Завдяки наводці Вадима Назаренка знайшовся відчутно давніший варіант "морквяного ляшка". Цю сатиричну пісню (вона дещо розлогіша, ніж варіант вище) опубліковано в книзі "Давній український гумор і сатира (16-18 ст.)":Їхав ляшок морквяний,Коник буряковий,На нім шапка з пастернаку,Жупан лопуховий,Кожушина оріхова,Пояс з кукурудзи,А чоботи із редьки,Пов’язки з гарбуза,А сіделце капустяне,Стремена з берези. Як нап’ється лепетухи —Стане нетверезий. Пістолети з качана,Кулі з бараболі,А шабелька з пастернаку,А піхва з квасолі. Іде ляшок з-під Варшави,Під ним коник пляше. Надибали його свині:«Злізай, вражий ляше!»Він вихватив пістолета,Став свині стріляти,Свині кулі похватали —Нічим воювати! Вихватив він шабельку,Став свині рубати,Свині шаблю ізгризли —Нічим воювати! Під ним коник розгулявся,Став хвостом вертіти,Бачить ляшок, шо не жарти,Та й став їх просити. Стягли ляшка свині з коня,Стали тузувати,Прийшла ляшку, прийшла нужда —Треба пропадати. Ідуть люди, ідуть люди. Ідуть край дороги:Зовсім ляшка з’їли свині,Тільки видно ноги.(с. 359-360)