​​Перший відгук цього року на книжку, яка повністю виправдала очікування і сподобалася. «Смертні машини» від «Абаби» - це пригодницька історія, головна фішка якої – світобудова. Тут міста на колесиках їздять величезною територією і полюють одне на одне, мов хижаки. Більшість подій відбувається у мандрівному Лондоні, який прагне вилізти на вершину «харчового ланцюга». Ідея з містами на колесиках використана на максимум, тож свою розважальну роль книга виконує.Сама історія дуже динамічна і в хорошому смислі старомодна. Головний герой – хлопчик-підліток, який захоплюється пригодницькими книжками і мріє врятувати якусь милу дівчину, а вона його за це в його найсміливіших фантазіях поцілує у щічку. Загалом, подача історії, підняті теми і конфлікти мені чимось нагадали «Золотий компас». Зі спільного тут ще стімпанковий антураж і наявність тваринки-компаньйона в однієї з героїнь. А оскільки книга сфокусована на підлітках, тут багато уваги приділено батьківсько-дитячим стосункам, де батьки (чи ті, хто їх заміняє) виявляються не тими, ким здаються на перший погляд. Один з них взагалі зомбі-термінатор, що з нього взяти?Далі наш хлопчик-підліток зустрічає бойову дівчинку, і разом вони покидають Лондон, щоб побачити інші мандрівні міста. Тож сюжет перетворюється на історію-подорож, де ідея «муніципального дарвінізму» (це термін з книги) всіляко обігрується. Нам показують міста на колесиках, міста в небесах, рухомі агломерації, що поглинають інших, розбирають на запчастини… і залишають по собі купи відходів, в яких порпаються зовсім маленькі містечка. Книга підкупає оригінальністю і нескладними кумедними аналогіями зі світу тварин.Що ж до перекладу, то завдяки йому вивчила для себе нове слово – «омах» (спалах світла, язик полум’я), яке раніше не зустрічала. До речі, побачила в тексті перекладацьку дилему: один з персонажів явно відсилав до героя «Гіперіона», який в оригіналі Шрайк, а в українському перекладі – Ктир. У «Смертних машинах» залишили Шрайка, на скільки розумію, як оригінального персонажа книги. Загалом, за моїми враженнями, переклад читався гладко.Цикл «Хроніки хижих міст» включає 4 книги. «Абаба» вже анонсувала другий том під назвою «Хижацьке золото». Хай книжки і орієнтовані на підлітків, мені цілком зайшли: там були пригоди, багато локацій та цікава ідея про самохідні міста, яка це все об’єднала.