Сьогодні день пам’яті преподобного і богоносного отця нашого, авви АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО, єгипетського пустельника — отця монашества! Кілька цікавих фактів про святого.🟢Святий народився в єгипетському місті Комі в середині ІІІ століття і походив із заможної християнської сім’ї. Коли йому виповнилося двадцять років він втратив батьків, і залишився один із сестрою, яка була під його опікою. 🟢Преподобний Антоній вирішив присвятити себе чернецтву після такого випадку. Одного разу він зайшов до храму й почув, як священник читав слова Євангелія:«Якщо хочеш бути досконалим, іди, продай маєток твій і роздай убогим, і матимеш скарб на Небі; і приходь та йди за Мною» (Мт. 19:21). Він роздав усе майно, сестру віддав на виховання благочестивим дівицям, а сам почав подвизатися під керівництвом старця. 🟢Праведний Антоній полишив місто, щоб присвятити своє земне життя лише Царю Небесному. Подвизаючись в пустелі, він переніс чимало випробувань: страждав від голоду і спраги, холоду і спеки. Однак найстрашніша спокуса, за словами самітника, лукаві думки. Він протистояв підступам лукавого суворим постом, старанною молитвою та тяжкою працею — очищаючи свою душу від гріховних помислів.🟢Згодом біля преподобного згуртувалося безліч сподвижників. Він не був першим монахом і сам навчався чернецтву в старців-пустинножителів, але ім’я святого Антонія об’єднало окремих ревнителів благочестя в братські громади. 🟢Відомий випадок, коли Антонієві явився Господь. Христос з’явився тоді, коли Антоній упав від знемоги в боротьбі зі спокусами:— Де ж Ти був, коли я так відчайдушно боровся? — вигукнув Антоній.— Я стояв невидимо поруч із тобою, готовий вступити в бій, якби ти лише здався. Але ти не здався — ти переміг.🟢Провівши в пустелі 85 років, преподобний Антоній відійшов у Вічні обителі Вседержителя у 356 році у віці 105 років. Старець отримав найменування Великий, за богоугодне життя, проведене у невпинних подвигах служіння Господу. Він залишив після себе багато повчань, ось кілька цитат про віру. «Браття! Будьмо віруючими в Господа нашого Ісуса Христа і поклоняймося Йому. Підкорімо себе Йому й стараймося виконувати Його волю в кожну мить.В іншого Бога, крім Нього, не будемо вірити: Він — Бог великий, Господь господарюючих. Будьмо славословити Його в істині та правді; не уподібнюймо Його жодному з творінь — ні з тих, що на небі вгорі, ні з тих, що на землі внизу, бо все це створене Ним, і Він є раніше за все, і перебуватиме вічно, не маючи жодного кінця.Будьмо вірувати в Нього і поклонятися Йому, щоб царювати з Ним і у вічності насолоджуватися Його благами: Він — Цар царів, і всі царства від Нього є. Будьмо вірувати в Нього від усього серця нашого і жити за Його заповідями, бо «віра без діл — мертва» (Як. 2:20, 26); і Він помилує нас у Своєму Царстві, коли вийдемо з мандрівки, призначеної нам у цьому світі…» (Отечник свт. Ігнатія)