🙊 Вчора відбувся мій перший книжковий клуб. І як читачки, і як авторки.Безмежно дякую пані Юлії за запрошення, це було буде тепло, цікаво і щиро. Майже три години обговорювали першу книгу "Променів Аласі", будували теорії та плани, розмірковували, чому персонажі саме такі, ділились, що сподобалося, а що не дуже і, звісно, ставили оцінки. Середня оцінка вийшла 9,8 з 10, що просто космос. Особливо розчулило те, наскільки крутою була підготовка - учасниці прийшли в кольорах книги, а Єва навіть спекла смачнючі кекси й тематично їх прикрасила. Це вау!Детальніше про клуб і його результати можна почитати ось тут. А я мала трохи часу на рефлексію цього нового для мене досвіду. Ось кілька висновків:💜 Підлітки - набагато більш вимогливі й прискіпливі читачі, ніж дорослі. Трохи отримала на горіхи, але загалом оцінки були високі, що дуже тішить.💜 Кожен досвід прочитання є унікальним, і кожен читач має власний погляд на те, яким має бути продовження історії. Всім ніколи не вгодиш, це факт. Але, наслухавшись теорій, моя тривожність щодо другої книги виросла в геометричній прогресії. Вже відчуваю, що багатьох можу розчарувати, бо буде геть не так 🫣💜 Досвід отримувати відгуки на власну книгу офлайн дуже цікавий і корисний, але потребує певної емоційної підготовки. Навіть якщо відгуки хороші і тебе хвалять. Все ж отримувати відгуки дистанційно, через інтернет, набагато емоційно легше. Чи то це в мене свої заморочки, але досі незручно почуваюся, говорячи з кимось про свою книгу офлайн. Я горобчик-соціофобчик, тут вже як є 🤷Цікаво було спостерігати, наскільки по-різному сприймають одну й ту ж історію дорослі і підлітки. Окремо хочу відмітити, як же круто, коли в школах вчителі організовують читацькі клуби. Я б мріяла про таке в свої шкільні роки!