«Хоч уявляєте, скільки книжок про жінок з’являється протягом одного року? А хоч уявляєте, скільки з них написали чоловіки? Чи знаєте, що ви, мабуть, найбільш обговорювана тварина у всесвіті?»«От я впевнена і допитлива, вирушила на пошуки правди. Тема статі — тобто жінки — також приваблює приємних есеїстів, легковажних романістів, молодих чоловіків зі ступенем магістра, чоловіків без жодного ступеня, а також чоловіків, які не мають жодних очевидних кваліфікацій у питанні жінок, окрім того, що вони не жінки.»«Протягом усіх цих століть жінки служили дзеркалом, що володіє магічною та чарівною здатністю відображати постать чоловіка вдвічі більшою, ніж насправді. …Ось чому Наполеон і Мусоліні так категорично наполягають на неповноцінності жінок, адже якби вони не були неповноцінними, то зникла б їхня збільшувала здатність. І це також пояснює, чому чоловіки так не спокійно реагують на критику, висловленою жінкою. Як же чоловік може продовжувати вершити суди, цивілізувати тубільців, встановлювати закони, писати книги, елегантно одягатися та виголошувати промови на банкетах, якщо він не може бачити себе за сніданком і за вечерю принаймні вдвічі більшим, ніж насправді?»«Власна кімната», Вірджинія Вулф, 1929