🙂Сьогодні знову страждала безсонням.Але дочитала ромкомчик, який раптово навів на "глибоку" думку - є просто види діяльності, напряму пов'язані із суб'єктивною оцінкою інших людей. В ромкомі це був дизайн одягу, і після карколомно-розгромного відгуку одного з експертів персонажка буквально готова здатись і повірити, що вона - бездарність, а її ідеї - лайно. Як, в цілому, і вона сама. Та інша персонажка вправляє їй мізки спічем про те, що якщо обрала таку професію - вчися справлятись із критикою того, що ти створюєш. Потрібна впевненість і віра в себе, аби йти вперед, бо критика і відмови будуть завжди - це особливість цієї діяльності. І якщо ти готова здатись після першої поразки - то, можливо, це дійсно "не твоє". Проте якщо це "твоє" і ти хочеш цим займатись - будеш збирати себе докупи і йти вперед, бо така це робота.І я подумала - так це ж як і з письменництвом! І насправді в мене також є чудова подруга, яка періодично вправляє мені мізки приблизно цими ж словами. Критика, відмови, зневіра - це буде завжди, бо вони просто є особливістю діяльності. І тут ти або сильно хочеш і вчишся "збирати себе" і йти вперед, або здаєшся. "Збирати себе" допомагають підтримка і ком'юніті, (гхм, терапія), а ще розуміння, що це вибір, який ти робиш сам(а) 💪Ось такі нічні одкровення. А ромком виявився геть не таким поганим, яким був на початку. Хоча в мене і є кілька зауважень до тексту і сюжету, які трохи пізніше розберу 🤗#блішки