоч би що трапилося — на вашому обличчі має бути посмішка. Життя прекрасне, не забувайте.Цініть те що маєтеПомічайте і будьте вдячні долі за найменші подарунки: чисте небо над головою, запах озону після дощу, щебетання птахів або автобус, що вчасно прибув.Дякуйте за все, що маєте, і незабаром зауважте, що перестали скаржитися на життя, що у вас чогось чи когось немає.Просто змініть кут, під яким дивіться життя. Приймайте її як величезний подарунок, а не місце, де ви постійно повинні боротися з перешкодами.Спершу вам буде непросто. Але, повірте, ця та дорога, якою слід йти.Цінуйте тих людей, яких любите. Говоріть їм про своє кохання, даруйте тепло. Життя може обірватися будь-якої миті, і ви собі ніколи не вибачте, що не встигли сказати щось. Нагадуйте їм щодня, що ви цінуєте те, що вони у вас є. Говоріть, як сильно любите. І найголовніше – навчитеся прощати. Навіть якщо не можете забути.Просто живітьCogito ergo sum - "Я мислю, значить я існую". Це сказав Рене Декарт. Тож думайте. Обмірковуйте своє життя. Аналізуйте своє минуле та намагайтеся уявити краще майбутнє.Ви тільки уявіть скільки трансформацій атомів відбулося у Всесвіті, щоб ви з'явилися та сформувалися! Та тільки це має викликати здивування, захоплення та щастя.Це перший крок, який ви повинні зробити.Уявляйте своє майбутнє, але обережно – не захоплюйтеся видіннями та фантазіями. Не все може й має відбуватися, як ви намалювали собі у голові. Зрештою життя — це не гра в доміно.Прийміть усім серцем і будьте вдячні за теперішній момент. Ваша інтуїція, яка є таким самим незрозумілим явищем, як існування Бога, буде вашим провідником у житті. Незабаром ви помітите, що навколо — все нові можливості і шанси.Життя — це не обов'язково «серіал із купою неприємностей та проблем». Як написав Руді Франциско:«Неважливо наполовину порожня твоя склянка або наполовину повна. Головне – у тебе є вода».Випийте її та перестаньте скаржитися на життя.Коли світ руйнується навколо вас, подивіться на уламки, а потім побудуйте щось нове. Все завжди можна розпочати спочатку.Пам'ятайте, ви все ще тут. Серце людини б'ється приблизно чотири тисячі разів на годину.Кожне биття серця, кожне биття пульсу буквально кричать: Ви все ще живі!Ви ще живі. Дійте, виходячи з цього...

✨Відповідь на питання підписниці: "Що таке Призначення душі"Призначення душі - це не пункт призначення і не професія, не роль і навіть не конкретна місія. Це напрям проживання життя, через який душа розкриває себе.Найчастіше люди шукають призначення як відповідь, але душа говорить мовою відчуттів.Вона говорить через:* внутрішнє тепло або стиснення* інтерес або порожнечу* розширення або біль* ясність або опірНайточніше тут підходить визначення «гаряче-холодно». Це один із найчесніших навігаторів.Коли стає болючіше - це не покарання. Це підсвітка. Це місце, де є непрожите, неприйняте, неусвідомлене. Біль - не ворог шляху душі. Біль - вказівник глибини.Коли ми заплющуємо очі - це теж сигнал. Не тому що ми слабкі, а тому що психіка береже. Але душа завжди м’яко повертає увагу туди, де захована правда.Призначення душі розкривається не через пошук чогось великого, а через поступове зняття всього зайвого:* чужих очікувань* нав’язаних ролей* страху бути собою* звички зраджувати власні почуттяІ справді, очищаючись від цих «вказівників всесвіту», людина не знаходить призначення - вона усвідомлює, що вже рухається ним.Призначення душі - це стан згоди із собою, у якому:тобі може бути складно, але не порожньотобі може бути страшно, але животобі може бути боляче, але чесноГоловний маркер шляху душі - відчуття справжності. Момент, коли ти розумієш: я не ховаюся від себе.Призначення душі неможливо прорахувати розумом. Його можна лише відчути, рухаючись життям через внутрішнє «гаряче-холодно». Усе, що викликає біль, опір або бажання відвернутися - не помилка, а запрошення побачити глибше. Поступово помічаючи ці сигнали й очищаючись від ілюзій, людина не знаходить шлях душі - вона згадує, що завжди ним ішла.

СХІДНА МУДРІСТЬ1. Починати з малого – це нормально.Глечик наповнюється поступово, крапля за краплею.Ніхто не може досягти успіху всього за одну ніч: успіх приходить до тих, хто готовий почати з малого і старанно працювати, поки не заповниться глечик.2. Думки матеріальні.Якщо людина говорить чи діє з поганими думками, її переслідує біль.Якщо ж людина говорить чи діє з чистими намірами, за нею слідує щастя, яке, як тінь, ніколи його не залишить.Щоб правильно жити, потрібно заповнити мозок "правильними" думками.3. Вибачити. Стримувати гнів у собі – все одно, що схопити гаряче вугілля з наміром кинути його в когось ще, але обгорите саме ви. Вчіться прощати. Навчайтеся прощати швидше.4. Ваші вчинки мають значення.Прислів'я говорить:«Бог дає кожному птахові черв'яка, але не кидає його в гніздо». Будда сказав:«Я не вірю в долю, яка звалюється на людей, коли вони діють, але я вірю в долю, яка звалюється на них, якщо вони не діють».5. Намагайтеся зрозуміти. Спочатку спробуйте зрозуміти, і лише потім постарайтеся, щоб вас зрозуміли.Більше зосередьтеся на тому, щоб бути щасливим, аніж бути правим.6. Переможіть себе.Щоб подолати себе, треба перемогти свій розум.Ви маєте контролювати свої думки.Вони не повинні вирувати, як морські хвилі.Ви не можете заборонити птахові пролітати над вами, але, безсумнівно, ви можете перешкодити їй звити гніздо у вас на голові.7. Живіть у гармонії.Гармонія надходить зсередини.Не шукайте її ззовні.Гармонія – це нова робота, не нова машина чи новий шлюб; гармонія - це світ у душі, і він починається з вас.8. Будьте вдячні.Завжди знайдеться щось, за що варто подякувати.Не будьте настільки песимістичні, що на хвилину, навіть у момент сварки, ви не можете усвідомити хоча б десять речей, за які варто бути вдячним.Не всі змогли прокинутися сьогодні вранці;вчора дехто заснув востаннє. Завжди є щось, за що варто подякувати.______☀️Мій Instagram: https://instagram.com/dima_sadhu

«Кажуть, люди помирають у віці тридцяти років, а ховають їх у сімдесят. Смерть трапляється дуже рано. Десь у віці двадцяти одного року, коли закон і держава визнають вас громадянином, у цей момент людина вмирає.Насправді причина чому вони визнають вас громадянином - ви більше не небезпечні, ви більше не дикі, ви більше не спонтанні.Тепер все у вас правильно, все правильне закріплено у вас, тепер ви пристосовані до суспільства.Ось чому нація дає вам право голосу:нація може довіряти вам, оскільки ваша розумність була знищена і тепер можна дозволити голосувати.За вас можна більше не побоюватись, тепер ви громадянин, тепер ви цивілізована людина.Ви більше не людська істота,ви стали громадянином. ✅За моїми спостереженнями, люди помирають у віці двадцяти одного року.Усе, що після — посмертне існування.На могилах ми могли б почати писати три дати: народження, смерть, смерть посмертна.- ОШО ओशो OSHO / Чандра Мохан Джеїн Раджніш (1931 - 1990)...Роль приліпилася намертво і відірватися від неї, можна лише усвідомленням цих ролей...

Є сила, яка не питає дозволу.Вона не радиться з вами, не чекає, поки ви «дозрієте».Вона штовхає зерно крізь землю.Вона ламає шкаралупу, щоб народилось життя.І вона так само ламає ілюзії.Ви можете роками повторювати: «У мене все нормально».Можна терпіти роботу, яку ненавидиш.Можна жити в стосунках, де давно немає живого.Можна закривати очі, коли душа кричить.Але є одне «але».Душа не прийшла сюди для комфорту.Вона прийшла за досвідом. За ростом. За правдою.І якщо ви не йдете в страх добровільно - вас туди заштовхають.Якщо ви не обираєте чесність - її принесуть через біль.Якщо ви уникаєте свого уроку - він стане гучнішим.Світ не карає.Світ пробуджує.І чим довше ви прикидаєтесь, що «і так зійде», тим жорсткішим буде пробудження.Бо енергії байдуже, подобається вам це чи ні.Їй важливо, щоб ви виконали своє.Хочете зрозуміти, чи час уже настав?Подивіться чесно.Вам подобається те життя, яке ви живете?Ви не зраджуєте себе дрібними компромісами щодня?Ви не мовчите там, де мали б сказати?Ви не живете чужим сценарієм?Якщо хоч одна відповідь болить - це і є знак.Не чекайте, поки життя почне трясти.Не доводьте до удару.Не доводьте до втрат, які могли б не статися.Ідіть у свою правду самі.Бо зерно все одно проросте.Питання тільки - через м’яку весну чи через бурю.Вибір поки що у вас.

Ви не духовна людина.Ви — людина, яка обрала духовний шлях.І це важлива різниця.Бо щойно ви називаєте себе «духовним»,ви автоматично навішуєте ярлик.А з ярликами потім важко жити.Вони тиснуть, ламають і створюють внутрішню напругу.Чи сумісні духовність і алкоголь?Якщо спитати прямо — чи корисний алкоголь?Ні. Не корисний.Але життя — не стерильна лабораторія.Іноді день настільки важкий,що келих вина допомагає не втратити людяність,не зірватися,не зламати себе чи інших.І якщо сьогодні келих вина допоміг витримати напругу —це не зрада шляху.Це пауза.Я не за те, щоб за місяць стати «супердуховним».Я за те, щоб дозволяти собі бути живим.Злитись.Відчувати.Помилятися.І при цьому — спостерігати за собою.Помилка сьогодніне означає, що ви «випали з духовності».Це означає, що сьогодні ви людина.Але з алкоголем є ключове питання —що саме ви ним закриваєте?Якщо це разове зняття напруги після важкого дня —це не трагедія.Якщо ж алкоголь —спосіб убити нудьгу,неможливість радіти без нього,страх спілкуватися без нього —тут варто чесно подивитись усередину.Чи припиняє алкоголь духовний шлях?Ні.Алкоголь — це не вирок.Це або сьогоднішня слабкість,або тимчасова опора.Чи корисно?Ні.Чи можна в дуже складній ситуації?Так.Духовність — не про ідеальність.Вона про чесність із собою.

Ці дві речі — любов і медитація — були відокремлені одна від одної релігією. І не просто відокремлені — релігія спробувала протиставити їх одну одній. Протягом століть релігія вчила: "Якщо ти любиш, ти любиш на шкоду медитації. Відмовся від любовних стосунків, вирушай у монастир, стань ченцем, стань холостяком; уникай любові, тікай від любові — тільки так ти зможеш досягти успіхів у медитації". Цьому вчили віками. Або ж: "якщо хочеш любові, забудь про медитацію".Світ був розділений на дві частини людьми релігії, які створили, по суті, шизофренію. Але істина в тому, що людина потребує і любові, і медитації — її не може задовольнити щось одне; задовольнитися чимось одним — неможливо. Існує певна потреба в любові, і існує певна потреба в медитації. Любов подібна до видиху — енергія спрямовується назустріч іншій людині. Медитація подібна до вдиху — енергія спрямовується до найпотаємнішого центру твоєї істоти. По-справжньому живий той, хто здатний і любити, і медитувати й не бачить у цьому суперечності. Якщо людина зможе усвідомити це, всі інші дев'яносто дев'ять відсотків проблем, що заповнюють її розум, зникнуть самі собою.Ошо

У кожному з нас є і чоловіча, і жіноча енергія.І в жінках, і в чоловіках.Якщо одну з них заборонити – інша починає домінувати.Домінування завжди приводить до перекосу.Як це виглядає в житті.Жінка забороняє собі жіночність.М’якість.Довіру.Прийняття.У сім’ї це проявляється як гіперконтроль.Контроль над дітьми.Контроль над чоловіком.Недовіра.Напруга.Втомлені стосунки.Чоловік забороняє собі жіночу енергію.Сльози.Проживання.Вразливість.Він мужньо тримається.Тягне.Мовчить.Бо «чоловіки не плачуть».Але сльози існують не просто так.Це захисна система.Спосіб випустити напруження.Заборонив – накопичив.Накопичив – перекосився.Будь-яка заборона всерединіобов’язково вдарить по стосунках.По життю.По близькості.Гармонійні стосунки – це симбіоз.Жінка проживає свою жіночу частину.Чоловік – свою чоловічу.Не змагаються.Не міняються ролями.Не тиснуть одне одного.Коли жінка бере на себе чоловічі обов’язки– вона починає давити.Навіть з любові.І так,це майже завжди приводить до проблем.Гармонія починається там,де кожен дозволяє собі бути собою. 😊Пишіть в коментарях, хто впізнав себе.