🍹"Найкраще «найгірше», що могло статися" Юлія Лаба, ЛабораторіяПисала довгий пост про те, на якому морально-ридальному дні я зараз знаходжуся щодо "Променів" і тотального штилю, але потім видалила. Бо кому треба це ниття. Краще розкажу про книгу, яку вчора закінчила.Це друга книга авторки із вже знайомими нам персонажами (відгук на першу тут) – і це відчувається як повернення додому. "Рія — амбітна архітекторка, яка уникає серйозних стосунків, і найбільше в житті боїться втратити власну свободу, в той час як Лесик — мовчазний власник бару, втілює спокій і надійність." З цією книгою мені було... спокійно. Тут немає шалених емоційних гойдалок, розривів по надуманим причинам і всякого такого. Історія життєва і реалістична – з невдалими сексами, помилками, тяглістю, незнучними моментами. Це робить для мене цей ромком з одного боку унікальним, бо він не схожий на інші, з іншого – близьким, приземленним (в хорошому розумінні👆), бо він занадто схожий на життя.❤️Що особливо сподобалось:🔸Рія. Якщо Ліна з попередньої книги була не зовсім "моєю" персонажкою, то Рія – моя. Я дуже розуміла її страхи, переживання, думки. Вона сильна, вперта, амбітна, проте сповнена власних травм та фобій. Взагалі, вона мені нагадала мою власну персонажку, а деякими рефлексіями, діями чи навіть реакціями особливо. Попри те, що Касі значно молодша й взагалі персонажка вигаданого світу, характери у них в чомусь схожі. Мені тепер цікаво обсудити це з тими, хто читав обидві книги 😉🔸Пови, особливо пов Лесика. Авторка чудово передала погляд і думки чоловіка, як на мене. Це рідкість, коли чоловічі пови не звучать як просто збочений любовний інтерес персонажки, а виглядають цілком собі правдоподібно. Тут обидва є цілісними персонажами, зі своєю аркою, думками та життевими позиціями.🔸Мова (ну добре ж пише!) і те, як авторка майстерно поєднала першу і другу книги. Події у цій відбуваються задовго до початку першої книги й багато що пояснюють і доповнюють. Аж захотілося перечитати першу іще раз, аби ширше на все поглянути.🔸Сенси й теми поза основною любовною лінією. Сексизм на роботі, комплекс старшої сестри і потреба усе контролювати, дружба й неможливість врятувати того, хто не хоче бути врятованим, страх втрати, тощо. Тут значно більше і глибше, ніж просто про кохання, тому я й називаю це "ромком+".Висновок – попри те, що я не по ромкомах (зазвичай мені мало суто любові – хочеться більш м'ясистого сюжетного фону, драми, оцього всього), але історії від Лаби я люблю і буду чекати наступні. Бо воно добре, смішно, життєво, місцями гаряче, але більше тепло. Ось там, в серденьку. На літо в таку спеку #почитати – саме те🙌